Рішення

від 10.05.2017 по справі 904/1837/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.05.2017 Справа № 904/1837/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Абсолют-Агро", м. Дніпро

до Приватної виробничої фірми "АГРОЦЕНТР", м. Дніпро

про стягнення коштів у розмірі 500 423,84грн.

за зустрічним позовом:Приватної виробничої фірми "АГРОЦЕНТР", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Абсолют-Агро", м. Дніпро

про стягнення витрат у розмірі 348 378,48грн. шляхом зарахування вказаної суми в рахунок оплати грошових вимог ТОВ "Абсолют-Агро" за первісним позовом на суму 500 423,84грн.

Суддя Ліпинський О.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, дов. № 1-Д від 03.04.2017;

від відповідача: ОСОБА_2, дов. від 03.01.2017;

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Абсолют-Агро (далі Позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Приватної виробничої фірми Агроцентр (далі Відповідач), в якій з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог (том 2, а.с. 132) просить стягнути з Відповідача заборгованість у розмірі 348 379,48 грн. основного боргу, 76357,17 грн. інфляційних втрат, 16 683,92 грн. три проценти річних, 171 463,00 грн. пені.

Позовні вимоги, мотивовані неналежним виконанням з боку Відповідача своїх зобов'язань за договором поставки № 02/04-16 від 01.04.2016 року щодо повної та своєчасної оплати поставленого товару.

Відповідач факт існування заборгованості в розмірі 348 378,48 грн. підтвердив. У частині вимог щодо стягнення пені, відсотків річних та інфляційних втрат, проти позову заперечує, посилаючись на необґрунтованість та недостовірність розрахунків Позивача. При цьому, Відповідач зазначив, що виходячи з умов підписаних специфікації до договору, сторони погодили лише період здійснення поставки, не визначивши конкретну дату, від якої має починатися відлік строк (терміну) здійснення оплати, у зв'язку із чим, на думку Відповідача, дата виникнення обов'язку з оплати поставленого товару, мала визначатися з урахуванням приписів ч. 2 ст. 530 ЦК України, зокрема, зі спливом семиденного строку від дати пред'явлення Позивачем відповідної вимоги. Крім того, заперечуючи проти позову, Відповідач стверджує, що заявлені до стягнення штрафні санкції, є надмірно великими порівняно зі збитками кредитора, у зв'язку із чим, просить застосувати ст. 233 ЦК України, яка дає право суду зменшити розмір санкцій.

14.04.2017 року Відповідач звернувся до суду із зустрічним позовом, за змістом якого просить стягнути з Позивача (Відповідача за зустрічним позовом) витрати в розмірі 348 378,48 грн. та зарахувати цю суму в рахунок оплати грошових вимог останнього за первісним позовом.

Позовні вимоги за зустрічним позовом мотивовані тим, що внаслідок претензій із боку податкових органів, ПВФ Агроцентр зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ на 316 704,00 грн. а суму 31674,48 грн. не включено до складу податкового кредиту. Зазначені претензії обґрунтовані тим, що ПВФ Агроцентр безпідставно сформувало податковий кредит на підставі податкових накладних, отриманих від ТОВ Абсолют-Агро . Таким чином, посилаючись на положення п. 4.3. укладеного сторонами договору поставки № 02/04-16 від 01.04.2016 року, Відповідач просить стягнути з Позивача витрати в сумі 348 378,48 грн. та зарахувати цю суму в рахунок оплати грошових вимог ТОВ Абсолют-Агро за первісним позовом.

Ухвалою суду від 18.04.2017 року зустрічну позовну заяву, як таку, що взаємно пов'язана із первісним позовом, прийнято для спільного розгляду в межах справи № 904/1837/17.

Позивач проти задоволення вимог за зустрічним позовом заперечує, посилаючись на те, що відповідно до п. 4.3. Договору поставки, на умовах якого ґрунтуються вимоги Відповідача, останній мав направити Позивачеві вимогу про відшкодування відповідної суми витрат, однак, така вимога на адресу Позивача не надходила. Водночас, заперечуючи проти задоволення зустрічного позову, Позивач зазначає, що у відповіді на претензію Відповідача від 07.11.2016 року він повідомляв про відсутність своєї згоди на сплату суми витрат, та пропонував вирішити дане питання, в тому числі, шляхом надання оплатної юридичної допомоги в оскарженні податкового повідомлення-рішення, або шляхом повернення отриманого Відповідачем товару.

В судовому засіданні 27.04.2017 року оголошувалася перерва до 10.05.2017 року. згідно ст. 77 ГПК України.

В засіданні суду 10.05.2017 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення, згідно ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.04.2016 року Товариством з обмеженою відповідальністю Абсолют-Агро (далі - Позивач) та Приватною виробничою фірмою Агроцентр (далі - Покупець) був укладений договір поставки № 02/04-16, згідно умов якого, Постачальник зобов'язався поставити та передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити - макуху соняшникову, шрот соняшниковий, далі Товар.

Пунктом 1.2. договору, сторони погодили, що найменування, ціна, сума, кількість товару фіксуються на час відвантаження у видаткових накладних та специфікаціях на кожну партію Товару, які є невід'ємною частиною договору.

Сума даного договору визначається видатковими накладними (п. 1.4. Договору).

Відповідно до п. 3.1. договору, оплата товару здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 3-х днів з моменту поставки товару на склад покупця й підписання видаткової накладної.

У разі порушення строків оплати за поставлений Товар, Покупець сплачує пеню у розмірі 0,3% за кожен день прострочення від несплаченої суми за Товару. Пеня нараховується та сплачується до моменту фактичної оплати (п. 4.1. Договору).

Пунктом 4.3. Договору, сторони погодили, що у випадку, якщо внаслідок претензій із боку податкових органів, Покупцем будуть понесені витрати, у тому силі, якщо Покупцеві будуть донараховані платежі до бюджету (податки, штрафні (фінансові) санкції, пеня тощо), Постачальник зобов'язаний відшкодувати Покупцеві всі такі витрати в строк не пізніше 10 календарних днів із дати отримання від покупця відповідної обґрунтованої вимоги.

Як убачається зі змісту позовної заяви, на виконання умов зазначеного вище договору, у період з 01.04.2016 року по 17.11.2016 року Позивач здійснив поставку товару - шроту соняшникового на суму 4 610 533,52 грн.

Відповідач оплату поставленого товару здійснив несвоєчасно та не в повному обсязі, внаслідок чого, за ним утворилася заборгованість у розмірі 348 379,48 грн.

Факт здійснення поставки товару, та проведення його часткової оплати, підтверджується доданими у справу копіями специфікації, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, банківських виписок.

Заборгованості щодо оплати поставленого товару на суму 348 379,48 грн., підтверджується доданими у справі актами звіряння взаємних розрахунків, та не заперечувалася Відповідачем під час розгляду справи.

Суб'єкти - господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (пункт 1 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до приписів ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

На час розгляду справи доказів оплати заборгованості у розмірі 348 379,48 грн. Відповідачем суду не надано, в зв'язку з чим, вимоги в зазначеній частині первісного позову є обґрунтованими й такими, що підлягають задоволенню.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобов'язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі у вигляд обов'язку сплатити неустойку.

У зв'язку з несвоєчасним виконання Відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати поставленого товару, Позивач нарахував пеню у розмірі 171 463,00 грн. за період прострочення з 06.04.2016 по 18.04.2017 (по кожній із накладних окремо), посилаючись на п. 4.1. договору. Розрахунок проведено з урахуванням обмежень, встановлених Законом України Про відповідальність за порушення грошових зобов'язань .

Відповідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно вимог зазначеної норми матеріального права, Позивачем розраховані три відсотки річних за загальний період прострочення виконання грошового зобов'язання з 06.04.2016 по 18.04.2017 (по кожній із накладних окремо), розмір яких, за підрахунками Позивача склав 16 683,92 грн. Також, Позивачем здійснено розрахунок інфляційних втрат, розмір яких становить 76 357,17 грн.

Суд здійснив перевірку наданих розрахунків пені, відсотків річних та інфляційних втрат, та дійшов висновку, що підрахунки проведені позивачем вірно.

З урахуванням наведених вище обставин, суд дійшов висновку, що вимоги за первісним позовом є обґрунтованими й такими, що підлягають задоволенню шляхом стягнення сум: 348 379,57 грн. - основного боргу, 76 357,17 грн. - інфляційних втрат, 16 683,92 грн. - три проценти річних, 171 436,00 грн. - пені.

Суд не приймає до уваги заперечення Відповідач із посиланням на не визначення умовами договору строків здійснення оплати, у зв'язку із чим, на його думку має бути проведений перерахунок штрафних санкції, адже, як вище встановлено судом, п. 3.1. договору сторони погодили строк оплатити - три дні з дати здійснення поставки та підписання видаткової накладної, що свідчить про безпідставність зазначених доводів Відповідача, покладених в основу заперечень проти первісного позову.

Суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкції, виходячи з наступного. Згідно положень ст. 233 ГК України, на яку посилається Відповідач в обґрунтування своєї заяви, при зменшенні розміру санкцій суд окрім іншого має брати до уваги, ступень виконання зобов'язання боржником, при цьому, як убачається з матеріалів справи, динаміка виконання Відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором, свідчить про те, що порушення строків розрахунків, носили системний характер протягом усього строку дії договору, а отже, зменшення розміру штрафних санкцій за даним позовом, негативно вплине на інтереси Позивача, які і без того грубо порушувалися Відповідачем у справі.

Розглянувши вимоги за зустрічним позовом, суд дійшов висновку, щодо наявності достатніх підстав для його часткового задоволення, виходячи з наступного.

Як вище встановлено судом, п. 4.2 договору сторони передбачили обов'язок Постачальника протягом 10 днів з моменту пред'явлення вимоги Покупця, відшкодувати його витрати у вигляді донарахованих платежів до бюджету (податки, штрафні (фінансові) санкції, пеня тощо), які понесені в зв'язку з претензіями з боку податкових органів.

Наданими у справу доказами підтверджується, що в період з 01.05.2016 по 30.06.2016 року, Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, на підприємстві Відповідача (Позивача за зустрічним позовом) було проведено документальну позапланову перевірку (акт № 3040/04-63-14-02/24242721 від 13.10.2016 року).

За результатами проведення перевірки, зроблено висновок про те, що ПВФ Агроцентр безпідставно сформовано податковий кредит на підставі податкових накладних, виданих ТОВ Абсолют-Агро в рамках договору поставки № 02-04/16 від 01.04.2016 року на суму 316 704,09 грн. Підставою для такого висновку, послужила неможливість встановлення походження Товару, який був поставлений на користь ПВФ Агроцентр у зв'язку із чим, неможливо підтвердити реальність здійснення господарських операцій із реалізації товару по ланцюгу постачання.

На підставі зазначеного вище акта перевірки, ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська винесено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 28.10.2016 року, про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 316 704,09 грн.

Як убачається з матеріалів справи, 07.11.2016 року ПВФ Агроцентр звернулося до ТОВ Абсолют-Агро з письмовою претензією № 976, в якій вимагало відшкодування витрат, понесених в зв'язку з претензіями податкових органів на суму 348 378,57 грн., або зарахування зазначеної суми в рахунок оплати товару.

Таким чином, внаслідок претензій з боку податкових органів, Відповідач (Позивач за зустрічним позовом) поніс витрати у вигляді неврахованого податкового кредиту на суму 316 704,09 грн., що відповідно до умов п. 4.2. Договору, передбачає обов'язок Постачальника (Відповідача за зустрічним позовом), відшкодувати відповідну суму коштів протягом 10 днів із моменту отримання обґрунтованої вимоги.

Факт отримання ТОВ Абсолют-Агро вимоги від 07.11.2016 № 976, підтверджується наданою ним зустрічною претензією від 05.12.2016 року, а отже, станом на час звернення Відповідача із зустрічним позовом до суду (14.04.2017), обов'язок щодо відшкодування зазначених витрат є таким, що настав.

Суд не убачає підстав для задоволення зустрічного позову в частині вимог щодо відшкодування витрат на суму 31 674,48 грн., адже як вище встановлено судом, вимога податкового органу щодо зменшення розміру від'ємного значення суми податку, стосувалася виключено суми 316 704,09 грн.

На підставі викладеного з урахуванням встановлених обставин, зустрічний позов підлягає частковому задоволенню шляхом стягнення з ТОВ Абсолют-Агро суми витрат у розмірі 316 704,09 року.

Стосовно вимог зустрічного позову в частині зарахування спірної суми в рахунок оплати вимог за первісним позовом, слід зазначити, що суд не наділений повноваженнями на здійснення припинення зобов'язань сторін шляхом їх зарахування, відповідне право може бути реалізованим будь-якою зі сторін у зобов'язанні, шляхом направлення іншій стороні заяви про залік зустрічних однорідних вимог, у порядку ст. 601 ЦК України, ст. 203 ГК України.

Суд не приймає до уваги заперечення Відповідача за зустрічним позовом щодо не направлення на його адресу вимоги про сплату спірних витрат, адже як вище встановлено судом, відповідна вимога була направлена на його адресу та одержана ним, що свідчить про безпідставність зазначених доводів

Доводи Відповідача за зустрічним позовом щодо необґрунтованості претензій із боку податкових органів, суд до уваги не приймаються, адже за погодженою сторонами редакцією умов п. 4.2. Договору, обов'язок Постачальника відшкодувати витрати Покупця, понесені в зв'язку із претензією з боку податкових органів, не ставиться в залежність від підтвердження обґрунтованості таких претензій.

Згідно приписів ст. 49 ГПК України, витрати у справі за первісним позовом, покладаються на відповідача, витрати зі сплати судового збору за подачу зустрічного позову, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 43, 44, 49, 60, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Приватної виробничої фірми Агроцентр (49049, м. Дніпро, вул. Мільмана, буд. 110, код ЄДРПОУ 24242721) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Абсолют-Агро (49000, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 37806395) 348 379,48 грн. основного боргу, 76357,17 грн. інфляційних втрат, 16 683,92 грн. три проценти річних, 171 463,00 грн. пені, 9193,25 грн. витрат зі сплати судового збору, видати наказ.

Зустрічний позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Абсолют-Агро (49000, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 37806395) на користь Приватної виробничої фірми Агроцентр (49049, м. Дніпро, вул. Мільмана, буд. 110, код ЄДРПОУ 24242721) 316 704,09 грн. основного боргу, 4750,56 грн. витрат зі сплати судового збору, видати наказ.

В решті позовних вимог за зустрічним позовом - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 15.05.2017

Суддя ОСОБА_3