Рішення

від 11.05.2017 по справі 917/417/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.05.2017 р. Справа № 917/417/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ясні Зорі-Полтавщина" (вул. Будівельна, 1, смт. Білики, Кобеляцький район, Полтавська область, 39220; код ЄДРПОУ 38237046)

до Приватного підприємства "РЕМБУДТЕХНОЛОГІЯ - 2006" (АДРЕСА_1, 36014; код ЄДРПОУ 34204703)

про стягнення 16 859,86 грн.

Суддя Ореховська О.О.

Представники сторін в судове засідання не з"явились.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення з відповідача 16 859,86 грн. заборгованості за Договором поставки від 01.08.2013р. № 01/08, з яких 12 471,68грн. - основний борг, 606,00грн. - 3% річних та 3 782,18грн. - інфляційні нарахування.

Позивач в обґрунтування позову вказує, що відповідач не виконав взяті на себе договірні зобов'язання, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем, яка до цього часу не погашена.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 24.03.2017р. зазначену позовну заяву прийнято судом до розгляду і порушено провадження у справі. Справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 20.04.2017р.

Розгляд справи неодноразово відкладався у зв'язку з неявкою в судове засідання сторін у справі та неподанням ними витребуваних судом документів.

Сторони у справі явку своїх уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, хоча про час дату та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином шляхом направлення на їх адресу копії ухвали суду від 05.05.2017р. рекомендованим листом з повідомлення про вручення.

Матеріали справи свідчать, що копії ухвали господарського суду Полтавської області у даній справі від 21.03.2017р. та 20.04.2017р., які направлялись відповідачу за адресою, зазначеною у позовній заяві і яка співпадає з його місцезнаходження - АДРЕСА_2 згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань від 21.03.2017р. (а.с. 47-52), повернуто підприємством зв"язку до господарського суду з посиланням на закінченням терміну зберігання (а.с. 53-56, 68-72).

З метою належного повідомлення відповідача про дату, час та місце проведення судового засідання, яке має відбутися 11.05.2017р., судом було також розміщено відповідне оголошення на сторінці господарського суду Полтавської області (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу Судова влада в Україні в мережі Інтернет.

Також, ухвала господарського суду Полтавської області від 05.05.2017 р. по даній справі розміщена в Єдиному Державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua). Відповідно до Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Загальний доступ до судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України забезпечується з дотриманням вимог статті 7 цього Закону. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

Таким чином, господарським судом вчинені всі дії, визначені вимогами процесуального законодавства з метою належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, проте сторони не скористались своїм правом на участь у судовому засіданні.

Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України у пп. 3.9.2 постанови від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (із змінами та доповненнями), у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР) щодо права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, суд не оцінює неявку в судове засідання представників сторін повідомлених належних чином про час, дату та місце проведення судового засідання як підставу для відкладення розгляду справи. Спір розглядається за наявними в справі матеріалами на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

01.08.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ясні Зорі-Полтавщина" (позивач у справі) та Приватним підприємством "РЕМБУДТЕХНОЛОГІЯ - 2006" (відповідач у справі) укладено Договір поставки за № 01/08 (далі - Договір) (а.с. 40-41), відповідно до умов якого позивач (за умовами договору - постачальник) зобов'язався передати у власність відповідачу (за умовами договору - покупець) або зазначеному ним Вантажоодержувачу товар (м"ясопродукція свинини), а покупець прийняти і оплатити зазначений товар на умовах цього Договору (п.1.1. Договору).

Асортимент, кількість, категорійність, строки і умови поставки зазначаються в узгоджених сторонами Замовленнях (Додатках) (п. 1.2 Договору).

Сторони узгодили, що поставка товару здійснюється партіями протягом строку дії Договору на підставі погодженого сторонами Замовлення. Поставка товару здійснюється партіями на умовах ЕХW (самовивіз) (згідно з правилами "Інкотермс" у редакції 2010 року). Склад постачальника розташований за адресою: Полтавська область, Решетилівський р-н, 169 км. автодороги Дніпропетровськ - Царичанка- Кобеляки - Решетилівка. Постачальник постачає товар разом з супровідною документацією: товарна накладна, товарно - транспортна накладна, рахунок - фактура, ветеринарне свідоцтво (п. п. 3.1., 3.2., 3.3. Договору).

Відповідно до п. 2.2 Договору покупець здійснює оплату вартості товару на підставі виставлених постачальником рахунків шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника в наступному порядку:

- оплата кожної партії товару здійснюється на умовах 100% передоплати протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту виставлення рахунку постачальником, але в будь-якому випадку не пізніше ніж за 2 (два) календарні дні до дати поставки, погодженої сторонами;

- розходження сум, які підлягають оплаті за товар, згідно погодженого Замовлення покупця і вартістю товару по фактично відвантаженій кількості товару, підлягає доплаті шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 3 календарних днів з моменту отримання товару на підставі виставленого постачальником рахунку, або враховується в рахунок майбутніх платежів.

Товар вважається оплаченим з моменту надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника (п. 2.2 Договору).

Відповідно до п. 8.3. Договору цей Договір вступає в силу з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2013р. У випадку, якщо у 15-ти денний строк до закінчення дії Договору, жодна із сторін цього Договору не заявила про його розірвання, Договір вважається пролонгованим на той же термін і на тих же умовах.

Сторонами були внесені доповнення до Договору поставки від 01.08.2013р. № 01/08 шляхом укладання 04.03.2014р. Додаткової угоди № 1 (а.с. 42), відповідно до якої сторони, зокрема, продовжили термін дії Договору поставки від 01.08.2013р. № 01/08 до 31.12.20014р.

На виконання умов Договору позивач передав, а відповідач прийняв товар на загальну суму 13 321,50грн. , що підтверджується видатковими накладними: від 16.04.2015р. № 4625 на суму 7 427,70грн. (а.с. 43) та від 25.04.2015р. за № 5053 на суму 5 893,80грн. (а.с. 44), підписаними представниками обох сторін.

Всупереч взятим на себе договірним зобов'язанням відповідач належним чином розрахунок за поставлений товар не здійснив, внаслідок чого у нього виникла заборгованість, яка, за розрахунком позивача, станом на 08.12.2016р. склала 12 471,68грн. і до цього часу не погашена.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з вимогою щодо стягнення з відповідача 12 471,68 грн. основного боргу, 606,00 грн. 3% річних, 3 782,18грн. інфляційних нарахувань.

Суд при вирішенні спору враховує, що правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються нормами про поставку.

Згідно ст. 265 Господарського кодексу України (далі ГК України) за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договори купівлі-продажу.

Статтею 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За ч.2. ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Суд встановив, що обов'язок відповідача щодо оплати товару витікає з умов договору поставки від 01.08.2013р. № 01/08, а строк сплати є таким, що настав.

За ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Статтею 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 599 ЦК України та ст. 202 ГК України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріали справи свідчать, що в порушення договірних зобов'язань та вищевказаних норм відповідач отриманий товар не оплатив, а тому суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 12 471,68грн. основного боргу є правомірними, підтверджуються належними доказами та підлягають задоволенню.

За прострочення оплати товару позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача інфляційні в розмірі 3 782,18грн. та 3% річних в сумі 606,00грн.

Стаття 625 ЦК України визначає обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити грошову суму з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом приймається до уваги, що якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов'язання, необхідно виходити з приписів частини другої ст. 530 ЦК України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов'язку негайного виконання; такий обов'язок випливає, наприклад, з припису частини першої ст. 692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред'явив йому кредитор пов'язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов'язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору. Відповідні висновки випливають зі змісту частини другої ст. 530 ЦК України (див. п. 1.7. постанови пленуму ВГСУ № 14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").

Судом встановлено, що зобов'язання за договором по накладним від 16.04.2015р. № 4625 та від 25.04.2016р. № 5053 відповідачем не виконано, а тому позивач правомірно здійснив нарахування інфляційних та 3% річних.

Проте, при перевірці розрахунку судом виявлено, що розмір інфляційних нарахувань обраховано позивачем невірно. За розрахунком суду (а.с. 75, 76) позивачем на 1 600,11грн. завищена сума інфляційних нарахувань за прострочку виконання відповідачем грошового зобов'язання.

Таким чином, позов в частині стягнення інфляційних нарахувань підлягає задоволенню частково, в сумі 2 182,07 грн. В іншій частині стягнення інфляційних нарахувань позов задоволенню не підлягає.

При перевірці розрахунку річних (а.с. 73,74) судом встановлено, що нарахуваня 3% річних на загальну суму 606,00 грн. позивачем проведено вірно, а тому позов в цій частині вимог підлягає задоволенню в межах заявленої суми.

Перевірка правильності розрахунку позивачем інфляційних та 3% річних проводилася судом за допомогою калькулятора системи "Ліга.Закон".

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності (ст. 4-3 ГПК України).

Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 12 471,68грн. та 3% річних в сумі 606,00грн. є правомірними, підтверджені належними доказами, не спростовані відповідачем, а тому підлягають задоволенню. Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних нарахувань підлягають задоволенню частково, в сумі 2 182,07 грн. В іншій частині стягнення інфляційних нарахувань позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до приписів ст. 49 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "РЕМБУДТЕХНОЛОГІЯ - 2006" (АДРЕСА_1, 36014; код ЄДРПОУ 34204703) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ясні Зорі-Полтавщина" (вул. Будівельна, 1, смт. Білики, Кобеляцький район, Полтавська область, 39220; код ЄДРПОУ 38237046) 12 471,68грн. основного боргу, 606,00 грн. 3% річних, 2 182,07грн. інфляційних нарахувань та 1 448,15грн. судового збору.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

3. В іншій частині вимог у позові відмовити.

Повне рішення складено 13.05.2017 р.

Примітка: Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Суддя О.О. Ореховська