Рішення

від 11.05.2017 по справі 908/488/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 35/39/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.05.2017 Справа № 908/488/17

Суддя господарського суду Запорізької області Топчій О.А.

при секретарі Осоцькому Д.І.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 230/20-19 від 11.07.2016р.

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Концерн «Міські теплові мережі» , м. Запоріжжя

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Формат» , м. Запоріжжя

про стягнення в сумі 9679,16 грн.

ВСТАНОВИВ:

13.03.2017р. до господарського суду Запорізької області звернувся Концерн «Міські теплові мережі» з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Формат» про стягнення заборгованості за договором № 100161 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.02.2007р. в сумі 9679,16 грн.

13.03.2017р. року автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу розподілено судді Топчій О.А.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 14.03.2017р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 35/39/17 та призначено розгляд справи на 29.03.2017р. о 10 год. 00 хв.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 14.03.2017р. повернуто Концерну „Міські теплові мережі» зайво сплачений судовий збір в сумі 1156,00 грн., сплачений за платіжним дорученням № 13890 від 20.10.2016р.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, посилається на те, що 01.02.2007р. між позивачем (Теплопостачальною організацією за договором) та ТОВ «Формат» (Споживачем за договором), було укладено договір № 100161 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобов'язання відпустити теплову енергію в гарячій воді відповідачу, а відповідач взяв обов'язок прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку встановленими умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами. Позивач в період з листопада 2014р. по квітень 2016р, у жовтні 2016р. відпустив відповідачу теплову енергію на суму 7605,46 грн. Відповідач в порушення умов договору здійснив оплату за спожиту в спірному періоді теплову енергію частково в сумі 212,37 грн., у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 7393,09 грн. У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань позивачем нараховано відповідачу 3 % річних від простроченої суми боргу в розмірі 308,62 грн. та інфляційні втрати в розмірі 1977,45 грн. З огляду на вищезазначене позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором № 100161 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.02.2007р. у сумі 9679,16 грн. , а саме: 7393,09 грн. основного боргу, 3 % річних від простроченої суми боргу в розмірі 308,62 грн. та інфляційні втрати в розмірі 1977,45 грн.

Ухвалою суду від 29.03.2017р. розгляд справи відкладено на 25.04.2017р. о 10 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 25.04.2017р. розгляд справи відкладено на 11.05.2017р. о 09 год. 45 хв.

У судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просить суд позов задовольнити.

Відповідач у судові засідання 29.03.2017р., 25.04.2017р. та 11.05.2017р. не з'явився, письмовий відзив та витребувані судом документи не надав. Про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала суду про порушення провадження у справі від 14.03.2017р. та ухвали про відкладення розгляду справи від 29.03.2017р. та 25.04.2017р. направлялись на адресу відповідача, яка відома суду та яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: 69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 13.

На адресу суду повернулись ухвала про порушення провадження у справі від 14.03.2017р. та ухвала про відкладення розгляду справи від 29.03.2017р., які надсилались на вищевказану адресу відповідача з відміткою підприємства поштового зв'язку «адресат за отриманням не з'явився» .

У постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 роз'яснено, що за змістом статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

На день розгляду справи, ухвали суду про відкладення розгляду справи від 25.04.2017р. та 11.05.2017р. не повертались.

Про причини неявки відповідач суд не повідомив, будь-яких клопотань, заяв від нього не надійшло.

За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації.

11.05.2017р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

01.02.2007р. між Концерном «Міські теплові мережі» (Теплопостачальна організація, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Формат» (Споживач, відповідач у справі) укладений договір № 100161 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді.

Відповідно до п.п. 10.1, 10.4 договір набирає сили з моменту його підписання. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

Доказів припинення у встановленому порядку договору № 100161 від 01.02.2007р. суду не надано, отже договір є діючим.

Відповідно до п. 1.1 договору теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання відпустити теплову енергію в гарячій воді споживачу, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.

У відповідності до додатку № 1 до договору, теплопостачальна організація відпускає споживачу теплову енергію в гарячій воді на об'єкти: орендоване вбудоване приміщення по вул. Трегубенка, 8 та по вул. Добролюбова, 13.

Споживач теплової енергії зобов'язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором (п. 3.2.6 договору).

Пунктом 3.2.26. встановлено, що споживач теплової енергії зобов'язується щомісячно, у строки, визначені даним договором, повертати теплопостачальній організації підписаний уповноваженою особою та належним чином оформлений акт приймання-передачі теплової енергії в гарячій воді.

Згідно з п. 6.2 договору розрахунковим періодом - є календарний місяць.

Підставою для розрахунків споживача з теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі (п. 6.3. договору).

Пунктом 6.4 договору встановлено, що споживач зобов'язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим перерахувати на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Споживач має право на передоплату.

На виконання умов договору позивач у період з листопада 2014р. по квітень 2016р. відпустив відповідачу теплову енергію на загальну суму 7605,46 грн., про що свідчать акти приймання-передачі теплової енергії за вказаний період (а.с. 51-68).

Згідно п. 6.7 договору споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від теплопостачальної організації за адресою: вул. Щаслива, буд. 2а, документи за розрахунковий період: рахунок-фактуру, акт приймання-передачі теплової енергії, податкову накладну (платникам ПДВ).

Відповідно до п. 6.6.1 договору, отриманий акт приймання-передачі теплової енергії споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу теплопостачальної організації на протязі п'яти днів з дати отримання. Дата отримання акту вважається: при отриманні нарочним - дата вручення представнику споживача; при направленні рекомендованим листом - дата, зазначена у відбитку поштового штемпеля на документі, що зроблений поштовим відділенням та підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа (по місту - 3 дні, по області - 5, по Україні - 7 днів).

Згідно пункту 6.6.2 договору у разі неотримання теплопостачальною організацією підписаного ОСОБА_1 приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п. 6.6.1 договору, акт підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.

В разі наявності заперечень щодо даних, зазначених в ОСОБА_1, Споживач зобов'язаний надати Теплопостачальній організації нормативно обґрунтовані письмові заперечення до даного ОСОБА_1 з додаванням відповідних документів та погодити з Теплопостачальною організацією всі розбіжності у встановлений пунктом 6.7.1. договору строк. При отриманні заперечень в підписанні ОСОБА_1 та доказів в обґрунтування заперечень до нього, Теплопостачальна організація розглядає їх та надає відповідь про прийняття або відмову у прийнятті заперечень. При прийнятті заперечень до акту вносяться відповідні коригування в ОСОБА_1 наступного місяця. У разі відмови у прийнятті заперечень, Теплопостачальна організація надає нормативно обґрунтовану відповідь та вважає акт прийнятим до розрахунку, якщо цей акт в місячний строк не буде оскаржений Споживачем у Господарському суді.

Оскільки відповідач не з'явився до позивача для отримання зазначених документів в порядку визначеному договором, вказані документи надсилалися на його юридичну адресу, про що свідчать докази направлення розрахункових документів позивачем на адресу відповідача.

Відповідач свої грошові зобов'язання за договором № 100161 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді виконав не в повному обсязі та оплатив надані послуги за спірний період частково в сумі 212,37 грн.

Доказів оплати відповідачем суми боргу у розмірі 7393,09 грн. під час судового розгляду сторонами до матеріалів справи не надано.

Тобто, відповідач договірні зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати отриманої теплової енергії за період з листопада 2014р. по квітень 2016р. не здійснив, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 7393,09 грн.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору на його адресу надсилалася претензія № 4324/09 від 22.02.2015р. з вимогою терміново вирішити питання щодо погашення заборгованості за договором № 100161 від 01.02.2007р.

Претензія залишена відповідачем без відповіді, борг не сплачений, що в свою чергу стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 7393,09 грн. підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України господарські зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Аналогічний припис містить ст. 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Приписами ст. 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Укладаючи договір, кожна із сторін прийняла на себе певні зобов'язання щодо його виконання, однак відповідач, покладений на нього обов'язок щодо оплати отриманої теплової енергії на суму 7393,09 грн., у встановлений договором строк, не виконав, факт порушення відповідачем умов, визначених договором, доведений, підтверджується матеріалами справи.

Отже, вимога позивача про стягнення із відповідача 7393,09 грн. основного боргу обґрунтована та задовольняється судом.

На особу, яка допустила неналежне виконання зобов'язань, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтями 611, 625 ЦК України.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В зв'язку з неналежним виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, щодо повної та своєчасної сплати платежів на теплову енергію, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 3% річних за період з 20.12.2014р. по 31.01.2017р. у розмірі 308,62 грн. та інфляційні втрати згідно з розрахунком за період з січня 2015р. по січень 2017р. (включно) у розмірі 1977,45 грн.

Перевіривши правильність нарахування 3% річних та інфляційних втрат за допомогою інформаційної системи «Законодавство» , судом встановлено, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 3% річних у розмірі 308,24 грн. та інфляційні витрати в розмірі 1977,43 грн., оскільки позивачем допущена помилка при розрахунку.

Відповідач правом на участь в судових засіданнях та розгляді справи не скористався, доказів відсутності заборгованості не надав, жодних зауважень чи заперечень щодо суми боргу суду також не надав.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи документи в їх сукупності, задовольняє вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних у розмірі 308,24 грн. та інфляційні витрати в розмірі 1977,43 грн. як такі, що заявлені правомірно та доведені належними та допустимими доказами. В іншій частині заявленої суми до стягнення суд відмовляє з вищевказаних підстав.

На підставі вище викладеного, позовні вимоги судом задовольняються частково.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Формат» (69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 13, код ЄДРПОУ 19270788) на користь Концерну «Міські теплові мережі» (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137, код ЄДРПОУ 32121458, на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № 26039302042813 у Філії - Запорізьке обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України» , код МФО 313957) суму основного боргу у розмірі 7393 (сім тисяч триста дев'яносто три) грн. 09 коп. Видати наказ

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Формат» (69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 13, код ЄДРПОУ 19270788) на користь Концерну «Міські теплові мережі» (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, код ЄДРПОУ 32121458, на поточний рахунок № 26007301001951 у Філії - Запорізьке обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України» , код МФО 313957) 3% річних у розмірі 308 (триста вісім) грн. 24 коп., інфляційні витрати у розмірі 1977 (одна тисяча дев'ятсот сімдесят сім) грн. 43 коп. та судовий збір у сумі 1599 (одну тисячу п'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 93 коп. Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 13 травня 2017р.

Суддя О.А. Топчій