Постанова

від 10.05.2017 по справі 825/526/17

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 травня 2017 року Чернігів Справа № 825/526/17

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді - Д'якова В.І.,

за участю секретаря - Лазаренко В.Г.,

представника позивача - Грицая О.І.,

представника відповідача - Ленька А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові справу за адміністративним позовом Малого приватного підприємства Простір до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про скасування постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження,

В С Т А Н О В И В:

Мале приватне підприємство Простір (далі - МПП Простір ) звернулось до суду з адміністративним позовом до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області (далі - управління ДВС ГТУЮ у Чернігівській області), в якому просить суд: скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Чернігівській області Ленька Андрія Миколайовича про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 24.02.2017.

Позовні вимоги мотивовані тим, що державним виконавцем, при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження №816А/2 (в АСВП №40964734), винесено постанову, якою стягнуто з боржника МПП Простір витрат на проведення виконавчих дій у сумі 9508,30 грн.

Позивач вважає вказану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню. При цьому позивач зазначає, що зведене виконавче провадження №816А/2 (в АСВП №40964734) розпочато 30.09.2013, тобто до набрання чинності новим Законом України від 02.06.2016 № 1404-VІІІ Про виконавче провадження , тому при вчиненні виконавчих дій державним виконавцем підлягають застосуванню норми Закон України від 21.04.1999 №606-ХІV Про виконавче провадження . Разом з тим, деякі витрати, які зазначені в оскаржуваній постанові, Законом від 21.04.1999 не були передбачені та відсутні підтвердження того, що ці витрати виникли саме після початку дії Закону України від 02.06.2016 № 1404-VІІІ.

Позивач вважає не підтвердженими витрати виконавчого провадження, зокрема, на папір, друк, копіювання, відправлення листів, а також витрати бензину та дизпалива. Також МПП Простір не згодне з відшкодуванням судового збору, адже саме з вини виконавчої служби не було розглянуто апеляційним судом Чернігівської області її апеляційну скаргу та судом не покладалось відшкодування судового збору на МПП Простір .

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, просив суд їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні не погодився із заявленими позовними вимогами, зазначивши при цьому, що відповідач, приймаючи оскаржувані рішення, діяв згідно із нормами чинного законодавства, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Також надав до суду постанову начальника відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Чернігівській області від 10.05.2017, якою, на підставі ст. 74 Закону України Про виконавче провадження , було частково скасовано постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Чернігівській області Ленька А.М. про стягнення з боржника витрат виконавча провадження від 24.02.2017, в частині стягнення з МПП Простір витрат на папір в сумі 122,07 грн. (п. 2 переліку витрат); бензин А-95 в сумі 1100,00 грн. (п.12 переліку витрат), дизельне паливо в сумі 1038,20 грн. (п. 13 переліку витрат); оплату судового збору в сумі 2143,68 грн. (п. 14 переліку витрат).

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

У провадженні головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Чернігівській області Ленька А.М. перебуває зведене виконавче провадження №816А/2 (в АСВП № 40964734) з виконання виконавчих документів про стягнення заборгованості з МПП Простір (код ЄДРПОУ 22826479), розпочате постановою про об'єднання виконавчих проваджень від 30.09.2013 (а.с. 70).

Дане виконавче провадження передано на виконання до відділу примусового виконання рішень з відділу ДВС Коропського районного управління юстиції 17.12.2013, на підставі постанови начальника управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області від 16.12.2013 (а.с. 75).

Станом на 10.05.2017 до складу зведеного виконавчого провадження входить 8 виконавчих документів на загальну суму стягнення 128599,09 грн.

В ході здійснення зведеного виконавчого провадження, 24.02.2017 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Чернігівській області Леньком А.М. винесено постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження, згідно якої з МПП Простір підлягають стягненню витрати на проведення виконавчих дій в сумі 9508,30 грн., що складаються з коштів витрачених на:

- обкладинка виконавчого провадження - 27,00 грн. (9 шт. по 3 грн.);

- папір - 122,07 грн. (939 листів по 0,13 грн.);

- друк 1 листа - 281,70 грн. (939 листів по 0,30 грн.);

- копіювання 1 листа - 69,90 грн. (233 листа по 0,30 грн.);

- направлення простого листа - 527,25 грн. (185 шт. по 2,85 грн.);

- направлення рекомендованого листа - 274,95 грн. (47 шт. по 5,85 грн.);

- направлення рекомендованого листа із зворотнім повідомленням - 509,55 грн. (43 шт по 11,85 грн.);

- папка-реєстратор - 180,00 грн. (3 шт. по 60 грн.);

- плата за користування АСВП - 459,00 грн. (9 * 51 грн.);

- експертна оцінка майна - 2655,00 грн.;

- витрати на відрядження (добові) - 120,00 грн. (4 * 30 грн.);

- бензин А-95 - 1100,00 грн. (50 л *22 грн.);

- дизельне паливо - 1038,20 грн. (58 л *17,90 грн.);

- оплата судового збору - 2143,68 грн. (а.с. 6).

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.

Спеціальним законом, що до 05.10.2016 визначав умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, був Закон України Про виконавче провадження №606-XIV від 21.04.1999 (далі - Закон № 606).

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону №606 (в редакції Закону від 12.02.2015) кошти виконавчого провадження складаються з: 1) коштів виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 28 цього Закону; 2) авансового внеску стягувача на організацію та проведення виконавчих дій; 3) стягнутих з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій; 4) інших надходжень, що не суперечать законодавству.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 41 Закону №606 витрати органів державної виконавчої служби, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

Витрати виконавчого провадження здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, які використовуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частина 4 ст. 41 Закону №606 передбачає, що до витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, належать кошти, за рахунок яких здійснено оплату: 1) перевезення, зберігання і реалізації майна боржника; 2) послуг експертів, суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання та інших осіб, залучених у встановленому законом порядку до провадження виконавчих дій; 3) поштового переказу стягувачу стягнених аліментних сум; 4) проведення розшуку боржника, його майна або розшуку дитини; 5) розміщення оголошення в засобах масової інформації; 6) виготовлення та пересилання документів виконавчого провадження, ведення Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень; 7) інших витрат, необхідних для забезпечення належної організації виконання рішень органами державної виконавчої служби.

Відповідно до ч. 5 ст. 41 Закону №606 постанова про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, виноситься на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності їх примусового стягнення згідно з вимогами цього Закону. Зазначена постанова надсилається боржнику не пізніше наступного робочого дня після її винесення і може бути оскаржена ним у порядку, встановленому цим Законом.

З 05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України Про виконавче провадження від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII).

Відповідно до п. 7 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1404-VIII виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Відповідно до ст. 42 Закону № 1404-VIII кошти виконавчого провадження складаються з: 1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; 2) авансового внеску стягувача; 3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.

Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження (ч. 2 ст. 42 Закону № 1404-VIII).

Відповідно до ч. 3 ст. 42 Закону № 1404-VIII витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті.

Частина 4 статті 42 Закону № 1404-VIII передбачає, що на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.

Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (далі - Інструкція №512/5), визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення), що відповідно до Закону України Про виконавче провадження підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п. 2 розділу VI Інструкції №512/5 (в редакції наказу від 29.09.2016, що діє з 05.10.2016) витрати виконавчого провадження стягуються з боржника на підставі постанови виконавця про їх стягнення, у якій зазначаються види та суми витрат виконавчого провадження. Постанова про стягнення витрат виконавчого провадження надсилається сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення.

Постанова про стягнення витрат виконавчого провадження виноситься на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1 - 4, 6, 7 і 9 частини першої статті 37 Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7, 9, 11, 14 і 15 частини першої статті 39 Закону.

У разі якщо при закінченні виконавчого провадження або поверненні виконавчого документа витрати виконавчого провадження не були стягнуті, постанова про стягнення витрат виконавчого провадження виділяється в окреме провадження і підлягає виконанню в порядку, встановленому Законом.

Державний виконавець зобов'язаний відкрити виконавче провадження за постановою про стягнення витрат виконавчого провадження, виділеною в окреме провадження, не пізніше наступного робочого дня після закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа.

Відповідно до ч. 3 ст. 42 Закону № 1404-VIII розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України.

Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 №2830/5 затверджено види та розміри витрат виконавчого провадження (далі - Наказ №2830/5).

Відповідно до розділу І Наказу №2830/5 до витрат виконавчого провадження, зокрема, відноситься: виготовлення документів виконавчого провадження: папір; копіювання, друк документів; канцтовари. Пересилання документів виконавчого провадження: конверти; знаки поштової оплати (марки); послуги маркувальної машини; послуги поштового зв'язку. Послуги осіб, залучених до проведення виконавчих дій: експертів, спеціалістів; зберігачів; перекладачів; суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання; суб'єктів господарювання та інших осіб, залучених у встановленому законом порядку до проведення виконавчих дій. Сплата судового збору. Плата за користування Єдиним державним реєстром виконавчих проваджень та після введення в дію статті 8 Закону України N 1404-VIII Про виконавче провадження плата за користування автоматизованою системою виконавчого провадження. Інші витрати виконавчого провадження, здійснені під час проведення виконавчих дій.

Згідно фактичного розрахунку, наведеного в оскаржуваній постанові від 24.02.2017, по даному виконавчому провадженню витрати на проведення виконавчих дій складають: обкладинка виконавчого провадження - 27,00 грн. (9 шт. по 3 грн.); папір - 122,07 грн. (939 листів по 0,13 грн.); друк 1 листа - 281,70 грн. (939 листів по 0,30 грн.); копіювання 1 листа - 69,90 грн. (233 листа по 0,30 грн.); направлення простого листа - 527,25 грн. (185 шт. по 2,85 грн.); направлення рекомендованого листа - 274,95 грн. (47 шт. по 5,85 грн.); направлення рекомендованого листа із зворотнім повідомленням - 509,55 грн. (43 шт. по 11,85 грн.); папка-реєстратор - 180,00 грн. (3 шт. по 60 грн.); плата за користування АСВП - 459,00 грн. (9 * 51 грн.); експертна оцінка майна - 2655,00 грн.; витрати на відрядження (добові) - 120,00 грн. (4 * 30 грн.); бензин А-95 - 1100,00 грн. (50 л *22 грн.); дизельне паливо - 1038,20 грн. (58 л *17,90 грн.); оплата судового збору - 2143,68 грн.

Визначаючись щодо обґрунтованості розрахунку витрат виконавчого провадження, наведеного в постанові від 24.02.2017 судом встановлено, що витрати на друк та копіювання листів (0, 30 грн. за 1 шт.), канцтовари (обкладинка виконавчого провадження - 27,00 грн. 1 шт., папка-реєстратор - 60 грн. 1 шт.), а також вартість послуг поштового зв'язку (направлення поштової кореспонденції), без врахування вартості конверта, підтверджується розмірами витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, що були затверджені начальником управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області від 07.09.2015 та від 03.02.2017 (а.с. 68, 69).

Що стосується плати за користування АСВП, то судом також встановлено, що під час прийняття постанови, діяв наказ Міністерства юстиції України від 29.12.2016 № 3917/5 Про встановлення розмірів плати за користування автоматизованою системою виконавчого провадження органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями , відповідно до якого, установлено плату за користування автоматизованою системою виконавчого провадження у розмірі 51,00 грн. за кожне відкрите виконавче провадження (а.с. 26).

Витрати на експертну оцінку майна підтверджується відповідним розрахунком №1073 на суму 2655,00 грн. (а.с. 22), а витрати на відрядження (добові) на суму 120,00 грн. підтверджуються наданими представником відповідача наказами про відрядження від 23.02.2015 №18/3, від 19.03.2015 №59/3, від 01.12.2015 №540/3 та від 20.10.2015 №468/3 (а.с. 64, 65, 66, 67).

Також судом враховано, що постановою начальника відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Чернігівській області від 10.05.2017, на підставі ст. 74 Закону України Про виконавче провадження , було частково скасовано постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Чернігівській області Ленька А.М. про стягнення з боржника витрат виконавча провадження від 24.02.2017, в частині стягнення з МПП Простір витрат на папір в сумі 122,07 грн. (п. 2 переліку витрат); бензин А-95 в сумі 1100,00 грн. (п.12 переліку витрат), дизельне паливо в сумі 1038,20 грн. (п. 13 переліку витрат); оплату судового збору в сумі 2143,68 грн. (п. 14 переліку витрат).

Відповідно до ч. 3 ст. 74 Закону № 1404-VIII начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.

Таким чином, суд не надає оцінки витратам виконавчого провадження, що були скасовані постановою начальника відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Чернігівській області від 10.05.2017.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що розрахунок витрат виконавчого провадження, наведений в оскаржуваній постанові від 24.02.2017, з урахуванням постанови начальника відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Чернігівській області від 10.05.2017, підтверджений належними та допустимими доказами, а тому відсутні підстави для визнання протиправною та скасування постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 24.02.2017.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 3 статті 2, частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з частин 1, 3 статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Малого приватного підприємства Простір .

Керуючись статтями 122, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Малого приватного підприємства Простір відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя В.І. Д'яков