Рішення

від 12.05.2017 по справі 315/203/17

ГУЛЯЙПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 315/203/17

Номер провадження № 2/315/129/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

12 травня 2017 рокум. Гуляйполе

Гуляйпільський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді - Романько О.О.,

за участю секретаря судового засідання - Притули Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Гуляйполе Запорізької області цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним зобов'язанням,

ВСТАНОВИВ:

15.02.2017 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 54 463,24 грн., в якому зазначив, що відповідно до укладеного договору № б/н від 25.10.2012 року відповідач отримав кредит в розмірі 5000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок (що підтверджується Довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку).

Далі в позові зазначив, що при зміні кредитного ліміту банк керується п. 2.1.1.2.3, п. 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком, відповідно до 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг затверджених наказом № СП-2010-256 від 06.03.2010 року та Тарифами Банку , які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua , складає між ним та Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві.

Як зазначив позивач далі у позові, банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому Тарифами Банку , які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/ , з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п. 2.1.1.12.6 Договору.

ПАТ КБ ПриватБанк свої зобов'язання за Договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому Договором.

Відповідач, в свою чергу, не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення в розрахунку заборгованості за договором. У порушення умов договору, відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав.

У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором, відповідач станом на 31.10.2016 року має заборгованість у розмірі 54463,24 грн., яка складається з наступного: заборгованість за кредитом - 4904,85 грн., заборгованість по процентам за користуванням кредитом - 42888,71 грн., заборгованість за пенею та комісією - 3600,00 грн., а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: штраф (фіксована частина) - 500,00 грн., штраф (процентна складова) - 2569,68 грн..

На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов'язань і заборгованість за договором не погашає.

Пунктом 1.1.7.12 Договору, Договір діє на протязі 12 місяців з моменту його підписання. Якщо на протязі цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на той самий строк.

Свої вимоги позивач обґрунтовує ст. ст. 509, 525, 526, 527, 530, ч. 1 ст. 598, 599, 610, ч. 2 ст. 615, ст. 629, 1050, 1054 ЦК України.

Прохає суд стягнути з відповідача на користь позивача 54463,24 грн., за кредитним договором № б/н від 25.10.2012 року в рахунок погашення кредитної заборгованості та судові витрати у розмірі 1600,00 грн. - судовий збір.

Відповідно до заяви про збільшення позовних вимог просили також стягнути з відповідача суму судових витрат пов'язаних з розміщенням оголошення в засобах масової інформації на загальну суму 420,00 грн. (а.с.65-66).

В судове засідання представник позивача не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в тексті позовної заяви прохали розглядати справу за відсутності позивача. На позовних вимогах наполягають у повному обсязі. Проти заочного рішення по справі не заперечують (а. с. 8, 45, 59, 69).

Виходячи з наведеного, а також положень ч. 2 ст.158 ЦПК України, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні судового засідання за відсутності представника позивача.

Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, заяв, клопотань до суду не надав. Згідно довідок відділення поштового зв'язку відправлення, які були надіслані на адресу відповідача повернуті до суду з відміткою За зазначеною адресою не проживає (а.с.44,60,62,68) . За відомостями адресно-довідкового підрозділу ГУДМС, УДМС України в Запорізькій області від 06.03.2017 року, гр. ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, був зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 39).

04.04.2016 року Добропільська сільська рада на повторний запит суду надали відповідь, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, на території Добропільської сільської ради Гуляйпільського району Запорізької області не зареєстрований та не проживає, але має у власності земельну ділянку площею 6,109 га, яка знаходиться в оренді ТОВ Перемога (а.с. 55).

05.04.2017 року з Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації Державної міграційної служби України надана відповідь, що відповідно до Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування та оптимізації надання адміністративних послуг від 10.12.2015 року № 888-VІІІ, повноваження ДМС у сфері реєстрації місця проживання та зняття з реєстрації місця проживання фізичних осіб з 04.04.2016 року делеговані утвореним органом реєстрації (об'єднані територіальні громади, виконавчі органи сільських, селищних або міських рад, сільські голови (у випадку, коли відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено).

Разом з тим зазначено, що за наявними даними Єдиної інформаційно-аналітичної системи управління міграційними процесами ДМС, інформація стосовно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, відсутня (а.с. 56).

Відповідач про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, згідно оголошення в друкованих засобах масової інформації - в газеті Урядовий Кур'єр від 14.04.2017 року № 71 (а.с. 65-67).

Згідно ч. 5 ст. 74 ЦПК України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Частина 9 ст. 74 ЦПК України передбачає, що відповідач, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення у пресі. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про час і місце розгляду справи. На ці випадки поширюється правило частини четвертої цієї статті.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 169 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у справі даних чи доказів (постановляє заочне рішення). Справа розглянута в заочному порядку, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, проти чого не заперечує представник позивача в своїй заяві, що відповідає вимогам ст. 224 ЦПК України.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось через неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Суд, вивчивши матеріали справи, надавши їм оцінку, вважає, що позов обґрунтований та підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Стаття 11 ЦПК України передбачає, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлені наступні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ОСОБА_1 укладено договір № б/н від 25.10.2012 року, відповідно до анкети-заяви про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг у ПриватБанку від 25.10.2012 року (а.с. 12). Відповідно до цього відповідач 25.10.2012 року отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, що підтверджується Довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі базової ставки 2,5 % за місяць на суму залишку заборгованості за кредитом. Ставка процентів змінювалася: з 01.09.2014 року вона становила 2,9 % на місяць, з 01.04.2015 року - 3,6 % на місяць (а.с.14).

При укладенні кредитного договору сторони керувались ч.1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Підпис відповідача в заяві підтверджує той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в ПАТ КБ ПриватБанк , які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі.

У відповідності з ч. 2. ст. 639 ЦК України - якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Стаття 207 ЦК України не передбачає вичерпний перелік таких документів, тому наряду з листами та телеграмами можуть використовуватися і інші засоби зв'язку, наприклад електронний.

Згідно ч. 2. ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другого стороною, тому акцентуючи оферту Банку відповідач підписом у заяві визнає та погоджується на запропоновані Банком умови.

Також, визнання угоди відповідачем є факт користування картрахунком та використання кредитних коштів, так як згідно ч. 2. ст. 642 ЦК України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Свої зобов'язання за Договором про надання банківських послуг позивач виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керувався п.п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4, Умов та правил надання банківських послуг , на підставі яких відповідач при укладанні Договору про надання банківських послуг дав свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку (а. с. 19).

За допомогою встановлених засобів доступу до карткового рахунку, відповідачу надано можливість здійснювати дистанційне обслуговування (п. 1.1.1.25 Договору - комплекс формаційних послуг по рахункам клієнта і здійснення операцій по рахунку на підставі дистанційних розпоряджень клієнта) (а. с. 15 на звороті).

Таким чином, позивач забезпечив відповідачу можливість доступу до карткового рахунку різними можливими шляхами, зокрема за допомогою Карти та фінансового телефону на який приходить динамічний (змінюваний) ОТП - пароль.

Також, ПАТ КБ ПриватБанк було надано відповідачу набір засобів доступу до картрахунку через віддалені канали обслуговування, серед яких є: Internet-banking Приват24; МobileBanking; Контактний Центр Банку; Цілодобову службу "Консьєрж-сервіс" та до пристроїв самообслуговування, через які Клієнтом можуть проводитися банківські операції по картрахунку п.п. 1.1.1.82, 1.1.1.96 Договору (а.с. 16).

Для погашення кредиту Банк надав відповідачу інструменти передбачені Договором, а саме п. 2.1.1.12.3, відповідно до якого поповнення картрахунку, здійснюється шляхом внесення коштів в готівковій або безготівковій формі і зарахування їх Банком на картрахунок держателя, а також шляхом договірного списання коштів з інших рахунків Клієнта на підставі Договору (а.с. 23).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Одночасно пунктом 1.1.3.2.3 Умов та правил надання банківських послуг передбачена можливість односторонньої зміни Тарифів та інших невід'ємних частин Договору (а.с. 17). Таким чином, розмір відсоткової ставки за кредитом може змінюватися Банком за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку. До обов'язків позичальника відноситься отримання виписки про стан картрахунків та про здійснені операції по картрахункам, але на підставі п. 1.1.5.2 Умов та правил не отримання або несвоєчасне отримання Клієнтом виписок про стан рахунків не звільняє Клієнта від виконання його зобов'язань за даним Договором (а.с. 17 на звороті). Підвищення відсоткової ставки може здійснюватися тільки за тратами клієнта здійсненими після її підвищення, що дає можливість клієнту у разі незгоди з новою відсотковою ставкою погасити наявну заборгованість за кредитом по раніше встановленій відсотковій ставці.

Відповідач на підставі п. 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг зобов'язався погашати заборгованість за Кредитом, відсотками за його використання, по перевитраті платіжного ліміту (а.с. 20).

Власник картрахунку зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно п. 2.1.1.5.7 Умов та правил надання банківських послуг , а у разі невиконання зобов'язань за Договором, у відповідності до п. 2.1.1.5.6 даних Умов, на вимогу Банку виконати зобов'язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати винагороди банку (а.с. 20).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 549 ЦК України та п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити Банку судовий штраф в розмірі 500 грн. (в еквіваленті 500 грн. за кредитними картками, відкритим у валюті USD) + 5% від суми позову (а.с. 20 на звороті).

Відповідно до п. 2.1.1.3.3 Умов та правил надання банківських послуг відповідач доручив Банку списувати з картрахунку суми грошових коштів у розмірі здійснених ним операцій, а також вартість послуг, визначену Тарифами Банку при настанні термінів платежу, а при виникненні боргових зобов'язань згідно п.п. 2.1.1.3.5 Умов та правил надання банківських послуг , боржник доручає списувати з будь-якого рахунку відкритого в Банку зокрема з картрахунку грошові кошти для здійснення платежу з ціллю повного або часткового погашення боргових зобов'язань, а також списання грошових коштів з картрахунку у разі настання строків платежів за іншими договорами клієнта в межах, встановлених цими договорами (договірне списання) (а.с. 19 на звороті).

Договором також передбачено порядок та умови погашення кредиту, погашення заборгованості по кредиту, сплата нарахованих за період користування кредитом відсотків, та інших витрат.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 та ч. 2 ст. 509 ЦК України зазначений договір є підставою виникнення зобов'язань.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно ч.1 ст.623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки.

Відповідно до ч.1 ст.624 ЦК України якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч.2 п.8 ст.16 ЦК України способу захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків або інші способи відшкодування майнової шкоди.

Судом встановлено, що до суду звернувся позивач як позикодавець за кредитним договором з позовом за захистом свого порушеного майнового права, передбаченого кредитним договором, шляхом відшкодування збитків в зв`язку з тим, що відповідач як позичальник не виконав свого обов'язку щодо повернення кредиту в повному обсязі, відсотків за користування ним, пені, неустойки у виді штрафів, що передбачені законом у разі невиконання грошового зобов`язання.

Відповідно до вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Загальні умови виконання зобов'язання зазначені у ст. 526 цього Кодексу.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (пенею, штрафом) є грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно зі ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. При цьому закон дозволяє сторонам домовитись про зміну розміру неустойки у бік її зменшення або збільшення, крім випадків, передбачених законом.

Частина 3 цієї ж статті надає суду право у випадку виникнення спору з приводу розміру штрафних санкцій (неустойки), оцінивши розмір заборгованості та розмір штрафних санкцій (неустойки), зменшити її розмір в тому випадку, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення, тобто зменшити розмір штрафних санкцій (неустойки) через не співмірність з розміром основного зобов'язання.

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові № 6-100цс14 від 03 вересня 2014 року.

Спору щодо зменшення розміру пені між сторонами не виникало.

Комісія за даним кредитом відсутня.

Щодо стягнення фіксованої частини штрафу в розмірі 500 грн. та процентної складової штрафу в сумі 2569,68 грн., то суд вважає, що ці вимоги не підлягають задоволенню виходячи з такого.

Згідно ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

За положеннями ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг , - при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф в розмірі встановленому тарифами договору (а.с. 19 на звороті).

Враховуючи вищевикладене та відповідно до положень ст. 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Саме до аналогічного висновку дійшов Верховний Суд України в постанові від 21 жовтня 2015 року по справі №6-2003цс15.

Враховуючи зміст вказаних пунктів кредитного договору, суд вважає, що в даному випадку штраф у вигляді штрафів (фіксована частина та процентна складова) і пеня, нараховані в один і той же період, є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому є неправомірним їх одночасне застосування, у зв'язку з чим не підлягає стягненню штрафи, оскільки за цей же період суд вважає необхідним і обґрунтованим стягнути пеню.

Отже, в судовому засіданні встановлено, що позивач свої зобов'язання за договором виконав, відповідач ж своє зобов'язання за кредитним договором не виконав . Відповідно до кредитного договору № б\н від 25.10.2012 року визначена судом заборгованість ОСОБА_1 по кредитному зобов'язанню станом на 31.10.2016 року становить 51 393,56 грн., яка складається з наступного: заборгованість за кредитом - 4904,85 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом - 42 888,71 грн., заборгованість за пенею - 3600,00 грн. (а.с. 9-11).

Доказів того, що кредит повністю виплачений в матеріалах справи немає, не спростовано це і відповідачем. У відповідності до ст. 60 ЦПК України відповідач не надав доказів неправильності здійсненого позивачем розрахунку заборгованості.

А тому, позов підлягає частковому задоволенню, як такий, що ґрунтується на законі, підтверджений встановленими обставинами та перевірений наданими доказами.

Стаття 79 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

В п. 6 ч. 3 ст. 79 ЦПК України зазначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи належать, зокрема, і витрати понесені у зв'язку з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача.

Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Оскільки судом задоволено вимоги частково, а саме з заявленої суми 54463,24 грн. задоволено вимоги на суму 51393,56 грн., тобто на 94,36 %, з відповідача на користь позивача відповідно до вимог ч.1 ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню витрати на сплату судового збору та публікацію в пресі оголошення про виклик відповідача пропорційно до розміру задоволених вимог, що загалом складає 1906,07 грн.

Керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 60, 79, 88, 110, 157-158, 212-215, 218, 223, 224-228 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк на р/р 29092829003111 (для погашення заборгованості) в Дніпропетровському РУ ПриватБанк , ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, заборгованість на загальну суму 51 393,56 грн., яка складається з наступного: заборгованість за кредитом - 4904,85 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом - 42 888,71 грн., заборгованість за пенею - 3600,00 грн., а також в рахунок відшкодування судових витрат 1906,07 грн., а всього 53 299 (п'ятдесят три тисячі двісті дев'яносто дев'ять) гривень, 63 копійки .

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області через Гуляйпільський районний суд Запорізької області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України.

Суддя: ОСОБА_2