Рішення

від 27.04.2017 по справі 911/593/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" квітня 2017 р. Справа № 911/593/17

За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Кагарлицького ринку Кагарлицького районного споживчого товариства

за участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Підприємство споживчої кооперації Кагарлицький ринок Київської регіональної спілки споживчої кооперації

про стягнення 3 067,00 грн,

Суддя Антонова В.М.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1;

від відповідача: не з'явились;

від третьої особи: не з'явились.

Обставини справи:

У провадженні господарського суду Київської області знаходиться справа №911/593/17 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач) до Кагарлицького ринку Кагарлицького районного споживчого товариства (далі - відповідач), за участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Підприємство споживчої кооперації Кагарлицький ринок Київської регіональної спілки споживчої кооперації (далі - третя особа) про стягнення 3 067,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем були понесені збитки в наслідок протиправних дій відповідача, шляхом демонтажу кіоску, який належав позивачу.

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.03.2017 порушено провадження по справі №911/593/17 та призначено її до розгляду на 13.04.2017.

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.04.2017 розгляд справи згідно з ст. 77 ГПК України було відкладено на 27.04.2017.

27 квітня 2017року через канцелярію суду перед початком судового засідання від позивача надійшло клопотання про долучення (вх. №8794/17) з додатками.

У судовому засіданні 27.04.2017 року представник позивача підтримав позовні вимоги, дав пояснення по суті спору.

Представники відповідача та третьої особи в судове засідання 27.04.2017 року не з'явився, правами, наданими ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не скористались, відзив на позовну заяву не надали.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до п. 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача суд

ВСТАНОВИВ:

25 лютого 2014 року між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - позивач) та Підприємством споживчої кооперації Кагарлицький ринок Київської регіональної спілки споживчої кооперації (далі - третя особа) було укладено договір № 7/14 про надання місця для торгівлі на Кагарлицькому ринку Київської регіонспоживспілки, згідно з умовами пунктів 1.1., 1.2. якого підприємство надає, а підприємець отримує торгове місце під № НОМЕР_2, загальною площею 18,55 кв.м. на Кагарлицькому ринку за адресою: м. Кагарлик, вул. Незалежності, 15-а. На торговому місці розміщується металевий контейнер, тимчасова металева споруда, палатка підприємця, які є його власністю. Торгове місце надається для здійснення роздрібної торгівлі продовольчими або непродовольчими товарами.

Відповідно до п. 2.1. договору торгове місце передається на такий термін: із 25.02.2014 р. по 24.02.2015 р.

25 лютого 2015 року між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Підприємством споживчої кооперації Кагарлицький ринок Київської регіональної спілки споживчої кооперації було укладено договір № 7/15 про надання місця для торгівлі на Кагарлицькому ринку Київської регіонспоживспілки, згідно з умовами пунктів 1.1., 1.2. якого підприємство надає, а підприємець отримує торгове місце під № НОМЕР_2, загальною площею 18,55 кв.м. на Кагарлицькому ринку за адресою: м. Кагарлик, вул. Незалежності, 15-а. На торговому місці розміщується металевий контейнер, тимчасова металева споруда, палатка підприємця, які є його власністю. Торгове місце надається для здійснення роздрібної торгівлі продовольчими або непродовольчими товарами.

Відповідно до п. 2.1. договору торгове місце передається на такий термін: із 25.02.2015 року по 24.02.2016 року.

25 лютого 2016 р. між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Підприємством споживчої кооперації Кагарлицький ринок Київської регіональної спілки споживчої кооперації було укладено договір № 12/15 на обслуговування торгового місця ПСК „Кагарлицький ринок" Київської регіонспоживспілки, згідно з умовами пунктів 1.1., 1.2. якого підприємство надає, а підприємець отримує торгове місце під № НОМЕР_2, загальною площею 18,55 кв.м. на Кагарлицькому ринку за адресою: м. Кагарлик, вул. Незалежності, 15-а. На торговому місці розміщується металевий контейнер, тимчасова металева споруда, палатка підприємця, які є його власністю. Торгове місце надається для здійснення роздрібної торгівлі продовольчими або непродовольчими товарами.

Відповідно до п. 2.1. договору торгове місце передається на такий термін: із 25.02.2016 року по 24.02.2017 року.

Позивач виконував зобов'язання за договором у повному обсязі, в тому числі своєчасно сплачував всі платежі.

13 березня 2014 року ОСОБА_2 (колишній директор ринку) без правових підстав самоправно шляхом демонтажу за допомогою найманого ним автокрану пошкодив належний позивачу торговий кіоск під № НОМЕР_2 та бетонну площадку, загальною площею 18,55 кв.м. на Кагарлицькому ринку за адресою: м. Кагарлик, вул. Незалежності, 15-а., на якій той був розташований, чим спричинив позивачу матеріальну шкоду.

Постановою слідчого СВ Кагарлицького РВ ГУ МВС України в Київській області майора міліції ОСОБА_3 від 15.12.2014 року кримінальне провадження № 42014110190000006 від 05.03.2014 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України, по факту вчинення гр. ОСОБА_2 самоправства щодо майна позивача було закрито.

У кримінальному провадженні № 42014110190000006 була проведена судова будівельно-технічна експертиза за результатами якої було отримано висновок № 9737/9738/14-42 від 10.10.2014 року, яким встановлено, що розмір завданої матеріальної шкоди кіоску, що знаходиться в м. Кагарлику по вул. Незалежності, 15А Київської області на площі ринку станом на 13.03.2014 року, становить 3067 (три тисячі шістдесят сім гривень) 00 коп. (копія висновоку № 9737/9738/14-42 від 10.10.2014 року наявна в матеріалах справи).

У мотивувальній частині даної постанови від 15.12.2014 року зазначено, що умисними діями ОСОБА_2 майну (кіоску) Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 була заподіяна матеріальна шкода у розмірі 3 067,00 грн.

19 травня 2015 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Кагарлицького районного суду Київської області з позовом до гр. ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди внаслідок пошкодження майна та стягнення збитків.

Рішенням Кагарлицького районного суду Київської області № 368/963/15-ц від 02 жовтня 2015 року позовні вимоги задоволено частково, з ОСОБА_2 на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 стягнуто матеріальну шкоду у розмірі 3067 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Київської області № 368/963/15-ц від 18.01.2016 рішення Кагарлицького районного суду Київської області № 368/963/15-ц від 02 жовтня 2015 року в частині задоволення позовних вимог скасоване та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову. В іншій частині рішення Кагарлицького районного суду Київської області № 368/963/15-ц від 02 жовтня 2015 року залишено без змін.

В абзаці 12 мотивувальної частини даного рішення апеляційного суду Київської області № 368/963/15-ц від 18.01.2016 зазначено, що ОСОБА_2 у березні 2014 року (коли ним було організовано та здійснено демонтаж торгівельного обладнання позивача) обіймав посаду директора Кагарлицького ринку Кагарлицького районного споживчого товариства і діяв в цій ситуації як посадова особа такого ринку. При цьому ним як директором зазначеної юридичної особи 04.03.2014 року було видано наказ № 7 „Щодо розміщення МАФів СПД на території ринку", відповідно до якого ним було прийняте рішення про звільнення торговельного місця Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та надання такого місця іншим бажаючим особам. На виконання зазначеного наказу відповідачем й були організовані дії з демонтажу МАФ позивача. За таких умов відповідач діяв як працівник (директор) Кагарлицького ринку Кагарлицького районного споживчого товариства, до якого у відповідності до положень ст.1172 ЦК Україний може бути пред'явлена вимога щодо відшкодування завданої ОСОБА_2 при виконанні трудових обов'язків шкоди. В той же час суд першої інстанції на вказані обставини та правові норми увагу не звернув, що призвело до невірного вирішення спору.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Суд вважає за необхідне зазначити, що вищевказані обставини були встановлені рішенням Апеляційного суду Київської області від 18.01.16 року в справі №368/963/15-ц.

Отже, суд дійшов висновку, що вищевказані обставини є доведеними і не підлягають доказуванню на підставі ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.

З матеріалів справи вбачається, що внаслідок дій посадової особи Кагарлицького ринку Кагарлицького районного споживчого товариства в особі директора ОСОБА_2, було пошкоджено кіоск, що знаходився в м. Кагарлик по вул. Незалежності, 15А Київської області на площі ринку, який належав Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1. Розмір збитку становить 3067,00 грн.

Заявлена сума шкоди 3 067 (три тисячі шістдесят сім гривень) 00 коп., яка підтверджена залученими до справами документами та висновком судової будівельної-технічної експертизи № 9737/9738/14-42 від 10.10.2014 року.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Статтею 22 Цивільного кодексу України визначено, що збитками є:

втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

За змістом статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані ним збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

У відповідності до положень частини першої статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Частиною 3 ст. 225 Господарського кодексу України визначено, що при визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов'язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.

Так, важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою і збитками є обов'язковою умовою відповідальності. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв'язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв'язку.

Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

За приписами ч. 1 ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

У відповідності до вимог ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з вимогами ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Судом встановлено, що 05.03.2014 року та 13.03.2014 року на території Кагарлицького ринку у м. Кагарлик по вул. Незалежності, 15а, колишнім директором КП Кагарлицької міської ради „Кагарлицький міський ринок" ОСОБА_2 своїми протиправними діями, які виразились у тому, що він самовільно, всупереч установленому законом порядку, вчиняв за допомогою найнятого ним автокрану переустановку (демонтаж) торгового кіоску ОСОБА_1 з торгового місця, спричинивши при цьому механічні пошкодження кіоску та бетонної площадки під ним, що підтверджується матеріалами кримінального провадження № 42014110190000006 від 05.03.2014 року

Таким чином, суд дійшов висновку, що дії відповідача були протиправними та встановлюють причинний зв'язок між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони.

Як встановлено судом, відповідач не скористався наданими йому ст. 22 Господарського процесуального кодексу України правами, не з'явився у судове засідання доказів на спростування доводів позивача, або доказів, які б свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлені до стягнення кошти, суду не надав.

У відповідності зі ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 ГПК України покладається судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4-3, 33, 34, 43, 49, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Кагарлицького ринку Кагарлицького районного споживчого товариства (ЄДРПОУ 01560770; адреса: 09200, Київська обл., Кагарлицький район, місто Кагарлик, ВУЛ.НЕЗАЛЕЖНОСТІ, будинок 15 А) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_1; адреса: 09100, АДРЕСА_1) матеріальну шкоду у розмірі - 3 067 (три тисячі шістдесят сім гривень) 00 коп. та судовий збір - 1 600 (одну тисячу шістсот гривень) 00 коп.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено: 13.05.2017

Суддя В.М. Антонова