Постанова

від 11.05.2017 по справі 813/1252/17

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 травня 2017 року справа № 813/1252/17

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий-суддя Кедик М.В.,

секретар судового засідання Харіва М.Ю.,

за участю:

представник позивача Іванейко Я.Я.,

представник відповідача не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Львівській області до приватного підприємства "Торговий дім "Липовий цвіт" про стягнення коштів з рахунків, -

встановив:

Головне управління ДФС у Львівській області звернулась до суду з адміністративним позовом до приватного підприємства "Торговий дім "Липовий цвіт" (далі - відповідач, ПП "Торговий дім "Липовий цвіт"), у якому просить суд стягнути податковий борг у розмірі 19133,68 грн.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що у відповідача наявна заборгованість перед бюджетом в розмірі 19133,68 грн. Оскільки заборгованість відповідачем добровільно не погашена, просить стягнути таку в судовому порядку.

Представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав, зазначених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

На адресу суду повернувся поштовий конверт, направлений відповідачу за адресою, яка зазначена у позовній заяві з відміткою "за закінченням терміну зберігання". Згідно з ч. 11 ст. 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

За таких обставин суд вважає, що справу можливо розглядати за відсутності відповідача на підставі наявних в матеріалах справи доказів, відповідно до ст. 71, 128 КАС України.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на які сторони покликаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши письмові докази, якими такі обґрунтовуються, встановив наступні фактичні обставини справи.

ПП "Торговий дім "Липовий цвіт" зареєстроване як юридична особа у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій, що підтверджується копією Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Податковий борг відповідача з акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів відповідно до довідки Головного управління ДФС у Львівській області від 17.03.2017 № 836/9/13-01-17-01-12 та картки особового рахунку платника становить 19133,68 грн.

Як вбачається з матеріалів справи заборгованість ПП "Торговий дім "Липовий цвіт" з акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів складають:

- самостійно задекларовані підприємством податкові зобов'язання згідно поданої податкової декларації з податку на додану вартість від 13.12.2016 на суму 8166,00 грн (залишок непогашеної заборгованості становить 3853,50 грн);

- самостійно задекларовані підприємством податкові зобов'язання згідно поданої податкової декларації з податку на додану вартість від 19.01.2017 на суму 7568,00 грн;

- самостійно задекларовані підприємством податкові зобов'язання згідно поданої податкової декларації з податку на додану вартість від 12.02.2017 на суму 7711,00 грн;

- пеня на суму 1,18 грн.

У зв'язку з несплатою відповідачем грошових зобов'язань Головним управлінням ДФС у Львівській області виставлено податкову вимогу від 18.10.2016 № 2856-23, яку надіслано платникові податків.

Докази, які б підтверджували, що згадана податкова вимога відповідачем оскаржувалась в справі відсутні, відповідно, визначені зобов'язання є узгодженими.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з такого.

Згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим же Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 цього ж Кодексу, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим же Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пп. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України;

Згідно з п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України, не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Пунктом п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Відповідно до ст. 87 цього ж Кодексу, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелом самостійної сплати грошових зобов'язань з податку на додану вартість є суми коштів, що обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, та джерела, зазначені в абзаці першому цього пункту.

Згідно з п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України, здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень.

Станом на день розгляду справи сума податкового боргу відповідача в розмірі 19133,68 грн є узгодженою та у встановлені законом строки не сплаченою, тому відповідно до пп. 14.1.175 п. 14 ст. 14 ПК України визнається сумою податкового боргу. Доказів зворотного матеріали справи не містять.

Відповідно до інформації про банківські рахунки, ТОВ ПП "Торговий дім "Липовий цвіт" має відкриті рахунки в установах банку.

З врахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління ДФС у Львівській області є обґрунтованими, підтверджуються наявними у справі доказами та підлягають до задоволення.

Відповідно до вимог ст. 94 КАС України, судові витрати у формі судового збору не належить стягувати з відповідача.

Керуючись ст. ст. 7-14, 35, 69-71, 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з рахунків у банках приватного підприємства "Торговий дім "Липовий цвіт" (79008, м. Львів, пл. Галицька, 14, код ЄДРПОУ 31589067) до Державного бюджету України кошти в сумі 19133 (дев'ятнадцять тисяч сто тридцять три) гривні 68 копійок.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Суддя Кедик М.В.

Повний текст постанови складено 15.05.2017.