Рішення

від 11.05.2017 по справі 906/304/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "11" травня 2017 р. Справа № 906/304/17

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Терлецької-Байдюк Н.Я.

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув

від відповідача: не прибув

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта" (м. Полтава)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Паклер Трейд" (м. Житомир)

про стягнення 6471,28 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 6471,28грн. за неналежне виконання договору №112513 від 04.05.2016, з яких: 5498,50грн. - основний борг, 513,50грн. - 30% річних, 459,28грн. - пеня. Витрати по сплаті судового збору просить покласти на відповідача.

Позивач в судове засідання не з'явився. 11.05.2017 на адресу суду від ТОВ "Нова Пошта" надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача. Крім того, на виконання вимог ухвали суду позивач надіслав акт звірки заборгованості станом на 11.05 2017 з доказами надіслання відповідачу, з якого вбачається, що заборгованість не змінилась та на день розгляду справи становить 5498,50грн.

На день розгляду справи відповідач повноважного представника в судове засідання не направив. 10.05.2017 на адресу суду повторно повернулася ухвала, яка направлялася відповідачу за адресою: АДРЕСА_1, з відміткою поштового відділення: "За закінченням терміну зберігання".

В пункті 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

В пункті 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 11 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вказано, що за змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою, повідомленою суду стороною, і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Проте, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався, а тому, беручи до уваги те, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами згідно із ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 04.05.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта" (експедитор/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Паклер Трейд" (замовник/відповідач) укладено договір №112513 про надання послуг з організації перевезення відправлень (а.с.8-10), за умовами якого експедитор зобов'язується за плату та за рахунок замовника організувати перевезення відправлення та надання комплексу інших послуг, пов'язаних із організацією перевезення відправлення (надалі - послуги), а замовник зобов'язується їх прийняти й оплатити на умовах, визначених договором (п.2.1 договору).

Експедитор надає замовнику послуги на умовах цього договору та згідно з Умовами, затвердженими експедитором (п.2.2 договору).

Відповідно до п.2.3 договору, за надані експедитором послуги замовник сплачує експедитору винагороду згідно з чинними тарифами експедитора, розмішеними на офіційному сайті експедитора novaposhta.ua.

Згідно п.2.4 договору, тарифи можуть змінюватися експедитором в односторонньому порядку шляхом розміщення змінених тарифів на офіційному сайті.

Відповідно до п.5.1 договору, загальна ціна цього договору складається із вартості послуг, наданих експедитором протягом строку дії договору. Оплата вартості наданих експедитором послуг відбувається за чинними тарифами експедитора шляхом перерахування замовником на поточний рахунок експедитора коштів у розмірі 100% вартості наданих послуг упродовж 2 (двох) банківських днів після виконання замовлення на підставі актів наданих послуг експедитора та рахунку - фактури.

Згідно п.8.1 договору, цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє протягом одного року з дати підписання, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань згідно з цим договором.

Позивач послуги, обумовлені договором, надав в повному обсязі, що підтверджується належним чином оформленими актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №НП/23-014466 від 20.11.2016, № НП/23-014997 від 30.11.2016, № НП/23-015480 від 30.11.2016, №НП/23-015505 від 10.12.2016, №НП/23-016206 від 20.12.2016 та НП/23-016879 від 31.12.2016.

У зв'язку із частковою сплатою вартості наданих послуг, позивач 27.02.2017 надіслав відповідачу претензію про сплату вартості наданих послуг в сумі 5498,50грн., яка залишена відповідачем без розгляду та задоволення (а.с.17).

Таким чином, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, утворилась заборгованість перед позивачем, яка станом на день розгляду справи не змінилась та становить 5498,50грн.

Не проведення відповідачем розрахунків за отримані послуги стало приводом для звернення позивача за захистом порушеного права до суду.

Дослідивши в сукупності всі обставини та матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на наступне.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст.193 Господарського кодексу України, згідно якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст.530 ГПК України).

Таким чином позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 5498,50грн. є правомірними.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь ТОВ "Нова Пошта": 459,28грн. - пені та 513,50грн. - 30% річних.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно п.3 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч.1 ст.549 ЦК України).

Частиною 3 ст.549 ЦК України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 6.3.1 договору визначено, що за несвоєчасну та/або неповну оплату наданих експедитором послуг замовник сплачує експедитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу та 30% річних від суми заборгованості. Строк нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань є більшим, ніж це передбачено ч.6 ст. 232 ГК України, і становить 1 рік від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши розрахунок пені та 30% річних (а.с.20,21), суд вважає його правильним і таким, що відповідає вимогам діючого законодавства та умовам договору.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати заборгованості не надав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтовані, заявлені відповідно до чинного законодавства і умов договору та такі, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача за правилами ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.33,34,43,44,49,75,82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Паклер Трейд" (10002, АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ 40193904)

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта" (36039, м.Полтава, вул. Європейська, 57, код ЄДРПОУ 31316718):

- 5498,50грн. - основного боргу,

- 513,50грн. - 30% річних,

- 459,28грн. - пені,

- 1600,00грн. - судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 13 травня 2017 року.

Суддя Терлецька-Байдюк Н.Я.

Віддрукувати:

1 - в справу

2, 3 - сторонам (рек. з повід.)