ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"10" травня 2017 р.Справа № 916/645/17
За позовом : Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Сучасні перспективи"
Про стягнення 1000010,03 грн.
Суддя Д'яченко Т.Г.
Представники:
Від позивача: ОСОБА_2, за довіреністю
Від відповідача: Гурська Н.О., за довіреністю
Суть спору: Позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Сучасні перспективи", у якій просить суд стягнути з відповідача 1000010,13 грн. боргу за договором поставки товару віл 02.07.2015р. №02/07/15-01.
10.04.2017р. до господарського суду Одеської області представником відповідача надано заяву, відповідно до якої відповідач визнає позовні вимоги позивача у розмірі 1000010,03 грн. в повному обсязі та зазначає, що наразі не має можливості сплатити вартість поставленого товару за Договором поставки від 02.07..2015р. №02/07/15-01р.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, суд встановив.
02 липня 2015 року між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Сучасні перспективи" (покупець) було укладено Договір поставки №02/07/15-01 (надалі - договір) за умовами якого постачальник поставляє, а покупець купує арматуру (надалі - товар) в кількості, за ціною та в асортименті, зазначених у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною цього договору.
Відповідно до п. 3.1. Договору, покупець здійснює оплату вартості кожної поставленої партії товару шляхом безготівкового перерахунку грошових коштів на банківський рахунок постачальника.
Покупець оплачує товар наступним чином: вартість товару у розмірі 100% оплачується на умовах відстрочення платежу. (п. 3.3. Договору).
Відповідно до п. 4.1. Договору, поставка товару за договором має проводитись постачальником погодженими партіями, у строки та на умовах цього договору, а також у строки які визначені у специфікаціях, що погоджена сторонами, якщо сторони окремо не домовились про інше.
На виконання умов укладеного договору, позивачем - Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 на користь відповідача було поставлено товар на загальну суму 1000010,03 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме видатковими накладними №ТК-0000001 від 03 липня 2015р. на суму 207703 грн., №ТК-0000002 від 06 липня 2015р. на суму 196650 грн., №ТК-0000003 від 07 липня 2015р. на суму 193800грн., №ТК-0000008 від 08 липня 2015р. на суму 179928,68 грн., №ТК-0000005 від 09 липня 2015р. на суму 221928,38 грн., які підписані з обох сторін та скріплені палетками. (а.с. 17-21).
Позивачем на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю „Сучасні перспективи" було скеровано рахунок-фактуру № ТК-0000001 від 02.07.2015р. про сплату вартості поставленого товару у розмірі 1000010,03 грн., відповідно до якого покупець був зобов'язаний сплатити вартість поставленого товару у строк до 07.07.2015р.
Однак, як зазначає позивач, станом на момент розгляду справи існуюча заборгованість з боку відповідача за умовами укладеного договору поставки від 02.07..2015р. №02/07/15-01 є непогашеною.
Відповідно до п. 5.1. Договору, постачальник зобов'язується передати товар на умовах, передбачених Договором.
Згідно до п. 5.2. Договору, Покупець зобов'язується повністю і вчасно оплатити товар постачальнику та прийняти товар в порядку та на умовах, визначених договором.
Відповідно до п. 9.1. Договору у випадку невиконання чи неналежного виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до законодавства та умов договору.
Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31 грудня 2015 року та повного виконання сторонами своїх зобов'язань.(п. 15.1. Договору).
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням прийнятих на себе договірних зобов'язань відповідачем за Договором поставки №02/07/15-01 від 02 липня 2015 року та направлені на стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 1000010,03 грн. вартості поставленого товару.
Суд, розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.
У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України).
Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Дослідивши обставини спору, судом було встановлено факт поставки позивачем відповідачу товару на загальну суму 1000010,03 грн., а також факт неналежного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю „Сучасні перспективи" прийнятих на себе грошових зобов'язань за умовами Договору поставки №02/07/15-01 від 02 липня 2015 року щодо оплати вартості поставленого товару.
Приймаючи до уваги те, що позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення вартості поставленого товару в розмірі 1000010,03грн. підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, визнані представником відповідача, суд вважає такі вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог зі стягненням з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 1000010,03 грн. вартості поставленого товару за Договором поставки №02/07/15-01 від 02 липня 2015 року.
На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору в сумі 15000,15 грн. покладаються на відповідача.
Керуючись, ст.ст. 44, 49, 78, 82-85 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
1.Позов задовольнити.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Сучасні перспективи" (65007, м. Одеса, вул. Водопровідна, 1А; код 35289987) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (65000, АДРЕСА_1; код НОМЕР_1) 1000010 (один мільйон десять) грн. 03 коп. боргу за договором поставки товару віл 02.07.2015р. №02/07/15-01 та витрати по сплаті судового збору у розмірі 15000 (п'ятнадцять тисяч) грн. 15 коп.
Повний текст рішення складено 15 травня 2017 р.
Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Т.Г. Д'яченко
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 10.05.2017 |
Оприлюднено | 19.05.2017 |
Номер документу | 66507814 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Д'яченко Т.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні