Рішення

від 11.05.2017 по справі 905/695/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.05.2017 Справа № 905/695/17

Господарський суд Донецької області у складі судді Левшиної Я.О., при секретарі судового засідання Конько В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» , м. Краматорськ, Донецька область в особі Виробничої одиниці «Дружківкатепломережа» , м. Дружківка, Донецька область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Будмонтаж» , м. Дружківка, Донецька область

про стягнення боргу за поставлену теплову енергію у сумі 3900,61грн., 3% річних у сумі 30,11грн., пені в розмірі 51,78грн.

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився.

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПРАВИ:

Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго» , м. Краматорськ, Донецька область в особі Виробничої одиниці «Дружківкатепломережа» , м. Дружківка, Донецька область звернулось до Господарського суду Донецької області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будмонтаж» , м. Дружківка, Донецька область про стягнення боргу за поставлену теплову енергію у сумі 2657,77грн., 3% річних у сумі 30,11грн., пені в розмірі 51,78грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання умов договору про постачання теплової енергії №463 від 01.10.2010р., відповідно до якого, позивач зобов'язався постачати відповідачу теплову енергію, а відповідач зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами в строки, передбачені даним договором.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав (у копіях): договір про постачання теплової енергії № 463 від 01.10.2010р; розрахунки заборгованості; акт на включення опалення; рахунки, супровідні листи та квитанцію про відправку; довідку щодо відсутності оплати; довідку про юридичну адресу та банківські реквізити позивача; Статут ОКП Донецьктеплокомуненерго ; положення про виробничу одиницю Дружківкатепломережа ; довіреність на директора позивача; Витяги з ЄДРПОУ щодо позивача та відповідача.

Під час розгляду справи позивачем були надані додаткові документи для долучення до матеріалів справи, а саме: витяг з ЄДРПОУ на відповідача; акт звірки розрахунків; довідка щодо відсутності оплат заборгованості. Крім того, позивач надав пояснення щодо суми основного боргу, а саме зазначив, що при складанні прохальної частини позовної заяви була допущена технічна помилка при зазначенні суми основного боргу, а саме- 2657,77грн., замість вірної -3900,00грн.

Суд розглядає справу в контексті позовних вимог, викладених у позовній заяві з урахуванням пояснень позивача щодо суми основного боргу.

Представник позивача у судове засідання 11.05.2017р. не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив.

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надав, хоча належним чином повідомлявся про судове засідання, шляхом своєчасного надсилання ухвали за адресою місцезнаходження, визначеною за матеріалами справи та у витягу з ЄДРПОУ.

Відповідно до п. 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а окремі ненадані відповідачем документи та його неявка у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33, 77 Господарського процесуального кодексу України, не вливають на таку кваліфікацію та не є підставою для відкладання розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, суд -

ВСТАНОВИВ:

01.10.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будмонтаж» в особі директора ОСОБА_1 (споживач) та Обласним комунальним підприємством «Донецьктеплокомуненерго» в особі директора виробничої одиниці «Дружківкатепломережа» ОСОБА_2 (енергопостачальна організація) укладено договір про постачання теплової енергії №463 (далі договір), відповідно до умов розділу 1 договору передбачено, що договором енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) у терміни, передбачені цим договором.

Умовами розділу 6 договору сторонами передбачено порядок здійснення оплати, зокрема:

п.6.2. - «розрахунковим періодом є календарний місяць» ;

п.6.3. - «споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду сплачує теплопостачальній організації вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця» ;

п.6.4. - «якщо споживач розраховується за показниками приладів обліку: при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявлене та сплачене до початку розрахункового періоду, це перевищення окремо оплачується споживачем не пізніше 25-го числа поточного місяця; у випадку, коли фактичне використання теплової енергії нижче від заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду залишок (сальдо) розрахунків визначається за фактичними показниками приладів обліку.

Розділом 7 договору передбачена відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання сторонами зобов'язань за договором, зокрема пунктом 7.2.3. договору передбачено, що споживач несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію передбачена пеня в розмірі 1%, належної до сплати суми за кожен день прострочення.

Відповідно до п.10.1. договору, цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до « 01» 10.2011р.

Відповідно до п.10.4 договору, договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін..

Крім того, до договору про постачання теплової енергії №463 від 01.10.2010р. між сторонами були укладені додатки №1, №2, №3, №4.

Як вбачається з акту №177 на підключення жилого дому до системи централізованого опалення 15.10.2016р. здійснено підключення опалення об'єкту за адресою: вул. Енгельса, б.110.

Згідно умов договору позивачем була поставлена відповідачу теплова енергія та виставлені рахунки №538 від 21.11.2010р. на суму 337,79грн., № 538 від 21.12.2016р. на суму 524,78грн., № 538 від 24.01.2017р. на суму 1352,23грн., № 538 від 08.02.2017р. на суму 1035,70грн. за поставлену теплову енергію.

З огляду на неналежне виконання зобов'язання зі сплати боргу за спожиту теплову енергію, позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим (ст.43 Господарського процесуального кодексу України).

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача до такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного спору полягає у стягненні з відповідача заборгованості за послуги з теплопостачання, надані позивачем на підставі договору на постачання теплової енергії №463 від 01.10.2010р., а також стягнення 3% річних та пені.

Враховуючи статус сторін, характер правовідносин між учасниками договору, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України і умовами договору на постачання теплової енергії №463 від 01.10.2010р.

Проаналізувавши положення укладеного між сторонами договору №463 від 01.10.2010р., суд дійшов висновку, що виниклі на його підставі правовідносини регламентуються нормами параграфу 5 глави 54 Цивільного кодексу України, який визначає загальні положення про постачання енергетичними ресурсами.

За змістом статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу. Стаття 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

Статтею 714 ЦК України встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Згідно ст.275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України відносно обов'язковості договору для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, відповідач не мав жодних правових підстав для ухилення від належного виконання обов'язків з оплати спожитої теплової енергії.

З огляду на дані норми права та встановлені судом обставини справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача основного боргу в сумі 3900,61грн.

Позивачем нараховані та заявлені до стягнення 3% річних в розмірі 30,11грн. за період з 21.11.2016р. - 27.02.2017р., пеня у розмірі 51,78 за період з 21.01.2017р. - 27.01.2017р.

Відповідно до ст.ст. 216- 218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Статтями 610, 611 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Дані наслідки порушення зобов'язання передбачені і ч. 1ст. 230 Господарського кодексу України. Згідно норм зазначених статей у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пунктом 7.2.3. договору передбачено, що споживач несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію-пеня в розмірі 1%, належної до сплати суми за кожен день прострочення.

Згідно з п. 18 постанови КМУ № 630 від 21.07.2005р. «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» , передбачено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши арифметичний розрахунок 3% річних та інфляційних нарахувань за допомогою інформаційно-правової системи «Ліга:Закон» , правові підстави, порядок їх нарахування в межах заявленого позивачем періоду, суд дійшов висновку про задоволення цих вимог в повному обсязі та стягнення 3% річних у сумі 30,11грн., пеню у розмірі 51,78грн.

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 258, 509, 530, 549, 610, 611, 625, 626, 629, 714 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 216-218, 275, 276 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Обласного комунального підприємства Донецьктеплокомуненерго в особі виробничої одиниці Дружківкатепломережа м.Дружківка Донецька область до Товариства з обмеженою відповідальністю Будмонтаж про стягнення боргу за поставлену теплову енергію у сумі 2657,77грн., 3% річних у сумі 30,11грн., пені в розмірі 51,78грн. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Будмонтаж (84200, Донецька область, м. Дружківка, вул.Енгельса, 110/19, ЄДРПОУ 32213370) на користь Обласного комунального підприємства Донецьктеплокомуненерго в особі виробничої одиниці Дружківкатепломережа (84207, Донецька область, м. Дружківка, вул. Космонавтів, 39, ЄДРПОУ 05540853) суму основного боргу у розмірі 3900,61грн., пеню у розмірі 51,78грн, 3% річних у розмірі 30,11грн., судовий збір у розмірі 1600,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 11.05.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 13.05.2017р.

Суддя Я.О. Левшина