Рішення

від 11.05.2017 по справі 329/1179/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 329/1179/16 Головуючий у 1 інстанції: Покопцева Д.О.

Провадження № 22-ц/778/1829/17 Суддя-доповідач: ОСОБА_1

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2017 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі

Головуючого: Маловічко С.В., суддів: Кочеткової І.В., Гончар М.С.

при секретарі: Бєловій А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Чернігівського районного суду Запорізької області від 27 лютого 2017р. у справі за позовом ОСОБА_2 до Комунальної установи Чернігівський дитячий будинок-інтернат Запорізької обласної ради про стягнення суми індексації заробітної плати,

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2016р. ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до КУ Чернігівський дитячий будинок-інтернат , в якому вказувала, що з 01.08.1980р. працює у цій установі медсестрою. Протягом періоду з 01.07.2012р. по 30.11.2015р. відповідачем не нараховувалась та не виплачувалась їй сума індексації заробітної плати, не зважаючи на те, що за чинним законодавством їй належить її нарахування та виплата у вказаному періоді. Тому просила стягнути з відповідача невиплачену фіксовану індексацію заробітної плати за період з 01.07.2012р. по 30.11.2015р. в сумі 12 122,22 грн. та поточну індексацію заробітної плати за період з 01.04.2014р. по 30.11.2015р. в сумі 6 103,91 грн., а також зобов'язати відповідача обрахувати та виплатити на її користь компенсацію за затримку виплати сум індексації заробітної плати (з утриманням податків) за період з 01.07.2012р. по 30.11.2015р.

Рішенням Чернігівського районного суду Запорізької області від 27 лютого 2017р. позов задоволено частково. Стягнуто з КУ Чернігівський дитячий будинок-інтернат Запорізької обласної ради на користь ОСОБА_2 заборгованість з індексації в сумі 4 404,42 грн. без урахування податків та обов язкових платежів.

Стягнуто з КУ Чернігівський дитячий будинок-інтернат Запорізької обласної ради судовий збір в дохід держави в сумі 640 грн.

Відповідач рішення суду в апеляційному порядку не оскаржив.

Апеляційну скаргу подано позивачем ОСОБА_2, яка зазначає, що судом неправильно обраховано поточну індексацію та всупереч вимогам чинного закондавства і попри наявність підстав для виплати їй фіксованої індексації з огляду на розмір її зарплати безпідставно відмовлено у цих вимогах. Надавши свої розрахунки щодо кожного виду індексації, позивач просила змінити рішення суду, стягнувши на її користь визначені нею суми поточної та фіксованої індексації. В решті рішення не оскаржила.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін у справі, дослідивши доводи апеляційної скарги в межах позовних вимог та перевіривши надані апелянтом розрахунки, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що з 01.08.1980р. позивач працює медичною сестрою Комунальної установи Чернігівський дитячий будинок-інтернат Запорізької обласної ради (а.с.18-19).

Згідно з довідкою відповідача у періоді з 01.07.2012р. по 31.11.2015р. індексація нараховувалась і випалчувалась ОСОБА_2 лише за січень-березень 2015 року у таких сумах: за січень - 263,09 грн., за лютий - 306,94 грн., за березень - 354,44 грн.

В позові ОСОБА_2 вказувала, що їй належить нарахування та сплата як поточної, так і фіксованої суми індексації у вказаний період. Тому просила стягнути з відповіда на її користь фіксовану індексацію заробітної плати у періоді з 01.07.2012р. по 30.11.2015р. в сумі 12 122грн 22коп, поточну індексацію заробітної плати за період з 01.04.2014р. по 30.11.2015р. в сумі 6 103грн 91коп.

Задовольняючи позов в частині стягнення суми індксації у розмірі 4 404,42 грн. за період з квітня 2014р. по серпень 2015р. включно, суд першої інстанції виходив із того, що індексація є складовою частиною заробітної плати, тому у місяцях, коли індекс споживчих цін перевищив установлений в 101 % поріг індексації, роботодавцю слід виплачувати працівнику суму індексації, незалежно від незакладення відповідних сум до кошторису. При цьому, суд вважав, що більше ніякої іншої індексації позивачеві до виплати не належить.

Представник відповідача, хоча позов не визнавав, пояснивши, що установа функціонує в межах затвердженого Департаментом соціального захисту населення Запорізької обласної державної адміністрації кошторису та що грошей на виплату індексації всім працівникам в кошторис не закладено, але мотивувальну частину рішення суду в частині визнання права позивача на індексацію незалежно від наявності коштів у роботодавця, не оскаржив.

Апелянт в скарзі зазначала, що висновки суду щодо відсутності у неї права на обидва види індексації (фіксованої та поточної) не грунтуються на чинному законодавстві.

Дослідивши ці доводи апеляційної скарги, клегія визнає їх обгрунтованими з огляду на такі обставини.

Вирішуючи позовні вимоги, суд правильно застосував до спірних правовідносин положення ст. 43 Конституції України, ст.ст. 1, 2, 33, 34 ЗУ Про олату праці , ст. 95 КЗпП України, Закон України Про індексацію грошових доходів населення , Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003р . з подальшими змінами.

Суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати працівників, входять до складу фонду додаткової заробітної плати згідно з підпунктом 2.2.7 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13.01.2004р. N 5 , зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.01.2004р. за N 114/8713.

Відповідно до статті 33 Закону України Про оплату праці в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством. Індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Тобто індексація є складовою частиною заробітної плати, є додатковою заробітною платою і у разі порушення законодавства про оплату праці в частині її виплати, працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому індексації заробітної плати без обмеження будь-яким строком, як передбачено ч. 2 ст. 233 КЗпП України .

У рішенні Конституційного суду України від 15.10.2013р. № 9-рп/2013 зазначено, що держава передбачає заходи, спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати, тобто грошової винагороди за виконану роботу як еквівалента вартості споживчих товарів і послуг.

Конституційний Суд України дійшов висновку, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Як складові належної працівникові заробітної плати ці кошти спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

У відповідності з положеннями ч. 5 ст. 2 Закону України Про індексацію грошових доходів населення індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, в тому числі, оплата праці (грошове забезпечення).

Отже, врахувавши положення вказаних вище вимог законів України, рішення Конституційного суду України, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про наявність у позивача права на індексацію її заробтіної плати, а також правильно не взяв до уваги пояснення відповідача в частині того, що в кошторисі установи не передбачені кошти для виплати індексації категорії працівників, до якої належить позивач.

При цьому, суд, відкидаючи ці заперечення відповідача, правильно послався на ті обставини, що індексація заробітної плати передбачена Законом України Про індексацію грошових доходів населення , а її невиплата є порушенням права позивачки на мирне володіння майном, гарантованого ст.1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Згідно ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

На обгрунтування рішення у цій цтвільній справі судом першої інстнції наведені відповідні рішення Європейського суду з прав людини у справі Сук проти України від 10.03.2011р., заява № 10972/05-ЄСПЛ, та рішенні Європейського суду з прав людини у справі Кечко проти України від 08.11.2005 року, узагальнений зміст яких зводиться до того, що вимоги заявників ґрунтувались на чіткому положенні на той час національного законодавства, відтак вони могли вважатися такими, що мають обґрунтовані сподівання, якщо не право отримати відповідну виплату. Відповідно до усталеної практики Суду, державні органи не можуть посилатися на відсутність коштів як на підставу невиконання зобов'язань, тому остаточна відмова національних органів у праві заявників на цю доплату за період, що розглядається, є свавільною і такою, що не ґрунтується на законі.

Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними (п.23 рішення).

Навівши вказане правове обгрунтування, суд першої інстанції зробив правильний висновок про те, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань, тому вважав, що з причин незакладення коштів на індексацію зарплат до кошторису установи не можна позбавляти позивача права на індексацію зарплати.

Своєчасне проведення індексації заробітної плати у зв язку з ростом індексу споживчих цін згідно чинного законодавства передбачено п. 4 розділу ІУ Коллективного договору робітників КУ Чернігівський дитячий будинок -інтернат ЗОР ( а.с. 135-138-зворот).

Як слідувало з пояснень представників відповідача в дохі розгляду справи судом першої інстанції, індексація, зокрема, фіксована виплачувались деяким працівникам установи, починаючи з 2012р. Ці обставини підтвердив директор інтернату ОСОБА_3 в ході апеляційцного розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 цього Закону (в ред. до внесення змін Законом № 911-VIII від 24.12.2015р., тобто до 01.01.2016р.) індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону . Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, в якому індекс споживчих цін не перевищив поріг індексації, зазначений в частині першої цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Зазначений порядок індексації заробітної плати передбачений і пунктом 1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003р ., з наступними змінами та доповненнями.

З мотивувальної частини рішення вбачається, що суд, вирішуючи питання про період індексування заробітної плати та обраховуючи суми індексації, керувався вищевказаним Порядком, розмір зарплати брав за наявними в матеріалах справи довідками про заробітну плату позивача (а.с.159-162), з якими вона погоджувалась, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб брав із Законів України Про державний бюджет на відповідні роки, а також врахував величини приросту індексу споживчих цін та показники індексів споживчих цін у 2012-2015рр.

На підставі здійснених підрахунків, суд дійшов висновку про те, що до стягнення на користь позивача належить індексація за період з квітня 2014р. по серпень 2015р. включно у сумі 4 404,42 грн.

ОСОБА_2 в апеляційній скарзі вказувала, що суд правильно визнав її право на цей вид індексації, яку вона зазначала як поточну, але неправильно здійснив розрахунок, внаслідок чого стягнута сума значно зменшена, ніж їй належить до сплати.

Перевіривши вказані доводи та здійснивши свої підрахунки, колегія визнає апеляційну скаргу в цій частині обгрунтованою з огляду на наступне.

Так, основні принципи індексації зарплати закладені в Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженому постановою КМУ від 17.07.2003р. № 1078 (да- лі - Порядок № 1078), який застосовується із внесеними змінами у редакції, чинній на час внесення змін Постановою КМУ № 36 від 29.01.2014р.

Згідно з п 1-1 Порядку право на індексацію настає, коли індекс споживчих цін, розрахований наростаючим підсумком, перевищить поріг індексації - 101 %. Але підвищення зарплати у зв'язку з індексацією відбувається з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому офіційно опубліковано такий індекс.

У квітні 2014 року в окремих працівників (базовий місяць яких липень - грудень 2011 року, липень - грудень 2012 року і січень - листопад 2013 року) з'явилося право на індексацію. До таких працівників належить і ОСОБА_2

За вимогами п. 4 Порядку зарплату індексують у межах прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законами України Про державний бюджет України на відповідні роки. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

Ці вимоги Порядку судом застосовані при розрахунку загалом правильно, але в деяких місяцях неправильно визначено величину приросту індексу споживчих цін або суму індексації, а також безпідставно не нараховано суми інфляції в деяких місяцях.

Колегія виправляє допущені при розрахунку судом першої інстанції упущення та помилки наступним чином.

Так, судом не правильно визначено індекс споживчих цін у серпні 2014р. у розмірі 12,3 замість 10,8; у липні, серпні 2015р. - 71,7 замість 75,5; у січні 2015р. - 25,2 замість 21,6, що призвело до помилок у розрахунках та у визначенні загальної суми поточної індексації.

Застосування неправильного інексу споживчих цін у серпні 2014р . не призвело до суттєвої зміни у визначеній судом сумі індексації у розмірі 131,51 грн., правильне значення якої становить - 131,54 грн., з похибкою у лише у 3 копійки, що підлягає виправленню. Але за липень і серпень 2015р . сума поточної індексації була визначена неправильно у сумі 873,31 грн., замість правильної: 1218 х 75,5 : 100 = 919,59 грн ., що також підлягає виправленню. У січні 2015р . позивачу було нараховано і виплачено відповідачем суму поточної індексації у розмірі 1218 х 21,5 = 263,08 грн ., а не 101,84 грн. як визначив суд. Невірно була порахована судом сума індексації за березень 2015р . у сумі 345,44 грн., в той час як вона була нарахована і виплачена відповідачем позивачеві у сумі: 1218 х 29,1: 100 = 354,44 грн.

Також суд припустився помилки в розрахунку суми поточної індексації за листопад 2014р. , оскільки позивач відпрацювала у цьому місяці 20 робочих днів: 1218 грн. х 16,5 : 100 : 20 х 20 = 200,97 грн .

Не вірною є відмова в нарахуванні поточної індексації у вересні 2015р , який був частково відпрацьований позивачем, тому слід нарахувати інфляцію за цей місяць: 1378 х 75,5 : 100 = 1040,39 грн. - при повному відпрацьованому місяці, але для позивача, яка відпрацювала 21 роб. день, сума становить: 1040,39 : 22 х 21 = 993,10 грн. Така ж ситуація з листопадом 2015р., у якому позивач відпрацювала не повний місяць у зв язку з відпусткою по 17.11.2015р., тому їй слід нарахувати такий розмір індексації: 1378 х 75,5 : 100 : 20 х 9 = 445,88 грн .

З урахуванням всіх вищезазначених коригувань колегією визначено, що за 2014 рік належний позивачеві розмір поточної індексації становить: 13,40 + 40,19 + 81,61 + 131,54 + 131,54 + 149,81 + 149,81 + 200,97 = 888,87 грн . Та за цей рік відповідачем їй індексація взагалі не виплачувалась, тому до стягнення підлягає вся визначена сума.

За 2015 рік позивачу належить по розрахунку така сума поточної індексації: 263,09 + 306,94 + 354,44 + 437,26 + 616,31 +873,31 + 919,59 + 919,59 + 993,10 + 445,88 = 6129,50 грн. У 2015р. позивачу відповідачем була виплачена індексація за три місяці: січень - 263,09 грн., лютий - 306,94 грн., березень - 354,44 грн., а всього - 897,47, яку слід відрахувати із заборгованості: 6129,50 - 897,47 = 5 232,03 грн ., що разом з індексацією за 2014 рік становить: 5 232,03 + 888,87 = 6 120,90 грн. Таким чином, загальна сума поточної індексації, розрахована у відповідності до п. 1-1, 4 Порядку, яку належить стягнути з відповідача на користь позивача за період з квітня 2014р. по 17.11.2015р. складає 6 120,90 грн ., змінивши рішення суду в цій частині.

Що стосується доводів апеляційної скарги про безпідставність відмови в стягненні фіксованої індексації, колегія вважає їх також обґрунтованими, оскільки ці вимоги ґрунтуються на положеннях того ж Порядку.

Пунктом 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17 липня 2003р. № 1078 унормовано, що одночасно з нарахуванням індексації внаслідок перевищення величин індексу споживчих цін порогу індексації працівнику нараховується фіксована індексація.

Цим пунктом 5 вказаного Порядку передбачено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1- 1 цього Порядку.

Отже, вимоги позивача про нарахування і сплату, крім поточної індексації, також фіксованої, ґрунтуються на положеннях вищенаведеного нормативного акту Кабінету Міністрів України.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок фіксованої суми індексації ( а.с. 176, 215) колегія знаходить його вірним, оскільки розмір посадового окладу та зарплати зі всіма складовими, які були базовими для її нарахування, позивачем взято за довідкою відповідача, а застосована методика розрахування фіксованої індексації повністю відповідає визначений у вищенаведеному Порядку КМУ.

Так, для розрахунків фіксовановаї індексації при підвищенні зарплати після 21.06.2012 р. діє правило: якщо дохід збільшується на суму меншу за суму можливої індексації, то визначають фіксовану суму індексації (різницю між можливою сумою індексації та сумою підвищення зарплати). Її виплачують до наступного підвищення зарплати, яке перекриє таку фіксовану величину. І це правило було дотримано позивачем у наведених в апеляційній скарзі розрахунках.

Згідно з наданими відповідачем довідками про заробітну плату позивача ОСОБА_2 ( а.с. 159-162) її зарплата до 01.07.2012р. разом з постійними її складовими становила 2 937,69 грн., а з 01 липня 2012р. збільшилась до 2 967,02 грн. ( сума збільшення дорівнює 29,33 грн.). Прожитковий мінімум на той час становив 1 102 грн., індекс споживчих цін - 34,5, тому сума можливої індексації склала: 1102 х 34,5= 380,19 грн., а різниця між сумою індексації та сумою підвищення зарплати склала: 380,19 - 29,33 = 350,86 грн., що і є фіксованою сумою індексації.

За п. 5 Порядку ця сума фіксується до заробітної плати і її розмір не змінюється, допоки чергове підвищення зарплати не перевищить цей фіксований розмір індексації.

Як вбачається з довідок про зарплату ОСОБА_2, чергові підвищення її заробітної плати відбулись у жовтні 2012р.- на 27,43 грн., у грудні 2012р. - на 97,23 грн., у січні 2013р. - на 7,21 грн., які не перевищили фіксовану суму індексації у розмірі 350,86 грн. З лютого 2013р. по грудень 2015р. підвищень зарплати у ОСОБА_2 не відбувалось. Отже, з серпня 2012р. по грудень 2015р. ОСОБА_2 належить право на нарахування і виплату суми фіксованої індексації у розмірі 350,86 грн. У грудні 2015р. відбулось підвищення зарплати позивача на 460,81 грн., що перевищило фіксований розмір індексації, тому з грудня 2015р. фіксований розмір індексації не нараховується.

З наданого позивачем до апеляційної скарги та перевіреного колегією розрахунку фіксованої суми індексації встановлено, що апелянтом правильно брався для розрахунку не тільки її посадовий оклад, але й постійні складові заробітної плати, як це передбачено п. 5 Порядку; правильно не брались як об єкти індексації відпускні, лікарняні, матеріальна допомога, інші виплати разового характеру, а також нараховувалась індексація пропорційно відпрацьованому часу.

Оскільки ОСОБА_2 з 28.10.2012 по 21.11.2013р. перебувала у відпустці, то сума фіксованої індексації за жовтень 2012р. буде складати за 20 відпрацьованих днів - 305,10 грн., за листопад - 79,75 грн.

Також у зв язку з її відпусткою з 28.10.2013р. по 15.12.2013р. індексація за жовтень 2013р. за 19 відпрацьованих днів буде складати 289,75 грн., за грудень 2013р. за 12 відпрацьованих днів - 191,40 грн., а за листопад її нарахування позивачу не положено. Не належить до нарахування і сплати позивачеві індексація за грудень 2014р. та за жовтень 2015р. у зв язку з відпусткою, а у вересні 2015р. її слід нарахувати за 21 відпрацьований день у сумі 334,95 грн., у грудні 2015р. - за 9 відпрацьованих днів у сумі 150,39 грн.

Крім того, ОСОБА_2 з 21.06. по 30.06.2013р. перебувала на лікарняному, тому пропорційно до відпрацьованого часу - 14 дній у червні 2013р. їй належить до сплату сума інфляції у розмірі 245,60 грн.

Таким чином, сума фіксованої індексації, яка належить до нарахування і сплати роботодавцем на користь ОСОБА_2 за період з серпня 2012р. по грудень 2015р. складає: 350,86 х 30 + 305,10 + 79,75 + 245,60 + 289,75 + 191,40 + 334,95 + 150,39 = 12 122,74 грн.

Зважаючи на викладене, колегія визнає апеляційну скаргу ОСОБА_2 обгрунованою, а її розрахунки правильними, тому на її користь слід стягнути поточну індексацію у сумі 6 120,90 грн. та фіксовану індексацію в сумі 12 122,74 грн ., а всього 18 243,64 грн ., про що колегія ухвалює у відповідності до вимог п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України нове рішення.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 314, 315, 316 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Чернігівського районного суду Запорізької області від 27 лютого 2017р. змінити в частині задоволених вимог позивача про стягнення поточної індексації та скасувати в частині відмови в задоволенні позову щодо стягнення фіксованої суми індексації.

Позов ОСОБА_2 задовольнити повністю.

Стягнути з Комунальної установи Чернігівський дитячий будинок-інтернат Запорізької обласної ради, юридична адреса: Запоріька обл., Чернігівський р-н, с. Калинівка, вул.. Степова, б. 1 ( р\р 3541900104335, ГУДКУ в Запорізькій області, МФО 813015, ОКПО 03188599) на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, адреса: Запорізька обл.., Чернігівський р-н, с. Панфілівка, вул.. Миру, б. 64, суму індексації заробітної плати за період з серпня 2012р. по листопад 2015р. включно в загальній сумі 18 243 (вісімнадцять тисяч двісті сорок три ) гривні 64 копійки.

В частині стягнення судового збору рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді: