Ухвала

від 25.04.2017 по справі 653/4036/15-ц

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

Ухвала

Іменем України

25 квітня 2017 рокум. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Ткачука О.С.,

суддів: Висоцької В.С.,

ФаловськоїІ.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом Азово-Сиваського національного природного парку до ОСОБА_2, третя особа - Відділ Держгеокадастру у Генічеському районі Херсонської області Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, визнання державного акту недійсним та скасування державної реєстрації земельної ділянки за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 02 вересня 2016 року та рішення апеляційного суду Херсонської області від 31 жовтня 2016 року,

в с т а н о в и л а :

У грудні 2015 року Азово-Сиваський національний природний парк звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що парк має право постійного користування земельною ділянкою по вул. 40 років Перемоги у м. Генічеську на підставі державного акта від 22 вересня 1997 року, власником суміжної земельної ділянки по АДРЕСА_1 на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку від 22 вересня 1997 року є ОСОБА_3 В ході проведення інвентаризації земель позивач довідався про те, що відповідачем самовільно захоплено 269 кв. м земельної ділянки позивача шляхом встановлення паркану та забудовою споруд господарського призначення, ним проведено реєстрацію земельної ділянки у Державному земельному кадастрі з присвоєнням кадастрового номеру, яка не відповідає державному акту на земельну ділянку позивача та порушує його права, при цьому межі земельних ділянок сторін відповідачем з позивачем не узгоджувалися.

Враховуючи викладене, позивач просив усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою, яка перебуває у його постійному користуванні, шляхом приведення (встановлення) меж земельної ділянки у відповідність до державного акта, визнати недійсним та скасувати державний акт від 22 вересня 1997 року про право власності ОСОБА_4 на земельну ділянку по АДРЕСА_1 та скасувати запис про його державну реєстрацію за № НОМЕР_1.

Рішенням Генічеського районного суду Херсонської області від 02 вересня 2016 року задоволено. Визнано недійсним та скасовано державний акт про право власності на земельну ділянку від 22 вересня 1997 року, яка розташована по АДРЕСА_1. Скасовано в Державному земельному кадастрі запис про державну реєстрацію земельної ділянки: кадастровий номер № НОМЕР_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, площею 0,0999га та тією ж адресою, що належить ОСОБА_2 Зобов'язано ОСОБА_2 усунути порушення прав, на належну Азово-Сиваському національному природному парку на праві постійного користування зазначену земельну ділянку шляхом приведення (встановлення) меж земельної ділянки у відповідність до державного акта від 22 вересня 1997 року. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Херсонської області від 31 жовтня 2016 року рішення районного суду в частині задоволення позовних вимог про визнання державного акта про право власності ОСОБА_2 від 22 вересня 1997 року на земельну ділянку по АДРЕСА_1 Херсонської області недійсним скасовано. У задоволенні позову Азово-Сиваського національного природного парку в цій частині відмовлено. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову Азово-Сиваського національного природного парку відмовити.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що рішення апеляційним судом ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Скасовуючи рішення суду в частині позовних вимог про визнання державного акта від 22 вересня 1997 року про право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку недійсним та відмовляючи у задоволенні цих вимог, апеляційний суд правильно застосувавши положення ст. ст. 91, 152 ЗК України, на підставі наданих сторонами доказів, які належним чином оцінені (ст. 212 ЦПК України), дійшов до обґрунтованого висновку про те, що порушення прав позивача при отриманні відповідачем державного акта у 1997 році не відбулося.

Доводи касаційної скарги висновки суду не спростовують, на законність судових рішень не впливають, а стосуються переоцінки доказів, що знаходиться поза межами компетенції касаційного суду (ст. 335 ЦПК України).

Ураховуючи викладене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити рішення апеляційного суду без змін.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 02 вересня 2016 року та рішення апеляційного суду Херсонської області від 31 жовтня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий О.С. Ткачук

Судді: В.С. Висоцька

І.М.Фаловська