Рішення

від 10.05.2017 по справі 904/11892/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.05.2017 Справа № 904/11892/16 За позовом дочірнього підприємства "Старокостянтинівський молочний завод"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "ГРІН-ПАК"

про стягнення помилково перерахованих 43 200,00 грн., 6 212,81 грн. інфляційних втрат, 1 434,48 грн. 3% річних

Суддя Юзіков С.Г.

Представники:

Позивача (за даними головного спеціаліста інформаційних технологій Господарського суду Житомирської області) - ОСОБА_1, дов. № б/н від 01.11.16р.

Відповідача - не з'явився (про час і місце засідання суду сповіщений належно)

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з Відповідача 50 847,29 грн., з яких: 43 200,00 грн. - помилково перерахована сума, 6 212,81 грн. - збитки від інфляції, 1 434,48 грн. - 3% річних.

20.02.17р. керівником апарату прийнято розпорядження №124 "Щодо призначення повторного автоматичного розподілу справи" у зв'язку з перебуванням судді Бондарєва Е.М. на лікарняному.

На підставі Положення про автоматизовану систему документообігу суду справу №904/11892/16 передано на розгляд судді Юзікову С.Г.

Ухвалою від 22.02.17р. справу прийнято до свого провадження суддею Юзіковим С.Г.

У судовому засіданні оглянуто оригінали документів.

Відповідач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, відзив на позов, документи витребувані судом чи докази відсутності боргу на час розгляду справи господарському суду не надав, про розгляд справи повідомлений належно, про що свідчать наявні у матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення №4901900675366 та № 4901900675331 та поштове повернення № 4903807847990 з відміткою поштової установи "за закінченням терміну зберігання".

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Оскільки явка у судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

За заявою Позивача, судові засідання проводилися у режимі відеоконференції, яку забезпечував Господарський суду Житомирської області.

Розгляд справи відкладався.

Справа, згідно зі ст. 75 ГПК України, розглядається за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника Позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.09.15р. сторонами укладено договір поставки товару №131 (далі Договір), за п.1.1. якого Постачальник (Відповідач) зобов'язався передати в певний строк товар у власність Покупцеві (Позивачеві), а останній зобов'язався прийняти й оплатити його на умовах Договору.

У випадку, якщо Постачальник не може належним чином виконати заявку Покупця на поставку товару, він зобов'язаний протягом 24 годин сповістити про це Покупцеві із вказівкою причин невиконання, у цьому випадку заявка вважається неприйнятою й не підлягає виконанню (п.2.3. Договору).

Поставка товару здійснюється на протязі 10 днів, з моменту надходження від покупця передоплати в порядку, передбаченому цим Договором (п.2.7. Договору).

31.08.15р. Позивачем подана заявка №478 на виготовлення та поставку Відповідачем пакетів поліетиленових прозорих розміром 550*1100*60 у кількості 20 000 шт. на загальну суму 72 000,00 грн.

01.09.15р. Відповідач виставив рахунок №269 на пакет п/е 550*1100*60 мкм на загальну суму 75 600,00 грн. з ПДВ.

17.09.15р. Відповідач за видатковою накладною №281 поставив товар - пакети п/е 550*1100*60 мкм кількістю 9 000 штук на суму 32 400, 00 грн. з ПДВ.

21.09.15р. Відповідач за видатковою накладною №289 поставив товар - пакети п/е 550*1100*60 мкм кількістю 12 000 штук на суму 43 200,00 грн. з ПДВ.

13.10.15р. Позивачем в процесі виробництва виявлені приховані недоліки товару, а саме: пакети п/е 550*1100*60 поставлені за видатковою накладною №289 від 21.09.15р. були коротшими на 9,5 см та мали фактичний розмір 550*1005*60 мм, за даними Позивача, вказані пакети не придатні для пакування сухих молочних продуктів та підлягали поверненню Постачальникові, про що складено Акт невідповідності.

20.10.15р. Позивач повернув неякісний товар Відповідачеві, що підтверджується видатковою накладною (повернення) № СК-00159 від 20.10.15р. на суму 43 200,00 грн. з ПДВ. Відповідач прийняв неякісний товар та сплатив послуги перевізника, що підтверджується експрес-накладною №59 0001 3823 6063 від 20.10.15р. (Нової пошти).

26.10.15р. Позивач направив Відповідачеві претензію №26/10 з вимогою в п'ятиденний строк, з моменту отримання даної претензії сплатити суму штрафу в розмірі 8 640,00 грн. та збитки у розмірі 6 187,76 грн.

За даними Позивача, Відповідач не виконав умови Договору щодо поставки Позивачеві товару належній якості.

30.10.15р. платіжним дорученням №СТК1204 від 12.10.15р. Позивач помилково оплатив за поліетиленові пакети для сухого молока 550*110*60 мм за Договором та рахунком №269 від 01.09.15р. 75 600,00 грн. що перевищує вартість фактично поставленого Відповідачем товару на 43 200,00 грн.

Позивач Відповідачеві направив листа від 02.11.15р. з вимогою повернути помилково перераховані кошти у сумі 43 200,00 грн. на розрахунковий рахунок Позивача.

21.12.15р. Позивачем Відповідачеві направлено претензію з вимогою у дводенний строк, з моменту одержання даної претензії, повернути помилково перераховані Позивачем кошти у сумі 43 200,00 грн. на розрахунковий рахунок Позивача. Претензію Відповідач одержав 06.01.16р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 4901900562537.

За даними Позивача, відповіді на лист та претензію Відповідач не надав, помилково перераховані Позивачем кошти не повернув.

З посиланням на ч. 2 ст. 625 ЦК України, на прострочений борг Відповідача Позивачем нараховані 3% річних - 1 434,48 грн. та індекс інфляції - 49 412,81 грн. за період прострочки з 05.11.15р. по 12.12.16р..

Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є, договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Згідно з п. 2.35 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, кошти, що помилково зараховані на рахунок неналежного отримувача, мають повертатися ним у строки, установлені законодавством України, за порушення яких неналежний отримувач несе відповідальність згідно із законодавством України. У разі неповернення неналежним отримувачем за будь-яких причин коштів у зазначений строк повернення їх здійснюється в судовому порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу) (ч.2 ст.1214 ЦК України).

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду доказів постачання Позивачеві ОСОБА_2 належної якості (розміру), повернення Позивачеві безпідставно одержаних грошових коштів чи контррозрахунку стягуваної суми.

Перевіривши доводи Позивача, беручи до уваги, що наданими Позивачем доказами підтверджено помилковий переказ на рахунок Відповідача 43 200,00 грн., господарський суд визнає вимоги Позивача в частині стягнення основного боргу обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи.

Відповідно до п.5.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає у випадках повернення коштів особі, яка відмовилася від прийняття зобов'язання за договором (ст. 612 ЦК України), повернення сум авансу та завдатку, повернення коштів у разі припинення зобов'язання (в тому числі шляхом розірвання договору) за згодою сторін або визнання його недійсним, відшкодування збитків та шкоди, повернення безпідставно отриманих коштів (ст. 1212 ЦК України), оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав.

Згідно з абзацом 2 п. 6.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" стягнення процентів річних є заходом відповідальності за порушення грошового зобов'язання і одночасно, як зазначалося, способом захисту майнового права та інтересу кредитора, тобто зобов'язанням сплатити кошти, тоді як проценти, зазначені у статті 536 ЦК України, - це плата за користування чужими коштами, в тому числі безпідставно одержаними, збереженими грішми (ст. 1214 ЦК України).

Вимоги про стягнення річних й індексу інфляції Позивачем заявлені безпідставно, оскільки ч.2 ст. 625 ЦК України передбачено відповідальність за невиконання саме грошового , а не будь-якого іншого зобов'язання.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, стягненню підлягають 43 200,00 грн. - основного боргу, решта вимог не підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 49 ГПК України господарські витрати у справі слід покласти на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-84, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "ГРІН-ПАК", 49019, м. Дніпро, вул. Квітки-Основ'яненка, буд. 5 (код 38836511) на користь Дочірнього підприємства "Старокостянтинівський молочний завод", 31104, Хмельницька область, м. Старокостянтинів, вул. Івана Франка, буд. 47 (код 31952591) 43 200,00 грн . - безпідставно одержаних коштів, 1 170,75 грн. - судового збору.

У решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання його повного тексту, якщо не буде оскаржено в апеляційному порядку.

Повний текст рішення виготовлено 15.05.2017

Суддя С.Г. Юзіков