Ухвала

від 10.05.2017 по справі 5010/621/2012-б-25/10

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

10.05.2017 Справа № 5010/621/2012-Б-25/10

Суддя Львівського апеляційного господарського суду Гриців В.М. - член колегії суддів: Гриців В.М. (головуючий), ОСОБА_1, ОСОБА_2 розглянув заяву товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями Спілловер про поновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 04 жовтня 2016 року у справі №5010/621/2012-Б-25/10 про банкрутство відкритого акціонерного товариства Івано-Франківське шкіряне підприємство Плай

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями Спілловер подало апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 04 жовтня 2016 року у справі №5010/621/2012-Б-25/10 разом із заявою про відновлення строку на апеляційне оскарження ухвали.

У поновленні пропущеного строку на подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 04 жовтня 2016 року у справі №5010/621/2012-Б-25/10 необхідно відмовити з наступних підстав.

Конституцією України (ст. 6, ч. 2 ст. 19) установлено обов'язок органів державної влади (законодавчої, виконавчої, судової), їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень і у спосіб, що визначені Конституцією і законами України.

За визначенням статті 93 ГПК України, апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного судового рішення.

Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку. Розгляд заяви особи про поновлення строку на подання апеляційної скарги здійснюється одним із суддів колегії суддів апеляційного господарського суду, склад якої визначений при реєстрації справи відповідно до положень частини четвертої статті 91 цього Кодексу.

Відповідно до вимог статті 53 ГПК України господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Як роз'яснив Пленуму Вищого господарського суду України у постанові від 17 травня 2011 року N7 Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України з наступними змінами і доповненнями (пункт 4), клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 53 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

За приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, у силу закону апелянт повинен обґрунтувати та довести наявність поважних причин пропуску процесуального строку на подання апеляційної скарги.

Вищий господарський суд України в Інформаційному листі від 22.04.2016р. N 01-06/1444/16 Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, юрисдикцію та практику Європейського суду з прав людини з огляду на необхідність у подальшій всебічній імплементації практики Європейського суду з прав людини у здійсненні господарського судочинства зазначив, що господарським судам у здійсненні судочинства зі справ, віднесених до їх підвідомчості, слід застосовувати судові рішення та ухвали Європейського суду з прав людини з будь-якої справи, що перебувала в його провадженні.

У додатку до цього листа Вищий господарський суд України навів систематизований відповідно до норм Господарського процесуального кодексу України виклад правових позицій Європейського суду з прав людини в окремих справах. Зокрема, до статті 93 ГПК України, яка регулює строк подання апеляційної скарги, викладено правові позиції Європейського суду з прав людини у рішенні в справі Мушта проти України, no. 8863/06, від 18.11.2010 та в рішенні у справі Пономарьов проти України, no. 3236/03, від 03.04.2008.

У рішенні в справі Мушта проти України, no. 8863/06, від 18.11.2010 Європейський суд з прав людини вказав, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі Пономарьов проти України, no. 3236/03, від 03.04.2008 зазначив, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими (у цій справі складне економічне становище перешкоджало відповідачу, за його доводами, сплатити державне мито), таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності), особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків.

Поважність причини пропуску строку подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 04 жовтня 2016 року у справі №5010/621/2012-Б-25/10 апелянт обґрунтовує тим, що він не є учасником провадження у справі про банкрутство та не брав участі у справі. Крім того, зазначає, що місцевий господарський суд оскаржувану ухвалу вирішив надіслати за юридичною адресою ТОВ Спілловер . Скаржник зазначає, що не здійснює свою діяльність за адресою державної реєстрації місцезнаходження, а все листування здійснюється за місцезнаходженням ліквідатора - ОСОБА_3 (м. Київ, бул. ОСОБА_4, буд. 10, оф. 212) .

Як вказує скаржник, про винесення оскаржуваної ухвали ліквідатор дізнався 30 березня 2017 року випадково з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Такі твердження товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями Спілловер не є переконливими і спростовуються наступним.

З наявних у справі доказів слідує, що товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями Спілловер було належним чином повідомлено про призначення і розгляд Господарським судом Івано-Франківської області справи, що підтверджено поштовими конвертами, які були неодноразово направлені ТзОВ Спілловер за адресою: м. Київ, вул. Еспланадна, 30-А, офіс 5 та повернуті суду з поштовою відміткою організація вибула (том 5, а.с. 8-10, 31-33, 49-53).

Ухвала Господарського суду Івано-Франківської області від 04 жовтня 2016 року у справі №5010/621/2012-Б-25/10 відправлена скаржнику 21 жовтня 2016 року.

У матеріалах справи міститься Спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідно до якого станом на 17.08.2016 року товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями Спілловер знаходиться за адресою: 01001, м. Київ, вулиця Еспланадна, будинок 30-А, офіс 5 (том 5, а.с. 21-22).

Згідно ч. 2 ст. 9 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в Єдиному державному реєстрі, серед іншого містяться такі відомості про юридичну особу, як місцезнаходження юридичної особи.

За приписами ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Господарський суд Івано-Франківської області повідомляв належним чином ТзОВ Спілловер про дату, час та місце розгляду справи а також надсилав копію оскаржуваної ухвали за його місцезнаходженням.

Апеляційна скарга на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 04 жовтня 2016 року у справі №5010/621/2012-Б-25/10 відправлена скаржником 10 квітня 2017 року - більш, ніж через півроку з дня винесення оскаржуваної ухвали.

За таких обставин, неотримання оскаржуваної ухвали у зв'язку із незнаходженням юридичної особи за її місцезнаходженням, не може розцінюватись як поважна причина пропуску строку апеляційного оскарження.

Таким чином, звертаючись про поновлення процесуального строку товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями Спілловер не довело поважності причин пропуску встановленого законом процесуального строку на подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 04 жовтня 2016 року у справі №5010/621/2012-Б-25/10.

Тому законні підстави для поновлення строку відсутні.

Керуючись ст. 86, ч. 2 ст. 93 ГПК України, суддя Львівського апеляційного господарського суду

УХВАЛИВ:

Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями Спілловер у відновленні пропущеного строку на подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 04 жовтня 2016 року у справі №5010/621/2012-Б-25/10.

Суддя Гриців В.М.