Постанова
від 11.05.2017 по справі 822/1176/17
ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

Справа № 822/1176/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2017 року 12:40м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіМайстер П.М. при секретаріНетичай Ю.В. за участі:представника позивача: ОСОБА_3, відповідача: ОСОБА_4, представника третьої особи: ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Христівка" до Державного реєстратора виконавчого комітету Олешинської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, треті особи: Селянське (фермерське) господарство "Кузьминці" , ОСОБА_6 про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Христівка" звернулося до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державного реєстратора виконавчого комітету Олешинської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, треті особи: Селянське (фермерське) господарство "Кузьминці", ОСОБА_6 в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Державного реєстратора виконавчого комітету Олешинської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області ОСОБА_4 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 22.12. 2016 року №33083525 щодо реєстрації права оренди на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_1, яка належить ОСОБА_6

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Христівка" користується земельною ділянкою, яка розташована на території Поляхівської сільської ради Теофіпольського району Хмельницької області на підставі укладеного 30.07.2009 договору оренди з власником земельної ділянки - ОСОБА_6 та зареєстрованого 10.08.2009 у Теофіпольському відділі Хмельницької регіональної філії державного підприємства "Центр Державного Земельного кадастру" за №040976200044.

Зазначає, що під час проведення підготовчих весняних польових робіт позивачу стало відомо, що власником земельної ділянки, якою користується ТОВ "Христівка", ОСОБА_6 та Селянським (фермерським) господарством "Кузьминці" укладено договір оренди на ту ж саму земельну ділянку та 22.12.2016 зареєстровано, про що Державним реєстратором виконавчого комітету Олешинської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області прийняте відповідне рішення.

Позивач вважає рішення Державного реєстратора виконавчого комітету Олешинської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області ОСОБА_4 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 22.12. 2016 року №33083525 щодо реєстрації права оренди на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_1, яка належить ОСОБА_6 таким, що суперечить вимогам чинного законодавства, а тому просить адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні підтвердив викладені в позовній заяві обставини, просив адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засідання проти позовних вимог заперечив про що подав письмові заперечення. Пояснив, що ним, Державним реєстратором виконавчого комітету Олешинської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, було проведено державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки площею 1,8561 га, кадастровий номер НОМЕР_1 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території с. Кузьминці, Теофіпольського району. Вказує, що у витязі з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, серія та номер: НВ-6804123502016, від 12.12.2016, видавник - відділ Держгеокадастру у Теофіпольському районі Хмельницької області не зазначалося, що земельна ділянка площею 1,8561 га, кадастровий номер НОМЕР_1 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території с. Кузьминці, Теофіпольського району перебувала в оренді у іншого орендаря, а тому була проведена державна реєстрація договору оренди на дану земельну ділянку.

Стверджує, що державна реєстрація була проведена у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому просить суд в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Христівка" відмовити в повному обсязі та не стягувати судові витрати з відповідача.

Представник третьої особи - Селянського (фермерського) господарства "Кузьминці" в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, просив в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Христівка" відмовити в повному обсязі.

Третя особа - ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки суду не повідомила, клопотання про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи за її відсутності, а також заперечення проти адміністративного позову не подала.

Заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. ст. 69-72 КАС України, суд дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що між ТОВ "Христівка", як орендарем, та фізичною особою ОСОБА_6, як орендодавцем 30.07.2009 року укладено договір оренди земельної ділянки площею 1,8561 га, кадастровий номер НОМЕР_1 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території с. Кузьминці, Теофіпольського району, який зареєстрований у Теофіпольському відділі Хмельницької регіональної філії державного підприємства "Центр Державного Земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 10.08.2009 за №040976200044.

Між фізичною особою ОСОБА_6, як орендодавцем та Селянським (фермерським) господарством "Кузьминці" було укладено договір оренди землі без номеру та дати земельної ділянки площею 1,8561 га, кадастровий номер НОМЕР_1 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території с. Кузьминці, Теофіпольського району.

Згідно з рішенням Державного реєстратора виконавчого комітету Олешинської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області ОСОБА_4 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: №33083525 від 22.12.2016, державним реєстратором проведено державну реєстрацію права власності земельної ділянки, вид іншого речового права (право оренди земельної ділянки) площею 1,8561 га, кадастровий номер НОМЕР_1, яка розташована на території с. Кузьминці, Теофіпольського району, за суб'єктом селянським (фермерським) господарством "Кузьминці".

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Правовідносини, пов'язані з набуттям права оренди на земельні ділянки, укладенням договорів оренди землі та їх реєстрацією на час вчинення оскаржуваних дій регулювалися Земельним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", Законом України "Про Державний земельний кадастр".

Відповідно до ч. 4 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Підставою для укладення договору оренди може бути цивільно-правовий договір про відчуження права оренди.

Статтею 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції закону, чинній на момент прийняття оскаржуваних рішень, тобто з 22.12.2016 року), державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав.

Відповідно до вимог приписів ч. 3 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор: встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:

відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом;

відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав;

відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах;

наявність обтяжень прав на нерухоме майно;

наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації;

2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення;

3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов'язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником.

Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов'язані безоплатно протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту надати державному реєстратору запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі;

4) під час проведення реєстраційних дій обов'язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, а також використовує відомості, отримані у порядку інформаційної взаємодії Державного реєстру прав з Єдиним державним реєстром судових рішень;

5) відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав;

6) присвоює за допомогою Державного реєстру прав реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна у випадках, передбачених цим Законом;

7) виготовляє електронні копії документів, поданих у паперовій формі, та розміщує їх у реєстраційній справі в електронній формі у відповідному розділі Державного реєстру прав (у разі якщо такі копії не були виготовлені під час прийняття документів за заявами у сфері державної реєстрації прав);

8) формує за допомогою Державного реєстру прав документи за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав;

9) формує реєстраційні справи у паперовій формі.

10) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Частиною першою статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що державна реєстрація прав проводиться в такому порядку:

1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв;

2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав;

3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв;

4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень;

5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав);

6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав;

7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником;

8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо:

1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону;

2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою;

3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом;

4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження;

5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями;

6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно;

7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем;

8) після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав;

9) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію;

10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі;

11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав;

12) заявника, який звернувся із заявою про державну реєстрацію прав, що матиме наслідком відчуження майна, внесено до Єдиного реєстру боржників.

Також, як роз'яснила Державна реєстраційна служба України у своєму листі №2951/05-15-13 від 06.08.2013 "Щодо запобігання випадків подвійної реєстрації прав оренди на земельну ділянку за різними набувачами", з метою недопущення одночасного існування державної реєстрації декількох прав оренди на одну земельну ділянку, у випадку проведення державної реєстрації права оренди на земельну ділянку, сформовану у результаті виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв), державному реєстратору слід запитувати інформацію про наявність або відсутність зареєстрованих договорів у органів, що здійснювали таку реєстрацію до 01.01.2013 року, зокрема виконавчих комітетів сільської, селищної, міської ради за місцем розташування земельної частки (паю).

Разом із тим, в порушення вимог чинного законодавства Державний реєстратор виконавчого комітету Олешинської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області ОСОБА_4 під час проведення державної реєстрації речового права за договором оренди землі належним чином не перевірила, чи має місце вже зареєстроване право оренди на спірну земельну ділянку, внаслідок чого неправомірно здійснила повторну реєстрацію договору оренди тієї ж самої земельної ділянки, що є недопустимим, оскільки право оренди земельної ділянки виникло з моменту державної реєстрації договору - 10.08.2009 року, терміном на 10 років.

При цьому, реєстрація договору оренди землі за новим договором чи орендарем можлива лише після реєстрації угоди про розірвання договору оренди землі за попереднім договором.

Натомість строк дії договору оренди спірної земельної ділянок, укладений із ТОВ "Христівка", не закінчився, такі договірні відносини достроково не розривались та, відповідно, угода про розірвання договору оренди землі не реєструвалась.

Суд наголошує, що згідно з п. 3 ч. 3 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов'язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником.

Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов'язані безоплатно протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту надати державному реєстратору запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі.

Також з наявної в матеріалах адміністративної справи належним чином засвідченої копії реєстраційної справи про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на спірну земельну ділянку видно, що витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, серія та номер: НВ-6804123502016, від 12.12.2016 відділу Держгеокадастру у Теофіпольському районі Хмельницької області, не містить інформації щодо державної реєстрації права оренди спірної земельної ділянки за ТОВ "Христівка, за договором оренди землі від 30.07.2009.

Водночас суд зауважує, що законодавство щодо державної реєстрації прав на нерухоме майно, в тому числі права оренди, протягом останніх років постійно змінювалось.

Так, відповідно до ст. 18 Закону України "Про оренду землі" (в редакції чинній на момент укладення договору оренди землі від 30.07.2009 року між третьою особою - ОСОБА_6 та ТОВ "Христівка") договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Відповідно до ч. 2 ст. 202 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент укладення договору оренди землі від 30.07.2009 року між третьою особою - ОСОБА_6 та ТОВ "Христівка") державний реєстр земель складається з двох частин:

а) книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок;

б) Поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку.

Частиною 3 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції закону, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов:

1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення;

2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.

Судом встановлено, що державна реєстрація договору оренди землі від 30.07.2009 року між ОСОБА_6 та ТОВ "Христівка" була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення договірних відносин, а отже право користування спірною земельною ділянкою в силу положень Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визнається дійсним.

Також суд зауважує, що державний реєстратор не має доступу до відповідних інформаційних систем та документів, зокрема книг записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі.

Враховуючи викладене, в силу положень п. 3 ч. 3 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державний реєстратор виконавчого комітету Олешинської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області ОСОБА_4, була зобов'язана запитати в органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, копії документів тощо) щодо фактів реєстрації договору оренди землі на відповідну земельну ділянку для встановлення відповідності заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженням.

Невиконання державним реєстратором такого обов'язку обумовило повторну реєстрацію права оренди однієї і тієї ж земельної ділянки за різними договорами, внаслідок чого істотно порушено законні права та інтереси позивача.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 20.01.2012 "Рисовський проти України" (Заява № 29979/04) зазначив, що ризик будь-якої помилки державного органу, у тому числі тієї, причиною якої є їх власна недбалість, повинен покладатись на саму державу та її органи.

Розглядаючи вказану справу, Європейський суд зазначив, що принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Це є "гарантією стабільності суспільних відносин", яка породжує у громадян впевненість у тому, що їх існуюче правове становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, тому саме на державний орган покладається обов'язок виправити свої помилки.

Одночасне існування державної реєстрації кількох прав оренди на одну і ту ж земельну ділянку суперечить вимогам Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою речових та інших прав, які підлягають державній реєстрації, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.

Правову позицію стосовно обов'язку саме державного реєстратора під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно перевірити інформацію про наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав з метою недопущення одночасного існування їх подвійної державної реєстрації висловлено у постанові Верховного суду України від 29 вересня 2015 року (справа № 21-760а15).

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч. 1 ст. 71 КАС України), а згідно зі ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

В той же час згідно з ч. 2 ст. 71 цього Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про правомірність його рішень

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів позивача, оцінивши досліджені під час судового розгляду справи докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення Державного реєстратора виконавчого комітету Олешинської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області ОСОБА_4 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 22.12. 2016 року №33083525 щодо реєстрації права оренди на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_1, яка належить ОСОБА_6

Відтак позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Христівка" підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керувався наступним.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

При поданні позовної заяви позивач сплатив судовий збір в розмірі 1600,00 грн., в зв'язку з задоволення позовних вимог в повному обсязі, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Христівка" необхідно присудити 1600,00 грн. судових витрат.

Керуючись ст. ст. 158-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державного реєстратора виконавчого комітету Олешинської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області ОСОБА_4 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 22.12. 2016 року №33083525 щодо реєстрації права оренди на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_1, яка належить ОСОБА_6

Присудити з відповідача - Державного реєстратора виконавчого комітету Олешинської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області ОСОБА_4 (АДРЕСА_1 на користь позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Христівка" (30370, вул. Колгоспна, 12 с. Христівка, Ізяславського району, Хмельницької області, код ЄДРПОУ 34739515) судові витрати (судовий збір) в сумі 1600,00 грн. (одна тисяча шістсот грн.).

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 15 травня 2017 року 14:30

Суддя /підпис/П.М. Майстер "Згідно з оригіналом" Суддя

СудХмельницький окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення11.05.2017
Оприлюднено19.05.2017
Номер документу66499037
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —822/1176/17

Ухвала від 13.06.2017

Адміністративне

Хмельницький окружний адміністративний суд

Майстер П.М.

Постанова від 11.05.2017

Адміністративне

Хмельницький окружний адміністративний суд

Майстер П.М.

Ухвала від 25.04.2017

Адміністративне

Хмельницький окружний адміністративний суд

Майстер П.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні