Рішення

від 11.05.2017 по справі 927/358/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

===========================================================================================================================================================

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"11" травня 2017 р.                               Справа № 927/358/17

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Цимбал-Нарожної М.П., розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю

“ЗУЗІФУС”

65020, пров.Манежний,4, кв.13, м.Одеса;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “НІКАМОДА”

14000,вул. Кільцева, 9, м.Чернігів;

про стягнення 60901,95грн.;

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув;

від відповідача: не прибув;

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю “ЗУЗІФУС” звернулось до господарського суду Чернігівської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Нікамода” про стягнення 54450,00 грн. заборгованості, 5118,30 грн. втрат від інфляції, 1333,65 грн. 3% річних, а всього 60901,95 грн., відповідно до договору купівлі – продажу №05 від 12.05.2016.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором №05 від 12.05.2016 щодо оплати поставленого товару на суму 54450,00 грн.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 10.04.2017 порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 24.04.2017, після чого розгляд справи відкладався до 11.05.2017.

Суд перейшов до розгляду спору по суті в судовому засіданні 11.05.2017.

Позивач в судове засідання не прибув, представника не направив, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення ухвали № 6502002922840.

Крім того, до початку розгляду справи через загальний відділ документального забезпечення господарського суду Чернігівської області від позивача надійшов електронний лист з клопотанням від 23.04.2017 про відкладення судового розгляду справи. Судом долучено дане клопотання до матеріалів справи.

Відповідач в судове засідання 24.04.2017 не з'явився, ухвала суду, направлена на адресу ТОВ “НІКАМОДА” (14000, вул. Кільцева, 9, м. Чернігів) повернулася до суду з поштовою відміткою “за закінченням терміну зберігання”.

Заяв та клопотань від відповідача до суду не надходило.

За змістом ч.3 п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 11.05.2017 ТОВ “НІКАМОДА” зареєстрована за адресою: 14000, вул. Кільцева,9, м.Чернігів. Аналогічні відомості щодо місцезнаходження відповідача містяться у позовній заяві.

Ухвали господарського суду Чернігівської області, направлені за юридичною адресою відповідача: 14000, вул. Кільцева, 9, м.Чернігів, повернулись до суду з відміткою відділення "Укрпошта" “за закінченням терміну зберігання”.

Таким чином, відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

За змістом правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної в п.3.9.2 постанови №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. При цьому неявка у судове засідання однієї з сторін, належним чином повідомленої про час і місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені частиною першою статті 77 ГПК України (п.3.12 Постанови).

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

Рішення приймається за наявними у справі матеріалами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне:

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

12.05.2016 між ТОВ “ЗІЗІФУС” (далі-Постачальник) та ТОВ “НІКАМОДА” (далі-Покупець) укладено договір купівлі-продажу №05 (далі –Договір).

Згідно ч.1 статті 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п.1.1. Договору, Постачальник (Позивач) зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, передати у власність Покупцеві визначений у п.1.2. Договору (надалі-Товар), а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених в цьому Договорі, прийняти та своєчасно здійснювати оплату за отриманий Товар.

За юридичною природою вказаний договір є договором поставки.

Відповідно до п.2 статті 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п.1.2. Договору, найменування, одиниці виміру, загальна кількість, ціна та сума товару, що підлягає постачатись за цим Договором, його часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) визначаються в окремих специфікаціях на праві замовлення, рахунках на сплату та накладних, що є невід'ємними частинами цього Договору.

Відповідно до п.2.1. Договору, поставка Товару здійснюється у відповідності до Міжнародних правил тлумачення торгівельних термінів «Інкотермс» на умовах окремо узгоджених Сторонами.

Відповідно до п.2.3. Договору, Товар вважається прийнятим Покупцем: з моменту завантаження партії товару на транспорт покупця і підписання Сторонами товаросупроводжувальних документів, якщо здійснюється само вивіз; з моменту розгрузки і отримання на складі Покупцем при підписанні перевізником і Покупцем товаросупроводжувальних документів, якщо продавець доставляє Товар своїм чи транспортом перевізника.

Відповідно до п.2.5. Договору, передача Товару здійснюється за видатково-прибутковою накладною та оформленою Покупцем відповідним чином довіреністю на одержання Товару.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар - пінопласт М25, що підтверджується видатковою накладною №180 від 18.07.2016 (оригінал якої надано позивачем) на суму 54450,00грн., що підписані повноважними представниками позивача та відповідача та скріплені їх печатками.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 2 статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до п.3.1. Договору, сукупна ціна Договору складається з окремих сум, зазначених в рахунках та накладних, що є невід'ємними частинами цього Договору.

Відповідно до п.3.2. Договору, розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються Покупцем на підставі виставленого Продавцем рахунку, шляхом зарахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця: при 100% передоплаті не пізніше 3-х банківських днів з дня отримання узгодженої специфікації; з відтермінуванням остаточного розрахунку не більше ніж 10 банківських днів з моменту одержання товару.

Позивачем надано суду рахунок на оплату товару від 18.07.2016 на суму 54450,00грн.

Станом на час порушення провадження у справі відповідач зобов'язання перед позивачем не виконав, що є порушенням ст. ст. 525, 692 ЦК України і ст.193 ГК України.

Факт отримання товару на суму 54450,00грн. належним чином доведений, підтверджується матеріалами справи та не спростований відповідачем.

Станом на час прийняття рішення заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар не сплачена та становить 54450,00грн..

Враховуючи вище наведене, суд вважає, що факт наявності основного боргу у відповідача перед позивачем в сумі 54450,00грн. грн. належним чином доведений, документально підтверджений, а відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 54450,00грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частина 2 статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення 3% річних за період з 16.07.2016 по 10.03.2017 в сумі 1333,65грн. та інфляційні за період з 16.07.2016 по 10.03.2017 в сумі 5118,30грн.

Так, позивач зазначає в позовній заяві, що строк оплати товару настав після прийняття Товару, відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України.

Однак, суд зазначає, що відповідно до ч.2. п.3.2. Договору, сторони передбачили можливість відтермінуванням остаточного розрахунку не більше ніж 10 банківських днів з моменту одержання відповідачем товару. Отже, на думку суду, строк оплати відповідачем товару має бути здійснено на протязі 10 банківських днів - до 01.08.2016.

Враховуючи вказане, нарахування 3% річних та інфляційних має здійснюватись з 02.08.2016.

За перерахунком суду 3% річних за період з 02.08.2016 по 10.03.2017 складають 987,19грн. і в цій частині такі вимоги підлягають задоволенню. В іншій частині нарахованих 3% річних слід відмовити.

За перерахунком суду інфляційні за період з 02.08.2016 по 10.03.2017 складають 5136,16грн..

Оскільки позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача інфляційних в сумі 5118,30грн., отже такі вимоги підлягають задоволенню.

Частиною 6 ст. 84 ГПК України передбачено, що в резолютивній частині рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами, про повернення судового збору з бюджету.

Згідно статті 49 ГПК України та Закону України „Про судовий збір” від 08.07.2011 року № 3674-VI, господарський суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 1590,89грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 49, ст.75, ст.82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “НІКАМОДА” (14000, вул. Кільцева, 9, м.Чернігів, код ЄДРПОУ 38423660) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ЗІЗІФУС” (65020, пров.Манежний,4, кв.13, м.Одеса, код ЄДРПОУ 34871608) 54450,00грн. основного боргу, 987,19грн. 3% річних, 5118,30грн. інфляційних, а всього 60555,49грн., а також 1590,89грн. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

3.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                               М.П. Цимбал-Нарожна