Рішення

від 10.05.2017 по справі 905/689/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.05.2017                     Справа № 905/689/17                               

Суддя господарського суду Донецької області Бойко І.А. при помічнику судді Буховець С.А. розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовною заявою: Публічного акціонерного товариства «БАНК «СОФІЙСЬКИЙ», м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Едельвейс-строй», м. Донецьк

про: стягнення заборгованості у розмірі 41000418,22 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

          Позивач, Публічне акціонерне товариство «БАНК «СОФІЙСЬКИЙ», м. Київ, звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Едельвейс-строй», м. Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 41000418,22 грн., а саме: прострочена заборгованість за кредитом у розмірі 33896533,35 грн., прострочена заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом у розмірі 1437584,48 грн., заборгованость зі сплати пені за кредитом у розмірі 5363373,44 грн., заборгованість зі сплати пені за несвоєчасну сплату процентів у розмірі 302926,95 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов кредитного договору №32/1-1-2-42/1 від 10.10.2012р., генеральної кредитної угоди №32/1-1-2-42 від 10.10.2012р., договору про внесення змін від 12.11.2012р., договору про внесення змін від 12.12.2012р., договору про внесення змін від 27.12.2012р., договору про внесення змін від 12.01.2013р., договору про внесення змін від 12.02.2013р., договору про внесення змін від 12.03.2013р., договору про внесення змін від 12.04.2013р., договору про внесення змін від 12.05.2013р., договору про внесення змін від 12.06.2013р., договору про внесення змін від 12.07.2013р., договору про внесення змін від 09.08.2013р., договору про внесення змін від 09.09.2013р., додаткових угод: № 5 від 08.10.2013р., № 6 від 08.11.2013р., № 7 від 09.12.2013р., № 8 від 09.01.2014р., № 9 від 09.02.2014р., №10 від 07.03.2014р., №11 від 01.04.2014р., №12 від 09.04.2014р., №13 від 08.05.2014р., №14 від 06.06.2014р., №15 від 09.07.2014р., №17 від 12.08.2014р., №18 від 01.04.2015р., №19 від 01.08.2015р., №20 від 30.10.2015р., додаткових угод до Генеральної кредитної угоди: №1 від 08.10.2013р., № 2 від 01.04.2014р., № 3 від 12.08.2014р., №4 від 01.04.2015р., №5 від 30.10.2015р., претензії № 18-Б від 14.06.2016р.

Представники сторін у судове засідання не з'явились, документів, витребуваних ухвалою про відкладення розгляду справи від 12.04.2017р. не надали.

В силу приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи, господарським судом ВСТАНОВЛЕНО.

10.10.2012р. між Публічним акціонерним товариством «БАНК «СОФІЙСЬКИЙ» (надалі – Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Едельвейс-строй» (надалі – Позичальник) укладено кредитний договір №32/1-1-2-42/1 (надалі – Кредитний договір), відповідно до умов якого, та укладеної між сторонами Генеральної кредитної угоди №32/1-1-2-42 від 10.10.2012р. (надалі – Генеральна кредитна угода), Банк відкрив Позичальнику відновлювальну кредитну лінію у сумі 34000000,00 на поповнення обігових коштів та ведення фінансово-господарської діяльності зі сплатою 20,00% та строком повернення до 31.08.2016р. (п.1.1. Генеральної кредитної угоди (в редакції Додаткової угоди №3 від 12.08.2014р.)).

За своєю правовою природою договір №32/1-1-2-42/1 від 10.10.2012р. є кредитним договором, згідно з яким, за приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України (надалі – ЦК України), банк або інша фінансова установа (Кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (Кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно до п.1.3. Кредитного договору, кредит Позичальнику надається повністю або частково в межах суми, зазначеної в п.1.1. Договору на підставі письмової Заяви Позичальника та за умови належного виконання Позичальником своїх зобов'язань згідно із Договором. Позичальник має право неодноразово одержувати грошові кошти в повному обсязі або частково та неодноразово повертати Банку отримані по Кредиту грошові кошти в повному обсязі або частково таким чином, щоб загальний розмір грошових коштів, що знаходяться у Позичальника, у будь-який момент часу не перевищував ліміт Кредиту, згідно п.1.1. Договору.

Умовами п.2.1. Кредитного договору, Банк відкриває рахунок №20626001000235 для обліку Кредиту та рахунок №20682001000235 для обліку нарахованих Відсотків.

Приписами п.3.2.5. Кредитного договору, при достроковому витребуванні Кредиту, Банк надсилає Позичальнику (на адресу вказану Позичальником при оформленні договору або надану ним при зміні місцезнаходження) вимогу щодо повернення Кредиту та проведення повного розрахунку з Банком. Позичальник зобов'язаний повернути Кредит та сплатити Відсотки за фактичний строк користування Кредитом протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати відправлення вимоги від Банку про дострокове повернення Кредиту. У разі не повернення Кредиту та/або Відсотків, Кредит та/або Відсотки виноситься на рахунки простроченої заборгованості з нарахуванням пені відповідно до п.4.1. Договору і відсотків за користування Кредитом, а Банк звертає стягнення на предмет застави.

Відповідно до п.2.1. Генеральної кредитної угоди (в редакції Додаткової угоди №5 від 30.10.2015р.), Банк надає Позичальнику кредитні кошти на умовах їх забезпечення, цільового використання, строковості, повернення та плати за користування. Сторони встановлюють, що в рамках даної Угоди можуть використовуватись наступні види кредитування: Сторони встановлюють, що в рамках даної Угоди на підставі додатково укладеного кредитного договору Позичальнику можуть відкриватись відновлювальні кредитні лінії.

Кредитний договір №32/1-1-2-42/1 від 10.10.2012р. підписаний та скріплений печатками обох підприємств без зауважень.

Оцінивши договір банківського кредиту, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором кредиту, який підпадає під правове регулювання норм §2 глави 71 Цивільного кодексу України (надалі – ЦК України) та ст. 345-346 Господарського кодексу України (надалі – ГК України).

Як вбачається зі змісту кредитного договору №32/1-1-2-42/1 від 10.10.2012р., генеральної кредитної угоди №32/1-1-2-42 від 10.10.2012р., сторонами погоджено всі істотні умови вищевказаних правочинів. Оскільки сторонами не надано доказів їх припинення або визнання у встановленому порядку недійсними, виходячи зі встановленої ст. 204 Цивільного кодексу України (надалі – ЦК України) презумпції правомірності правочину, суд вважає вищевказану угоду дійсною та обов'язковими для виконання сторонами.

На виконання умов договору позивач надав відповідачу грошові кошти на суму 34000000,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою по особливому рахунку №20626001000235, відкритому в ПАТ «БАНК «СОФІЙСЬКИЙ» для відображення кредитних операцій та обліку заборгованості за кредитним договором. відповідачем було частково погашено суму наданого кредиту у розмірі 103466,65 грн., внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 33896533,35 грн.

За змістом ст.ст. 1, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» бухгалтерській облік та його відображення у відповідних регістрах обліку є належними доказами, які підтверджують проведення господарської операції. Таким чином, суд вважає доведеним факт надання кредитних коштів відповідачеві в межах укладеного кредитного договору.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України (надалі – ГК України), ст.ст. 525, 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Як зазначає позивач, у відповідача наявна заборгованість за кредитним договором №32/1-1-2-42/1 від 10.10.2012р., що складається з заборгованості за кредитом у розмірі 33896533,35 грн., прострочена заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом у розмірі 1437584,48 грн. Заборгованість по сплаті відсотків підтверджується випискою з особистого рахунку №20682001000235, відкритого в ПАТ «БАНК «СОФІЙСЬКИЙ» для відображення заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом.

У відповідності до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», бухгалтерський облік це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень. Таким чином, суд приймає зазначені документи як належні докази, якими підтверджується спірна заборгованість.

Відповідно до ст.ст. 611, 612 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав у строк, встановлений договором або законом. Особливості регулювання відповідальності за порушення грошових зобов'язань у відносинах суб'єктів господарювання визначаються приписами ст. ст. 534, 549-552 ЦК України, ст. ст. 229-234 ГК України та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Окрім суми основного боргу та процентів позивачем заявлені вимоги про стягнення пені за кредитом у розмірі 5363373,44 грн. за період з 01.09.2016р. по 21.03.2017р. та пені за несвоєчасну сплату процентів у розмірі 302926,95 грн. за період з 01.01.2016р. по 21.03.2017р., відповідно до п.4.1., п.4.3. Кредитного договору.

Відповідно п.4.1. Договору, за несвоєчасне повернення Кредиту та/або несвоєчасну сплату відсотків Позичальник сплачує Банку пеню у розмірі діючої на період прострочки подвійної ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочки платежу.

Пунктом 4.3. Кредитного договору передбачено, що стягнення пені та штрафів не звільняє Позичальника від відшкодування завданих Банку збитків в повному обсязі, а також сплати Відсотків за весь час користування Кредитом по день повернення Кредиту в повному обсязі.

У відповідності до ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК, ст. 83 ГПК України суд може, з урахуванням інтересів боржника, зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. В аспекті права на справедливий суд, передбаченого міжнародним договором, суд вважає за необхідне використати надане національним законодавством України право зменшити розмір штрафних санкцій у зв'язку з наступним.

Указом Президента України №405/2014 від 14.04.2014р. «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014р. «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» запроваджено антитерористичну операцію на території України. Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» визначений період проведення антитерористичної операції – час між датою набрання чинності зазначеним Указом Президента України та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. На час розгляду справи антитерористична операція триває.

Зі змісту ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» антитерористична операція включає комплекс скоординованих спеціальних заходів, спрямованих на попередження, запобігання та припинення терористичної діяльності, звільнення заручників, забезпечення безпеки населення, знешкодження терористів, мінімізацію наслідків терористичної діяльності. Згідно зазначеного Закону райони проведення антитерористичної операції визначаються у тому числі керівництвом антитерористичної операції.

На виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014р. «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України», приписів Закону України «Про боротьбу з тероризмом», керівником Антитерористичного центру при СБУ виданий Наказ від 07.10.2014 № 33/6/а «Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення», відповідно до якого районами проведення АТО визначені Донецька та Луганська області з терміном дії з 07.04.2014р.

Згідно Закону України «Про боротьбу з тероризмом» в районі проведення антитерористичної операції встановлюється особливий порядок пов'язаний з наданням спеціальних повноважень, необхідних для забезпечення безпеки і здоров'я громадян, які опинилися в районі проведення антитерористичної операції, нормального функціонування державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств,установ, організацій. У зв'язку із зазначеними приписами Закону, Розпорядженням КМУ України від 07.11.2014р. року №1085-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення. Постановою Правління Національного Банку України від 06.08.2014 №466 «Про призупинення здійснення фінансових операцій» банкам України заборонено здійснювати усі видів фінансових операцій у населених пунктах, які не контролюються українською владою. Згідно Тимчасового порядку здійснення контролю за переміщенням осіб, транспортних засобів та вантажів вздовж лінії зіткнення у межах Донецької та Луганської областей, затвердженого наказом першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) від 22.05.2015р. №27, встановлено особливий порядок переміщення в районі проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей, а також вздовж лінії зіткнення у межах Донецької та Луганської областей, осіб, транспортних засобів та вантажів. До зазначених територій включені території, на яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не у повному обсязі повноваження, передбачені законодавством України.

Згідно витягу з ЄДРПОУ місцем реєстрації та місцем знаходження відповідача є місто м. Донецьк, вул. Чусовська, буд. 33, 83048. Інформації щодо зміни місцезнаходження та проведення підприємницької діяльності відповідачем в іншому місці суду не надано.

На підставі вищевикладеного, враховуючи приписи Закону України «Про боротьбу з терроризмом», прийнятий на його виконання та виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014р. «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» наказ керівника Антитерористичного центру при СБУ №33/6/а від 07.10.2014р. «Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення», Розпорядження КМУ України №1085-р від 07.11.2014р. «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження», а також усвідомлюючи загальновідомий факт місцезнаходження відповідача в зоні активних бойових дій, суд застосовує до правовідносин між позивачем та відповідачем ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» та в частині позовних вимог щодо стягнення пені, нарахованої в період проведення антитерористичної операції, суд відмовляє в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору у відповідності до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача у розмірі 240000,00 грн.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 525, 526, 549, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, ст. 193, 230 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 1, 4, 21 – 22, 28, 33 – 34, 43, 44, 49, 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «БАНК «СОФІЙСЬКИЙ», м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Едельвейс-строй», м. Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 41000418,22 грн., а саме: прострочена заборгованість за кредитом у розмірі 33896533,35 грн., прострочена заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом у розмірі 1437584,48 грн., заборгованость зі сплати пені за кредитом у розмірі 5363373,44 грн., заборгованість зі сплати пені за несвоєчасну сплату процентів у розмірі 302926,95 грн. – задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Едельвейс-строй» (83048, м. Донецьк, вул. Чусовська, буд. 33; код ЄДРПОУ 36512051) на користь Публічного акціонерного товариства «БАНК «СОФІЙСЬКИЙ» (03151, м. Київ, Повітрофлотський проспект, буд. 54; код ЄДРПОУ 38061253) заборгованість за кредитом у розмірі 33896533,35 грн., прострочена заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом у розмірі 1437584,48 грн., судовий збір у розмірі 240000,00 грн.

В вимогах в частині стягнення пені за кредитом у розмірі 5363373,44 грн. відмовити.

В вимогах в частині стягнення пені за несвоєчасну сплату процентів у розмірі 302926,95 грн. відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його прийняття.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                     І.А. Бойко

Вик. помічник судді Буховець С.А.

т.050-144-78-99