Рішення

від 10.05.2017 по справі 922/1163/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" травня 2017 р.Справа № 922/1163/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Чистякової І.О.

при секретарі судового засідання Сінченко І.В.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю компанія "Квітень", м. Харків до Державного підприємства Спеціальне проектно-технологічне бюро виробничих потужностей, м. Харків про стягнення 13131,72 грн. за участю представників:

позивача - ОСОБА_1, довіреність №б/н від 01.04.2017; керівника ОСОБА_2

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю компанія "Квітень" (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з відповідача - Державного підприємства Спеціальне проектно-технологічне бюро виробничих потужностей основної суми боргу в розмірі 10855,67 грн., 3% річних в сумі 484,30 грн. та 1791,75 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги вмотивовано неналежним виконанням відповідачем умов договору на відшкодування комунальних та сервісних послуг №18/14 від 30.12.2014 щодо оплати наданих послуг за період з серпня-жовтня 2015 року, у зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі 10855,67 грн., а також заявлено до стягнення 3% річних в сумі 484,30 грн. та 1791,75 грн. інфляційних втрат згідно ст. 625 Цивільного кодексу України.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07 квітня 2017 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 10 травня 2017 року о 10:30 годині. Цією ж ухвалою суду витребувано у сторін додаткові докази.

Представник позивача у судовому засіданні 10.05.2017 позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд задовольнити позов, з підстав вказаних у позовній заяві, а також заявив усне клопотання про оголошення в судовому засіданні перерви для надання можливості представнику позивача надати витребувані ухвалою суду від 07 квітня 2017 року документи, зокрема первинні документи на відшкодування витрат за спожиті відповідачем комунальні послуги та послуги по сервісному та експлуатаційному обслуговуванню приміщень за період серпень-жовтень 2015 р. (рахунок-акт) та докази їх надання відповідачу.

В судовому засіданні 10 травня 2017 було оголошено перерву до 15:30 год. 10 травня 2017 року відповідно до приписів ст. 77 ГПК України, для надання можливості представнику позивача надати первинні документи на відшкодування витрат за спожиті відповідачем комунальні послуги та послуги по сервісному та експлуатаційному обслуговуванню приміщень за період серпень-жовтень 2015 р. (рахунок-акт) та докази їх надання відповідачу.

Після перерви представник позивача надав заяву (вх. №№14862, 14864) про долучення до матеріалів справи додаткових документів, зазначених у додатку, які судом долучено до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні 10.05.2017 позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд задовольнити позов, з підстав вказаних у позовній заяві.

Відповідач в призначене судове засідання не з`явився, а також свого повноважного представника не направив, відзив на позовну заяву та витребуваних судом документів не надав.

Копія ухвали господарського суду Харківської області від 07 квітня 2017 року про порушення провадження у справі надіслана 07 квітня 2017 року на адресу відповідача: 61001, м. Харків, пр. Гагаріна, 1, яка зазначена позивачем у позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, і не повернута підприємством зв'язку.

Відповідно до п.п.1) п.1 Розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України 28.11.2013 р. N 958 нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку): місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.

Згідно п.2 Розділу ІІ Нормативів при пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

У п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарським судам України надано роз'яснення, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи й відсутність представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає, згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України, за можливе розгляд справи за наявними у справі матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

30.12.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю компанія "Квітень" (надалі - Сторона 1) та Державним підприємством Спеціальне проектно-технологічне бюро виробничих потужностей (надалі - Сторона 2) було укладено договір на відшкодування комунальних та сервісних послуг №18/14 (надалі - Договір), відповідно до умов якого Сторона 1 протягом терміну дії Договору надає Стороні 2, яка є власником приміщення, розташованого за адресою: м Харків, пр. Гагаріна, 1, в літ. "А-6", приміщення в підвалі площею 19,6 кв.м, 5-й поверх площею 232,7 кв.м, загальною площею 303,2 кв.м, (далі по тексту "Приміщення"), комплекс послуг, визначених п.2.1.1. ст.2. Договору, як своїми силами, так і з залученням спеціалізованих організацій, в порядку і в терміни, встановлені Договором, а Сторона 2 приймає і оплачує надані послуги (п.1.1. Договору).

Відповідно до п.2.1.1. Договору Сторона 1 зобов'язується протягом терміну дії і відповідно до умов Договору надавати Стороні 2 послуги з експлуатаційного і сервісного обслуговування Приміщення. Перелік послуг вказано в Додатку № 1 "Перелік послуг з експлуатаційного і сервісного обслуговування", яке є невід'ємною частиною Договору.

Згідно з п.2.1.2. Договору Сторона 1 зобов'язується щомісяця передавати уповноваженій особі Стороні 2 первинні документи (рахунок-акт за надані послуги, який є актом виконаних робіт) на відшкодування витрат за спожиті Стороною 2 комунальні послуги та послуги по сервісному і експлуатаційному обслуговуванню Приміщення.

Відповідно до п.2.2.2. Договору Сторона 1 має право вимагати від Сторони 2 своєчасної оплати за надані Стороні 2 послуги, зазначені в Додатку № 1 в повному обсязі їх споживання.

Згідно з п.2.3.1. Договору Сторона 2 зобов'язується своєчасно у встановлені Договором терміни відшкодовувати Стороні 1 вартість витрат за спожиті Стороною 2 комунальні послуги: електроенергію, водопостачання, водовідведення, опалення, вивезення твердих побутових відходів відповідно до тарифів на комунальні послуги та відповідно до розрахунків, зазначеним в Додатку № 3 "Методика розрахунку оплати комунальних послуг" (далі "Додаток № 3"), яке є невід'ємною частиною Договору.

Відповідно до п.2.3.2. Договору Сторона 2 зобов'язується своєчасно у встановлені Договором терміни відшкодовувати Стороні 1 вартість послуг з експлуатаційного і сервісного обслуговування Приміщення, розрахованих на 1,0 кв.м, корисної площі, згідно з Додатком № 2 "Вартість послуг з обслуговування Приміщення" (далі "Додаток № 2"), яке є невід'ємною частиною Договору.

Згідно з п.3.1. Договору вартість комунальних послуг Сторона 2 відшкодовує Стороні 1 відповідно до щомісячних розрахунків, зроблених Стороною 1 на підставі тарифів на комунальні послуги та відповідно до Додатку № 3.

Відповідно до п.3.2. Договору вартість послуг з експлуатаційного і сервісного обслуговування, розраховані на 1,0 кв.м площі, Сторона 2 сплачує Стороні 1 у відповідності до Додатку № 2.

Згідно з п.3.3. Договору відшкодування витрат за комунальні послуги (п.п. 2.3.1. п. 2.3. ст. 2. Договору) здійснюється Стороною 2 щомісяця до 15-го (п'ятнадцятого) числа місяця, наступного за місяцем надання послуг, шляхом перерахування коштів на рахунок Стороні 1 на підставі рахунків-актів, виставлених Стороною 1 Стороні 2.

Відповідно до п.3.4. Договору оплата послуг експлуатаційного і сервісного обслуговування Приміщення (пп. 2.3.2. п.2.3., ст. 2. Договору) здійснюється Стороною 2 до 15-го (п'ятнадцятого) числа місяця, наступного за звітним, шляхом перерахування коштів на рахунок Сторони 1 на підставі рахунків-актів, виставлених Стороною 1 Стороні 2.

Згідно з п.3.5. Договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

Договір набуває чинності з 01 січня 2015 року та діє до 31 жовтня 2015 року включно (п.5.1. Договору).

Позивачем були виставлені рахунки відповідачу за серпень - жовтень 2015 року на загальну суму 10855,67 грн., що підтверджується рахунком - актом №1292/16103 від 31.08.2015 на загальну суму 3026,86 грн., рахунком - актом №1292/16362 від 30.09.2015 на загальну суму 3120,04 грн., рахунком - актом №1292/16631 від 31.10.2015 на загальну суму 4708,77 грн. та витягом з відомості про доставку рахунків, які були отримані відповідачем.

Проте, відповідач за надані послуги не розрахувався, у зв'язку з чим у останнього утворилась заборгованість у сумі 10855,67 грн.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Правовідносини сторін є господарськими та такими, що виникли на підставі договору про надання послуг.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Згідно з ч.1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про житлово - комунальні послуги" балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Відповідно до ч.1 ст.13 Закону України "Про житлово - комунальні послуги" залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Згідно з ст. 19 Закону України "Про житлово - комунальні послуги" відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об'єктів усіх форм власності є суб'єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація). Виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) для об'єктів усіх форм власності є суб'єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Враховуючи викладене, та те, що на момент прийняття рішення по справі, у матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення відповідачем заборгованості в добровільному порядку, суд вважає заявлену вимогу позивача щодо стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 10855,67 гривень нормативно та документально обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню.

Розглядаючи позовні вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих за невиконання грошового зобов'язання за договором на відшкодування комунальних та сервісних послуг №18/14 від 30 грудня 2014 року, суд виходить з наступного.

Згідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи порушення відповідачем свого грошового зобов'язання за договором на відшкодування комунальних та сервісних послуг №18/14 від 30 грудня 2014 року, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення 3% річних в сумі 484,30 грн., а також інфляційних втрат в сумі 1791,75 грн., а відтак позов в цій частині також підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та покладає на відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 1600,00 грн.

На підставі вищевикладеного та ст.129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530, 599, 610, 611, ч. 1 ст. 612, 625, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 13, 19, Закону України "Про житлово - комунальні послуги", ст.ст.179, 193 Господарського кодексу України, та керуючись ст.ст.1, 12, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства Спеціальне проектно-технологічне бюро виробничих потужностей (61001, м. Харків, пр. Гагаріна, 1, код ЄДРПОУ 04880311) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю компанія "Квітень" (61002, м. Харків, вул. Сумська, 50, код ЄДРПОУ 31854899) заборгованість в розмірі 10855,67 грн. за договором на відшкодування комунальних та сервісних послуг №18/14 від 30 грудня 2014 року за період серпень - жовтень 2015 року, інфляційні втрати в розмірі 1791,75 грн., 3 % річних у розмірі 484,30 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1600,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 15.05.2017 р.

Суддя ОСОБА_3