Рішення

від 10.05.2017 по справі 904/2919/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.05.2017 Справа № 904/2919/16 За позовом Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради

до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Січеслав"

про стягнення 21 251,37 грн.

Головуючий колегії - суддя: Юзіков С.Г.

Члени колегії - судді: Фещенко Ю.В., Ліпинський О.В.

Представники:

Позивача - ОСОБА_1, дов. № 11/11-14 від 03.01.17р., ОСОБА_2, дов. № 92/11-14 від 16.03.17р.

Відповідача - ОСОБА_3 - голова правління виписка з ЄДРЮФОП від 30.11.2015.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просив стягнути з Відповідача 21 251,37 грн., з яких 19 596,74 грн. - основного боргу, 338,93 грн. - 3 % річних, 1 315,70 грн. - збитків від інфляції, мотивуючи порушенням Відповідачем договірних зобов'язань у частині оплати.

27.05.16р. Позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, у якій просить стягнути з Відповідача 6135,376 грн. - основного боргу, 190,40 грн. - 3% річних та 255,27 грн. - збитків від інфляції.

Відповідач позов заперечує, позовні вимоги вважає необґрунтованими, безпідставними та такими, що не відповідають Закону, не підтверджені належними та допустимими доказами. На думку Відповідача, вимоги Позивача ґрунтуються лише на підставі його актів, які Відповідачем не підписувались, а якщо й були підписані, то з зазначенням про незгоду з нарахуванням. У відзиві Відповідач виклав розрахунки вартості отриманих послуг за 2014р., 2015р. та 2016р., з яких слідує, що у 2015р. послуги оплачені повністю, за 2014р. недоплачено 1663,00 грн., оскільки має місце переплата на суму 1906,90 грн. за період 2010-2011 р.р., за січень 2016р. послуги оплачені повністю, за лютий 2016р. можлива наявність боргу в сумі 357,55 грн. У зв'язку з чим Відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову.

14.07.16р. Позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, у якій зазначив про зменшення розміру основного боргу, а тому просив стягнути з Відповідача заборгованість у загальній сумі 6 224,05 грн., з яких: 5 778,08 грн. - основний борг, 190,40 грн. - 3% річних та 255,27 грн. - збитків від інфляції.

14.07.16р. Відповідачем надано до матеріалів справи контррозрахунок об'єму наданих послуг та оплат за водопостачання та водовідведення та копії платіжних документів.

02.08.16р. Позивач надав письмові пояснення, у яких зазначив про зарахування ряду проведених Відповідачем у 2015 та 2016 роках платежів в рахунок боргу, що виник у 2014 - 2015р. проте, за доводами та розрахунками Відповідача, борг за 2014р. та у 2015р. відсутній.

02.08.16р. від Відповідача надійшли пояснення, в яких останній зазначає, що Позивачем та Відповідачем проведено звірку, в ході якої встановлено, що нарахування Позивача за період січень-червень 2014р. - 11 727,05 грн., а за даними Відповідача - 8 489,25 грн. станом на 01.01.15р. борг Відповідача (по звірці) 1 663,54 грн. При звірянні Позивачем виявлені помилки при нарахуванні водопостачання з боку Позивача. За період 2010р. - 2011р. Позивач завищив нарахування на 1 906,90 грн. При звірці з Позивачем погоджено, що за 2014р. Відповідач не доплачує 1 663,54 грн., так як переплата за 2010р. - 2011р. становить 1 906,90 грн.

Ухвалою суду від 03.08.16р. судова колегія у складі головуючого судді - Воронько В.Д., суддів Мельниченко І.Ф.,Євстигнеєвої Н.М. прийняла справу до свого провадження.

18.10.16р. від Відповідача надійшли пояснення про те, що в ході проведення додаткової звірки оплат Відповідача за спожите водопостачання та водовідведення за 2014-2015р.р. встановлено, що в обліку Позивача не враховано оплату в сумі 3 977,72 грн., яку примусово стягнуто Амур-Нижньодніпровською ВДВС ДМУЮ від 28.05.15р. за наказом Господарського суду Дніпропетровської області №904/5616/14 від 28.10.14р. Таким чином, згідно з обліковими даними Відповідача переплата за період 2014-2015 рік за спожите водопостачання становить 3 977,72 грн.

Позивач 18.10.16р. подав письмові пояснення, у яких заперечив факт надходження йому цих грошових коштів

Ухвалою суду від 24.10.16р. Амур-Нижньодніпровський ВДВС ДМУЮ зобов'язано надати суду письмові пояснення щодо розподілу примусово стягнутих коштів у сумі 3977,72 грн. за наказом господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.14р. №904/5616/14 та чи перераховані вони на розрахунковий рахунок Позивача.

15.11.16р. від Амур-Нижньодніпровському відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції надійшли пояснення, про те, що в ході виконання наказу № 904/5616/14, виданого судом 28.10.14р., з рахунку боржника - ОСББ "Січеслав" відповідно до ст. 43, 44 Закону України "Про виконавче провадження" стягнуто, розподілено та перераховано:

18.03.15р. - 165,83 грн., з яких: 125,41 грн. витрат за виконавчим провадженням; 36,75 грн. боргу за виконавчим документом (перераховано на рахунок КП "Дніпроводоканал" пл./д № 1112 від 27.03.15р.) та 3,67 грн. виконавчого збору.

28.05.15р. - 3 811,93 грн., з яких: 3 465,39 грн. боргу за виконавчим документом (перераховано на рахунок КП "Дніпроводоканал" пл./д № 1898 від 05.06.15р.) та 346,64 грн. виконавчого збору.

20.12.16р. від Позивача надійшли пояснення, в яких він зазначає, що дані платежі ним враховані в рахунок погашення боргу за 2014 рік.

Ухвалою від 10.01.17р. позовну заяву залишено без розгляду на підставі п. 5 ст. 81 ГПК України.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.02.17р. ухвалу суду про залишення позову без розгляду скасовано, справу №904/2919/16 передано до Господарського суду Дніпропетровської області для розгляду.

Відповідно до п. 2.3.43 Положення про автоматизовану систему 17.02.17р. здійснено автоматизований розподіл для визначення складу суду для подальшого розгляду справи. Автоматизованою системою визначено наступний склад колегії: головуючий колегії суддя - Воронько В.Д., судді Мельниченко І.Ф. та Євстигнеєва Н.М.

20.02.16р. від суддів Воронько В.Д., Мельниченко І.Ф. та Євстигнеєвої Н.М. надійшли заяви про самовідвід, в яких судді просять відвести їх від розгляду даної справи з метою запобігання виникнення сумнівів учасників судового процесу в неупередженості суддів при розгляді справи №904/2919/16.

Розпорядженням №134 керівника апарату суду від 21.02.17р., у зв'язку із задоволенням заяв колегії суддів про самовідвід від розгляду даної справи, відповідно до п.2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, проведено повторний автоматизований розподіл справи №904/2919/16, за результатами якого справу №904/2919/16 передано для розгляду у складі колегії: головуючий колегії - суддя Юзіков С.Г. судді: Фещенко Ю.В., Ліпинський О.В., якими прийнято справу до свого провадження.

У відзиві на позов, що надійшов до суду 15.03.17р., Відповідача позов заперечує, як безпідставний, необґрунтований та не підтверджений належними та допустимими доказами. Вимоги Позивача ґрунтуються лише на підставі актів КП "Дніпроводоканал", які Відповідачу, або не надавалися, або підписані із зазначенням незгоди з нарахуваннями. У відзиві Відповідач надав розрахунок вартості отриманих послуг за період з липня 2014р. по лютий 2016р. із зазначенням сум сплачених за цей період за надані послуги.

11.04.17р. від Відповідача надійшли пояснення, в яких останній зазначає, що оплати які ним здійснювалися враховані Позивачем за звітний період на власний розсуд, без урахування зазначеного періоду, який вказано в призначенні платежу. Відповідач вказує на те, що борг за спірний період, згідно з його обліковими даними, не значиться (значиться переплата).

14.04.17р. від Відповідача надійшли пояснення, в яких він зазначає, що у зв'язку зі зміною періоду звірки, в попередніх розрахунках мали місце технічні помилки, з урахуванням чого просить виключити з розгляду дані, які наведені раніше.

Від Позивача надійшли пояснення щодо зарахування платежів, у яких зазначено, що за зверненням Відповідача від 22.09.15р. №12194, щодо проведеної детальної звірки нарахувань та оплат за період з 2009-2014р., виявлено, що деякі платежі не зараховано на договір №10299, а саме: платіж на суму 73,00 грн. від 06.10.10р. (квитанція №7, платник ОСОБА_4В.); платіж на суму 296,34 грн. від 28.08.13р. (квитанція №Р24а222384186785325, платник ОСОБА_5А.); платіж на суму 539,00 грн. від 10.12.12р. (квитанція №91, платник ОСОБА_6А.), платіж на суму 103,00 грн. від 17.08.13р. (квитанція №35487,382, платник ОСОБА_7Г.); платіж на суму 103,00 грн. від 05.12.13р. (квитанція №10, платник ОСОБА_4В.). Оскільки період до червня 2014р. згідно з рішенням господарського суду від 13.10.14р. у справі №904/5616/14 стягнуто на користь Позивача, дані платежі зараховано Позивачем на погашення заборгованості в хронологічному порядку, тобто починаючи з тої, що виникла у найдавніший період, а саме з грудня 2014р. Акт звірки від 13.03.17р. №359768 за період з грудня 2014р. по лютий 2016р. У акті зазначаються нарахування спожитих послуг водопостачання та водовідведення за зазначений вище період та суми оплат, які зараховано, згідно з призначенням платіжного доручення. Таким чином, в акті звірки від 13.03.17р. №359768 відсутні наступні платіжні доручення: №41 від 16.12.14р. на суму 2 902,99 грн. (зараховано за період з травня 2014р. по червень 2014р.); №1859 від 09.01.15р. на суму 150,48 грн. (зараховано за червень 2014р.); №33 від 04.02.15р. на суму 66,88 грн. (зараховано за серпень 2014р.); №15 від 16.02.15р. на суму 928,55 грн. (зараховано за період з серпня 2014р. по вересень 2014р.); №@PL226826 від 19.03.15р. на суму 4 464,20 грн. (зараховано за період з вересня 2014р. по жовтень 2014р.); №14 від 10.02.15р. на суму 1 417,99 грн. (зараховано за період з липня 2014р. по серпень 2014р.). Оскільки в вищезазначених платежах відсутнє призначення за який період внесена оплата, суми зараховані на погашення раніше виниклої заборгованості, тобто в хронологічному порядку. Квитанція №27 від 12.04.16р. на суму 2 385,00 грн. в акті звірки від 13.03.17р. зазначена по періодам, а саме: грудень 2014р. - 474,93 грн., лютий 2015р. - 1 002,88 грн., березень 2015р. - 907,18 грн. Усі суми вищезазначених платежів зараховано на договір №10299 та враховано за сплату фактично спожитих послуг водопостачання та водовідведення, що відображено у акті звірки. Позивач повідомляє, що не може враховувати дані бухгалтерського обліку Відповідача, протягом 2015-2016р., тому що, договором №10299 не передбачена авансова форма сплати, однак деякі платежі, в яких не зазначається період за який сплачується Позивачем наперед, тоді коли рахунок, згідно з договором №10299, надається до 15 числа наступного місяця за розрахунковим. В письмових зверненнях, які надійшли на адресу Позивача у 2016р. інформація по сплаті за послуги водопостачання та водовідведення різниться. Відповідач кожного разу в односторонньому порядку без погодження з Позивачем змінював період зарахування оплати за послуги з водопостачання та водовідведення.

28.04.17р. від Позивача надійшло клопотання, у якому він зазначає, що суми які надійшли від ДВС у березні та червні 2015р. на виконання рішення суду у справі №904/5616/14 в розмірі 3 465,39 грн. та 36,75 грн. зараховані Позивачем за жовтень-листопад 2014р., а не за січень-червень 2014р., у зв'язку з тим, що нарахування у період, за який стягнуто у вищевказаній справі були погашені платежами, що надходили від Відповідача у період з жовтня 2014р. по січень 2015р.

У поясненнях від 28.04.17р. Відповідач повідомив, що борг за період з січня 2014р. по грудень 2014р., згідно з обліковими даними Відповідача не значиться (значиться переплата на суму 4 419,15 грн.) та надав дані обліку у відповідності до показників загальнобудинкового лічильника з даними платіжних документів.

До пояснень сторони надали односторонні таблиці звіряння платежів, у яких за даними Позивача борг Відповідача за спірний період становить 4 423,15 грн., а за даними Відповідача, за спірний період, він надмірно сплатив 4 419,15 грн.

У судовому засіданні 10.05.17р., на підтвердження платежів, представник Відповідача надав наявні у нього платіжні документи та повідомив суду що можливо є ще інші платіжні документи. Однак, у зв'язку із закінченням строку вирішення спору, справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

У засіданнях суду оголошувалася перерва до 24.04.17р.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

16.07.07р. сторонами укладено Договір №10299 про надання послуг з водопостачання та водовідведення (далі Договір), за п.1.1. якого предметом даного Договору є зобов'язання Виробника (Позивач) з надання послуг Абонентові (Відповідач) водопостачання та водовідведення, а також зобов'язання Абонента з оплати наданих послуг водопостачання та транспортування.

Розрахунковий період оплати послуг водопостачання та водовідведення - один календарний місяць. Абонент зобов'язаний оплатити надані послуги до 10 числа місяця наступного за розрахунковим (п.6.4. Договору).

За наявності заборгованості за спожиті послуги водопостачання та водовідведення за минулий період Абонент зобов'язаний узгодити графік погашення заборгованості за умови обов'язкової оплати поточних платежів (п.6.6. Договору).

За даними Позивача, з урахуванням зменшення позовних вимог (заява від 14.07.16р.), за грудень 2014р., з лютого 2015р. по червень 2015р. та з жовтня 2015р. по лютий 2016р. у Відповідача за надані послуги з водопостачання та водовідведення утворився борг у сумі 5 778,08 грн. На підтвердження позовних вимог Позивач до справи додав акти-рахунки приймання наданих послуг, не підписані Відповідачем, однак, за якими частково проводилися розрахунки.

З посиланням на ч. 2 ст. 625 ЦК України на прострочений борг Відповідача, Позивачем нараховані 3 % річних - 190,40 грн. за період з 11.05.15р.по 23.03.16р. та індекс інфляції - 255,27 грн. за період з 11.01.15р. по 23.03.16р.

Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 216-217, 230-231 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач позов заперечує з наведених вище підстав, наполягаючи на тому, що за спірний період у нього відсутній борг перед Позивачем, а навпаки значиться переплата у сумі 4 419,15грн.

Позивачем 14.07.16р. подано заяву про уточнення (зменшення) позовних вимог, у якій він просить стягнути з Відповідача 5 778,08 грн. - основного боргу, 190,40 грн. - 3% річних, 255,27 грн. - індексу інфляції.

Позивач зазначає, що всі платежі Відповідача, в яких не зазначено період за який вноситься плата, він зараховував на погашення раніше виниклої заборгованості.

При цьому, до пояснень від 28.04.17р. Позивач надав односторонню таблицю звіряння платежів, у якій, за даними Позивача, борг Відповідача за спірний період становить 4 423,15 грн., а не 5 778,08 грн., як зазначено у заяві від 14.07.16р.

Перевіривши доводи сторін, проаналізувавши надані сторонами докази, суд встановив, що Позивач, при зарахуванні платежів Відповідача, не завжди брав до уваги період призначення платежу (за наявності такого), а зараховував платежі за інші (попередні) періоди виникнення боргу.

Сторонами суду надані односторонні таблиці звіряння платежів, у яких за даними Позивача борг Відповідача за спірний період становить 4 423,15 грн., а за даними Відповідача, за спірний період, він надмірно сплатив 4 419,15 грн.

Перевіркою даних з наведених таблиць встановлено, що Позивач зарахував усі платежі (платіжні документи), надані Відповідачем для огляду суду у судовому засіданні 10.05.17р.

У судовому засіданні 10.05.17р., на підтвердження платежів, представник Відповідача надав наявні у нього платіжні документи та повідомив суду що можливо є ще інші платіжні документи, яких він не зміг надати у дане судове засідання. Однак, у зв'язку із закінченням строку вирішення спору, беручи до уваги, що загалом розгляд справи триває з квітня 2016р., суд вважає, що у Відповідача було достатньо часу для надання усіх доказів, якими можливо обґрунтувати свою позицію, тому справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до п. 3.8. Інструкції "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Правління Національного Банку України від 21.01.04р. № 22, реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.

Згідно з ч. 5 ст. 51 Закону України "Про банки та банківську діяльність", платіжні інструменти (платіжні доручення, платіжні вимоги, вимоги-доручення) мають бути оформлені належним чином і містити інформацію про їх емітента, платіжну систему, в якій вони використовуються, правові підстави здійснення розрахункової операції і, як правило, держателя платіжного інструмента та отримувача коштів, дату валютування, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення банком розрахункової операції, що цілком відповідають інструкціям власника рахунку або іншого передбаченого законодавством ініціатора розрахункової операції.

Питання віднесення платежу, у призначенні якого не зазначено періоду, в якому надані послуги чи товар, має визначатись одержувачем відповідно до умов договору між платником та одержувачем коштів таким чином: якщо порядок зарахування коштів врегульовано у договорі між платником та одержувачем коштів - згідно з положенням договору; якщо відповідні застереження відсутні у договорі та у разі заборгованості, в тому числі, що підлягає стягненню на підставі судових рішень, платежі мають відноситись на погашення заборгованості в хронологічному порядку, тобто починаючи з такої (заборгованості), що виникла у найдавніший період, до повного її погашення.

Сторонами не врегульовано порядок зарахування коштів у разі не зазначення в платіжному дорученні періоду, за який здійснюється оплата, відтак Позивач відносив платежі в першу чергу на погашення боргу, який виник раніше.

Оскільки при оплаті послуг Позивача, Відповідач не завжди зазначав період оплати, а також при зазначенні періоду оплати не завжди вистачало сплачуваної суми на покриття вартості послуг за зазначуваний період, що призводило до зарахування Позивачем оплат Відповідача на власний розсуд, суд позбавлений можливості перевірити обґрунтованість нарахування Позивачем річних та індексу інфляції з простроченої суми.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню у розмірі 4 423,15 - основного боргу, решта позовних вимог не підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 49 ГПК України господарські витрати у справі слід покласти на сторін, пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-84, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Січеслав", 49080, м.Дніпро, вул. Донецьке шосе, б.9 (секція №1), 49080, м. Дніпро, Донецьке шосе, б.9 (код 34562301) на користь Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради, 49101, м.Дніпро, вул. Червона, 21А, (код 03341305) 4 423,15 грн. - боргу, 979,28 грн . - судового збору.

У решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання його повного тексту, якщо не буде оскаржено в апеляційному порядку.

Повний текст рішення виготовлено 15.05.2017

Головуючий колегії - суддя С.Г.Юзіков

Суддя Ю.В.Фещенко

Суддя О.В. Ліпинський