Рішення

від 25.04.2017 по справі 911/652/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" квітня 2017 р. Справа № 911/652/17

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Баядера Логістик , м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю ГСВ-2008 , Київська обл., Ставищенський р-н, с. Торчиця про стягнення 21010,12 грн. за участю представників:

позивача:ОСОБА_1 - дов. від 31.12.2016 відповідача:не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Баядера Логістик (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю ГСВ-2008 (далі - відповідач) про стягнення 21010,12 грн., з яких 15276,90 грн. основний борг, 4663,83 грн. 20% річних та 1069,39 грн. штраф.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки від 06.03.2015 № 1126-15 щодо здійснення розрахунку за поставлений товар у строк визначений договором.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Між сторонами у справі було укладено договір поставки від 06.03.2015 № 1126-15 (далі - договір), відповідно до умов якого, позивач - постачальник зобов'язався передати у власність відповідача - покупця алкогольні напої (надалі - товар), а покупець зобов'язався прийняти і оплатити товар в порядку, визначеному умовами цього договору.

Найменування, кількість та асортимент товару визначаються покупцем у замовленні та зазначається постачальником у видатковій накладній на товар (п. 4.1 договору).

Пунктом 5.2 договору визначено, що ціна на товар зазначається постачальником у видатковій накладній на товар. Загальна сума договору дорівнює загальній вартості товару, який постачальник поставив покупцю впродовж всього строку дії даного договору згідно видаткових накладних на товар (п. 5.3 договору).

Відповідно до п. 6.1 договору розрахунки за товар здійснюються покупцем протягом 14 календарних днів з дня отримання товару, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника або в іншому, узгодженими сторонами порядку та формі, що не суперечить чинному законодавству України, або за домовленістю сторін - шляхом попередньої оплати.

Даний договір чинний (строк дії): протягом 2 років з дати укладення. У випадку, якщо жодна із сторін не заявила про свої наміри розірвати або змінити договір за один місяць до його закінчення, даний договір вважається автоматично пролонгованим на той же термін та на тих же умовах (п. 9.7 договору).

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 15424,62 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними: від 26.06.2015 № 117687/112536 на суму 4605,84 грн., від 26.06.2015 № 117681/112534 на суму 721,68 грн., від 31.07.2015 № 144146/137975 на суму 4335,72 грн., від 31.07.2015 № 144149/137978 на суму 1887,12 грн., від 12.09.2015 № 175570/168722 на суму 1792,56 грн., від 12.09.2015 № 175568/168721 на суму 2081,70 грн., які підписані в двосторонньому порядку повноважними представниками сторін та скріплені печатками підприємств, завірені копії яких залучені до матеріалів справи.

Разом з тим, відповідач свої зобов'язання щодо здійснення повного розрахунку за поставлений товар не виконав, в зв'язку з чим за ним за твердженням позивача, на час звернення з даним позов рахувався борг в розмірі 15276,90 грн. - різниця між перерахованими грошовими коштами та загальною вартістю поставленого товару.

Суд, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив, що на час звернення позивача з даним позовом за відповідачем рахувався борг за поставлений товар згідно перелічених вище видаткових накладних в сумі 13555,22 грн. - різниця між перерахованими грошовими коштами та загальною вартістю поставленого товару, оскільки позивач звертаючись з даним позовом 06.03.2017 не врахував здійснені відповідачем часткові оплати 22.02.2017 в сумі 1000 грн. та 23.02.2017 в сумі 721,68 грн., що в загальному розмірі становить 1721,68 грн.

Зазначені часткові оплати в сумі 1721,68 грн. підтверджуються прибутковими касовими ордерами: від 22.02.2017 № 17894 на суму 1000 грн., від 23.02.2017 № 18074 на суму 721,68 грн., завірені копії яких залучені до матеріалів справи.

З відтиску штампу канцелярії господарського суду Київської області на позовній заяві, вбачається, що позивач з вказаною позовною заявою від 21.02.2017, звернувся до господарського суду Київської області 06.03.2017.

За таких обставин, позивачем безпідставно заявлено до стягнення суму боргу в розмірі 1721,68 грн. за поставлений товар по зазначеним вище видатковим накладним, у зв'язку з чим вказані вимоги в цій частині є безпідставними, а відтак суд відмовляє в їх задоволенні. Доказів протилежного позивач суду не надав.

Оскільки відповідач своїх договірних зобов'язань щодо здійснення розрахунку за поставлений товар в повному обсязі не виконав, за ним рахується борг в розмірі 13555,22 грн. - різниця між перерахованими грошовими коштами та загальною вартістю поставленого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін.

Приписами п. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх договірних зобов'язань щодо здійснення повного розрахунку за поставлений товар, в зв'язку з чим, за ним на час розгляду справи рахується борг в розмірі 13555,22 грн. Доказів сплати вказаного боргу відповідач суду не надав.

Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 13555,22 грн. заборгованості за поставлений товар.

Враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов'язання щодо здійснення розрахунку за поставлений товар, позивач просить суд стягнути з відповідача 20% річних з простроченої суми грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п. 9.2 договору у випадку порушення покупцем строків оплати отриманого від постачальник товару, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику 20 % річних від суми боргу за користування чужими коштами.

Згідно розрахунку позивача 20% річних з прострочених сум за загальний період прострочення з 11.07.2015 по 21.02.2017 складають 4663,83 грн.

Згідно з правильним арифметичним розрахунком 20% річних, який був зроблений судом, з урахуванням заявленого позивачем періоду нарахування 20% річних, стягненню підлягають 20% річних в розмірі 4658,87 грн. В решті заявлених до стягнення сум 20% річних в розмірі 4,96 грн. суд відмовляє, з огляду на їх безпідставність.

Також, позивач на підставі п. 7.1 договору просить суд за порушення строків оплати вартості одержаного товару більше ніж 30 календарних днів, стягнути з відповідача штраф у розмірі 7% від суми боргу, розмір якого за розрахунком позивача складає 1069,39 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Здійснений позивачем розрахунок штрафу є арифметично вірним, відповідає вказаним вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога позивача в цій частині підлягає задоволенню.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача в розмірі 13555,22 грн. перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 13555,22 грн. основного боргу, 4658,87 грн. 20% річних та 1069,39 грн. штрафу є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню. В решті позовних вимог суд відмовляє з огляду на їх безпідставність.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 129 1 Конституції України, ст.ст. 4 3 , 33, 44, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ГСВ-2008 (09413, Київська обл., Ставищенський район, с. Торчиця, вул. Першотравнева, 9, ідентифікаційний код 39578544) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Баядера Логістик (02088, м. Київ, вул. Харченка Євгенія, 42, ідентифікаційний код 35871504) 13555 (тринадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят п'ять) грн. 22 коп. основного боргу, 4658 (чотири тисячі шістсот п'ятдесят вісім) грн. 87 коп. 20% річних, 1069 (одну тисячу шістдесят дев'ять) грн. 39 коп. штрафу, 1468 (одну тисячу чотириста шістдесят вісім) грн. 51 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Ю.В. Подоляк

Дата підписання рішення 13.05.2017.