Ухвала

від 11.05.2017 по справі 915/920/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

11 травня 2017 року Справа № 915/920/16

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

скарги: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Ольвія» (37861, Полтавська область, Хорольський район, село Бовбасівка)

на дії державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у Миколаївській області (54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 27/1)

у справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Ольвія» (37861, Полтавська область, Хорольський район, село Бовбасівка)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Науковий інститут Селекції» (54001, АДРЕСА_1)

про: стягнення 67441 грн. 00 коп.,

за участю представників учасників процесу:

від позивача (скаржника): не з'явився,

від відповідача: не з'явився,

від органу ДВС: не з'явився,

В С Т А Н О В И В:

28 квітня 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Агрофірма Ольвія» звернулось до Господарського суду Миколаївської області зі скаргою від 06.04.2017 (вх. № 6341/17 від 28.04.2017) на бездіяльність Центрального відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у Миколаївській області, в якій просить визнати безпідставним та незаконним «повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання» від 22.02.2017 та зобов'язати Центральний відділ Державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у Миколаївській області прийняти наказ Господарського суду Миколаївської області у справі № 915/920/16 до виконання та розпочати стягнення за ним.

Скарга ґрунтується на підставі норм ст. 52, ч. 2 ст. 26 Закону України Про виконавче провадження та мотивована тим, що вказаний закон не передбачає обов'язкового авансування витрат ДВС при подачі заяви стягувачем, а таке авансування на етапі виконавчого провадження може бути здійснене у випадку, коли необхідно сплачувати послуги інших осіб (оцінювачів майна, експертів тощо). А оскільки у даному випадку предметом стягнення є грошові кошти, а не майно, то спочатку ДВС повинна була відкрити провадження, вчинити передбачені ст. 52 Закону України Про виконавче провадження дії (пошук коштів на рахунках боржника або накладання арешту на його акції, депозити тощо), і у випадку, якщо б такого не виявилося, вчиняти подальші дії, в тому числі по виявленню, опису, та арешту майна боржника.

Ухвалою суду від 28.04.2017 скаргу ТОВ «Агрофірма Ольвія» на бездіяльність Центрального ВДВС м. Миколаєва від 06.04.2017 по справі № 915/920/16 прийнято та призначено її розгляд на 11 травня 2017 року о 11 год. 00 хв.; зобов'язано Центральний ВДВС м. Миколаєва надати суду відзив на скаргу.

При цьому, в провадженні Господарського суду Миколаївської області перебуває скарга ТОВ «Агрофірма Ольвія» від 12.01.2017 (вх. № 545/16 від 16.01.2017) на бездіяльність Центрального відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у Миколаївській області, в якій просить визнати безпідставним та незаконним «повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання» від 26.12.2016 та зобов'язати Центральний відділ Державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у Миколаївській області прийняти наказ Господарського суду Миколаївської області у справі № 915/920/16 до виконання та розпочати стягнення за ним.

Зазначена скарга прийнята та призначена судом до розгляду, і в подальшому її розгляд був відкладений на 11 травня 2017 року о 10 год. 30 хв. ухвалою суду від 18.04.2017.

05.05.2017 до суду від скаржника надійшли пояснення до скарги (при цьому, не зазначено, до якої саме із двох, прийнятих судом до розгляду), у яких представником викладено свою позицію щодо обов'язковості авансування витрат.

11.05.2017 учасники процесу в судове засідання не з'явилися, про причини нез'явлення суд не повідомили.

За приписами ч. 2 ст. 121-2 ГПК України неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу державної виконавчої служби, приватного виконавця в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши фактичні обставини справи згідно з вимогами чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд дійшов наступних висновків.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 06.10.2016 позов ТОВ «Агрофірма Ольвія» до ТОВ «Науковий інститут Селекції» задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Науковий інститут Селекції» на користь ТОВ «Агрофірма Ольвія» 40400,00 грн. боргу, 11146,64 грн. - пені, 3896,40 грн. - інфляційних, 1212,99 грн. - 3% річних, 15300,00 грн. - штрафу та 1364,22 грн. судових витрат, в іншій частині позову відмовлено. Заяву ТОВ «Науковий інститут Селекції» про розстрочення виконання рішення залишено без розгляду.

17.10.2016 Господарський суд Миколаївської області виніс додаткове рішення, яким провадження у справі в частині стягнення з відповідача 10600,00 грн. основного боргу припинив.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23.11.2016 рішення Господарського суду Миколаївської області від 06.10.2016 скасовано частково. Позовні вимоги ТОВ «АГРОФІРМА «ОЛЬВІЯ» до ТОВ «Науковий інститут Селекції» про стягнення 83 632 грн. 00 коп. задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Науковий інститут Селекції» на користь ТОВ «Агрофірма Ольвія» основний борг у сумі 40400 грн. 00 коп., інфляційні нарахування у сумі 3896 грн. 40 коп., 3% річних у сумі 1212 грн. 99 коп., пеню в сумі 11146 грн. 64 коп. Відмовлено ТОВ «АГРОФІРМА «ОЛЬВІЯ» у задоволенні позовних вимог до ТОВ «Науковий інститут Селекції» про стягнення штрафу у сумі 15300 грн. 00 коп. Виключено з резолютивної частини рішення Господарського суду Миколаївської області від 06.10.2016 у справі пункт 4. В іншій частині рішення Господарського суду Миколаївської області від 06.10.2016 залишено без змін.

Додатковою постановою Одеський апеляційний господарський суд від 23.11.2016 стягнув з ТОВ «Агрофірма Ольвія» на користь ТОВ «Науковий інститут Селекції» судовий збір за апеляційний перегляд рішення в сумі 272 грн. 84 коп.

На виконання постанови та додаткової постанови Одеського апеляційного господарського суду від 23.11.2016 Господарським судом Миколаївської області видано відповідні накази від 08.12.2016.

У подальшому постановою Вищого господарського суду України від 21.03.2017 постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.11.2016 скасовано в частині скасування рішення Господарського суду Миколаївської області від 06.10.2016 про стягнення 15 300,00 грн. штрафу та прийняття нового рішення у скасованій частині про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення 15 300,00 грн. штрафу.

Додаткову постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.11.2016 про розподіл судових витрат за апеляційний перегляд рішення господарського суду Миколаївської області скасовано.

Ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 08.12.2016 про виправлення описки в частині розподілу судових витрат за подання позовної заяви скасовано.

Рішення господарського суду Миколаївської області від 06.10.2016 в частині задоволення позовних вимог про стягнення 15 300,00 грн. штрафу та в частині розподілу судових витрат залишено в силі.

У решті постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.11.2016 залишено без змін.

Вищий господарський суд України постановив здійснити поворот виконання додаткової постанови Одеського апеляційного господарського суду від 23.11.2016 зі справи № 915/920/16 в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "ОЛЬВІЯ" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ СЕЛЕКЦІЇ" 272,84 грн. судового збору за подання апеляційної скарги, - у разі подання товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "ОЛЬВІЯ" суду відповідних заяви та довідки.

Стягнути з ТОВ "НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ СЕЛЕКЦІЇ" на користь ТОВ "Агрофірма "ОЛЬВІЯ" 1653,60 грн. судового збору за подання касаційної скарги.

Видачу відповідних наказів доручити господарському суду Миколаївської області.

На виконання пунктів 5 та 8 наведеної постанови Вищого господарського суду України Господарським судом Миколаївської області 29.03.2017 (в день надходження справи до суду з вищої інстанції) видано відповідні накази.

Стягувачем - ТОВ «Агрофірма Ольвія» до Центрального відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у Миколаївській області було пред'явлено до примусового виконання наказ Господарського суду Миколаївської області у справі № 915/920/16 на стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науковий інститут Селекції» , 54001, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 35564114 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Ольвія» , 37861, Полтавська область, Хорольський район, село Бовбасівка, код ЄДРПОУ 30287550 основний борг у сумі 40400 грн. 00 коп., інфляційні нарахування у сумі 3896 грн. 40 коп., 3% річних у сумі 1212 грн. 99 коп., пеню в сумі 11146 грн. 64 коп. і судовий збір за подання позовної заяви в сумі 937 грн. 04 коп.

22 лютого 2017 року стягувачу головним державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у Миколаївській області ОСОБА_2 було оформлено звернення за № 5567 з повідомленням про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, датованим 22 лютого 2017 року.

Дане повідомлення прийнято виконавцем, керуючись п. 8 ч. 4 ст. 4 Закону України Про виконавче провадження , оскільки всупереч вимогам ст. 26 Закону України Про виконавче провадження стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску.

Вищевказане повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання отримано стягувачем 30.03.2017.

Згідно приписів ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарга на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання судових рішень господарських судів може бути подана стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів, крім рішень виконавця про відкладення проведення виконавчих дій, які можуть бути оскаржені протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів.

Скарги на рішення, дії та бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник, прокурор та орган державної виконавчої служби, приватний виконавець. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу державної виконавчої служби, приватного виконавця в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачу, боржнику, прокурору та органу державної виконавчої служби, приватному виконавцю. Ухвала може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до змісту статті 1 Закону України Про виконавче провадження (в редакції, що діяла станом на час звернення стягувача до органу ДВС) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом п. 8 ч. 4 ст. 4 Закону України Про виконавче провадження виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов'язковим.

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

За умовами п. 1 ч. 1, абз. 1 ч. 2 ст. 26 Закону України Про виконавче провадження виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення. До заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску в розмірі 2 відсотків суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати, а за рішенням немайнового характеру та рішень про забезпечення позову - у розмірі одного мінімального розміру заробітної плати з боржника - фізичної особи та в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Згідно з ч. 1 та 4 ст. 27 Закону України Про виконавче провадження виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір перераховується до Державного бюджету України протягом трьох робочих днів з дня надходження на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.

Відповідно до абзаців 1 та 3 частини 1 статті 28 Закону України Про виконавче провадження копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання , які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

За умовами п. 2 ч. 1, ч. 2 та абз. 1 ч. 3 ст. 42 Закону України Про виконавче провадження кошти виконавчого провадження складаються з, зокрема, авансового внеску стягувача. Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті.

Згідно з абз. п. 3 та абз. 1 п. 4 розділу III Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2832/5) та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за № 489/20802, (далі - Інструкція) заява про примусове виконання рішення подається до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця у письмовій формі разом із оригіналом (дублікатом) виконавчого документа та квитанцією про сплату авансового внеску , крім випадків, коли стягувач звільняється від сплати авансового внеску відповідно до частини другої статті 26 Закону та у разі виконання рішення Європейського суду з прав людини .

Виконавчий документ повертається без прийняття до виконання у випадках, передбачених частиною четвертою статті 4 Закону, про що орган державної виконавчої служби або приватний виконавець надсилає стягувачу повідомлення протягом трьох робочих днів з дня пред'явлення виконавчого документа.

Водночас, згідно з абзацами 2, 3, 4 ч. 2 ст. 26 Закону України Про виконавче провадження від сплати авансового внеску звільняються стягувачі за рішеннями про: стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин; обчислення, призначення, перерахунок, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг; відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи; стягнення аліментів; відшкодування майнової та/або моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Від сплати авансового внеску також звільняються державні органи, інваліди війни, інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів I та II груп, громадяни, віднесені до категорій 1 та 2 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у разі їх звернення до органів державної виконавчої служби. У разі виконання рішення Європейського суду з прав людини авансовий внесок не сплачується.

Виходячи з наведених норм та обставин скарги, суд дійшов висновку про хибне розуміння скаржником вимог Закону України Про виконавче провадження щодо обов'язкового авансування виконавчого провадження стягувачем, який не звільнений від цього обов'язку, оскільки відповідно до вимог ч. 2 ст. 26 Закону України Про виконавче провадження виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа за заявою стягувача про примусове виконання рішення, до якої стягувач, який не звільнений від сплати авансового внеску, обов'язково додає квитанцію про сплату авансового внеску.

Щодо оформлення державним виконавцем повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, слід також зазначити наступне:

Відповідно до п. 6 розділу I Інструкції під час здійснення виконавчого провадження виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно зі статтями 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, скаржником не доведено належними і допустимими доказами викладені в скарзі обставини, в зв'язку з чим судом не встановлено порушень державним виконавцем вимог Закону України Про виконавче провадження при оформленні повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання.

Керуючись ст. ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Ольвія» від 06.04.2017 (вх. № 6341/17 від 28.04.2017) на бездіяльність Центрального відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у Миколаївській області відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її винесення та може бути оскаржену у встановленому законом порядку.

Суддя О.Г. Смородінова