Постанова

від 15.05.2017 по справі 812/557/17

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

12.2

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 травня 2017 рокуСєвєродонецькСправа № 812/557/17

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Петросян К.Є. розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міловського районного відділу ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії про стягнення винагороди за участь в антитерористичній операції,-

ВСТАНОВИВ:

14 квітня 2017 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Міловського районного відділу ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії про стягнення винагороди за участь в антитерористичній операції.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що з 03.08.2005 по 05.11.2015 проходив службу в ОВС. Згідно наказу Головного управління МВС України у Луганській області № 393 о/с від 05.11.2015 був звільнений з органів внутрішніх справ у запас ЗС України.

В період часу, з 14.07.2014 до 31.12.2014 брав безпосередню участь в Антитерористичній операції.

Станом на сьогоднішній день за період з липня 2014 року по грудень 2014 року не отримав грошової компенсації (винагороди) за безпосередню участь в АТО у розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення, встановленого постановою КМУ №158 від 04.06.2014.

У зв'язку з викладеним, просив стягнути з Міловського районного відділу ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії на його користь за період з липня 2014 року по грудень 2014 року винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції, у розмірі 15 272,26 грн., у тому числі: за липень 2014 року - 967,70 грн., за серпень 2014 року - 2987,87 грн., за вересень 2014 року - 3100,59 грн., за жовтень 2014 року - 2710,12 грн., за листопад 2014 року - 666,68 грн., за грудень 2014 року - 4839,30 грн. Також, просив суд допустити негайне виконання постанови суду в частині стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції в межах стягнення за один місяць.

У судове засідання позивач не прибув, просив розглянути справу без його участі.

Представник відповідача до суду не прибув, розгляд справи просив проводити без його участі, надав через канцелярію суду письмові заперечення, у яких вказав, що відповідно до наказу АТЦ при СБУ від 07.06.2015 № 158 позивач включений до складу сил і засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції на території Луганської області, забезпеченні її проведення з 14.07.2014.

Виплата винагороди за спірний період не здійснювалась, оскільки наказ АТЦ при СБУ від 07.06.2015 № 158 видано по закінченню бюджетного періоду. На підставі викладеного, відповідач просив суд у задоволенні позовних вимог позивача відмовити.

Відповідно до статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд вважає за можливе розглянути адміністративну справу без участі представників сторін, на підставі доказів, наявних в матеріалах справи.

Враховуючи положення пункту 6 статті 128 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до такого.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проходив службу в ОВС. Згідно наказу Головного управління МВС України у Луганській області № 393 о/с від 05.11.2015 був звільнений з органів внутрішніх справ у запас ЗС України (а.с.6,10,11).

Відповідно до довідки від 25.04.2017 № 6/4-140 Лк позивача, наказом АТЦ при СБУ від 07.06.2015 № 158 включено до складу сил і засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції на території Луганської області, забезпечення її проведення з 05.07.2014. Наказом АТЦ при СБУ від 17.11.2015 № 321 позивача виключено зі складу сил і засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції на території Луганської області, забезпечення її проведення з 05.11.2015 (а.с.35).

З довідки № 1318/111/39-2017 від 21.03.2017 вбачається, що у період часу з 14.07.2014 по 31.12.2014 позивач знаходився у короткострокових відпустках з 24.07.2014 по 02.08.2014 включно, з 22.10.2014 по 24.10.2014, з 05.11.2014 по 14.11.2014, на лікарняному перебував з 14.11.2014 по 01.12.2014. З урахуванням зазначеного, кількість днів у 2014 році перебування позивача в АТО становить: липень - 10, серпень - 29, вересень - 30, жовтень - 28, листопад - 4, грудень - 30 (а.с.9,12-15).

З довідки № ВДЗ/5731/А від 18.06.2015 вбачається, що позивач у період з 14.07.2014 по 18.06.2015 брав участь в Антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції на території Луганської області (а.с.7).

Відповідно до довідки від № 68 від 26.04.2017, грошове забезпечення позивача становило: у липні 2014 року - 2368,89 грн. (без урахування індексації у сумі 131,54 грн.), у серпні 2014 року - 3062,24 грн. (без урахування індексації у сумі 131,54 грн.), у вересні 2014 року - 2950,78 грн. (без урахування індексації 149,81 грн.) грн., у жовтні 2014 року - 3000,48 грн., у листопаді 2014 року - 5000,05 грн. (без урахування матеріальної допомоги у сумі 4967,00 грн.), у грудні 2014 року - 5000,50 грн. Грошове забезпечення позивачу за вказані місяці сплачено, однак не сплачена винагорода за безпосередню участь в антитерористичній операції (а.с.36).

Згідно ч. 1 ст. 19 Закону України "Про міліцію" форми і розміри грошового забезпечення працівників міліції встановлюються Кабінетом Міністрів України і повинні забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування якісного особового складу міліції, диференційовано враховувати характер і умови роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності і компенсувати їх фізичні та інтелектуальні затрати.

У відповідності до пунктів 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 07.11.2007 № 1294 встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством інфраструктури, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Службою безпеки, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Державною пенітенціарною службою, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2014 № 158 "Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів на 2014 рік та виділення коштів з резервного фонду державного бюджету" встановлено, що за безпосередню участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбиття збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення цих об'єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою військовослужбовцям, у тому числі строкової військової служби, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, резервістам та працівникам (невійськовослужбовцям) льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації Національної гвардії і Державної прикордонної служби, водіям автотранспортних засобів Національної гвардії і Державної прикордонної служби починаючи з 1 травня 2014 року виплачується винагорода в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення та заробітної плати, але не менш ніж 3000 гривень, у розрахунку на місяць.

На виконання Постанови КМУ № 158 від 04.06.2014 Міністерством внутрішніх справ України видано наказ № 719 від 23 липня 2014 року, яким передбачено виплачувати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, резервістам та працівникам (невійськовослужбовцям) льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації та водіям автотранспортних засобів Національної гвардії України за безпосередню участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбиття збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення цих об'єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, починаючи з 01 травня 2014 року, винагороду в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення, але не менш ніж 3000 гривень у розрахунку на місяць. Обчислення цієї винагороди здійснюється з розрахунку місячного грошового забезпечення або заробітної плати (у тому числі з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди) за займаною особою вказаних вище категорій штатною посадою (останньою займаною штатною посадою) на час участі в зазначених операціях і заходах. Винагороду виплачувати за час, обрахований із дня фактичного початку участі в операціях і заходах, зазначених у пункті 1 цього наказу, до дня завершення такої участі, в поточному місяці за минулий на підставі наказів командирів (начальників) органів військового управління (військових частин, закладів, установ, організацій) (командирам (начальникам) - наказів вищих командирів (начальників)), начальників органів внутрішніх справ.

З системного аналізу наведених вище нормативних актів (Постанови КМУ № 158 та Наказу МВС України № 719), з урахуванням змістового навантаження розділових знаків у контексті п. 2 Постанови № 158, можна дійти висновку, що винагорода за безпосередню участь в антитерористичних операціях обчислюється у розмірі 100% місячного грошового забезпечення, з розрахунку на місяць. Проте, такий розмір не повинен бути меншим ніж 3000 грн. При цьому, враховуючи положення Наказу № 719, обчислення цієї винагороди здійснюється з дня фактичного початку участі в операціях і заходах до дня завершення такої участі, тобто винагорода виплачується військовослужбовцям за відповідні місяці із дня фактичної участі в операціях до дня завершення такої участі. Зазначеним наказом передбачено виплата винагороди за минулий період без будь-яких обмежень.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб " та п. 3 наказу МВС України від 31.12.2007 № 499 "Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ" грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Згідно з додатком 26 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб " індексація, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань та матеріальна допомога на оздоровлення до додаткових видів грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ не відносяться.

При цьому, до додаткових видів грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ входить доплата за службу в нічний час.

Оскільки позивачу у липні 2014 року сплачено індексацію у сумі 131,54 грн., у серпні 2014 року сплачено індексацію у розмірі 131,54 грн., у вересні сплачено індексацію у розмірі 149,81 грн., у листопаді 2014 року сплачено матеріальну допомогу у сумі 4967,00 грн., які не входять до місячного грошового забезпечення, тому дані кошти не повинні входити до складу винагороди, яка нараховується та сплачується за участь в антитерористичній операції (а.с.36).

Враховуючи, що відповідно до наказу АТЦ при СБУ від 07.06.2015 № 158 позивача залучено до безпосередньої участі в антитерористичній операції на території Луганської області з 14.07.2014 та те, що позивач знаходився у відпустках з 24.07.2014 по 02.08.2014 включно, з 22.10.2014 по 24.10.2014, з 05.11.2014 по 14.11.2014 та перебував на лікарняному з 14.11.2014 по 01.12.2014, кількість днів у 2014 році перебування позивача в АТО становить: липень - 10, серпень - 29, вересень - 30, жовтень - 28, листопад - 4, грудень - 30 (а.с.9,12-15), сума стягнення винагороди за участь в антитерористичній операції за 2014 рік повинна складати 15 048,38 грн., у тому числі:

за липень 2014 року - 967,74 грн. (3000,00 грн. розмір грошового забезпечення/31 (кількість днів у місяці) х 10 днів (безпосередньої участі в АТО);

за серпень 2014 року - 2864,67 грн. (3062,24 грн. розмір грошового забезпечення/31 (кількість днів у місяці) х 29 днів (безпосередньої участі в АТО);

за вересень 2014 року - 3000,00 грн. (3000,00 грн. розмір грошового забезпечення/30 (кількість днів у місяці) х 30 днів (безпосередньої участі в АТО);

за жовтень 2014 року - 2710,11 грн. (3000,48 грн. розмір грошового забезпечення/31 (кількість днів у місяці) х 28 днів (безпосередньої участі в АТО);

за листопад 2014 року - 666,67 грн. (5000,05 грн. розмір грошового забезпечення/30 (кількість днів у місяці) х 4 днів (безпосередньої участі в АТО);

за грудень 2014 року - 4839,19 грн. (5000,50 грн. розмір грошового забезпечення/31 (кількість днів у місяці) х 30 днів (безпосередньої участі в АТО).

Згідно частини 1, 2 статті 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 №3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

При розгляді справи "Кечко проти України" (заява № 63134/00) Європейський Суд з прав людини зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм працівникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни до законодавства. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення). Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань (аналогічна позиція викладена в рішенні у справі № 59498/00 "Бурдов проти Росії").

Отже, реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Таким чином, оскільки інформацією, зазначеною в довідці ГУМВС України у Луганській області від 18.06.2015 № ВДЗ/5739/А, підтверджується право позивача на отримання винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції, передбаченої Постановою № 158, проте зазначена винагорода за період з липня по грудень 2014 року відповідачем не нараховувалась та не виплачувалась, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з грошового забезпечення позивача без урахування індексації та матеріальної допомоги.

З урахуванням наведеного суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача винагороди за безпосередню участь в Антитерористичної операції в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення за період з липня по грудень 2014 року частково обґрунтованими, а саме в частині стягнення з відповідача винагороди за липень 2014 року - 967,74 грн.; за серпень 2014 року - 2864,67 грн.; за вересень 2014 року - 3000,00 грн.; за жовтень 2014 року - 2710,11 грн.; за листопад 2014 року - 666,67 грн.; за грудень 2014 року - 4839,19 грн., а всього 15 048,38 грн.

Згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України в пункті 6 Постанови № 13 від 24.12.1999 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначення сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата податку з доходів громадян є обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Таким чином, відповідач, як податковий агент згідно норм Податкового Кодексу України зобов'язаний виплатити позивачеві суму заробітку, утримавши з нього при виплаті законодавчо встановлені податки та збори.

Згідно п.2 ч.1 ст. 256 КАС України негайно виконуються постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць.

Враховуючи те, що однією із заявлених позивачем вимог є саме стягнення з відповідача за період за липня 2014 року по грудень 2014 року винагороди в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення, то суд вважає за необхідне допустити негайне виконання постанови суду в частині стягнення на користь позивача суми грошового забезпечення за один місяць, а саме за серпень 2014 року у розмірі 2864,67 грн.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" розподіл судових витрат між сторонами відповідно до вимог статті 94 КАС України не проводиться.

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 18, 19, 69-72, 86, 87, 94, 143, 158, 160-163, 167, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Міловського районного відділу ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії про стягнення винагороди за участь в антитерористичній операції,- задовольнити частково.

Стягнути з Міловського районного відділу ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії (ЄДРПОУ 08670846, адреса: 92500, Луганська область, Міловський район, смт Мілове, пров. Партизанський, 3) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення за період з липня по грудень 2014 року у загальному розмірі 15 048,38 грн. (п'ятнадцять тисяч сорок вісім гривень 38 коп.), у тому числі: за липень 2014 року - 967,74 грн. (дев'ятсот шістдесят сім гривень 74 коп.); за серпень 2014 року - 2864,67 грн. (дві тисячі вісімсот шістдесят чотири гривні 67 коп.); за вересень 2014 року - 3000,00 грн. (три тисячі гривень); за жовтень 2014 року - 2710,11 грн. (дві тисячі сімсот десять гривень 11 коп.); за листопад 2014 року - 666,67 грн. (шістсот шістдесят шість гривень 67 коп.); за грудень 2014 року - 4839,19 грн. (чотири тисячі вісімсот тридцять дев'ять гривень 19 коп.), з відповідними відрахуваннями установлених законом податків та інших обов'язкових платежів.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Допустити негайне виконання постанови в межах суми стягнення за один місяць, а саме: за серпень 2014 року у розмірі 2864,67 грн. (дві тисячі вісімсот шістдесят чотири гривні 67 коп.) з відповідними відрахуванням установлених законом податків та інших обов'язкових платежів.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя К.Є. Петросян