Рішення

від 25.04.2017 по справі 911/650/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" квітня 2017 р. Справа № 911/650/17

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області, м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми Олімп , Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Боярка третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачаВідокремлений підрозділ Національного університету біоресурсів і природокористування України Боярський коледж екології і природних ресурсів , Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Боярка про стягнення заборгованості, розірвання договору та повернення майна за участю представників:

позивача:ОСОБА_1 - дов. від 10.01.2017 № 5 відповідача та третьої особи:не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми Олімп (далі - відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Відокремлений підрозділ Національного університету біоресурсів і природокористування України Боярський коледж екології і природних ресурсів (далі - третя особа) про стягнення 19526,36 грн., з яких 16499,37 грн. заборгованість по орендні платі, 1377,05 грн. пеня, 1649,94 грн. штраф; розірвання договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності від 27.05.2016 № 1832, укладеного між сторонами у справі; повернення третій особі частину нежитлових приміщень першого поверху їдальні, загальною площею 72,7 кв.м., що розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський р-н, м. Боярка-2 шляхом витребування у відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо сплати орендних платежів.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з мотивів викладених в позовній заяві.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Третя особа, належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи в судове засідання не з'явилась, пояснень по суті спору не надіслала, про причини неявки суд не повідомила.

Враховуючи, що неявка відповідача та третьої особи в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представників відповідача та третьої особи за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Між сторонами у справі було укладено договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності від 27.05.2016 № 1832 (далі - договір), відповідно до умов якого орендодавець - позивач передає, а орендар - відповідач приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - частину нежитлових приміщень першого поверху їдальні, загальною площею 72,7 кв.м. (далі - майно), за адресою: Київська область, Києво-Святошинський р-н, м. Боярка-2, та перебуває на баланс третьої особи у справі - балансоутримувач, вартість якого становить за незалежною оцінкою 481700 грн. без урахування ПДВ (п. 1.1 договору).

Майно передається в оренду з метою розміщення торговельного об'єкта з продажу продовольчих товарів, крім товарів підакцизної групи (п. 1.2 договору).

Згідно п. 2.1 договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передавання майна.

Відповідно до п. 2.2 договору передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно. Власником майна залишається держава, а орендар користується ним протягом строку оренди.

У відповідності до положень п. 3.1 договору орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропозиції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку листопад 2015 - 3211,33 грн.

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством (п. 3.2 договору).

Відповідно до п. 3.3 договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Згідно п. 3.6 договору орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 15 числа місяця відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Пунктом 5.3 договору орендар зобов'язався своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету та балансоутримувачу.

Цей договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 27.05.2016 до 26.04.2019 включно (п. 10.1 договору).

На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв частину нежитлових приміщень першого поверху їдальні, загальною площею 72,7 кв.м., що розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський р-н, м. Боярка-2, про що свідчить акт приймання-передачі орендованого майна від 27.05.2016, який підписаний в трьохсторонньому порядку повноважними представниками сторін, балансоутримувача та скріплений печатками зазначених юридичних осіб, завірена копія якого залучена до матеріалів справи.

Разом з тим, відповідач в супереч умов договору оренди не виконав належним чином взяті на себе договірні зобов'язання щодо сплати орендних платежів, в зв'язку з чим за останнім утворилась заборгованість перед державним бюджетом зі сплати орендних платежів за період з червня 2016 року по січень 2017 року включно в розмірі 16499,37 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України Про оренду державного та комунального майна орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо сплати орендних платежів за період з червня 2016 року по січень 2017 року в розмірі 16499,37 грн. Доказів сплати зазначеного боргу відповідач суду не надав.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 16499,37 грн. заборгованості по орендній платі.

На підставі п. 3.7 договору оренди позивач просить суд за несвоєчасну та не в повному обсязі сплату орендних платежів стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на дату нарахування пені, від суми заборгованості за кожний день прострочення, розмір якої за розрахунком позивача за загальний період прострочення з 26.08.2016 по 24.02.2017 складає 1377,05 грн.

Також, позивач на підставі п. 3.8 договору оренди просить суд стягнути з відповідача за порушення строків виконання грошових зобов'язань щодо слати орендних платежів, штраф у розмірі 10% від суми заборгованості, прострочення якої загалом становить не менше ніж три місяці, який за розрахунком позивача складає 1649,94 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Крім того, відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Здійснений позивачем розрахунок пені та штрафу є арифметично вірним, відповідає вказаним вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 16499,37 грн. заборгованості по орендні платі, 1377,05 грн. пені та 1649,94 грн. штрафу є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог в частині розірвання договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності від 27.05.2016 № 1832 оренди, укладеного між сторонами у справі, то суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із ст. 651 Цивільного кодексу України, договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або Законом.

Істотним є таке порушення, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 783 Цивільного кодексу України наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі.

Положеннями ч. 3 ст. 26 Закону України Про оренду державного та комунального майна договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Отже враховуючи перелічені норми законодавства та беручи до уваги те, що відповідно до умов спірного договору оренди майно було передано відповідачу в строкове платне користування, проте, орендна плата останнім в порушення п. 3.6 договору не сплачувалась в повному обсязі протягом дії договору, а починаючи з жовтня 2016 року відповідач не сплачував орендні платежі взагалі, суд приходить до висновку про допущення відповідачем істотних порушень умов договору і як наслідок використання останнім орендованого майном всупереч умов договору, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 651 ЦК України, п. 1 ч. 1 ст. 783 ЦК України та ч. 3 ст. 26 Закону України Про оренду державного та комунального майна є підставою для його розірвання за рішенням суду за вимогою наймодавця.

За таких обставин, вимога позивача про розірвання договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності від 27.05.2016 № 1832, укладеного між сторонами у справі є доведеною, обґрунтованою та правомірною, а відтак підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. Якщо договір розривається у судовому порядку, зобов`язання припиняється з моменту набрання рішенням суду про розірвання договору законної сили.

Відповідно до п. 4 ст. 291 Господарського кодексу України правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно ч. 1 ст. 27 Закону України Про оренду державного та комунального майна у разі розірвання договору оренди орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Враховуючи вищенаведені вимоги ст. 785 ЦК України, ч. 1 ст. 27 Закону України Про оренду державного та комунального майна і той факт, що договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності від 27.05.2016 № 1832, укладений між сторонами у справі, на підставі якого відповідач займає частину нежитлових приміщень першого поверху їдальні, загальною площею 72,7 кв.м., що розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський р-н, м. Боярка-2, розривається за рішенням суду, то за наслідками його припинення відповідач зобов'язаний негайно звільнити та повернути орендоване майно Відокремленому підрозділу Національного університету біоресурсів і природокористування України Боярський коледж екології і природних ресурсів .

З огляду на зазначене та враховуючи вказані норм права вимога позивача щодо повернення третій особі частини нежитлових приміщень першого поверху їдальні, загальною площею 72,7 кв.м., що розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський р-н, м. Боярка-2 шляхом витребування у відповідача є доведеною, обґрунтованою, відповідачем не спростованою, а відтак підлягає задоволенню.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 4 3 , 33, 44, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми Олімп (08150, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. Полярна, 10, ідентифікаційний код 13711607) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 15, ідентифікаційний код 19028107) 16499 (шістнадцять тисяч чотириста дев'яносто дев'ять) грн. 37 коп. заборгованості по орендній платі, 1377 (одну тисячу триста сімдесят сім) грн. 05 коп. пені, 1649 (одну тисячу шістсот сорок дев'ять) грн. 94 коп. штрафу, 4800 (чотири тисячі вісімсот) грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Розірвати договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності від 27.05.2016 № 1832, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 15, ідентифікаційний код 19028107) та Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою Олімп (08150, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. Полярна, 10, ідентифікаційний код 13711607).

4. Повернути Відокремленому підрозділу Національного університету біоресурсів і природокористування України Боярський коледж екології і природних ресурсів (08152, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Боярка-2) частину нежитлових приміщень першого поверху їдальні, загальною площею 72,7 кв.м., що розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський р-н, м. Боярка-2 шляхом витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю фірми Олімп (08150, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. Полярна, 10, ідентифікаційний код 13711607).

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Ю.В. Подоляк

Дата підписання рішення 13.05.2017.