Рішення

від 10.05.2017 по справі 924/167/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" травня 2017 р.Справа № 924/167/17

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Мухи М.Є., розглянувши матеріали

за позовом Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області м. Хмельницький

до Національного природного парку "Подільські Товтри" м. Кам'янець-Подільський

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Міністерства екології та природних ресурсів м.Київ

про стягнення 2 475,00 грн. шкоди

Представники сторін:

позивача: ОСОБА_1 за довіреністю від 03.01.17р.

відповідача: ОСОБА_2 за дорученням від 16.01.17р. №22

ОСОБА_3 директор парку

третьої особи: не з'явився

В судовому засіданні відповідно до ч.2 ст.85 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: позивач звернувся із позовом до суду про стягнення із відповідача 2 475грн. шкоди заподіяної навколишньому природному середовищу незаконною рубкою природного підросту та самосіву на території парку - пам'ятки садово - паркового мистецтва загальнодержавного значення "Сатанівська Перлина" на площі 0,03 га.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав У додаткових поясненнях від 28.03.17р. позивач зазначає, що при підготовці позовної заяви було допущено описку та в мотиваційній її частині включено посилання на норми Лісового кодексу України. Крім того, вважає посилання у відзиві про розташування парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення "Сатанівська Перлина" в межах населеного пункту смт. Сатанів та начебто застосування для проведення відповідної рубки норм та правил встановлених для проведення зелених насаджень у населених пунктах, такими, що не заслуговують на увагу, оскільки Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області наполягає та підтверджує матеріалами перевірки, що мова іде про об'єкт природно-заповідного фонду, а не про зелені насадження населеного пункту. Також зауважує, що згідно акту обстеження стану парку - пам'ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення "Сатанівська Перлина" Бірючина звичайна відноситься до високо декоративних екзотів.

Відповідач у відзиві на позов та представники в судовому засіданні проти позовних вимог заперечують обґрунтовуючи свої заперечення наступним. Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 19 Лісового кодексу України постійні лісокористувачі зобов'язані дотримуватись правил і норм використання лісових ресурсів. Згідно ст.6 Лісового кодексу України лісовими ресурсами є деревні, технічні, лікарські та інші продукти лісу, що використовуються для задоволення потреб населення і виробництва та відтворюються у процесі формування лісових природних комплексів. До лісових ресурсів також належать корисні властивості лісів (здатність лісів зменшувати негативні наслідки природних явищ, захищати ґрунти від ерозії, запобігати забрудненню навколишнього природного середовища та очищати його, сприяти регулюванню стоку води, оздоровленню населення та його естетичному вихованню тощо), що використовуються для задоволення суспільних потреб.

Частиною 2 ст.38 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" передбачено, що на території парків-пам'яток садово-паркового мистецтва забезпечується проведення екскурсій та масовий відпочинок населення, здійснюється догляд за насадженнями, включаючи санітарні рубки, рубки реконструкції та догляду з підсадкою дерев і чагарників ідентичного видового складу, замість загиблих, вживаються заходи щодо запобігання самосіву, збереження композицій із дерев, чагарників і квітів, трав'яних газонів.

Відповідно до ч. 2 ст.3 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" до природно-заповідного фонду України належать: штучно створені об'єкти - ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, пам'ятки природи, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва.

Відповідач повідомляє, що адміністрацією НПП "Подільські Товтри" надіслано запит №140 від 03.03.2017р. до Сатанівської селищної ради стосовно розміщення парку - пам'ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення "Сатанівська перлина". 06.03.2017р. вих. № 181/02-25 Адміністрація отримали відповідь від Сатанівської селищної ради, що парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення "Сатанівська перлина" знаходиться зі сторони вулиці Медоборна в межах населеного пункту селища міського типу Сатанів. Зауважують, що в проекті лісовпорядкування та таксаційних описах національного природного парку "Подільські Товтри", розробленого в 2009 році та затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 77 від 14.03.2011 року, парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення "Сатанівська перлина" в проекті лісовпорядкування відсутня.

Відповідно до ч.2 ст. 4 Лісового кодексу України до лісового фонду не належать, зелені насадження в межах населених пунктів (парки, сади, сквери, бульвари тощо), що не віднесені у встановленому порядку до лісів. З цього випливає, на думку відповідача, що лісорубний квиток на видалення зелених насаджень не може бути виданий.

Відповідач вважає твердження позивача, що НПП "Подільські Товтри" здійснює спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці чим порушив норми ст.69, 19, Лісового кодексу України необґрунтованими та безпідставними.

Зауважують, що знесення, рубка зелених насаджень (видалення) в населених пунктах здійснюється згідно ст. 28 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" в порядку затвердженому КМУ постановою від 01.08.2006р. № 1045 "Про затвердження Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах". Утримання зелених насаджень в населених пунктах здійснюється згідно "Правила утримання зелених насаджень у населених пунктах України", затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2006р., № 105, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 27 липня 2006 року, за № 880/2754.

Повідомляють, що Адміністрацією НПП було взято до уваги ОСОБА_3 обстеження стану парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення "Сатанівська перлина" у якому зроблено висновок, що парк занедбаний, масово поширився самосів та складено перелік цінних рослин, дерев, кущів до яких Бирючина звичайна не входить.

05.10.2016р. працівниками науково-дослідного відділу НПП "Подільські Товтри" на закладену пробну площу було підготовлено наукове обґрунтування об'єкту природно-заповідного фонду парк-пам'ятки садово-паркового мистецтва "Сатанівська перлина" на орієнтовній площі 0,03 га. За результатами наукового обґрунтування визначено, що на даній площі відсутні види рослин Червоної книги України та видів із переліку регіонального рідкісних рослин Хмельницької області не виявлено. Внаслідок наукового обґрунтування встановлено на площі 0,03 га наявність кущів Бирючини звичайної, яка не відноситься до цінних кущів та визначено, що в разі посадки на пень (омолодження) шкоди об'єкту природно-заповідного фонду ППСПМ "Сатанівська перлина" не буде завдано.

10.10.2016р головний природознавець ОСОБА_4, начальник Чемеровецького ПОНДВ ОСОБА_5, інспектор з охорони ПЗФ ОСОБА_6 склали АКТ на обстежену площу 0.03 га, взявши до уваги наукове обґрунтування від 05.10.2016р для проведення омолодження та формування (посадки на пень) бирючини звичайної, яка використовується як огорожа. Акт складений з метою визначення об'єму робіт, суми коштів на природоохоронні заходи в плани на 2017р.

Відповідач зауважує, що відповідно до пункт. 3.1. розділу 3 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України до об'єктів благоустрою у сфері зеленого господарства населених пунктів належать: парки, парки культури та відпочинку, парки - пам'ятки садово-паркового мистецтва, гідропарки, лугопарки, лісопарки, буферні парки, районні сади; п.5.2. Розділ 5 передбачає, що балансоутримувач забезпечує належне утримання та своєчасний ремонт об'єкта благоустрою власними силами або може на конкурсних засадах залучати інші підприємства, установи, організації, використовуючи для цього кошти, передбачені власником об'єкта. пункт. 9.1.11. Розділ.9 вказує, що під час догляду за деревами застосовують три види обрізання: формувальне, санітарне й охолоджувальне; пункт. 9.1.18. Розділ 9. (далі - Наказ 105) передбачає, що обрізування кущів передбачає їх формування, поліпшення якості цвітіння й плодоношення. У кущів, квітки яких розвиваються з бруньок, закладених у попередній рік (бузок, вейгела, форзиція, хеномелес тощо), слід обрізувати лише відцвілі суцвіття, проводять проріджування, омолоджування (вирізування старих скелетних гілок) та вкорочування пагонів з урахуванням розміщення квіткових бруньок.

У кущів з квітковими бруньками на пагонах поточного року (буддлея Давида, гортензія волотиста, пухироплідник калинолистий, таволги Бумальда, японська тощо), які цвітуть у середині чи в другій половині літа, навесні до початку росту або пізно восени вкорочують пагони на 1/2 - 1/3 їхньої довжини залежно від виду й сорту, а в низькорослих кущів окремі слабкі скелетні гілки можна "саджати на пеньок", залишаючи ділянку вищу від кореневої шийки на 10-15 см.

З огляду на зазначені норми законодавства відповідач просить у позові відмовити за його необґрунтованістю та безпідставністю.

У доповненнях до відзиву від 10.05.17р. відповідач звертає увагу суду, що додаток № 3 до постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.13р. передбачає таксу для обчислень розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд внаслідок знищення або пошкодження лісових культур, природного підросту і самосіву, сіянців і саджанців. Таким чином, зауважує, що застосовано додаток № 3 по лісовим культурам, однак парк садово-паркового мистецтва не відноситься до лісового фонду, відтак розрахунок здійснено не вірно.

Також відповідач відмічає, що предметом даного господарського спору є відшкодування 2475 грн. шкоди, завданої внаслідок незаконної вирубки поросливої рослинності (природного підросту та самосіву), розрахований згідно (додатку № 3) постанови КМУ від 24.07.2013р. за № 541, в той час як правовідносини відшкодування шкоди внаслідок пошкодження до ступеня неприпинення росту за кожний кущ, ліану Бирючини звичайної регулюються положеннями постанови КМ України в 24.07.2013р. за № 541 (додаток 2) Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд внаслідок пошкодження дерев та рослин, що мають здерев'яніле стебло до ступеня неприпинення росту.

Розглядом матеріалів справи встановлено.

У період з 24.10.2016р. по 11.11.2016р. працівниками Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області було проведено планову перевірку дотримання Національним природним парком „Подільські Товтри» вимог природоохоронного законодавства про додержання режиму територій та об'єктів природно-заповідного фонду, за результатами якої складено акт перевірки № 104/03 від 11.11.2016р.

Перевіркою, зокрема, встановлено проведення працівниками парку незаконної вирубки поросльової рослинності на площу 0,03 га на підставі акту відводу земельної ділянки в рубку на 2017 рік. Дозвільні документи на рубку відсутні.

Згідно такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства у межах територій та об'єктів природно - заповідного фонду України (додаток 3) затверджених постановою КМУ від 24.07.13р. за №541 здійснено розрахунок шкоди, заподіяної внаслідок незаконної вирубки поросливої рослинності (природного підросту та самосіву) на території парку - пам'ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення "Сатанівська перлина" Чемеровецького ПОНДВ НПП "Подільські Товтри".

За вирубку природного підросту та самосіву віком від 6 до 10 років на площу 0,03га становить 2475грн.

Листом № 5088/06 від 23.11.2016р. Державна екологічна інспекція в Хмельницькій області повідомила Національний природний парк „Подільські Товтри» , що проведеною в період з 24.10.2016р. по 11.11.2016р. плановою перевіркою дотримання вимог природоохоронного законодавства про додержання режиму територій та об'єктів природно-заповідного фонду НПП „Подільські Товтри» встановлено факт незаконної рубки природного підросту та самосіву на території парку - пам'ятки садово - паркового мистецтва загальнодержавного значення "Сатанівська перлина", на площі 3,03га. Також у листі вказано, що зобов'язання по відшкодуванню шкоди заподіяної навколишньому природному середовищу в добровільному порядку підлягає виконанню в місячний термін шляхом перерахування коштів у сумі 2475 грн.

В матеріалах справи наявне наукове обґрунтування об'єкту природно-заповідного фонду - парк - пам'ятка садово-паркового мистецтва "Сатанівська перлина" щодо закладання пробної площі 0,03га та нанесення шкоди території ПЗФ в якому вказано, що на пробній площі близько 0,03 га, що була закладена з метою встановлення маси хворосту для видалення бирючини звичайної, під час польових досліджень видів із Червоної книги України (2009) та видів із переліку регіонально рідкісних рослин Хмельницької області не виявлено. За результатами обстеження визначено, що шкоди бирючині звичайній під час посадки її "на пень" (омолодження) на пробній площі близько 0,03 га на території ППСПМ "Сатанівська перлина" як об'єкту природо-заповідного фонду, не буде нанесено.

З метою визначення об'єму робіт, суми коштів на природоохоронні заходи в плани на 2017 рік, 10.10.16р. складено акт на обстежену площу на підставі наукового обґрунтування, для проведення омолодження та формування (посадки на пень) бирючини звичайної, яка використовується як огорожа.

Дослідивши надані докази, оцінивши їх в сукупності, судом прийнято до уваги наступне.

Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що природні ресурси України є власністю Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України, цим та іншими законами України. Громадяни України мають право користуватися природними ресурсами України відповідно до цього та інших законів.

Статтею 5 цього Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси. Особливій державній охороні підлягають території та об'єкти природно-заповідного фонду України й інші території та об'єкти, визначені відповідно до законодавства України.

В силу ст. 34 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.

Статтею 35 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад здійснюють державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища. Державному контролю підлягають використання і охорона земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України, природних територій та об'єктів, що підлягають особливій охороні, стан навколишнього природного середовища, а також дотримання заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об'єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі.

Стаття 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачає, що до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях належать державний контроль за використанням і охороною земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони республіки, а також за додержанням норм екологічної безпеки.

Відповідно до п.п. 1, 4 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 454/2011, Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція України) є центральним органом виконавчої влади та утворюється для забезпечення реалізації державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Держекоінспекція України відповідно до покладених завдань, зокрема, здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства законодавства про додержання режиму територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

Згідно п. 6 Положення Держекоінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право, зокрема, проводити перевірки з питань, що належать до її компетенції, видавати за їх результатами обов'язкові для виконання приписи, розпорядження; розраховувати розмір збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, та пред'являти претензії; вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах.

Відповідно до пп. і п. 4.2 Положення про Державну екологічну інспекцію у Хмельницькій області, затвердженого Наказом Державної екологічної інспекції України № 136 від 12.12.2011р. (далі - Положення), Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами, зокрема, вимог законодавства про додержання режиму територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

Держекоінспекція для виконання покладених на неї завдань має право проводити перевірки з питань, що належать до її компетенції, видавати за їх результатами обов'язкові для виконання приписи, розпорядження (п. 6.4 Положення).

Згідно з п. 1.4 Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого Наказом № 464 від 10.09.2008р. Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, під актом перевірки слід розуміти документ, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб'єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання.

Пунктом 4.13 зазначеного Порядку визначено, що за результатами проведеної планової або позапланової перевірки, в тому числі спільно з іншими органами державного нагляду (контролю), державним інспектором складається уніфікований акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, що містить перелік питань для здійснення планових заходів державного нагляду (контролю), залежно від ресурсу, що перевірявся.

У відповідності до п. 4.20 Порядку в останній день перевірки два примірники акта перевірки підписуються державними інспекторами, які проводили перевірку, і всіма членами комісії (якщо перевірка проводилася комісією), керівником або уповноваженою особою суб'єкта господарювання. Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта перевірки. У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт, про це зазначається в акті перевірки.

Як підтверджено матеріалами справи, Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області проведено перевірку Національного природного парку "Подільські Товтри" на предмет дотримання вимог природоохоронного законодавства про додержання режиму територій та об'єктів природно-заповідного фонду, за результатами якої складено акт перевірки №104/03.

Частинами 3, 4 ст. 17 Лісового кодексу України встановлено, що ліси надаються в постійне користування на підставі рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень за погодженням з органами виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища. У разі прийняття рішення про надання лісів у постійне користування обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями таке рішення погоджується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища. Прийняття рішень Кабінетом Міністрів України не потребує погоджень з іншими органами. Право постійного користування лісами посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Лісового кодексу України постійні лісокористувачі зобов'язані, зокрема, забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення; вести первинний облік лісів.

Статтею 63 Лісового Кодексу України встановлено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

Відповідно до п. 5 ст. 64 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов'язані, зокрема, здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.

Як передбачено ч. 1 ст. 69 Лісового кодексу України спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно.

Згідно ст. 107 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

В ході перевірки відповідача, позивачем встановлено, що при обстеженні земельних ділянок з кадастровими номерами 6821255500:01:042:0005 та 6821255500:01:042:0006 на яких розташований Парк пам'ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення "Сатанівська перлина" виявлено, що працівниками парку проведено незаконну вирубку поросльової рослинності на площу 0,03 на підставі акту відводу земельної ділянки в рубку на 2017 рік. Дозвільні документи на рубку відсутні.

Відповідно до ст.6 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" до природно-заповідного фонду України належать: природні території та об'єкти - природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища; штучно створені об'єкти - ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, пам'ятки природи, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва.

Поряд із цим згідно ч.2 ст.38 Закону на території парків-пам'яток садово-паркового мистецтва забезпечується проведення екскурсій та масовий відпочинок населення, здійснюється догляд за насадженнями, включаючи санітарні рубки, рубки реконструкції та догляду з підсадкою дерев і чагарників ідентичного видового складу, замість загиблих, вживаються заходи щодо запобігання самосіву, збереження композицій із дерев, чагарників і квітів, трав'яних газонів.

Судом береться до уваги наукове обґрунтування об'єкту природно-заповідного фонду - парк - пам'ятка садово-паркового мистецтва "Сатанівська перлина" щодо закладання пробної площі 0,03га та нанесення шкоди території ПЗФ в якому вказано, що на пробній площі близько 0,03 га, що була закладена з метою встановлення маси хворосту для видалення бирючини звичайної, під час польових досліджень видів із Червоної книги України (2009) та видів із переліку регіонально рідкісних рослин Хмельницької області не виявлено. За результатами обстеження визначено, що шкоди бирючині звичайній під час посадки її "на пень" (омолодження) на пробній площі близько 0,03 га на території ППСПМ "Сатанівська перлина" як об'єкту природо-заповідного фонду, не буде нанесено.

З метою визначення об'єму робіт, суми коштів на природоохоронні заходи в плани на 2017 рік, 10.10.16р. складено акт на обстежену площу на підставі наукового обґрунтування для проведення омолодження та формування (посадки на пень) бирючини звичайної, яка використовується як огорожа.

Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України 10.04.2006 №105 затверджено Правила утримання зелених насаджень у населених пунктах України які розроблені з метою охорони та збереження зелених насаджень у містах та інших населених пунктах (далі - зелені насадження) і утримання їх у здоровому впорядкованому стані, створення та формування високодекоративних, стійких до несприятливих умов навколишнього природного середовища насаджень.

Згідно п.3.1 Правил до об'єктів благоустрою у сфері зеленого господарства населених пунктів належать, зокрема парки, парки культури та відпочинку, парки - пам'ятки садово-паркового мистецтва, гідропарки, лугопарки, лісопарки, буферні парки, районні сади.

Пунктом 5.2 передбачено обов'язок балансоутримувача забезпечувати належне утримання та своєчасний ремонт об'єкта благоустрою власними силами або із залученням на конкурсних засадах інших підприємств, установ, організацій, використовуючи для цього кошти, передбачені власником об'єкта.

Розділом 9 Правил визначено, що виробничий процес утримання об'єктів зеленого господарства включає: догляд за деревами і чагарниками, живоплотами, виткими рослинами, квітниками, газонами, садовими доріжками та майданчиками, малими архітектурними формами; захист зелених насаджень від шкідників і хвороб, садіння квітів, створення газонів, видаленням окремих дерев, садіння окремих дерев, видалення аварійних дерев, санітарне очищення території об'єкта благоустрою.

Під час догляду за деревами застосовують три види обрізання: формувальне, санітарне й омолоджувальне. Обрізування кущів передбачає їх формування, поліпшення якості цвітіння й плодоношення. У кущів, квітки яких розвиваються з бруньок, закладених у попередній рік (бузок, вейгела, форзиція, хеномелес тощо), слід обрізувати лише відцвілі суцвіття, проводять проріджування, омолоджування (вирізування старих скелетних гілок) та вкорочування пагонів з урахуванням розміщення квіткових бруньок.

У кущів з квітковими бруньками на пагонах поточного року (буддлея Давида, гортензія волотиста, пухироплідник калинолистий, таволги Бумальда, японська тощо), які цвітуть у середині чи в другій половині літа, навесні до початку росту або пізно восени вкорочують пагони на 1/2 - 1/3 їхньої довжини залежно від виду й сорту, а в низькорослих кущів окремі слабкі скелетні гілки можна "саджати на пеньок", залишаючи ділянку вищу від кореневої шийки на 10-15 см.

Зважаючи на зазначені норми чинного законодавства, надані відповідачем докази суд вважає, що останнім здійснювались заходи до належного утримання та догляду об'єкта благоустрою, а саме парку - пам'ятки садово-паркового мистецтва "Сатанівська перлина".

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 10.12.2004р. № 17 „Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля» порубка дерев визнається незаконною, якщо вона вчинена: без відповідного дозволу; за дозволом, виданим із порушенням чинного законодавства; до початку чи після закінчення установлених у дозволі строків; не на призначених ділянках чи понад установлену кількість; не тих порід дерев, які визначені в дозволі; порід, вирубку яких заборонено.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Приписи вказаної норми передбачають, що підставою для виникнення цивільно-правової відповідальності є наявність шкоди, протиправна поведінка (дія чи бездіяльність) заподіювача шкоди, причинний зв'язок між ними та наявність вини особи, яка заподіяла шкоду.

Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров'я тощо). У відносинах, що розглядаються, шкода - це не тільки обов'язкова умова, але і міра відповідальності, оскільки за загальним правилом завдана шкода відшкодовується в повному обсязі (мова йдеться про реальну шкоду та упущену вигоду).

З огляду на викладене, досліджені матеріали справи суд вважає, що позивачем не доведено здійснення відповідачем спеціального використання лісових ресурсів без спеціального дозволу - лісорубного квитка та відповідно не доведено факту завдання шкоди навколишньому природному середовищу.

Судом також не береться до уваги посилання позивача, в обґрунтування позовних вимог, на ст.9-1 Закону України "Про природно-заповідний фонд" яка передбачає, що спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду здійснюється в межах ліміту та на підставі дозволу на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

Натомість ч.3 цієї ж статті передбачає, що спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення здійснюється в межах ліміту на використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, затвердженого центральним органом виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища, а також на підставі дозволів.

При цьому позивачем не доведено здійснення відповідачем саме спеціального використання природних ресурсів і тим паче поза межами ліміту та без спеціального дозволу, не надано нормативного обґрунтування затвердження центральним органом виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища ліміту на використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

За приписами статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтею 34 цього ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.

З огляду на те, що судом не встановлено факту порушення відповідачем вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, як і наявність усіх складових цивільного правопорушення, суд приходить до висновку про безпідставність та необґрунтованість позову, а тому в його задоволенні слід відмовити.

У відповідності до ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають покладенню на позивача, в зв'язку із відмовою у позові.

Керуючись ст.ст. 1, 12, 33, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

У позові Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області м. Хмельницький до Національного природного парку "Подільські Товтри" м. Кам'янець-Подільський за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Міністерства екології та природних ресурсів м. Київ про стягнення 2 475,00 грн. шкоди відмовити.

Повний текст рішення складено 15.05.2017р.

Суддя М.Є. Муха

Віддруковано 2 примірники: 1 - до матеріалів справи, 2 - третій особі (м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 35).