Постанова

від 15.05.2017 по справі 812/651/17

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

12.2

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 травня 2017 рокуСєвєродонецькСправа № 812/651/17

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Пляшкова К.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Білокуракинського районного відділу ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії Білокуракинського районного відділу ГУМВС України у Луганській області про стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції,

ВСТАНОВИВ:

03 травня 2017 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - Позивач) до Білокуракинського районного відділу ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії Білокуракинського районного відділу ГУМВС України (далі - відповідач, Білокуракинський РВ ГУМВС) про стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з 14.07.2014 по 31.12.2014 у загальному розмірі 15467,57 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що згідно з довідкою від 24.06.2015 № ВДЗ/6181/А, виданою на підставі наказу першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (по стройовій частині) від 07.06.2015 № 158, у період часу з 14.07.2015 по теперішній час Позивач бере участь в антитерористичній операції. Всупереч вимог пункту 2 постанови КМУ від 04.06.2014 № 158 Відповідачем у період з 14.07.2014 по 31.12.2014 Позивачу не виплачувалась грошова винагорода за безпосередню участь в антитерористичній операції у розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення. Згідно з довідкою Відповідача № 1628/ІІІ/46-2016 від 14.03.2016 розмір грошового забезпечення у зазначеному періоді складав : за липень - 2326,06 грн; серпень - 2276,38 грн, вересень - 2265,85 грн; жовтень - 2337,37 грн; листопад - 5413,86 грн; грудень - 2837,91 грн. Виходячи з розміру грошового забезпечення у зазначеному періоді, розмір винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції складає: за липень - 1741,86 грн, за серпень - 3000 грн, за вересень - 3000 грн, жовтень - 3000 грн, листопад - 2500 грн, грудень - 2225,71 грн, а всього - 15467,57 грн.

У судове засідання Позивач не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (арк. спр. 16), через канцелярію суду надав заяву про розгляд адміністративної справи за його відсутності (арк. спр. 18).

Представник Відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, про що надав письмові заперечення проти позову (арк. спр. 19-21), у яких зазначив, що керівники бюджетних установ утримують чисельність працівників, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та здійснюють фактичні видатки на заробітну плату (грошове забезпечення) лише у межах фонду заробітної плати (грошового забезпечення), затвердженого для бюджетних установ у кошторисах. Відповідно до вимог бюджетного законодавства кошторис видатків бюджетних установ затверджується тільки на відповідний рік. Таким чином, неможливо здійснити виплати у поточному році за зобов'язаннями минулих років особам, які не перебувають у трудових відносинах з ГУМВС України у Луганській області. Також зазначив, що наказом АТЦ при СБУ від 07.06.2015 № 158 Позивач був включений до складу сил і засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції на території Луганської області, забезпеченні її проведення з 14.07.2014. Оскільки зазначений наказ виданий вже по закінченню бюджетного періоду, у відповідача відсутні законні підстави щодо виплати винагороди за участь в АТО за спірний період.

У судове засідання представник відповідача не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у запереченнях проти позову заявив клопотання про розгляд адміністративної справи за його відсутності (арк. спр. 21).

Враховуючи положення частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд вважає за можливе розглянути дану адміністративну справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 КАС України, суд встановив таке.

Позивач, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у період з 25.12.2006 по 07.11.2015 проходив службу в ОВС України, а з 07.11.2015 по теперішній час в Національної поліції України, що підтверджено сукупністю доказів, наявних в матеріалах справи, та не заперечується сторонами у справі.

Відповідно до довідки ГУМВС України у Луганській області від 24.06.2015 № ВДЗ/6181/А та довідки ГУНП в Луганській області від 14.07.2016 № А-4959 про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України Позивач дійсно брав участь в антитерористичній операції на території Луганської області, забезпеченні її проведення в період з 14.07.2014 по теперішній час (арк. спр. 12, 13).

Згідно з довідкою про доходи від 14.03.2016 № 1628/111/46-2016, виданою Позивачу, загальний розмір грошового забезпечення ОСОБА_1, за період з 01.07.2014 по 31.12.2014 складав 17457,43 грн, а саме: за липень - 2326,06 грн; серпень - 2276,38 грн, вересень - 2265,85 грн; жовтень - 2337,37 грн; листопад - 5413,86 грн, в тому числі одноразові додаткові види грошового забезпечення: 1600,00 грн - матеріальна допомога на оздоровлення, 1500,00 грн - матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань; грудень - 2837,91 грн (арк. спр. 9).

Довідкою Відповідача від 14.03.2017 № 1630/111/46-2017 підтверджено, що у період з 17.11.2014 по 21.11.2014 та з 24.12.2014 по 09.01.2015 Позивач перебував у відпустці, у період з липня 2014 року по грудень 2014 року на лікарняному не знаходився (арк. спр. 8).

Позивач звернувся до Відповідача із запитом щодо невиплати винагороди за участь в антитерористичній операції за період з 14.07.2014 по 31.12.2014, на що отримав довідку від 14.03.2017 № 1629/111/46-2017 із відмовою у здійсненні такої виплати (арк. спр. 7).

З наявних у матеріалах справи документів та заперечень Відповідача судом встановлено, що Відповідачем не заперечується факт безпосередньої участі Позивача в антитерористичній операції на території Луганської області, забезпеченні її проведення у період з 14.07.2014 по 31.12.2014. Спірним питанням є можливість виплати Відповідачем позивачу такої винагороди по за межами відповідного бюджетного періоду - 2014 року.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, оцінюючи обґрунтованість заперечень відповідача, суд виходить з такого.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2014 № 158 Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів на 2014 рік та виділення коштів з резервного фонду державного бюджету (далі - Постанова № 158), у редакції чинній у спірному періоді, було визначено, що за безпосередню участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбиття збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення цих об'єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою військовослужбовцям, у тому числі строкової військової служби, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, резервістам та працівникам (невійськовослужбовцям) льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації Національної гвардії і Державної прикордонної служби, водіям автотранспортних засобів Національної гвардії і Державної прикордонної служби починаючи з 1 травня 2014 року виплачується винагорода в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення та заробітної плати, але не менш ніж 3000 гривень, у розрахунку на місяць.

На виконання Постанови № 158 Міністерством внутрішніх справ України видано наказ від 23.07.2014 № 719 Про виплату винагороди військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, резервістам та працівникам (невійськовослужбовцям), льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації та водіям автотранспортних засобів Національної гвардії України (далі - Наказ № 719), яким передбачено виплачувати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, резервістам та працівникам (невійськовослужбовцям) льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації та водіям автотранспортних засобів Національної гвардії України за безпосередню участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбиття збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення цих об'єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, починаючи з 01 травня 2014 року, винагороду в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення, але не менш ніж 3000 гривень у розрахунку на місяць.

Обчислення цієї винагороди здійснюється з розрахунку місячного грошового забезпечення або заробітної плати (у тому числі з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди) за займаною особою вказаних вище категорій штатною посадою (останньою займаною штатною посадою) на час участі в зазначених операціях і заходах.

Винагороду виплачувати за час, обрахований із дня фактичного початку участі в операціях і заходах, зазначених у пункті 1 цього наказу, до дня завершення такої участі, в поточному місяці за минулий на підставі наказів командирів (начальників) органів військового управління (військових частин, закладів, установ, організацій) (командирам (начальникам) - наказів вищих командирів (начальників)), начальників органів внутрішніх справ.

Пунктом 3 наказу Міністерства внутрішніх справ України від 31.12.2007 № 499 Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (далі - Наказ № 499) установлено, що грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних підвищень посадового окладу, надбавок, доплат, винагород, які мають постійний характер, премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Додатком 22 до Наказу № 499 визначено вичерпний перелік додаткових видів грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, до якого включено, зокрема доплату за службу в нічний час та святкові дні.

Такі одноразові додаткові види грошового забезпечення, як матеріальна допомога на оздоровлення та матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, до грошового забезпечення, з якого проводиться обчислення винагороди за безпосередню участь в АТО, не входять.

Також Наказом № 499 затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, положеннями якої, зокрема визначено, що:

- при виплаті особі рядового чи начальницького складу грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата (підпункт 1.7);

- грошове забезпечення, виплачене особі рядового чи начальницького складу несвоєчасно або виплачене їй у меншому розмірі, ніж належало, виплачується за весь період, що передував моменту звернення за одержанням недоотриманого грошового забезпечення, протягом якого особа мала на нього право (підпункт 1.12).

З системного аналізу наведених вище нормативних актів (Постанова № 158 та Наказ № 719), можна дійти висновку, що винагорода за безпосередню участь в антитерористичних операціях обчислюється у розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення, з розрахунку на місяць. Проте, такий розмір не повинен бути меншим ніж 3000 грн. При цьому, враховуючи положення Наказу № 719, обчислення цієї винагороди здійснюється з дня фактичного початку участі в операціях і заходах до дня завершення такої участі, тобто винагорода виплачується особам за відповідні місяці із дня фактичної участі в операціях до дня завершення такої участі. Тобто, виплата такої винагороди за час перебування особи у відпустці не передбачена. Зазначеним Наказом № 719 передбачена виплата винагороди за минулий період без будь-яких обмежень.

Таким чином, посилання Відповідача на неможливість виплати Позивачу винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції за минулі періоди є безпідставними.

Що стосується посилань на відсутність у кошторисі Відповідача видатків на виплату такої винагороди за минулі періоди, суд вважає їх також необґрунтованими з огляду на таке.

Згідно частин першої, другої статті 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, який застосовує з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський Суд з прав людини у справі Кечко проти України , заява № 63134/00, пар. 23, 26, рішення від 08.11.2005, зазначив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними. Суд не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань (див., mutatis mutandis, рішення у справі Бурдов проти Росії , № 59498/00, пар. 35, ECHR 2002-ІІІ).

Отже можна зробити висновок, що реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

З урахуванням вищевикладеного, оскільки інформацією, зазначеною у довідках від 14.07.2016 № А - 4959 та від 24.06.2015 № ВЛЗ/6181/А, підтверджується безпосередня участь Позивача в антитерористичній операції у періоді з 14.07.2014 по 31.12.2014, тобто право на отримання винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції, передбаченої пунктом 2 Постанови № 158, Відповідач безпідставно не нарахував та не виплатив Позивачу винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з 14.07.2014 по 16.11.2014, з 22.11.2014 по 23.12.2014.

За період з 17.11.2014 по 21.11.2014 та з 24.12.2014 по 31.12.2014 нарахування та виплата винагороди правомірно не здійснювалася, оскільки у цьому періоді Позивач перебував у відпустці.

З огляду на розмір грошового забезпечення Позивача у періоді з 14.07.2014 по 31.12.2014, підтверджений довідкою про доходи від 14.03.2016 № 1628/11/46-2016, який у період з липня по грудень 2014 року був меншим ніж 3000 гривень у розрахунку на місяць, суд вважає, що розрахунок винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з липня 2014 року по грудень 2014 року слід здійснити із розміру грошового забезпечення у сумі 3000,00 грн у розрахунку на місяць.

Таким чином судом встановлено, що розмір винагороди Позивача за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з 14.07.2014 по 16.11.2014, з 22.11.2014 по 23.12.2014 складає 15467,57 грн, у тому числі: за липень 2014 року - 1741,86 грн (за 18 календарних днів з 14.07.2014 по 31.07.2014, 3000,00 грн : 31 календарний день = 96,77 грн (за одну добу) х 18 діб = 1741,86 грн); за серпень 2014 року - 3000,00 грн; за вересень 2014 року - 3000,00 грн; за жовтень 2014 року - 3000,00 грн; за листопад 2014 року - 2500 грн (за 25 календарних днів з 01.11.2014 по 16.11.2014 та з 22.11.2014 по 30.11.2014, 3000 грн : 30 календарних днів = 100 грн (за одну добу) х 25 діб = 2500 грн); за грудень 2014 року- 2225,71 грн (за 23 календарних дні з 01.12.2014 по 23.12.2014, 3000 грн. : 31 календарний день = 96,77 грн (за одну добу) х 13 діб = 2225,71 грн).

Судом також встановлено, що Позивачем у прохальній частині позовної заяви помилково зазначено загальну суму винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції, яка належить до стягнення в розмірі 15054,61 грн. Разом з тим, наводячи у позовній заяві розрахунок цієї винагороди, Позивач у помісячному розрахунку наводить суми, які в сумі складають 15467,57 грн. З чого суд дійшов висновку, що допущена Позивачем помилка є технічною.

Разом з тим, вищеописана помилка, допущена Позивачем, не змінює суті його позовних вимог, які є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат за приписами статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України судом не вирішується, оскільки Позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до вимог Закону України Про судовий збір .

Керуючись статтями 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Білокуракинського районного відділу ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії Білокуракинського районного відділу ГУМВС України у Луганській області про стягнення винагороди за безпосередню участі в антитерористичних операціях задовольнити повністю.

Стягнути з Білокуракинського районного відділу ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії Білокуракинського районного відділу ГУМВС України у Луганській області (ідентифікаційний код юридичної особи 08670800, місцезнаходження: 92200, Луганська область, смт. Білокуракине, вул. Кірова, буд. 25) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_2) винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з 14.07.2014 по 16.11.2014, з 22.11.2014 по 23.12.2014 у загальному розмірі 15467,57 грн (п'ятнадцять тисяч чотириста шістдесят сім гривень 57 коп.), у тому числі: за липень 2014 року - 1741,86 грн (одна тисяча сімсот сорок одна гривня 86 коп.), за серпень 2014 року - 3000,00 грн (три тисячі гривень), за вересень 2014 року - 3000,00 грн (три тисячі гривень), за листопад 2014 року - 2500,00 грн (дві тисячі п'ятсот гривень), за грудень 2014 року - 2225,71 грн (дві тисячі двісті двадцять п'ять гривень 71 коп.), з відрахуванням установлених законом податків та інших обов'язкових платежів.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя К.О. Пляшкова