Ухвала

від 15.05.2017 по справі 904/7855/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

15.05.2017 Справа № 904/7855/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Білецької Л.М. (доповідач),

суддів: Верхогляд Т.А., Пархоменко Н.В.,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Дніпра ГУДФС у Дніпропетровській області на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 15.03.2017 року у справі № 904/7855/15

за заявою Товариство з обмеженою відповідальністю "ДЖОНАТАН" м. Дніпропетровськ

до боржника Товариство з обмеженою відповідальністю "БАРСІК І КО" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграда, 22-А, кв. 3; ЄДРПОУ 33115534)

про визнання банкрутом,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 15.03.2016 року у даній справі (суддя Владимиренко І.В. ) затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "БАРСІК І КО" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграда, 22-А, кв. 3; ЄДРПОУ 33115534).

Ліквідовано юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю "БАРСІК І КО" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграда, 22-А, кв. 3; ЄДРПОУ 33115534)

Провадження у справі припинено.

Не погодившись з ухвалою суду, до апеляційного господарського суду звернулась Державна податкова інспекція у Центральному районі м. Дніпра ГУДФС у Дніпропетровській області із апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 15.03.2016 по справі 904/7855/15.

Також скаржник просить звільнити Державну податкову інспекцію у Центральному районі м. Дніпра ГУДФС у Дніпропетровській області від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Колегія суддів, ознайомившись з матеріалами справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про її повернення з наступних підстав.

За приписом статті 129 Конституції України та статті 22 ГПК України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно частини 3 статті 94 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Визначення поняття судового збору міститься в статті 1 Закон України "Про судовий збір" (далі - Закон) це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом.

Судовий збір включається до складу судових витрат.

Відповідно до статті 3 наведеного Закону судовий збір справляється за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення.

Стаття 4 Закону містить вичерпний перелік розміру ставок судового збору. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно п.п. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2017 р." встановлений прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2017 р. - 1600,00 грн.

Отже, за подання даної апеляційної скарги заявник повинен був сплатити судовий збір в сумі 1 600,00 грн.

Разом з тим, скаржником подано клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 15.03.2017 року у справі № 904/7855/15, в обгрунтування чого посилається на те, що Державна податкова інспекція у Центральному районі м. Дніпра ГУДФС у Дніпропетровській області є бюджетною установою, яка утримується за рахунок коштів державного бюджету за кодами класифікацій видатків бюджету, і що станом на 10.01.2017 року до ДПІ кошторис на 2017 рік за загальним фондом КПКВ 3807010- не доведено, паспорт бюджетної програми на 2017 рік -відсутній, проводити будь-які видатки у 2017 році не має можливим.

Відповідно до пункту 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-06/2093/15 від 12.11.2015 року за змістом положень статті 8 Закону України "Про судовий збір" питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними та допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу (в тому числі й органів державної влади) перед законом і судом.

Слід звернути увагу, що оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані із фінансування установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для відстрочення такої сплати.

Також, згідно з частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, зі змісту статті 8 Закону України "Про судовий збір" вбачається, що відстрочення (розстрочення, звільнення) сплати судового збору є правом суду, а не його обов'язком, при цьому єдиною підставою для вчинення судом зазначених у наведеній нормі дій є врахування ним майнового стану сторони.

Отже, за приписами зазначеної норми, звільнення сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин, а обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону.

В ухвалі від 21 вересня 2015 року по справі № 916/57/15-г Вищий господарський суд України виклав позицію, відповідно якої відсутність в кошторисі органу державної влади витрат на сплату судового збору не є обґрунтованою підставою в розумінні ст. 8 Закону України "Про судовий збір", оскільки не має виключного характеру.

Як зазначає у своїх рішеннях Вищий адміністративний суд України, обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати (ухвали Вищого адміністративного суду України від 20 січня 2014 року, 36722122, від 15 квітня 2014 року, 38331796, від 29 липня 2014 року, 39942890).

Таким чином, обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України (обмежене фінансування) та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору (відсутність фінансування), не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від такої сплати.

Враховуючи те, що відсутність коштів на рахунках організацій які фінансуються за рахунок державного бюджету України не є підставою для звільнення від сплати судового збору, колегія суддів вважає заявлене клопотання про звільнення сплати від судового збору необґрунтованим та безпідставним, а тому відмовляє у його задоволенні.

Крім того, в резолютивній частині апеляційної скарги скаржник просить поновити Державній податкової інспекції у Центральному районі м. Дніпра ГУДФС у Дніпропетровській області строк на апеляційне оскарження на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 15.03.2017 року у справі № 904/7855/15.

В обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку для подачі апеляційної скарги, апелянт посилається на те, що оскаржувана ухвала надійшла до юридичного відділу ДПІ у Центральному районі м. Дніпра лише 04.04.2017 року, (про що свідчить штамп вхідної кореспонденції) у зв'язку з помилковим направленням означеної ухвали на адресу Спеціалізованої ДПІ з обслуговування великих платників податків.

Відповідно до ст. 93 ГПК України, апеляційна скарга подається на ухвалу місцевого господарського суду протягом п'яти днів з дня її оголошення місцевим господарським судом.

Загальний порядок відновлення процесуальних строків врегульований ст. 53 ГПК України відповідно до якої за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом поважною і відновити пропущений строк.

Як вбачається з матеріалів справи супровідний лист Спеціалізованої ДПІ з обслуговування великих платників податків. про направлення ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 15.03.2016 року датований 07.04.2016 року, а отримана ухвала лише 04.04.2017 року, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції, тобто отримана майже через рік після відправлення.

Відповідно до чинного законодавства поважними причинами визнаються лише ті, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Колегія суддів критично відноситься до інформації про дату вхідної кореспонденції ДПІ, на якій акцентує увагу скаржник, оскільки саме апелянт має суб'єктивну можливість формування таких відомостей.

Посилання апелянта на отримання ним ухвали місцевого господарського суду від 15.03.2017 лише 04.04.2017, як на підставу для відновлення пропущеного процесуального строку для подання апеляційної скарги, колегія суддів не визнає поважною причиною та вважає відсутніми підстави для відновлення вказаного строку, оскільки навіть якщо припустити, що позивачем апеляційна скарга отримана саме 04.04.2017 то п'ятиденний термін спливає в понеділок 10.04.2017, в той час, як позивач апеляційну скаргу направив засобами поштового зв'язку лише 24.04.2017, тобто з пропуском строку визначеного законодавством.

Згідно пункту 3 частини 1 статті 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Керуючись ст. 93,86, п. 4 п.3 ч.1 ст. 97 ГПК України суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Дніпра ГУДФС у Дніпропетровській області про звільнення від сплати судового збору відхилити.

Клопотання Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Дніпра ГУДФС у Дніпропетровській області про відновлення пропущеного процесуального строку для подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 15.03.2017 року у справі № 904/7855/15- відхилити.

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Дніпра ГУДФС у Дніпропетровській області повернути.

Додаток: апеляційна скарга з доданими до неї документами на 11 аркушах у томі числі конверт

Головуючий суддя Л.М. Білецька

Суддя Т.А. Верхогляд

Суддя Н.В. Пархоменко