Рішення

від 11.05.2017 по справі 918/284/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11 травня 2017 р. Справа № 918/284/17

Господарський суд Рівненської області у складі судді Марач В.В. розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз збут"

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Укртепло Рівне"

про стягнення заборгованості в сумі 299 426 грн. 40 коп.

За участю представників сторін:

від позивача: представник ОСОБА_2

від відповідача: представник не з"явився

Статті 20,22 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснені.

Відводи з підстав визначених статтею 20 ГПК України відсутні.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз збут" (Позивач) звернулося в господарський суд Рівненської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Укртепло Рівне" (Відповідач), в якому просить стягнути з останнього 299 426,40 грн. заборгованості за поставлений природний газ згідно Договору № 1141137SGJAP116 від 30.11.2016 року, термін дії якого продовжено до 31 грудня 2017 року додатковою угодою №1 від 01.01.2017 року.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задоволити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзиву на позов не надав, до господарського суду повернулась ухвала суду про порушення провадження у справі, яка направлена Відповідачу за адресою:33027, м.Рівне, вул.Київська,92, із відміткою поштового повідомлення "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зробленого на запит суду від 11.05.2017 року, місцезнаходження юридичної особи:33027, Рівненська область, м.Рівне, вул.Київська,буд 92.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі ГПК, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Крім того частиною першою статті 64 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України у п.п. 3.9.1., 3.9.2. Постанови від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.Відтак, суд вважає, що Відповідач про дату, час, місце розгляду справи повідомлений належним чином.

На підставі вищенаведеного, господарський суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача та відзиву, з його боку, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками процесу, заслухавши пояснення представника позивача, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, господарський суд прийшов до висновку що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

30 листопада 2016 року між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Рівнегаз збут (як Постачальником) та товариством з обмеженою відповідальністю "Укртепло Рівне" (як Споживачем) був укладений договір №1141137SGJAP116 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів, термін дії якого продовжено до 31 грудня 2017 року додатковою угодою №1 від 01.01.2017 року (далі- Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору Постачальник зобов"язується передати у власність Споживачу у 2016 році природний газ, а Споживач зобов"язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором.

Відповідно до п. 2.9 Договору акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків Споживача з Постачальником.

Так, в лютому - березні 2017 року відповідачу поставлено природного газу на суму 679 278,17 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, а саме:

- акт №3РВ00004206 приймання-передачі природного газу до договору на постачання природного газу від 30.11.2016 року № 1141137SGJAP116 від 28.02.2017 року на суму 388 617,07 грн.;

- акт №3РВ00004207 приймання-передачі природного газу до договору на постачання природного газу від 30.11.2016 року № 1141137SGJAP116 від 30.11.2016 року на суму 290 661,10 грн., підписаними повноважними особами та скріплені печатками.

Всього за період лютого-березень 2017 року передано природного газу на загальну суму 679 278,17 грн.

Згідно розділу 4 Договору оплата вартості газу сплачується до 25-го числа місяця, що передує місяцю постачання у розмірі 100% місячної вартості запланованого обсягу газу. Остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу.

Відповідач взяті на себе зобов'язання щодо оплати отриманого газу виконав частково, на суму 379 851,77 грн.. Станом на дату розгляду справи, заборгованість товариства з обмеженою відповідальністю "Укртепло Рівне" перед ТОВ Рівнегаз збут становить 299 426,40 грн, що підтверджується Актом звіряння взаємних розрахунків за період січень 2017-квітень 2017 року від 31.03.2017 року, підписаного поноважними особами та скріпленого печатками сторін.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Частиною 1 ст. 179 Господарського кодексу України визначено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 статті 691 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз збут" до товариства з обмеженою відповідальністю "Укртепло Рівне" про стягнення 299 426 грн. 40 коп. боргу є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

На підставі ст.49 Господарського процесуального кодексу України на Відповідача покладаються судові витрати, так як спір виник внаслідок його неправильних дій, в зв"язку з чим Позивач був змушений звернутися до господарського суду за захистом своїх прав та інтересів.

Керуючись статями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Укртепло Рівне" (33027, м.Рівне, вул. Київська, 92, код ЄДРПОУ 39280595) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз збут" (33027, м.Рівне, вул.Білякова, 4, код ЄДРПОУ 39589441) 299 426 (двісті дев"яносто дев"ять тисяч чотириста двадцять шість) грн. 40 коп. боргу, 4 491,40 грн. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 12.05.2017 року.

Суддя Марач В.В.