Рішення

від 10.05.2017 по справі 905/715/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.05.2017 Справа № 905/715/17

Суддя господарського суду Донецької області Бойко І.А. при помічнику судді Буховець С.А. розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Обласного комунального підприємства Донецьктеплокомуненерго , Донецька область, м. Краматорськ, в особі Відокремленого підрозділу Виробнича одиниця обласного комунального підприємства Донецьктеплокомуненерго Димитровтепломережа , Донецька область, м. Мирноград

до відповідача: Державного підприємства Селидіввугілля в особі Відокремленого підрозділу Управління постачання державного підприємства Селидіввугілля , Донецька область, м. Селидове

про: стягнення 3% річних у розмірі 1340,77 грн., інфляційних витрат у розмірі 4967,08 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю №юр/3464 від 27.12.2016р.;

від відповідача: не з'явився.

Позивач, Обласне комунальне підприємство Донецьктеплокомуненерго , Донецька область, м. Краматорськ, в особі Відокремленого підрозділу Виробнича одиниця обласного комунального підприємства Донецьктеплокомуненерго Димитровтепломережа , Донецька область, м. Мирноград, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Державного підприємства Селидіввугілля в особі Відокремленого підрозділу Управління постачання державного підприємства Селидіввугілля , Донецька область, м. Селидове про стягнення 3% річних у розмірі 1340,77 грн., інфляційних витрат у розмірі 4967,08 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору на постачання теплової енергії №54 від 07.11.2006р., додатки: №1, №2, №3, №4, рішення господарського суду Донецької області по справі №905/1641/15 від 07.09.2015р., наказу господарського суду Донецької області від 21.09.2015р., внаслідок чого виникли підстави для нарахування 3% річних та інфляції.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі. Через канцелярію суду надав клопотання від 25.04.2017р., в якому просить долучити до матеріалів справи розрахунок 3% річних та інфляційних нарахувань.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Через електронну пошту суду надіслав відзив на позовну заяву №169 від 28.04.2017р., в якому заперечує проти задоволення позовних вимог та просить відмовити у повному обсязі. Також, через електронну пошту суду надіслав клопотання №171 від 28.04.2017р., в якому просить долучити до матеріалів справи додаткові документи.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи, заслухавши пояснення представника позивача, господарським судом ВСТАНОВЛЕНО.

Господарським судом Донецької області розглядалась справа №905/1641/15 (суддя Гринько С.Ю.) за позовною заявою Обласного комунального підприємства Донецьктеплокомуненерго , Донецька область, м. Краматорськ, в особі Відокремленого підрозділу Виробнича одиниця обласного комунального підприємства Донецьктеплокомуненерго Димитровтепломережа , Донецька область, м. Мирноград до Державного підприємства Селидіввугілля в особі Відокремленого підрозділу Управління постачання державного підприємства Селидіввугілля , Донецька область, м. Селидове про стягнення 35238,08 грн., що складається з суми основного боргу в розмірі 32756,60 грн., інфляційних витрат у сумі 2350,48 грн. та 3% річних у сумі 131,00 грн.

Відповідно ч.3. ст. 35 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За таких обставин, під час розгляду цієї справи не доказується знову факт порушення відповідачем грошових зобов'язань на суму 35238,08 грн. при виконанні умов договору №54 від 07.11.2006р.

У даній справі підлягає доведенню обставини пов'язані з належним виконанням відповідачем рішення господарського суду Донецької області від 07.09.2015р. по справі №905/1641/15 та підлягає перевірці правильність здійсненого позивачем розрахунку ціни позову.

Як вже було встановлено судом, 07.11.2006р. між ОКП Донецьктеплокомуненерго в особі ВП ВО ОКП Донецьктеплокомуненерго Димитровтепломережа та ДП Селидіввугілля в особі ВП Управління постачання ДП Селидіввугілля було укладено договір про постачання теплової енергії, згідно якого позивач бере на собі зобов'язання постачати Споживачеві теплову енергію в потрібних йому обсягах, а Споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) у терміни, передбачені Договором.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків з оплати за одержану теплову енергію, невиконання рішення господарського суду Донецької області від 07.09.2015р., позивач звернувся до господарського суду з розглядуваним позовом.

Статтею 33 ГПК України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим (ст. 43 ГПК України).

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні відповідача до сплати 3% річних та інфляційних нарахувань за порушення строків виконання грошових зобов'язань за договором №54 від 07.11.2006р.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), зобов'язання виникають, зокрема, з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України (надалі - ГК України).

Відповідно до ч.1. ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1. ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч.1. ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України зазначає те, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.525, 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Як було встановлено судом, згідно п.6.4. Договору, передбачені умови для споживачів, які розраховуються за показниками приладів обліку:

- при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявлене та сплачене до початку розрахункового періоду, це перевищення окремо оплачується Споживачем не пізніше 25-го числа поточного місяця;

- у випадку, коли фактичне використання теплової енергії нижче від заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду залишок (сальдо) розрахунків визначається за фактичними показниками приладів обліку.

Відповідач на виконання умов договору №54 від 07.11.2006р., рішення господарського суду Донецької області від 07.09.2015р. оплату заборгованості не здійснив а ні в добровільному порядку, а ні в примусовому порядку.

Приписи ч.7. ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 ЦК України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Таке неналежне виконання грошових зобов'язань кваліфікується судом як їх порушення у розумінні ст. 610 ЦК України, а сам відповідач вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання у розумінні ч. 1 ст. 612 цього Кодексу.

Відповідач не надав до суду інших доказів на підтвердження оплати заборгованості перед позивачем у розмірі 32756,60 грн., а матеріали справи таких не містять.

За таких обставин, Державним підприємством Селидіввугілля в особі Відокремленого підрозділу Управління постачання державного підприємства Селидіввугілля не доведений факт оплати заборгованості перед позивачем у розмірі 32756,60 грн.

Відповідно до ст.ст. 216 - 218 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявлені до стягнення 3% річних у розмірі 1340,77 грн. за період з 22.09.2015р. по 01.02.2017р., суд перевірив на правильність розрахунку та дійшов висновку про задоволення вимог в цій частині та стягненню з відповідача.

Заявлені до стягнення інфляційних витрат у розмірі 4967,08 грн. за період з жовтня 2015р. по січень 2017р., суд перевірив на правильність розрахунку та дійшов висновку про задоволення вимог в цій частині та стягненню з відповідача.

Заперечення відповідача до уваги судом не приймається так, як воно спростовуються матеріалами справи.

Витрати по сплаті судового збору у відповідності до ст.ст. 44 , 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі вищенаведеного, згідно ст. ст. 526, 530, 549, 625, 655, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 216 - 218, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Обласного комунального підприємства Донецьктеплокомуненерго , Донецька область, м. Краматорськ, в особі Відокремленого підрозділу Виробнича одиниця обласного комунального підприємства Донецьктеплокомуненерго Димитровтепломережа , Донецька область, м. Мирноград до Державного підприємства Селидіввугілля в особі Відокремленого підрозділу Управління постачання державного підприємства Селидіввугілля , Донецька область, м. Селидове про стягнення 3% річних у розмірі 1340,77 грн., інфляційних витрат у розмірі 4967,08 грн. - задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства Селидіввугілля (85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Карла Маркса, 41; код ЄДРПОУ 33426253) в особі Відокремленого підрозділу Управління постачання Державного підприємства Селидіввугілля , Донецька область, м. Селидове (85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Карла Маркса, 41А; код ЄДРПОУ 33644433) на користь Обласного комунального підприємства Донецьктеплокомуненерго , Донецька область, м. Краматорськ, в особі Відокремленого підрозділу Виробнича одиниця обласного комунального підприємства Донецьктеплокомуненерго Димитровтепломережа (85327, Донецька область, м. Мирноград, мікрорайон Молодіжний , буд. 16А; код ЄДРПОУ 38311229) заборгованість 3% річних у розмірі 1340,77 грн., інфляційних витрат у розмірі 4967,08 грн., судовий збір у розмірі 1600,00 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його прийняття

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.А. Бойко

Вик. помічник судді Буховець С.А.

т.050-144-78-99