Рішення

від 11.05.2017 по справі 917/370/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.05.2017р. Справа № 917/370/17

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрпошта", вул. Хрещатик 22, м. Київ, 01001, в особі Полтавської дирекції Публічного акціонерного товариства "Укрпошта", вул. 1100-річчя Полтави, б. 2, м. Полтава, 36000

до Дочірнього підприємства "Інвентаризатор" приватного підприємства "Миргородське підприємство технічної інвентаризації та експертиз "Інвентаризатор", вул. Лесі Українки 10, м. Гадяч, Полтавська область, 37300

про стягнення 3149 грн. 35 коп.

Суддя Семчук О.С.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 1392 від 25.04.2017р.)

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Укрпошта", в особі Полтавської дирекції Публічного акціонерного товариства "Укрпошта" (далі - позивач/ ПАТ "Укрпошта") звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом до Дочірнього підприємства "Інвентаризатор" приватного підприємства "Миргородське підприємство технічної інвентаризації та експертиз "Інвентаризатор" (далі - відповідач/ ДП "Інвентаризатор") про стягнення 3149 грн. 35 коп. заборгованості, з яких: 2581,26 грн. - основна заборгованість, 569,09 грн. - пеня. В обґрунтування позову позивач посилається на неналежне виконання відповідачем договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна № 05-606 від 20.05.2013р.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 15.03.2017р. порушено провадження у справі, розгляд якої призначено на 11.04.2017р.

В зв'язку із невиконанням відповідачем вимог суду та неявкою в судове засідання представника відповідача, суд ухвалою від 11.04.2017р. відклав розгляд справи на 11.05.2017р.

Представник відповідача в судове засідання 11.05.2017р. не з'явився. Копія ухвали суду від 11.04.2017р., що була направлена на адресу відповідача вказану у позовній заяві не повернулася до суду, докази вручення відповідачу вказаної копії ухвали в матеріалах справи відсутні.

Згідно п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (далі - Постанова Пленуму ВГСУ № 18), особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). За змістом цієї норми, зокрема, у разі якщо ухвалу у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Адреса відповідача зазначена у позовній заяві відповідає його місцезнаходженню, відповідно до відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Таким чином, відповідач належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення судового засідання.

В п. 3.9.2. Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р. зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідач відзиву на позов не надав.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, керуючись ст. 75 ГПК України, судом розглянуто справу за наявними матеріалами.

Представник позивача в судовому засіданні 11.05.2017р. позов підтримав у повному обсязі.

В судовому засіданні 11.05.2017р. суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст. 85 ГПК України та повідомив дату виготовлення повного тексту рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

23.05.2013р. між позивачем (орендодавець за договором) та відповідачем (орендар за договором) було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 39/13-Н (далі - договір оренди).

Відповідно до п. 1.1, 1.2. договору орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування державне майно - нежитлове приміщення розташоване за адресою: вул. 50 років Жовтня, 22, м. Гадяч Полтавської обл.

23.05.2013р. між позивачем та відповідачем був укладений (підписаний) Договір № 05-606 від 20.05.2013р. про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна (далі - договір, копія договору - в матеріалах справи).

Згідно п. 7.2. договору сторони домовилися, що умови даного договору застосовуються до тих відносин, які виникли між ними, починаючи з моменту підписання договору оренди.

Відповідно до п. 1.1. договору Сторона 1 (позивач) бере на себе зобов'язання надавати Стороні 2 (відповідачу) послуги з опалення, електропостачання приміщень, що знаходяться за адресою: Полтавська область, м. Гадяч, вул. 50 років Жовтня, 22 (договір оренди № 39/13-Н від 23.05.2013).

Згідно з п. 1.2. договору відповідач зобов'язувався відшкодовувати Позивачу наступні витрати:

- оплата рахунків за теплопостачання пропорційно займаній площі;

- оплата рахунків за технічне обслуговування систем теплопостачання пропорційно займаній площі;

- оплата вартості утримання зовнішніх теплових мереж пропорційно займаній площі;

- оплата вартості аварійного ремонту теплової мережі пропорційно займаній площі;

- компенсація витрат на відрядження та проходження навчання відповідальних за теплове, електрогосподарство пропорційно займаній площі;

- оплата рахунків за спожиту електроенергію;

- компенсація податку на землю пропорційно займаній площі;

- оплата рахунків за водопостачання та водовідведення.

Сторони договору погодили, що відшкодування витрат з електропостачання та опалення приміщень здійснюється відповідачем шляхом перерахування на розрахунковий рахунок позивача коштів відповідно до виставлених рахунків (п. 4.1 договору). Термін оплати - десять днів після одержання рахунку, але не пізніше 25 числа наступного за розрахунковим місяцем (п. 4.2. договору).

Позивач стверджує, що відповідач систематично не виконував умови договору в частині своєчасного відшкодування витрат.

Згідно наданого позивачем розрахунку за березень, квітень, травень, серпень 2014р. витрати балансоутримувача на утримання орендованого майна, які підлягали відшкодуванню відповідачем, становлять 3099,21 грн. Відповідач здійснив часткове відшкодування на загальну суму 517,99 грн. Таким чином, заборгованість відповідача становить 2581,26 грн.

На підтвердження наданих відповідачу комунальних послуг (електро- та водопостачання) позивач надав суду довідки за лютий, березень, квітень та липень 2014р.

Крім цього, позивачем надано копії рахунків-фактур виставлених відповідачу на відшкодування витрат на газопостачання, електропостачання та водопостачання.

Заперечень стосовно кількості та вартості наданих відповідачу комунальних послуг, які підлягають відшкодуванню, від відповідача не надійшло. Докази повної оплати заборгованості відповідачем в матеріалах справи відсутні. Таким чином, відповідачем залишаються несплаченими 2581,26 грн. заборгованості по відшкодуванню комунальних платежів.

Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача суми основного боргу, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.ст. 173 -175 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання є господарським зобов'язанням. В силу якого, один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають, в тому числі, на підставі договору.

Статтями 525 та 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (стаття 610 ЦК України).

За даних обставин, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат за комунальні послуги в розмірі 2581,26 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

За неналежне виконання відповідачем умов договору позивач посилаючись на п. 5.4. договору просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 568,09 грн.

При вирішенні питання щодо стягнення з відповідача суми пені, суд виходить з наступного.

Згідно п. 5.4. договору у випадку прострочення терміну оплати, передбаченого п. 4.2 даного договору, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі одинарної облікової ставки НБУ, що діяла на період за який нараховується пеня, за кожний день прострочення оплати від несплаченої суми.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку, він нараховує пеню на суму боргу 3068,70 грн. за період з 11.02.2015р. по 07.10.2015р.

Згідно п. 4.2. договору сторонами встановлено термін оплати - десять днів після одержання рахунку, але не пізніше 25 числа наступного за розрахунковим місяцем. Тобто, рахунок за березень 2014р. на суму 1058,10 грн. відповідач мав оплатити не пізніше 25.04.2014р., рахунок на квітень 2014р. на суму 1331,87 грн. - не пізніше 25.05.2014р., рахунок за травень 2014р. на суму 694,11 грн. - не пізніше 25.06.2014р., рахунок за серпень 2014р. в сумі 15,13грн. - не пізніше 25.09.2014р.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Тобто нарахування пені за прострочення зобов'язання по відшкодуванню витрат орендодавця на утримання орендованого майна припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, а саме:

- нарахування пені по рахунку за березень 2014 р. припиняється 25.10.2014р.;

- нарахування пені по рахунку за квітень 2014 р. припиняється 25.11.2014р.;

- нарахування пені по рахунку за травень 2014 р. припиняється 25.12.2014р.;

- нарахування пені по рахунку за серпень 2014 р. припиняється 25.03.2015р.

Отже, позивач безпідставно нараховує пеню на суму боргу 3068,70 грн. за період з 11.02.2015р. по 07.10.2015р. Із врахуванням вимог п. 6 ст. 232 ГК України та умов договору стягненню підлягає пеня у розмірі одинарної облікової ставки НБУ, що діяла на період за який нараховується пеня, нарахована з 11.02.2015р. по 25.03.2015р. на суму боргу 15,13 грн. (рахунок за серпень 2014р.).

Суд здійснив перерахунок суми пені за допомогою калькулятора системи "Ліга. ОСОБА_2 9.5.3" та встановив, що позовна вимога про стягнення пені підлягає задоволенню частково, на суму 0,45 грн.

В іншій частині вимога про стягнення пені задоволенню не підлягає.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Інвентаризатор" приватного підприємства "Миргородське підприємство технічної інвентаризації та експертиз "Інвентаризатор" (вул. Лесі Українки, 10, м. Гадяч, Полтавська область, 37300; код ЄДРПОУ 34401418) на користь Публічного акціонерного товариства "Укрпошта" (вул. Хрещатик 22, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 21560045), в особі Полтавської дирекції Публічного акціонерного товариства "Укрпошта" (вул. 1100-річчя Полтави, б. 2, м. Полтава, 36000; ідентифікаційний код 21061678) 2581 грн. 26 коп. основного боргу, 0 грн. 45 коп. пені, 1311 грн. 62 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 15.05.2017р.

Суддя О.С. Семчук