Рішення

від 11.05.2017 по справі 920/229/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.05.2017 Справа № 920/229/17 Господарський суд Сумської області у складі судді Левченка П.І. при секретарі судового засідання Чепульській Ю.В. розглянув матеріали справи № 920/229/17

за позовом - Публічного акціонерного товариства Запоріжжяобленерго , м.Запоріжжя

до відповідача -Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Трейд-Актив , м.Суми

про стягнення 800010,00 грн.,

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1,довіреність від 01.03.2017,№280,

відповідача - не з'явився.

Суть спору: позивач у своїй позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на свою користь 800010,00 грн. коштів - передоплати за договором № 500416 від 07.04.2016 року, укладеним між сторонами та витрати по сплаті судового збору в сумі 12000,15 грн.

Відповідач письмовий відзив на позов не подав, в засідання суду не з'явився.

Суд направив ухвалу від 23.03.2017року про порушення провадження у справі № 920/229/17 на юридичну адресу відповідача, зазначену в позовній заяві та адресу зазначену самим відповідачем у договорі № 500416 від 07.04.2016, а саме відповідно: 40035, м.Суми, вул.Харкіська,12, офіс 116 та 04050, АДРЕСА_1 . При цьому, зазначена ухвала про порушення провадження у справі до суду повернута відділенням поштового зв'язку з відміткою відповідно: за закінченням терміну зберігання та інші причини що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення , а саме: за даною адресою не знаходиться .

Відповідно до ст. 64 ГПК України у разі відсутності сторін за адресою, що зазначена в ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Відповідно до пункту 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції № 18 від 26.12.2011 року, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Тому, оскільки відповідач не скористався своїм правом на участь у даному судовому засіданні, клопотання про відкладення розгляду справи від відповідача в дане судове засідання не надходило, причину неявки суду не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, згідно ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

07.04.2016 року між сторонами укладено договір № 500416(далі - договір), відповідно до пункту 1.1. якого відповідач (виконавець) надає позивачу (замовнику) послуги по впровадженню Білінгової аналітично-розрахункової системи БАРС в ВАТ Запоріжжяобленерго ( код за ДК 016-2010-62.01.1-Послуги щодо проектування та розроблення у сфері інформаційних технологій, а позивач (замовник) сплачує за надані послуги за цінами та у термін, які зазначені у додатках до цього Договору і є його невід'ємними частинами.

Відповідно до п.1.3 договору, після підписання актів відповідач (виконавець) повинен передати Інструкцію по інстанції для персоналу служби ІТ та Інструкцію з експлуатації для користувачів програмного комплексу.

Термін надання послуг: квітень- грудень 2016 року. Місце надання послуг: м.Запоріжжя ( п.1.4 договору).

Порядок розрахунків визначено розділом 2 договору. Так, згідно п.2.1. позивач (замовник) за послуги згідно цього Договору перераховує відповідачеві ( виконавцю) за взаємною домовленістю 1600020,00 грн., в тому числі ПДВ 266670,00 грн.

Відповідно до п.2.2. договору, розрахунки за договором здійснюються позивачем (замовником) на підставі рахунку у безготівковій формі шляхом банківського переказу на поточний рахунок відповідача(виконавця) у наступному порядку:

2.2.1. шляхом попередньої оплати ( у разі фінансової спроможності Покупця ) у розмірі до 50% вартості договору про закупівлю. Остаточний розрахунок за надані послуги здійснюється протягом 60 календарних днів після підписання сторонами акту наданих послуг, за умови оформлення Виконавцем податкових накладних згідно діючого законодавства України.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печатками і діє до 31.12.2016 року.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що 13.04.2016 року, на виконання вимог пунктів 2.1, 2.2. договору , ним була здійснена передоплата згідно платіжного доручення № 9873 на суму 800010,00грн. ( а.с.11). Враховуючи, що станом на 30.06.2016 року відповідачем не були виконані зобов'язання за іншим укладеним між сторонами договором № 460115 від 13.01.2016 та мали передувати виконанню робіт за договором № 450116 від 13.01.2016, позивач листом від 02.07.2016 року вих. № 005-008/9917 звернувся до відповідача з вимогою повернення передоплати в повному обсязі в розмірі 800010,00 грн. в строк до 15.07.2016 року., проте відповідач відповіді на вимогу позивачеві не надав, кошти не повернув.

Відповідно до приписів статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, а як визначено приписами статті 509 цього ж Кодексу, зобов'язання виникають із підстав встановлених вищевказаною правовою нормою.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в частині першій статті 193 Господарського Кодексу України, яка також передбачає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За приписами статті 525 Цивільного кодексу України та частини сьомої статті 193 Господарського Кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Відповідно до статті 628Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, договір є обов'язковим для виконання сторонами, тому всі умови договору з моменту його укладення є однаково обов'язковими для виконання сторонами. .

Як вбачається з укладеного між позивачем та відповідачем договору № 500416 від 07.04.2016,останній містить ознаки договору підряду та договору поставки (згідно п.1.3 договору відповідач зобов'язувався після підписання актів відповідач (виконавець) повинен передати Інструкцію по інстанції для персоналу служби ІТ та Інструкцію з експлуатації для користувачів програмного комплексу.

Згідно статті 712 Цивільного кодексу України , за договором поставки продавець(постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 693 Цивільного кодексу України передбачено, що в разі якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання товару або повернути суму попередньої оплати.

Як встановлено судом, позивач свої зобов'язання за договором ( п.п.2.1., 2.2. договору) виконав, сплативши відповідачу попередню оплату в розмірі 800010,00 грн. , проте відповідач , передбачені договором послуги для позивача не здійснив, чим порушив права та охоронювані законом інтереси останнього.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо в зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Враховуючи вище викладене, а також те, що відповідач доказів повернення позивачу суми попередньої оплати за договором № 500416 від 07.04.2016 року не надав, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 800010,00грн. коштів є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на підставі ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 530, 610, 692, 712 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статей 33, 34 названого Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються учасниками судового процесу. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України визначає, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 32, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Трейд-Актив ( 40035, м.Суми, вул.Харківська,12, офіс 116, ідентифікаційний код 39480395) на користь Публічного акціонерного товариства Запоріжжяобленерго (69035, м. Запоріжжя,вул.Сталеварів,14,ідентифікаційний код 00130926) передоплату за договором № 500416 від 07.04.2016 року в розмірі 800010,00 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 12000,15 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 15.05.2017.

Суддя ОСОБА_2