Ухвала

від 11.05.2017 по справі 757/9689/17-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-cc/796/1482/2017 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2017 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

при секретарі судового засідання ОСОБА_5

з участю:

прокурора ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу представника ТОВ «ФКР» - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20 лютого 2017 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого в особливо важливих справах - криміналіста слідчого відділу Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області ОСОБА_8 , погоджене прокурором відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_6 , та накладено арешт на кошти, які знаходяться на банківських рахунках №№ НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , відкритих ТОВ «ФКР» (ЄДРПОУ 38608232) в АТ «Укрсиббанк» (МФО 351005), шляхом заборони будь - яких видаткових операцій по рахункам, за виключенням видаткових операцій щодо сплати заробітної плати та обов`язкових платежів до державного бюджету зі сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), з можливістю зарахування грошових коштів на рахунки.

Відповідно до ухвали, слідчий суддя врахувавши достатні підстави вважати, що майно, на яке слідчий просить накласти арешт, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, є знаряддям злочину, може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та є таким, що використовується для сприяння діяльності терористичних організацій, дійшов до висновку про необхідність накладення арешту на грошові кошти з метою збереження речових доказів, оскільки слідчим доведено, що у разі незастосування такого заходу забезпечення існують ризики приховування, відчуження та зникнення цього майна.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, представник ТОВ «ФКР» - адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати, посилаючись на її незаконність та необґрунтованість, та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги адвокат зазначає, що слідчим у клопотанні не доведена наявність передбачених ст. 170 КПК України підстав, необхідних для накладення арешту у даному кримінальному провадженні. Додає, що ТОВ «ФКР» за своїм процесуальним статусом не входить до кола осіб, майно яких може бути арештоване та вказує, що жодній посадовій особі товариства або його співробітникам не повідомлено про підозру, що на думку адвоката, підтверджує відсутність доказів, які б доводили існування обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 258-3 КК України.

Далі в апеляційній скарзі, адвокат зазначає, що слідчим не зазначено та не доведено наявності на банківських рахунках ТОВ «ФКР» грошових коштів, що відповідають положенням ст. 96-2 КК України та які одержані у незаконний спосіб. Додає, що грошові кошти отримані підприємством від контрагентів внаслідок здійснення законної господарської діяльності, а тому, на думку апелянта, відсутні підстави для накладення арешту з метою забезпечення спеціальної конфіскації.

Також адвокат зазначає, що слідчим суддею не наведено суми грошових коштів, які знаходяться на рахунках ТОВ «ФКР» у АТ «Укрсиббанк», не обґрунтовано, яким чином вказані грошові кошти можуть бути знаряддям вчинення кримінального правопорушення, використовуються для сприяння діяльності терористичних організацій та за якими операціями такі суми надійшли на банківські рахунки, а тому, як стверджує адвокат, визнання цих грошових коштів речовими доказами у кримінальному провадженні та накладення на них арешту з метою збереження речових доказів є необгрунтованим.

У підсумку, апелянт зазначає, що слідчим суддею, в порушення вимог ст. 173 КПК України, не враховано наслідків накладення арешту для третіх осіб, оскільки накладення арешту на грошові кошти спричинить простій підприємства та невиконання ним своїх господарських зобов`язань.

Одночасно апелянт ставить питання про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування причин пропуску строку зазначає, що слідчий суддя розглянув клопотання без повідомлення власника майна, своє рішення в цій частині не мотивував. Додає, що про наявність оскаржуваної ухвали представнику товариства стало відомо 01.03.2017 року з Єдиного державного реєстру судових рішень, а з апеляційною скаргою апелянт звернувся у той же день.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скаргипредставника ТОВ «ФКР», дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника ТОВ «ФКР» - адвоката ОСОБА_7 підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, у відповідності до абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, що в даному випадку мало місце, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Враховуючи, що власник майна та його представник у судовому засіданні суду першої інстанції участі не приймали, про наявність оскаржуваної ухвали представнику товариства стало відомо 01.03.2017 року з Єдиного державного реєстру судових рішень, апеляційна скарга подана у той же день, а саме 01.03.2017 року, пятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді апелянтом не порушено, а тому і не підлягає поновленню.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, у провадженні слідчого відділу Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області перебувають матеріали кримінального провадження № 22016101110000185, відомості про яке 03.10.2016 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України.

Слідчий в особливо важливих справах - криміналіст слідчого відділу Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області ОСОБА_8 , за погодженням із прокурором відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_6 , звернувся до Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на кошти, які знаходяться на банківських рахунках відкритих ТОВ «ФКР» в АТ «Укрсиббанк», шляхом заборони будь - яких видаткових операцій по рахункам, за виключенням видаткових операцій щодо сплати заробітної плати та обов`язкових платежів до державного бюджету зі сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), з можливістю зарахування грошових коштів на рахунки, яке ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 20 лютого 2017 року задоволено та накладено арешт на зазначене у клопотанні слідчого майно.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. 94, ст. 132, ст. 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину і достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Однак, зазначених вимог закону слідчий суддя та слідчий не дотрималися.

Як вбачається з матеріалів провадження, слідчий ОСОБА_8 звертаючись до суду з клопотанням про арешт майна зазначив, що метою накладення арешту на майно є забезпечення збереження речових доказів (а.с. 3).

Разом з цим, колегія суддів вважає, що слідчий, який вважає за потрібне звернутись до слідчого судді з клопотанням про арешт майна з метою забезпечити збереження речового доказу, першочергово має визнати майно, на яке він просить накласти арешт, речовим доказом у кримінальному провадженні шляхом винесення про це постанови, в якій має зазначити підстави визнання майна речовим доказом, з огляду на положення ст. 98 КПК України, проте таких дій слідчим вчинено не було, з огляду на відсутність у доданих до клопотання матеріалах постанови про визнання майна речовим доказом.

Наведені обставини, на переконання колегії суддів, свідчать про відсутність підстав для накладення арешту саме з метою забезпечення збереження речового доказу, а іншої мети ініціатором клопотання не зазначено та не доведено прокурором в судовому засіданні.

Таким чином, у зв`язку із викладеним, колегія суддів переконана, що у такому випадку не можливо досягти інтересів досудового розслідування, забезпечити збереження речових доказів, які у подальшому можуть досліджуватись судом.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, як необґрунтована, а апеляційна скарга задоволенню з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання слідчого як такого, що внесене до суду із порушенням вимог ст. 171 КПК України та за недоведеності необхідності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах порушуватиме баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 172 ,173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ТОВ «ФКР» - адвоката ОСОБА_7 -задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20 лютого 2017 року, якою задоволено клопотання слідчого в особливо важливих справах - криміналіста слідчого відділу Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області ОСОБА_8 та накладено арешт на кошти, які знаходяться на банківських рахунках №№ НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , відкритих ТОВ «ФКР» (ЄДРПОУ 38608232) в АТ «Укрсиббанк» (МФО 351005), шляхом заборони будь - яких видаткових операцій по рахункам, за виключенням видаткових операцій щодо сплати заробітної плати та обов`язкових платежів до державного бюджету зі сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), з можливістю зарахування грошових коштів на рахунки, - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого в особливо важливих справах - криміналіста слідчого відділу Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області ОСОБА_8 , погоджене прокурором відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_6 по накладенню арешту на кошти, які знаходяться на банківських рахунках №№ НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , відкритих ТОВ «ФКР» (ЄДРПОУ 38608232) в АТ «Укрсиббанк» (МФО 351005).

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_9 ОСОБА_4