Рішення

від 11.05.2017 по справі 922/883/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" травня 2017 р.Справа № 922/883/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Чистякової І.О.

при секретарі судового засідання Сінченко І.В.

розглянувши справу

за позовом Військового прокурора Харківського гарнізону, м. Харків в інтересах держави в особі 1. Міністерства оборони України, м. Київ 2. Державного підприємства Міністерства оборони України "Харківське управління механізації та будівництва", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будцентр Витязь", м. Харків про зобов'язання повернути майно шляхом складання акту приймання-передачі за участю представників:

прокурора - Волик О.Г., посвідчення №035279 від 26.08.2015;

представника 1-го позивача - ОСОБА_1, довіреність №220/467/д від 26.12.2016;

представника 2-го позивача - ОСОБА_2, наказ №4 від 06.06.2016;

представника відповідача - ОСОБА_3, довіреність №б/н від 10.05.2017

ВСТАНОВИВ:

Військовий прокурор Харківського гарнізону звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (1-ий позивач) та Державного підприємства Міністерства оборони України "Харківське управління механізації та будівництва" (2-ий позивач) до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Будцентр Витязь", в якому просить суд зобов'язати відповідача повернути 2-му позивачу кран баштовий КБ-405, інвентарний номер 6225-87, заводський номер 448, шляхом складання акту приймання - передачі.

Свої позовні вимоги прокурор обґрунтовує тим, що, у зв'язку з припиненням договору оренди механізмів №1/04 від 24.12.2004 2-им позивачем залишено на зберіганні у відповідача орендоване за вказаним договором майно (кран баштовий КБ-405, інвентарний номер 6225-87, заводський номер 448), проте відповідач ухиляється від повернення цього майна, що стало підставою для звернення прокурора до суду з даним позовом.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17 березня 2017 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 29 березня 2017 року о 10:40 годині. Цією ж ухвалою суду витребувано у сторін додаткові докази.

Прокурор 29.03.2017 через канцелярію суду надав письмові пояснення (вх. №10509), в яких підтримує позов.

В судовому засіданні 29 березня 2017 року було оголошено перерву до 14:20 год. 05 квітня 2017 року відповідно до приписів ст. 77 ГПК України для надання можливості представнику відповідача ознайомитись з матеріалами справи та надати обґрунтований відзив на позовну заяву.

Відповідач 04.04.2017 через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву (вх. №11204) та клопотання про залишення позовної заяви без розгляду (вх. №11221).

У відзиві на позовну заяву відповідач заперечує проти задоволення позову та повідомляє проте, що він не заперечував проти повернення майна його власнику у фактичному стані, в якому його було отримано, а тому відповідачем не порушено вимоги укладеного правочину. Також, відповідач вважає, що відсутні правові підстави для звернення прокурора з даним позовом до суду.

В судовому засіданні 05 квітня 2017 року було оголошено перерву до 11:00 год. 18 квітня 2017 року відповідно до приписів ст. 77 ГПК України для надання можливості прокурору надати обґрунтовані письмові пояснення стосовно доводів відповідача викладених у відзиві на позовну заяву та клопотанні про залишення позовної заяви без розгляду, а також для надання довідки УДКСУ у Шевченківському районі м. Харкова про зарахування судового збору до Державного бюджету, сплаченого згідно платіжних доручень № 3959 від 28.12.2016 та № 607 від 01.03.2017 та документального підтвердження дійсної вартості спірного майна, що підлягає поверненню другому позивачу.

Представник 2-го позивача 13 квітня 2017 р. надав письмові пояснення (вх. №12508), які судом долучено до матеріалів справи.

У наданих до суду письмових поясненнях 2-ий позивач підтримує позов та просить повернути майно в тому стані, в якому воно було передано відповідачу згідно акту від 2005 року.

Також, представник 2-го позивача повідомив, що згідно довідки № 19 від 31.03.2017 балансова вартість крану баштового КБ-405, інвентарний номер 6225-87, заводський номер 448 станом на 01.04.2012 становила 9084,63 грн., а станом на 01.04.2017 р. - 0 грн.

Представник 1-го позивача 18 квітня 2017 р. надав письмові пояснення (вх. №12770), які судом долучено до матеріалів справи.

У наданих до суду письмових поясненнях 1-ий позивач підтримує позов та зазначає, що 1-ий позивач як центральний орган виконавчої влади і військового управління в системі Збройних Сил України є уповноваженим державою органом здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, проте ані 1-им, ані 2-им позивачем до теперішнього часу не здійснювалось будь-яких заходів по поверненню спірного майна, а тому наявні підстави для здійснення військовим прокурором Харківського гарнізону представництва інтересів держави в особі Міністерства оборони України та Державного підприємства Міністерства оборони України "Харківське управління механізації та будівництва".

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18 квітня 2017 року розгляд справи відкладено на 11 травня 2017 р. о 11:00 год.

Представник відповідача 10 травня 2017 р. надав письмові пояснення (вх. №14661), які судом долучено до матеріалів справи.

У письмових поясненнях, відповідач зокрема повідомляє про те, що між сторонами не було досягнуто домовленості щодо врегулювання спору шляхом укладення мирової угоди та заперечує проти задоволення позову.

Прокурор 11 травня 2017 року через канцелярію суду надав супровідним листом (вх. №15054), додаткові документи, зазначені у додатку, які судом долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 11.05.2017 прокурор підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Представник 1-го позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Представник 2-го позивача в судовому засіданні також підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши пояснення учасників судового процесу, суд встановив наступне.

Між Закритим акціонерним товариством «Витязь» , правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Будцентр Витязь" (надалі - відповідач) та Державним Підприємством Міністерства оборони України «Харківське управління механізації та будівництва» (надалі - 2-ий позивач) 24 грудня 2004 року укладено договір оренди №1/04, яким відповідач передав позивачу в оренду баштовий кран КБ-405, заводський номер №337 за фактичним технічним станом терміном до 23.12.2014.

В 2012 році Закрите акціонерне товариство «Витязь» перетворене шляхом створення Товариства з обмеженою відповідальністю «Будцентр Витязь» , до якого перейшли всі права та обов'язки Закритого акціонерного товариства «Витязь» , про що проведено державну реєстрацію -04.07.2012.

Згідно з умовами п.1.1. договору орендодавець передає , а орендар приймає в оренду баштовий кран КБ-405, заводський №337, інвентарний №6225-87, реєстраційний №1100, по фактичному технічному стану.

Факт передачі відповідачу вищевказаного майна підтверджується актом приймання - передачі орендованого майна у оренду від 24.12.2004 (а.с.13).

Відповідно до п.8.1. Договору після закінчення терміну оренди, Орендар зобов'язаний передати Орендодавцю орендовану техніку впродовж п'яти днів з моменту закінчення терміну оренди за актом прийому - передачі.

Згідно з п.8.2. Договору орендована техніка повинна бути передана Орендодавцю комплектною в технічно справному стані з урахуванням нормального зносу і з усією технічною документацією.

Строк дії цього договору з 24 грудня 2004 року по 23 грудня 2014 року включно (п.4.2. Договору).

Додатковою угодою №1 від 20.08.2007 до договору оренди механізмів №1/04 від 24.12.2004 сторони виклали п.1.1. Договору у наступній редакції: "орендодавець передає , а орендар приймає в оренду баштовий кран КБ-405-2А, заводський №448, інвентарний №6225-87 по фактичному стану".

Поряд з цим під час розгляду господарської справи № 922/618/16 судом з'ясовано, що 12.03.2012 позивач запропонував відповідачу розірвати договір оренди та припинити з 01.03.2012 плату за оренду крану.

Листом від 12.03.2012 №64 відповідач погодився на розірвання договору оренди баштового крану №1/04 від 24.12.20004, та просив залишити вищеозначений баштовий кран у позивача на тимчасове зберігання до моменту його реалізації без нарахування плати за зберігання.

Як вбачається з матеріалів справи 12 березня 2012 року 2-ий позивач передав відповідачу на відповідальне зберігання майно, що підтверджується актом приймання - передачі баштового крану на зберігання (а.с. 16).

2-ий позивач 30.06.2015 звернувся з листом №55 до відповідача, в якому вимагав повернути майно передане на зберігання.

Проте, станом на час розгляду справи відповідач вказане майно не повернув.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як свідчать матеріали справи, між 2-им позивачем та відповідачем виникли зобов'язання, які за своєю правовою природою є правовідносинами, що випливають із договору зберігання.

Відповідно до статті 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Частиною першою статті 938 Цивільного кодексу України встановлено, що зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання.

Згідно ч. 1 ст. 937 Цивільного кодексу України договір зберігання укладається у письмовій формі у випадках, встановлених статтею 208 цього Кодексу. Договір зберігання, за яким зберігач зобов'язується прийняти річ на зберігання в майбутньому, має бути укладений у письмовій формі, незалежно від вартості речі, яка буде передана на зберігання. Письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 949 Цивільного кодексу України зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.

Повернення речі повинно бути оформлено шляхом підписання певного документу (акта) представниками сторін, який повинен містити перелік та опис речей, що повертаються зберігачем. У такому випадку сторона договору зберігання може бути впевнена у відсутності претензій іншої сторони щодо кількості/якості речей, що повернені.

Відповідно до ст. 953 Цивільного кодексу України зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не спростовано доводів прокурора, як і не надано доказів повернення майна 2-му позивачу та не надано доказів правомірності утримання спірного майна.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що вимоги прокурора про зобов'язання відповідача повернути 2-му позивачу кран баштовий КБ-405, інвентарний номер 6225-87, заводський номер 448, шляхом складання акту приймання - передачі, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно доводів відповідача про неможливість представництва прокурором інтересів держави в даному спорі, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. ст. 1, 10 Закону України "Про оборону України" Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади і військового управління в системі Збройних Сил України, які створені для захисту суверенітету, незалежності та територіальної цілісності України.

Міністерство оборони України згідно рішення Конституційного Суду України №3-РП/99 є уповноваженим державою органом здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про Збройні Сили України" збройні сили України організаційно складаються з органів військового управління, об'єднань, з'єднань, військових частин, установ та організацій. Органами на місцях є підпорядковані Міністру оборони України командири зазначених військових формувань. Вони зобов'язані вживати заходи для відшкодування завданої державі шкоди, для чого діяти відповідно до Закону, в тому числі в разі необхідності представляти інтереси держави у судах.

Також, згідно з положеннями ст. 131-1 Конституції України на прокуратуру покладено функції представництва інтересів громадянина або держави у випадках, визначених законом.

Відповідно до ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі №1-1/99 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин тим, що в них є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, захист прав усіх суб'єктів права власності та і господарювання тощо.

Оскільки "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Оскільки безпосереднім балансоутримувачем та суб'єктом, що наділений правами господарського відання спірним майном - баштовим краном КБ-405 є Державне підприємство Міністерства оборони України "Харківське управління механізації та будівництва", а органом управління даним майном виступає центральний орган виконавчої влади, що реалізує політику військового управління в системі Збройних Сил України - Міністерство оборони України, за таких обставин останні виступають повноправними позивачами по справі.

Враховуючи вищевикладене, доводи відповідача є безпідставними та необґрунтованими.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та покладає на відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 1600,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 11, 15, 16, 174, 509, 526, 627, 936, 938, 949, 953 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Будцентр Витязь" (61200, м. Харків, пр. Московський, 247-Б, код ЄДРПОУ 22633480) повернути Державному підприємству Міністерства оборони України "Харківське управління механізації та будівництва" (61017, м. Харків, вул. Котлова, 218, код ЄДРПОУ 24975516) кран баштовий КБ-105, інвентарний номер 6225-87, заводський номер 448 шляхом складання акту приймання - передачі.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будцентр Витязь" (61200, м. Харків, пр. Московський, 247-Б, код ЄДРПОУ 22633480) на користь Військової прокуратури Харківського гарнізону (61045, м. Харків, вул. Клочківська, 228, платник - Генеральна прокуратура України, рах. 35211001000164, код банку 820172, код ЄДРПОУ 00034051) витрати по сплаті судового збору в сумі 1600,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 16.05.2017 р.

Суддя ОСОБА_4