Рішення

від 11.08.2015 по справі 498/684/15-ц

ВЕЛИКОМИХАЙЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №498/684/15-ц

Провадження №2/498/230/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 серпня 2015 року смт. Велика Михайлівка

Великомихайлівський районний суд Одеської області у складі: головуючого - судді Рімашевської О. В., при секретарі - Правда Н.А., за участю представника позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Велика Михайлівка цивільну справу за позовом Кредитної спілки Поштово-Пенсійна до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач КС Поштово-Пенсійна звернувся до суду з позовом, в обгрунтування якого зазначив, що 15.03.2013 року між кредитною спілкою та відповідачем був укладений кредитний договір № ДНП-10, за яким відповідачу було надано кредит в сумі 11000,00 грн на строк до 15.03.2014 року зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 93% річних. Погашення кредиту мало здійснюватись відповідно до графіку. В позові зазначено, що відповідач ухилився від виконання зобов язань за кредитним договором; станом на 12.05.2015 року заборгованість за кредитом становить 78989,78 грн., з яких 7754,08 грн. - тіло кредиту, 13764,44 грн. - заборгованість по відсоткам; 36366,26 грн. - пеня на прострочену заборгованість по тілу кредиту; 21105,00 грн. - пеня на прострочену заборгованість по відсоткам за користування кредитом. Крім того, позивач ставить питання про стягнення з відповідача 4354,52 грн. інфляційемх втрат за несвоєчасне повернення кредиту, 6231,87 грн. інфляційних втрат за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, 3% річних на суму заборгованості за кредитом в розмірі 269,59 грн., 3% річнихвід суми заборгованості по прецентам в розмірі 374,65 грн. Зазначені суми позивач просив стягнути з відповідача на свою користь, поклавши на відповідача судові витрати.

Представник позивача в судовому засіданні уточнив позовні вимоги, зменшивши суму пред явленої до стягнення заборгованості по відсоткам до 12764,44 грн, оскільки відповідач сплатила 1000,00 грн. В іншій частині позов підтримав у повному обсязі; дав суду пояснення, аналогічні викладеним у позові, просив задовольнити уточнений позов у повному обсязі та стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнала частково. Вказала, що дійсно добровільно уклала з позивачем кредитний договір, отримала гроші, була ознайомлена з умовами договору, договір підписувала особисто, тиску на неї ніхто не чинив. Вказала, що вона мала постійну роботу та своєчасно погашала кредит, але потім її звільнили, вона поїхала за межі країни на заробітки, сподіваючись погасити заборгованість за кредитом одним платежем, але була змушена затриматись. При від їзді вона до позивача із заявами про відстрочення кредиту або кредитні канікули не зверталась, про від їзд позивача не повідомляла. Визнала позов в частині стягнення тіла кредиту, відсотків за користування кредитом, 3% річних за користування кредитними коштами. Стягнення суми пені за порушення умов договору та інфляційних втрат не визнала. Вказала, що вона офіційно не працює, не має постійних джерел доходу, тому пред явлені до стягнення суми вона сплатити не має можливості. Розрахунків сум, пред явлених до стягнення, не оспорює.

Суд, вислухавши пояснення сторін, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши матеріали справи вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ст. 15 ЦПК України розгляд даної справи належить до компетенції суду.

Згідно вимог ч. ч. 3, 4 ст. 10, ч. 1 ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами, не підлягають доказуванню.

Відповідно до ст.. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти в розмірі та на умовах, вказаних у договорі, а позичальник зобов'язується повернути кредит та виплатити відсотки, встановлені договором.

Встановлено, що 15.03.2013 року відповідач звернулась до позивача із заявою про надання кредиту (а.с.30-31).

15.03.2013 року між сторонами був укладений кредитний договір № ДНП-10 про надання позивачем відповідачу кредитних коштів в розмірі 11000,00 грн. за умовами сплати 93 % річних строком до 15.03.2014 року (а.с.26-27).

Згідно з п.2.4 договору, відповідач брав на себе зобов'язання погашати кредит щомісячними платежами в сумі 916,67 грн. та сплачувати відсотки за користування кредитом згідно з графіком. (а.с.28)

Згідно п. 4.2 договору, за порушення строків погашення заборгованості, відповідач зобов'язана сплатити позивачу пеню за кожен день прострочки в розмірі 1% від суми простроченого платежу.

Термін позовної давності по вимогам про стягнення кредиту, відсотків, винагороди, неустойки - пені додатково між сторонами не узгоджувався та становить 3 роки, як це передбачено цивільним законодавством; строк позовної давності за заявленими вимогами не пропущений.

Надані до позову копії договору містять персональні дані відповідача, договір підписаний відповідачем. Відповідач в суді підтвердила факт укладення кредитного договору, зазначила, що вона була ознайомлена з умовами кредитування, умовами повернення кредиту, рішення про отримання кредиту приймала добровільно. Також відповідач пояснила, що у зв язку з втратою роботи вона припинила виплати по кредиту та виїхала за межі країни, не повідомивши про це позивача.

Через порушення взятого на себе зобов'язання відповідач має заборгованість за кредитним договором станом на 12.05.2015 року в розмірі 78989,78 грн., яка складається з: 7754.08 грн. - заборгованість за кредитом; 12764,44 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом( з урахуванням сплати 1000,00 грн. після подання позову); 57471,26 грн. - пеня за порушення зобов язань по кредиту. Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України, позивачем нараховані санкції за порушення зобов язань по кредитному договору, а саме: 644,24 грн. - 3% річних за користування зайомними коштами; 10586,39 грн. - інфляційні втрати кредитної спілки у зв язку з несвоєчасним поверненням коштів. . Позивачем до позову надані розрахунки по кожній частині заборгованості; суд приймає до уваги те, що відповідачем вказані розрахунки не оспорюються. Перевіривши надані позивачем розрахунки сум, які пред являються до стягнення, суд вважає можливим прийняти розрахунки заборгованості, надані позивачем.

За правилами ст. ст. 525 - 527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з ростроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, тобто повернення всієї суми кредиту.

На підставі вищевикладеного, з огляду на те, що в судовому засіданні встановлено, що між сторонами існують договірні кредитні відносини, відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, заборгованість за кредитним договором, яка становить предмет позову, утворилася у результаті неналежного виконання відповідачем свого зобов'язання за кредитним договором, враховуючи, що законом встановлено право позивача вимагати повернення кредиту та інших передбачених договором платежів у разі неналежного виконання відповідачем умов договору, відповідач в судовому засіданні визнав позов в частині прямої заборгованості за кредитним договором, тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по кредитному договору: 7754,08 грн. - заборгованості за тілом кредиту; 12764,44 грн. - заборгованості по відсоткам за користування кредитом.

Розглянувши заявлені вимоги в частині стягнення пені за невиконання грошового зобов'язання в сумі 57471,26 грн., суд встановив наступне.

Згідно з п. 4.2 кредитного договору, за порушення строків погашення заборгованості, відповідач зобов'язана сплатити позивачу пеню за кожен день прострочки в розмірі 1% від суми простроченого платежу.

Частинами 1, 3 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Із розрахунків розміру пені, пред'явленої позивачем до стягнення, вбачається, що пеня розрахована із суми всієї заборгованості за кредитом, а саме - сума тіла кредиту та заборгованості за відсотками, також встановлено, що пеня нарахована, починаючи з дати першого неплатежу відповідача - з листопада 2013 року по 12.05.2015 року.

За положеннями ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Аналіз зазначеної правової норми свідчить про те, що судом може бути самостійно зменшений розмір неустойки, який пред'являється до стягнення, при наявності для цього певних підстав.

При визначенні розміру пені, яка має бути стягнута з відповідача за неналежне виконання зобов'язання, суд враховує, що розмір нарахованої позивачем пені (57471,26 грн.) значно перевищує розмір заборгованості за кредитом з урахуванням відсотків (20518,52 грн.), суд також враховує, що позивачем тривалий час не здійснювались заходи щодо витребування з відповідача заборгованості за кредитним договором (останній платіж за кредитом відповідачем здійснений у жовтні 2013 року, строк дії договору сплив 15.03.2014 року, позов поданий 23.06.2015 року), сума пені нарахована зі всієї суми простроченого грошового зобов'язання, яка виникла за період з листопада 2013 року по травень 2015 року. Оцінивши в сукупності всі обставини, які мають значення для розгляду справи по суті, враховуючи відсутність у позові посилань на реальні збитки, понесені позивачем через невиконання відповідачем грошового зобов'язання в обґрунтування розміру пені, важкий матеріальний стан відповідача, а саме - відсутність у неї постійного місця роботи, суд вважає можливим зменшити розмір неустойки, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача до 20518,52 грн., виходячи із розміру тіла кредита та заборгованості по відсоткам.

Розглянувши вимоги про стягнення з відповідача 3% за користування кредитними коштами та інфляційних нарахувань на суму заборгованості, суд дійшов до наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення а також три проценти річних від простроченої суми.

Згідно з правовою позицією, викладеною в 18 Постанови Пленуму ВСУ № 5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів,

що виникають із кредитних правовідносин» , За змістом статті 552, частини другої статті 625 ЦК інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого в національній валюті, та три проценти річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому суд має виходити з того, що ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язання

На підставі наведеного, суд дійшов до висновку про правомірність вимог позивача щодо стягнення з відповідача вказаних сум.

Таким чином суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитом в сумі 52267,67 грн., із розрахунку 7754,08 грн. (тіло кредиту) + 12764,44 грн. (заборгованість за відсотками на час розгляду справи)+ 20518,52грн. (пеня за порушення умов зобов язання)+ 644,24 грн. (3% річних за користування коштами) + 10586,39 грн (інфляційні нарахування).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

В ході судового розгляду справи суд дійшов до висновку про те, що всі позовні вимоги заявлені обґрунтовано, але, судом зменшений розмір пені. Суд вважає, що часткове задоволення позову в даному випадку не є підставою для зменшення суми понесених позивачем судових витрат, тому вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, які знайшли підтвердження в ході судового розгляду справи, в повному обсязі.

На підставі ст. ст. 525- 527, 530, 625,1050 ЦК України, керуючись ст. ст. 5 - 15, 60, 61, 79, 83, 88, 174, 169, 212 - 215 ЦПК України, Постановою Пленуму ВСУ № 5 від 30.03.2012 року, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Кредитної спілки Поштово-Пенсійна до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Кредитної спілки Поштово-Пенсійна (вул. Дворянська, 14 м. Одеса, код ЄДРПОУ 34444320) заборгованість за кредитним договором № ДНП-10 від 15.03.2013 року станом на 12.05.2015 року в сумі 52267,67 грн. ( п ятьдесят дві тисячі двісті шістьдесят сім гривень 67 копійок), з яких 7754,08 грн. тіло кредиту; 12764,44 грн. заборгованість за відсотками; 20518,52грн. пеня за порушення умов зобов язання; 644,24 грн. 3% річних за користування коштами; 10586,39 грн інфляційні нарахування.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Кредитної спілки Поштово-Пенсійна (вул. Дворянська, 14 м. Одеса, код ЄДРПОУ 34444320) в рахунок компенсації судових витрат 902,20 грн. ( дев ятьсот дві гривні 20 копійок)

В задоволенні позову в іншій частині - відмовити.

Повний текст рішення складений 12 серпня 2015 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Одеської області через Великомихайлівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: О. В. Рімашевська