ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
15 травня 2017 рокусправа № 804/1015/17 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шальєвої В.А.
суддів: Білак С.В. Олефіренко Н.А.
секретар судового засідання: Лащенко Р.В.
за участі представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.02.2017 р. в справі № 804/1015/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Гідроспецсервіс до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровської області про скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю Гідроспецсервіс звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - Криворізька північна ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.07.2016 р. № НОМЕР_1 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 284702,25 грн., в тому числі за основним платежем - 189801,50 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 94900,75 грн.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.02.2017 р. позов задоволено.
Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати постанову, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову через неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Вказує на неврахування судом першої інстанції висновків акту перевірки щодо не підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивача з ТОВ Будівельна компанія Акто Моноліт , ПП Білдінг Стаф , ТОВ Стайлтон , податкової характеристики контрагентів. Так, судом першої інстанції не прийнято до уваги неможливість здійснення господарської діяльності ТОВ Будівельна компанія Акто Моноліт , факту наявності кримінального провадження за ознаками злочину, передбаченого ст. 205 Кримінального кодексу України, наявність пояснень директора ОСОБА_3 щодо непричетності до господарської діяльності цього підприємства.
Щодо взаємовідносин з ПП Білдінг Стаф апелянт вказує, що у цього підприємства відсутні основні засоби, відповідно, договір оренди будівельної техніки є безтоварним. Також судом не прийнято до уваги факт відкриття кримінального провадження за ознаками злочинів, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 209 Кримінального кодексу України.
Стосовно господарських відносин з ТОВ Стайлтон апелянт зазначає про ненадання до перевірки договору, первинних документів на підтвердження виконання договору, відсутності факту реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також відсутності факту придбання товарів.
В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.
Представник позивача в судовому засіданні просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Товариство з обмеженою відповідальністю Гідроспецсервіс зареєстровано як юридична особа 19.02.2002 р., код ЄДРПОУ 31736401, є платником податку на додану вартість, перебуває на податковому обліку в Криворізькій північній ОДПІ.
Судом першої інстанції встановлено, що Криворізькою північною ОДПІ проведено позапланову виїзну документальну перевірку фінансово-господарської діяльності ТОВ Гідроспецсервіс з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2014 р. по 31.03.2015 р., за результатами якої складено акт № 493/04-83-14/31736401 від 14.06.2016 р. та прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.07.2016 р. № НОМЕР_1 про донарахування до сплати податку на додану вартість та штрафних санкцій.
Також суд першої інстанції встановив, що підставою для додаткового нарахування податку стали факти недотримання податкового законодавства щодо організації та ведення господарської діяльності та податкового обліку контрагентами позивача, а саме ТОВ Будівельна компанія Акто Моноліт за лютий 2015 року відповідно до договору №3/03 від 31.03.2014 р., відповідно до якого позивач прийняв для використання на умовах оренди будівельну техніку: драгу, бульдозери, земснаряди та іншу спеціальну техніку, що використовується для загиблення та чистки шламохранилищ на ДП Вільногірський ГЗК та ПрАТ Кримський Тітан .
Суд першої інстанції вказав, що дослідження первинних документів, що опосередковують господарські відносини між позивачем та ТОВ Будівельна компанія Акто Моноліт , ТОВ Стайлтон , ПП Білдінг Стаф , свідчить, що вони оформлювались в рамках виконання умов вказаних договорів на придбання продукції, їх відображення в бухгалтерському обліку показало, що вони складені у відповідності до вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .
Суд першої інстанції вказав, що акт перевірки № 493/04-83-14/31736401 від 14.06.2016 р. не свідчить про порушення позивачем вимог податкового законодавства, що могло б стати підставою для визначення контролюючим органом податкових зобов'язань, а зважаючи на наявність первинних документів, дійшов висновку про необґрунтованість податкового повідомлення-рішення.
Колегія суддів вважає такий висновок обґрунтованим, з огляду на наступне.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що Криворізькою північною ОДПІ проведена позапланова документальна виїзна перевірка ТОВ Гідроспецсервіс з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2014 р. по 31.03.2015 р., висновки якої відображено в акті № 493/04-83-14/31736401 від 14.06.2016 р., яким встановлено порушення ТОВ Гідроспецсервіс п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 189802 грн., в тому числі за квітень 2014 р. - на 124525,5 грн., за листопад 2014 р. - на 9956 грн., за лютий 2015 р. - на 55320 грн. (а.с. 12-43 т.1).
На підставі зазначеного акту перевірки контролюючим органом 14.07.2016 р. прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 про збільшення ТОВ Гідроспецсервіс суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 284702,25 грн., в тому числі за основним платежем - 189801,5 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 94900,75 грн. (а.с. 10 т.1).
Підставою для збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість спірним податковим повідомленням-рішенням є висновок контролюючого органу про відсутність об'єкта оподаткування податком на додану вартість господарських операцій позивача з ТОВ Будівельна компанія Акто Моноліт , ПП Білдінг Стаф , ТОВ Стайлтон .
Також судом апеляційної інстанції встановлено, що 31.03.2014 р. ТОВ Гідроспецсервіс як орендарем укладено з ПП Білдінг Стаф як орендодавцем договір оренди обладнання № 3/03, за умовами якого позивач приймав в оренду будівельну техніку (а.с. 146-147 т.1). Фактичне передання в оренду позивачу будівельної техніки підтверджено актом приймання-передачі будівельної техніки від 31.04.2014 р. (а.с. 150 т.1), відповідно до якого позивач отримав в оренду земснаряд ЛС-27Е, катер БМК-130, бульдозер Т-170, трубоукладчик на базі Т-170, плавучий кран, екскаватор ЕО-4111, дизельелектростанція АД-30. Актами здачі-прийняття робіт № 2968 від 30.04.2014 р. та № 2969 від 30.04.2014 р. підтверджено виконання умов договору щодо передання техніки в оренду (а.с. 148-149 т.1).
Відповідно до договору оренди обладнання № 1/01 від 30.01.2015 р. ТОВ Гідрооспецсервіс як орендар прийняв в оренду від орендаря ТОВ Будівельна компанія Акто Моноліт будівельну техніку (а.с. 151-152 т.1). Фактичне передання в оренду позивачу будівельної техніки підтверджено актом приймання-передачі будівельної техніки від 30.01.2015 р. (а.с. 154 т.1), відповідно до якого позивач отримав в оренду земснаряд ЛС-27Е, катер БМК-130, бульдозер Т-170, трубоукладчик на базі Т-170, плавучий кран, екскаватор ЕО-4111, дизельелектростанція АД-30. Актом здачі-прийняття робіт № 59 від 28.02.2015 р., рахунками-фактурами № 59 від 28.02.2015 р. та № 60 від 31.12.2014 р. підтверджено виконання умов договору щодо передання техніки в оренду (а.с. 153, 158-159 т.1). ТОВ Будівельна компанія Акто Моноліт видано позивачу податкові накладні № 59 від 28.02.2015 р. на загальну суму 186000 грн., в тому числі податок на додану вартість - 31000 грн., та № 60 від 28.02.2015 р. на загальну суму 145920 грн., в тому числі податок на додану вартість - 24320 грн. (а.с. 156-157 т.1).
Також 03.11.2014 р. ТОВ Гідроспецсервіс як покупцем укладено з ТОВ Стайлтон як продавцем договір постачання № 8/11, за умовами якого позивач придбавав нафтопродукти (а.с. 182-1183 т.1). За вказаним договором позивачем придбавалось дизельне паливо, що підтверджено рахунками-фактурами № 46 від 13.11.2014 р., № 47 від 18.11.2014 р., № 48 від 24.11.2014 р., № 49 від 26.11.2014 р., № 50 від 28.11.2014 р., № 43 від 03.11.2014 р., № 44 від 07.11.2014 р., № 45 від 11.11.2014 р. (а.с. 161-165, 179-181 т.1), видатковими накладними № 43 від 03.11.2014 р., № 44 від 07.11.2014 р., № 45 від 11.11.2014 р., № 46 від 13.11.2014 р., № 47 від 18.11.2014 р., № 48 від 24.11.2014 р., № 49 від 26.11.2014 р., № 50 від 28.11.2014 р., № 50 від 28.11.2014 р. (а.с. 184-192 т.1).
ТОВ Стайлтон видано позивачу податкові накладні № 45 від 11.11.2014 р. на загальну суму 59964 грн., в тому числі податок на додану вартість - 9994 грн., № 46 від 13.11.2014 р. на загальну суму 59961,60 грн., в тому числі податок на додану вартість - 9993,60 грн., № 47 від 18.11.2014 р. на загальну суму 58800 грн., в тому числі податок на додану вартість - 9800 грн., № 48 від 24.11.2014 р. на загальну суму 58800 грн., в тому числі податок на додану вартість - 9800 грн., № 49 від 26.11.2014 р. на загальну суму 58674 грн., в тому числі податок на додану вартість - 9779 грн., № 50 від 28.11.2014 р. на загальну суму 58674 грн., в тому числі податок на додану вартість - 9779 грн., № 43 від 03.11.2014 р. на загальну суму 59736 грн., в тому числі податок на додану вартість - 9956 грн., № 44 від 07.11.2014 р. на загальну суму 59736 грн., в тому числі податок на додану вартість - 9956 грн. (а.с. 167-178, 193-195 т.1).
У позивача станом на час перевірки рахується кредиторська заборгованість за вказаними господарськими операціями.
Оприбуткування придбаних товарів та послуг в бухгалтерському обліку підтверджено наданими в судовому засіданні оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 631.
Основним видом діяльності ТОВ Гідроспецсервіс за КВЕД-2010 є електромонтажні роботи; діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах тощо.
ТОВ Гідроспецсервіс відповідно до ліцензій, виданих Державною архітектурною інспекцією України 22.10.2010 р. серії АВ № 555685 (строк дії до 19.10.2015 р.) та 27.10.2015 р. (строк дії по 05.10.2020 р.), має право на здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створення об'єктів архітектури, при цьому до переліку робіт, які має право здійснювати позивач, відносяться будівельні й монтажні роботи щодо гідротехнічних споруд, розробка ґрунтів, улаштування ґрунтових споруд, монтаж інженерних споруд. Позивачем отримано дозволи на експлуатацію устаткування для видобутку та транспортування корисних копалин відкритим способом (в томі числі, земснаряд).
Судом апеляційної інстанції встановлено, що придбання позивачем послуг з оренди будівельної техніки у ПП Білдінг Стаф та ТОВ Будівельна компанія Акто Моноліт обумовлено необхідністю належного виконання умов договорів з Державним підприємством Об'єднана гірничо-хімічна компанія та ПрАТ Кримський Титан .
Так, за умовами договору надання послуг № 273-2 від 20.02.2015 р., ТОВ Гідроспецсервіс взяло на себе зобов'язання з виконання послуг по розчищенню способом гідромеханізації від хвостів збагачувального виробництва ділянки хвостосховища балки Скажена філії Вільногірський гірничо-металургійний комбінат. Виконання умов договору та фактичне здійснення позивачем гідротехнічних робіт доведено наявними в матеріалах справи первинними документами, а також відомостями, наданими Державною фінансовою інспекцією України про відсутність порушень законодавства з боку ТОВ Гідроспецсервіс під час виконання робіт за договором від 20.02.2015 р. № 273-2.
Крім того, за умовами договору на розчищення та переукладання шламів № 3-3 від 03.01.2014 р., укладеному позивачем з ПрАТ Кримський Титан , позивач взяв на себе зобов'язання з переукладання шламів для збільшення ємності хвостосховища в балці Скажена способом гідромеханізації земснарядом. Виконання умов договору та фактичне здійснення позивачем гідротехнічних робіт доведено наявними в матеріалах справи первинними документами,
Відтак, використання позивачем послуг з оренди будівельної техніки у ПП Білдінг Стаф та ТОВ Будівельна компанія Акто Моноліт в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності колегія суддів вважає доведеним належними доказами.
Щодо використання придбаного позивачем товару (дизельного палива) у ТОВ Стайлтон у власній господарської діяльності, колегія суддів вказує на те, що дизельне паливо придбавалось позивачем саме з метою використання будівельної техніки, орендованої у ПП Білдінг Стаф та ТОВ Будівельна компанія Акто Моноліт , у зв'язку з чим вважає доведеним використання придбаного товару в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності.
Документи, складені за результатами здійснення спірних господарських операцій, містять усі необхідні реквізити, визначені ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , а тому є первинними документами бухгалтерського та податкового обліку у розумінні зазначеного Закону.
Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України в редакції, чинній до 01.01.2015 р., право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у звязку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України у вказаній редакції датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Пунктом 198.3 цієї ж статті визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України у зазначеній редакції не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у звязку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України в редакції, чинній з 01.01.2015 р., право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
За приписами п. 198.2 ст. 198 цього кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Пунктом 198.3 цієї ж статті визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Податкові накладні, видані позивачу зазначеними вище контрагентами, відображені у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних позивача за спірний період (2014 р.), а також зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (2015 р.).
Отримавши податкову накладну, покупець набув право на включення суми податку, вказаній в цій накладній, до складу податкового кредиту.
В даному випадку суми податку у зв'язку з придбанням товарів та послуг підтверджені належним чином оформленими податковими накладними, а тому такі суми підлягають включенню до складу податкового кредиту.
Оскільки в ході розгляді справи встановлено, що господарські операції з придбання позивачем товарів та послуг у контрагентів вчинені реально, з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, позивач безперечно має право на податковий кредит.
Матеріалами справи підтверджено фактичне отримання товарів та послуг, часткову оплату позивачем як отримувачем товарів та послуг сум податку на додану вартість в ціні таких товарів та послуг постачальникам, тому суми податку на додану вартість включені позивачем до складу податкового кредиту правомірно.
Щодо доводів про відсутність належної обачності у виборі контрагента, то судова колегія вказує на відсутність будь-яких відомостей про фіктивність контрагентів.
В обґрунтування доводів про порушення позивачем податкового законодавства відповідач, зокрема, посилається на податкову характеристику контрагентів.
Разом з тим, такі твердження в порушення приписів ч. 2 ст. 71 КАС України не підтверджено належними доказами.
Колегія суддів зазначає, що контрагенти позивача в перевіряємий період мали статус платників податку на додану вартість, відомості про відсутність за місцезнаходженням, про ліквідацію підприємств до ЄДР не вносилось, а відтак, вказані підприємства мали право видавати позивачу податкові накладні та інші первинні документи на підтвердження факту отримання останнім товару.
Колегія суддів зауважує, що невиконання контрагентом своїх зобов'язань по сплаті податку до бюджету тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо формування податкового кредиту і має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Також є безпідставним посилання апелянта на неврахування судом першої інстанції факту відкриття кримінальних проваджень та неврахування в якості належних доказів протоколів допиту свідків (директорів підприємств-контрагентів ПП Білдінг Стаф та ТОВ Будівельна компанія ОСОБА_4,) в рамках кримінального провадження.
За приписами ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Як встановлено ч. ч. 1, 4 ст. 70 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Відповідно до 1 ст. 77 КАС України показаннями свідка є повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини. Якщо показання свідка ґрунтуються на повідомленнях інших осіб, то ці особи повинні бути також допитані.
Письмовими доказами згідно з ч. 1 ст. 79 КАС України є документи (у тому числі електронні документи), акти, листи, телеграми, будь-які інші письмові записи, що містять в собі відомості про обставини, які мають значення для справи.
Послідовний аналіз зазначених процесуальних норм дає підстави для висновку, що пояснення свідків є належним доказом в адміністративній справі, якщо такий свідок допитаний судом саме в процесі розгляду такої адміністративної справи.
Протоколи допиту свідків в рамках кримінального провадження, якщо в такому кримінальному провадженні відсутній вирок, який набрав законної сили, не можуть вважатися належними доказами в адміністративній справі ні як показаннями свідків, ні як письмовими доказами.
При цьому судова колегія зауважує, що оцінку таким показанням свідків має компетенцію надавати лише суд в процесі розгляду саме кримінального провадження.
Сукупність досліджених судом апеляційної інстанції доказів дає підстави для висновку, що обставини одержання позивачем економічного ефекту за наслідками придбання послуг не спростовано актом перевірки та підтверджується доказами, які містяться в матеріалах справи.
З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови не вбачається.
Ухвалою судді-доповідача про відкриття апеляційного провадження у справі відстрочено апелянту сплату судового збору до вирішення справи по суті, у зв'язку з чим відповідно до ст. ст. 88, 94 КАС України з відповідача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 4697,59 грн.
Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 195, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.02.2017 р. в справі № 804/1015/17 залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.02.2017 р. в справі № 804/1015/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Гідроспецсервіс до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровської області про скасування податкового повідомлення-рішення залишити без змін.
Стягнути на рахунок спеціального фонду Державного бюджету України з бюджетних асигнувань Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області судовий збір у розмірі 4697 (чотири тисячі шістсот дев'яносто сім) грн. 59 коп.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі.
Повний текст ухвали складений 16.05.2017 р.
Головуючий: В.А. Шальєва
Суддя: С.В. Білак
Суддя: Н.А. Олефіренко
Суд | Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 15.05.2017 |
Оприлюднено | 19.05.2017 |
Номер документу | 66499528 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Шальєва В.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні