Ухвала

від 15.05.2017 по справі 154/1282/17

ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

154/1282/17

1-кп/154/116/17

Копія.

УХВАЛА

іменем України

15 травня 2017 року м. Володимир-Волинський

Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого: судді ОСОБА_1

при секретарі: ОСОБА_2

з участю прокурора: ОСОБА_3

підозрюваної: ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Володимир-Волинський кримінальне провадження про обвинувачення:

ОСОБА_4 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та жительки

АДРЕСА_1 ,

громадянки України, освіта вища, розлученої, на утриманні двоє

неповнолітніх дітей, підприємця

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України,-

встановив:

ОСОБА_4 , здійснюючи підприємницьку діяльність у торгівельному павільйоні " ІНФОРМАЦІЯ_2 ", розташованому у АДРЕСА_2 на належній їй на праві власності земельній ділянці кадастровий номер: 0710200000:01:005:5354, діючи всупереч вимогам ст.ст.112, 116-126 Земельного кодексу України, що регламентують набуття і реалізацію права на землю, не маючи рішень органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу їй у власність чи надання у користування суміжної земельної ділянки, в порушення вимог п.4.3 «Кодексу газорозподільних систем» п.1.12 глави 1 розділу V «Правил безпеки систем газопостачання», затверджених Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості № 285 від 15.05.2015 року, згідно якого "3 метою забезпечення безпечних умов експлуатації та виключення можливості пошкодження газорозподільної системи вздовж її траси в межах охоронної зони шириною 2 метри з обох боків від зовнішньої стінки газопроводу в плані не допускаються: обмеження доступу обслуговуючого персоналу у світлу пору доби, а при аварійній ситуації - цілодобово; складування матеріалів і устаткування, ведення земляних та будівельно-монтажних робіт, садіння дерев, улаштування стоянок автотранспорту, гаражів та інших споруд, у тому числі тимчасових", весною 2014 року (точна дата не встановлена), самовільно зайняла суміжну земельну ділянку міської комунальної власності, котра розміщена з південної сторони від належної їй земельної ділянки, на якій в охоронній зоні газопроводу низького тиску розмістила одноповерхову металічну конструкцію (торгівельний павільйон) розмірами 4.35 х 2.25 метра, котра знаходиться на самовільно зайнятій земельній ділянці по даний час.

Обвинувачена ОСОБА_4 визнала себе винною у вчиненому повністю. Суду показала, що дійсно весною 2014 року вона самовільно зайняла суміжну земельну ділянку міської комунальної власності, котра розміщена з південної сторони від належної їй земельної ділянки, на якій в охоронній зоні газопроводу низького тиску розмістила одноповерхову металічну конструкцію (торгівельний павільйон). Щиро кається у вчиненому та просить звільнити її від кримінальної відповідальності за дійовим каяттям.

На підставі ч.3 ст.349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачена та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає та роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченої у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання її винною.

Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає, що своїми умисними протиправними діями, котрі виразились у самовільному зайнятті земельної ділянки, вчиненому щодо земель в охоронних зонах, ОСОБА_4 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст.197-1 КК України.

Допитавши обвинувачену, проаналізувавши матеріали справи, суд вважає що обвинувачену слід звільнити від кримінальної відповідальності у зв`язку із дійовим каяттям.

Відповідно вимог ч. 1ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Згідно ст. 45 КК України, особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення злочину щиро покаялася, активно сприяла розкриттю злочину і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

Згідно п.1 ч.2ст.284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв`язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Приймаючи до уваги, що ОСОБА_4 вперше притягається до кримінальної відповідальності, вчинила злочин невеликої тяжкості, активно сприяла у розкритті злочину, щиро розкаялась у вчиненому, виключно позитивно характеризується за місцем проживання, самостійно виховує двох неповнолітніх дітей, а також те, що завдана вказаним кримінальним правопорушенням шкода усунута в ході досудового слідства, суд приходить до висновку, про можливість її звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст.45 КК України.

Керуючись ст.ст.284,285, 314-315 КПК України, на підставіст.45 КК України, суд -

у х в а л и в:

Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч.2 ст. 197-1 КК України у зв`язку із дійовим каяттям на підставіст.45 КК України, а кримінальне провадження № 42017031060000026 від 21 квітня 2017 року відносно неї - закрити.

Речові докази, процесуальні витрати відсутні, цивільний позов не заявлявся.

Ухвала суду може бути оскаржена до апеляційного суду Волинської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Головуючий: /-/ підпис.

Згідно з оригіналом.

Суддя Володимир-Волинського

міського суду ОСОБА_1