Ухвала

від 05.10.2011 по справі 2-а-2498/11/1470

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2011 р.Справа № 2-а-2498/11/1470

Категорія: 8.2.3Головуючий в 1 інстанції: Мельник О.М.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого -судді Скрипченка В.О.,

суддів Домусчі С.Д., Шеметенко Л.П.,

за участю секретаря судового засідання Гречаного В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вознесенської об'єднаної Державної податкової інспекції Миколаївської області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 червня 2011 року за адміністративним позовом Закритого акціонерного товариства ВОЗКО до Вознесенської об'єднаної Державної податкової інспекції Миколаївської області про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

30 березня 2011 року ЗАТ ВОЗКО звернулося до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 23.03.2011 року та стягнення судових витрат.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 червня 2011 року позов був задоволений повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення -рішення Вознесенської об'єднаної ДПІ Миколаївської області № НОМЕР_1 від 23.03.2011 року.

Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням, Вознесенська об'єднана Державна податкова інспекція Миколаївської області подала апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до таких висновків.

Судом першої інстанції встановлено, що 22.03.2011 р. Вознесенською ОДПІ було проведено невиїзну документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість під час відображення операцій з ТОВ УШК по ланці постачання за січень, лютий, серпень 2009 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, липень, червень, вересень, листопад, грудень 2010 року. За результатами перевірки був складений Акт № 721/23/00310781.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем було видано повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 23 березня 2011 року, яким зроблено висновок про безпідставне завищення ЗАТ ВОЗКО суми бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 9446833,55 грн. по причині порушення вимог п. 1.8 ст. 1. п.п. 7.2.1, 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.3.1 п. 7.3. п.п. 7.4.5, 7.4.4 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5, п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР Про податок на додану вартість та на підставі пункту 54.3 статті 54, пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 9446833,55 грн.

В акті перевірки № 721/23/00310781 відносно достовірності відображення показників у поданих Деклараціях з податку на додану вартість (рядки 10.1-17) за період з 01.12.2008 р. по 31.12.2008 р. зазначено, що на формування цих показників мало вплив здійснення операцій з придбання шкірсировини (макросолені шкури ВРХ) та переробка шкірсировини на напівфабрикат вет-блу на ТОВ УШК . В даному періоді ЗАТ Возко мало взаємовідносини по ланцюгам постачання -ТОВ УШК -ТОВ Вознесенський шкірсировинний завод (в подальшому ТОВ ВШЗ ) -ПП Лімс - ПП Мираком . Перевіркою правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість встановлено завищення бюджетного відшкодування по податку на додану вартість на загальну суму 20874,50 грн. Перевіркою достовірності відображення показників у поданих Деклараціях з податку на додану вартість (рядки 10.1-17) за період з 01.01.2009 р. по 30.01.2009 р. встановлено, що на формування цих показників мало вплив здійснення операцій з придбання шкірсировини (макросолені шкури ВРХ) та переробка шкірсировини на напівфабрикат вет-блу на ТОВ УШК . В даному періоді ЗАТ Возко мало взаємовідносини по ланцюгам постачання - ТОВ УШК -ТОВ ВШЗ -ПП Лімс -ПП Мираком -ТОВ Р.А.Ж. Трейдінг Перевіркою правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість встановлено завищення бюджетного відшкодування по податку на додану вартість на загальну суму 101307 грн. Перевіркою достовірності відображення показників у поданих Деклараціях з податку на додану вартість (рядки 10.1-17) за період з 01.07.2009 р. по 31.07.2009 р. встановлено, що на формування цих показників мало вплив здійснення операцій з придбання шкірсировини (макросолені шкури ВРХ) та переробка шкірсировини на напівфабрикат вет-блу на ТОВ УШК . В даному періоді ЗАТ Возко мало взаємовідносини по ланцюгам постачання -ТОВ УШК -ТОВ ВШЗ -ПП Лімс -ТОВ ТРГ Максіма -ПП Ода трейдінг Плюс . Перевіркою правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість встановлено завищення бюджетного відшкодування по податку на додану вартість на загальну суму 1188566,81 грн. Перевіркою достовірності відображення показників у поданих Деклараціях з податку на додану вартість (рядки 10.1-17) за період з 01.12.2009 р. по 31.12.2009 р. встановлено, що на формування цих показників мало вплив здійснення операцій з придбання шкірсировини (макросолені шкури ВРХ) та переробка шкірсировини на напівфабрикат вет-блу на ТОВ УШК . В даному періоді ЗАТ Возко мало взаємовідносини по ланцюгам постачання -ТОВ УШК -ТОВ ВШЗ -ПП Лімс -ТОВ Атун -ТОВ ДСС . Перевіркою правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість встановлено завищення бюджетного відшкодування по податку на додану вартість на загальну суму 1011563 грн. Перевіркою достовірності відображення показників у поданих Деклараціях з податку на додану вартість (рядки 10.1-17) за період з 01.01.2010 р. по 31.01.2010 р. встановлено, що на формування цих показників мало вплив здійснення операцій з придбання шкірсировини (макросолені шкури ВРХ) та переробка шкірсировини на напівфабрикат вет-блу на ТОВ УПІК . В даному періоді ЗАТ Возко мало взаємовідносини по ланцюгам постачання -ТОВ УПІК -ТОВ ВШЗ -ПП Лімс -ТОВ Атун -ТОВ ДОВ . Перевіркою правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість встановлено завищення бюджетного відшкодування по податку на додану вартість на загальну суму 148312 грн. Перевіркою достовірності відображення показників у поданих Деклараціях з податку на додану вартість (рядки 10.1-17) за період з 01.02.2010 р. по 31.02.2010 р. встановлено, що на формування цих показників мало вплив здійснення операцій з придбання шкірсировини (макросолені шкури ВРХ) та переробка шкірсировини на напівфабрикат вет-блу на ТОВ УШК . В даному періоді ЗАТ Возко мало взаємовідносини по ланцюгам постачання -ТОВ УШК -ТОВ ВШЗ -ТОВ Атун -ТОВ Тисон . Перевіркою правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість встановлено завищення бюджетного відшкодування по податку на додану вартість на загальну суму 401058 грн. Перевіркою достовірності відображення показників у поданих Деклараціях з податку на додану вартість (рядки 10.1-17) за період з 01.03.2010 р. по 30.03.2010 р. встановлено, що на формування цих показників мало вплив здійснення операцій з придбання шкірсировини (макросолені шкури ВРХ) та переробка шкірсировини на напівфабрикат вет-блу на ТОВ УШК . В данному періоді ЗАТ Возко мало взаємовідносини по ланцюгам постачання -ТОВ УШК -ТОВ ВШЗ -ТОВ Атун . Перевіркою правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість встановлено завищення бюджетного відшкодування по податку на додану вартість на загальну суму 433254 грн. Перевіркою достовірності відображення показників у поданих Деклараціях з податку на додану вартість (рядки 10.1-17) за період з 01.04.2010 р. по 30.04.2010 р. встановлено, що на формування цих показників мало вплив здійснення операцій з придбання шкірсировини (макросолені шкури ВРХ) та переробка шкірсировини на напівфабрикат вет-блу на ТОВ УШК . В даному періоді ЗАТ ВОЗКО мало взаємовідносини по ланцюгам постачання ТОВ УШК -ТОВ ВШЗ -ТОВ АТУН -ТОВ Контаксіті . Перевіркою правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість встановлено завищення бюджетного відшкодування по податку на додану вартість на загальну суму 314011 грн. Перевіркою достовірності відображення показників у поданих Деклараціях з податку на додану вартість (рядки 10.1-17) за період з 01.05.2010 р. по 31.05.2010 р. встановлено, що на формування цих показників мало вплив здійснення операцій з придбання шкірсировини (макросолені шкури ВРХ) та переробка шкірсировини на напівфабрикат вет-блу на ТОВ УШК . В даному періоді ЗАТ Возко мало взаємовідносини по ланцюгам постачання -ТОВ УШК -ТОВ ВШЗ -ТОВ Юридично-комерційна фірма -ТОВ Атун . Перевіркою правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість встановлено завищення бюджетного відшкодування по податку на додану вартість на загальну суму 903914,24 грн. Перевіркою достовірності відображення показників у поданих Деклараціях з податку на додану вартість (рядки 10.1-17) за період з 01.06.2010 р. по 30.06.2010 р. встановлено, що на формування цих показників мало вплив здійснення операцій з придбання шкірсировини (макросолені шкури ВРХ) та переробка шкірсировини на напівфабрикат вет-блу на ТОВ УШК . В даному періоді ЗАТ Возко мало взаємовідносини по ланцюгам постачання -ТОВ УШК -ТОВ ВШЗ -ТОВ Атун -ТОВ Контаксіті . Перевіркою правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість встановлено завищення бюджетного відшкодування по податку на додану вартість на загальну суму 929656 грн. Перевіркою достовірності відображення показників у поданих Деклараціях з податку на додану вартість (рядки 10.1-17) за період з 01.08.2010 р. по 31.08.2010 р. встановлено, що на формування цих показників мало вплив здійснення операцій з придбання шкірсировини (макросолені шкури ВРХ) та переробка шкірсировини на напівфабрикат вет-блу на ТОВ УШК . В даному періоді ЗАТ Возко мало взаємовідносини по ланцюгам постачання -ТОВ УШК -ТОВ ВШЗ -ТОВ Юридично-комерційна фірма -ПП Лімс . Перевіркою правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість встановлено завищення бюджетного відшкодування по податку на додану вартість на загальну суму 1602775 грн. Перевіркою достовірності відображення показників у поданих Деклараціях з податку на додану вартість (рядки 10.1-17) за період з 01.10.2010 р. по 31.10.2010 р. встановлено, що на формування цих показників мало вплив здійснення операцій з придбання шкірсировини (макросолені шкури ВРХ) та переробка шкірсировини на напівфабрикат вет-блу на ТОВ УШК . В даному періоді ЗАТ Возко мало взаємовідносини по ланцюгам постачання -ТОВ УШК -ТОВ ВШЗ -ТОВ НКП Ресурспром -ТОВ Інтерсервісплюс . Перевіркою правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість встановлено завищення бюджетного відшкодування по податку на додану вартість на загальну суму 2257244 грн. Перевіркою достовірності відображення показників у поданих Деклараціях з податку на додану вартість (рядки 10.1-17) за період з 01.11.2010 р. по 30.11.2010 р. встановлено, що на формування цих показників мало вплив здійснення операцій з придбання шкірсировини (макросолені шкури ВРХ) та переробка шкірсировини на напівфабрикат вет-блу на ТОВ УШК . В даному періоді ЗАТ Возко мало взаємовідносини по ланцюгам постачання -ТОВ УШК -ТОВ ВШЗ -ТОВ НКП Ресурспром -ТОВ Інтерсервісплюс . Перевіркою правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість встановлено завищення бюджетного відшкодування по податку на додану вартість на загальну суму 134298 грн. Таким чином ЗАТ Возко за перевіряємий період працювало з контрагентами по ланцюгу постачання які мають ознаки фіктивності.

На підставі дослідження даних ланцюгів постачання відповідачем зроблено висновки про те, що ЗАТ Возко придбавав шкірсировину у ТОВ УШК . ТОВ УШК придбавало шкірсировину у ТОВ ВШЗ . В свою чергу ТОВ ВШЗ придбавало шкірсировину у наступних постачальників: -ПП Лімс (код ЄДРПОУ 32812624); -ТОВ Атун (код ЄДРПОУ 36207128); -ТОВ Юридично-комерційна фірма (код ЄДРПОУ 32756434); -ТОВ Контактсіті код ЄДРПОУ 36728023); -ТОВ Ресурспром (код ЄДРПОУ 37148631); -ТОВ Інтерсервісплюс (код ЄДРПОУ 37182777). В ланцюгах постачання в відповідних періодах задіяні контрагенти, які також мають ознаки фіктивності а саме: ПП Мираком ТОВ Р.А.Ж. Трейдінг , ТОВ ТРГ Максіма , ПП Ода трейдінг Плюс , ТОВ ДСС , ТОВ Д.О.В. , ТОВ Тисон , ПП Мираком ТОВ Р.А.Ж. Трейдінг , ТОВ ТРГ Максіма , ПП Ода трейдінг Плюс , ТОВ ДСС , ТОВ Тисон не мали можливості здійснювати господарську діяльність, ТОВ Атун за місцем реєстрації не знаходиться, та звітність до інспекції не подає; у ТОВ Д.О.В відсутні необхідні умови для здійснення основного виду діяльності, визначеного згідно довідки з ЄДРПОУ та фактично здійснюваного протягом періоду з 01.01.2010 р. по 30.01.2010 р. ТОВ Д.О.В. має стан платника - 14 (визнано банкрутом). У ТОВ Д.О.В. відсутні трудові ресурси: на підприємстві лічилось 1 штатний робітник, сумісників -немає, основні засоби відсутні; у ТОВ Контактсіті відсутні необхідні умови для здійснення основного виду діяльності, визначеного згідно довідки з ЄДРПОУ та фактично здійснюваного протягом періоду з 01.04.2010 р. по 30.04.2010 р. ТОВ Контактсіті має стан платника - 14 (визнано банкрутом). У ТОВ Контактсіті відсутні трудові ресурси: на підприємстві лічилось 10 штатних робітників, сумісників - немає, основні засоби відсутні; ТОВ Юридично-комерційна фірма відсутнє за місцезнаходженням. Остання декларація з податку на додану вартість була надана товариством до Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська за жовтень 2010 р. з нульовими показниками; у ПП Лімс відсутні необхідні умови для здійснення основного виду діяльності, визначеного згідно довідки з ЄДРПОУ та фактично здійснюваного протягом періоду з 1.08.2010 р. по 31.08.2010 р. ПП Лімс має стан платника - 23 (за місцем реєстрації не знаходиться); відсутні трудові ресурси: на підприємстві лічилось 2 штатний робітник, сумісників - не має, основні засоби відсутні; у ТОВ НПК Ресурспром відсутні необхідні умови для здійснення основного виду діяльності, визначеного згідно довідки з СДРПОУ та фактично здійснюваного протягом періоду з 01.10.2010 р. по 31.10.2010 р. ТОВ НПК Ресурспром мас стан платника - 36 (знято з обліку). У ТОВ НПК Ресурспром відсутні трудові ресурси: на підприємстві значився штатний робітник, сумісників -немає, основні засоби відсутні.

Виходячи з вищезазначених вихідних даних відповідач встановив безпідставне завищення ЗАТ ВОЗКО суми бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 9446833,55 грн., по причині порушення вимог п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.2.1. 7.2.3 п. 7.2. п.п. 7.3.1 п.7.3, п.п. 7.4.5, 7.4.4 п. 7.4, п.п. 7.5,1 п. 7.5, п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР Про податок на додану вартість та на підставі пункту 54.3 статті 54, пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України зменшив суму бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 9446833,55 грн.

Колегія суддів погоджується висновком суду першої інстанції про необґрунтованість доводів відповідача з наступних підстав.

Згідно з п. 1.8 ст. 1 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР, бюджетне відшкодування -це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

У відповідності до ч. 3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України. Ст. 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України встановлюється система оподаткування, податки і збори.

З системного аналізу положень Закону України Про податок на додану вартість , в тому числі тих, про порушення яких з боку ЗАТ ВОЗКО зазначає Вознесенська ОДПІ в Акті № 721/23/00310781 та податковому повідомленні -рішенні № НОМЕР_1 від 23 березня 2011 року, вбачається наступне.

Пунктом 1.7 ст. 1 Закону України Про податок на додану вартість визначено поняття податкового кредиту як суми, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначене згідно із цим законом. Пункт 1.8 ст. 1 цього закону встановлює, що бюджетним відшкодуванням є сума, яка підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим законом.

В підпункті 7.2.1 п. 7.2 ст.7 Закону України Про податок на додану вартість наводиться перелік позицій, які повинна містити податкова накладна при її заповненні.

Згідно до п. 7.4 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно підпункту 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до п.п. 7.2.6. п. 7.2 статті 7 Закону України Про податок на додану вартість податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника. У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість встановлено, що суми податку, які підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності -зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції стосовно того, що в контексті наведених норм права для віднесення сум до складу податкового кредиту з податку на додану вартість та його відшкодування Закон України Про податок на додану вартість не передбачає обов'язкової умови фактичного надходження цих сум до бюджету. У разі невиконання контрагентами платника податків або їх постачальниками зобов'язань по сплаті податку до бюджету негативні наслідки (відповідальність) настають лише для них. Зазначена обставина не може бути підставою для позбавлення добросовісного платника податків права на віднесення сум до складу податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачене законом документальне підтвердження розміру податкового кредиту.

Таким чином Закон України Про податок на додану вартість та інші положення законодавства України не встановлюють та не передбачають відповідальності платника податків за дії інших платників.

Суд першої інстанції правомірно не погодився твердженнями відповідача про те, що господарська діяльність позивача направлена лише на проведення безтоварних операцій без сплати грошових коштів та податків від цих операцій господарські операції, тим самим направлена на спричинення шкоди інтересам держави та суспільства та правочини укладені позивачем з контрагентами є нікчемними, виходячи з наступного.

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 р. № 996-ХІV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинний документ -це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 р. № 996-ХІV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов'язкова ознака господарської операції, кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Так, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Позивачем до суду надані належним чином завірені копії первинних бухгалтерських документів на підтвердження реальності здійснюваних господарських операцій, а саме належним чином оформлені договори №1/01-07 від 01.01.2009 року, № 1/10В від 05.01.2010 року з ТОВ УШК , а також копії податкових накладних, товарних накладних (т. 1 а .с. 46-250, т. 2 а.с. 1-250, т. 3 а.с. 1-250, т. 4 а.с. 1-55).

Судом першої інстанції у судовому засіданні було встановлено, що при перевірці правильності віднесення сум ПДВ до податкового кредиту по вище зазначених господарських операціях позивача відповідач не приймав податкових повідомлень-рішень відносно правильності формування податкового кредиту, що не заперечувалось відповідачем в судовому засіданні.

Допитана в якості свідка ревізор інспектор Вознесенської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області ОСОБА_1 пояснила суду, що фактично господарська операція була, однак в ланцюгах постачання є ознаки фіктивних підприємств, тому і господарські операції позивача з контрагентами є фіктивними.

Суд першої інстанції вірно звернув увагу на той факт, що відповідачем не заперечувалась реальність господарських операцій, що і було підтверджено свідком ОСОБА_2 підчас розгляду справи в суді. Крім того, у судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача також не надав доказів безтоварності операції між позивачем та ТОВ УШК , а також обізнаності позивача у тому, що контрагенти цього підприємства по ланцюгу не сплачують податки.

Крім того, в доводах відповідача при проведенні аналізу ланцюгів постачання продукції зроблено висновки, що не ґрунтуються на доказах. Так, відповідно до встановлених актом перевірки даних, позивачеві було поставлено напівфабрикат Вет-блу контрагентом ТОВ УШК , в свою чергу ТОВ УШК поставлялась шкіра необроблена мокро солена. В судовому засіданні були оглянуті зразки продукції, що поставлялась позивачеві ТОВ УШК , та продукції, що поставлялась його безпосередніми контрагентами. Встановлено, що напівфабрикат Вет-блу є продуктом виробництва ТОВ УШК , який виробляється шляхом певних технологічних операцій з шкіри необробленої мокро соленої. Таким чином, ланцюг постачання шкіри необробленої мокро соленої завершується на ТОВ УШК , а не ЗАТ ВОЗКО .

Крім того, згідно пункту 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою -третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частин 1, 5 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства та має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно частин 2, 3 статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Визнання правочину недійсним судом не вимагається лише у тому випадку, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Згідно статті 228 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави. Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Інших підстав для визнання договору, укладеного у письмової формі, нікчемним чинним законодавством України не передбачено.

Колегією суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що нікчемність договору відповідачем в акті перевірки не встановлена та не доведена належними засобами доказування в судовому засіданні.

Відповідно із пунктами 1.3, 1.5, 1.6 ОСОБА_3 -результати перевірки оформлюється складанням відповідного акту. Акт, це службовий документ, який не тільки підтверджує проведення виїзної планової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, але він є єдиним передбаченим законом документом, який повинен містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушення норм податкового, валютного та іншого законодавства. За результатами виїзної планової перевірки в акті викладаються усі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства.

Відповідно до підпунктів 2.3.1. 2.3.2 пункту 2.3 статті 2 ОСОБА_3 результати виїзної планової перевірки групуються за окремими видами податків і зборів (обов'язкових платежів) та у розрізі податкових періодів. За кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно:

- висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю;

- у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень;

- зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення;

- у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів.

Відповідно до підпункту 2.3.4 пункту 2.3 статті 2 ОСОБА_3 не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання (наприклад, приховування об'єкта оподаткування , розкрадання , привласнення , описка тощо).

Висновки відповідача про нікчемність правочинів та про намір ухилення від сплати податків керівництвом ЗАТ ВОЗКО мають характер припущень і ніякими належними доказами не підтверджені. Крім того таким твердженням відповідач фактично обвинувачує посадових осіб у вчиненні злочину.

Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в Законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Вказані дії свідчать про порушення відповідачем ОСОБА_3 оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.05 р. № 327, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 25.08.05 р. за № 925/11205 (надалі -ОСОБА_3), а саме підпунктів 2.4.1, 2.4.2 пункту 2.4 згідно з якими висновок акту виїзної планової перевірки повинен відображати узагальнений опис виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства з посиланням на підпункти, пункти, статті нормативно-правових актів, а виявлені порушення податкового та іншого законодавства відображаються у гривнях у розрізі податків, зборів та інших обов'язкових платежів з розбивкою за роками та податковими періодами, у межах періоду, що перевіряється. Аналогічні вимоги до формування висновків акту перевірки містяться у пункті 4 Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів документальних перевірок суб'єктів господарювання -юридичних осіб, а також їх філій, відділень та інших відокремлених підрозділів та документування виявлених порушень, затверджених наказом ДПА України від 11.09.08 р. № 584.

Враховуючи викладене колегія суддів вважає, що оскаржуване повідомлення -рішення відповідача було прийнято на підставі акту перевірки, висновки якого не відповідають дійсності. Отже відповідач виніс безпідставне податкове повідомлення-рішення.

Також колегія суддів виходить з того, що товарність операцій з поставки позивачу напівфабрикату вет-блу ТОВ УШК не оспорюється, надані позивачем документи є підставою для висновку про сплату ним сум податку в ціні придбання товару безпосередньому постачальнику товару, сума податкового кредиту з ПДВ підтверджена належним чином оформленими податковими накладними та сплачена, а тому оцінка судом першої інстанції таких обставин відповідає правильному застосуванню підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР.

На думку колегії суддів, чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Вимога пункту 1.8 статті 1 Закону № 168/97-ВР щодо надмірної сплати ПДВ як необхідної умови повернення з бюджету сум цього податку його платникові стосується саме цього платника і сплати ним податку у ціні придбання товарів (послуг) їх постачальникам.

Такі висновки судової колегії узгоджуються із правовими позиціями Верховного Суду України при вирішенні спорів цієї категорії.

Так, у постановах від 9 вересня 2008 року у справі № 21-500во08, від 1 червня 2010 року у справі № 21-573во10 та від 31 січня 2011 року у справі № 21-47а10 Верховний Суд України дійшов висновку, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, рішення суду першої інстанції узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду не довів та не обґрунтував.

Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст. ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на наведене колегія суддів дійшла до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга Вознесенської об'єднаної Державної податкової інспекції Миколаївської області задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 198, 200, 205 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Вознесенської об'єднаної Державної податкової інспекції Миколаївської області -залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 червня 2011 року за адміністративним позовом Закритого акціонерного товариства ВОЗКО до Вознесенської об'єднаної Державної податкової інспекції Миколаївської області про скасування податкового повідомлення-рішення -залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення. Касаційна скарга на судові рішення може бути подана безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали апеляційного суду в повному обсязі.

Головуючий В.О. Скрипченко

Суддя С.Д. Домусчі

Суддя Л.П. Шеметенко