Справа № 368/321/17
Провадження № 2/368/247/17
Рішення
Іменем України
(Заочне)
"13" травня 2017 р. Кагарлицький районний суд Київської області
в складі: головуючого судді Шевченко І.І.
при секретарі Гребеневич А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кагарлик цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новосілківської сільської ради Кагарлицького району Київської області, третя особа: Головне Управління Держгеокадастру у Київській області, П’ята Київська державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування, -
встановив:
позивач просить суд визнати за нею, ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) , право власності у порядку спадкування на частину земельної ділянки, яка залишилась після смерті ОСОБА_2 та складається із 1/3 частини земельної ділянки площею 0,2500 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку; кадастровий номер: 3222285801:01:028:0003, що розташована за адресою: Київська область, Кагарлицький район, с. Новосілки, вулиця Залізнична, 35, посилаючись на те, що її батько, ОСОБА_2, у 2010 році отримав частину спадщини від своєї матері ОСОБА_3, яка померла 07 лютого 2011 року (свідоцтво про право на спадщину за заповітом) , у зв’язку з чим, він, разом з іншими спадкоємцями, здійснили всі дії передбачені чинним законодавством по виготовленню технічної документації зі складання державних актів на успадковану землю та будинок (2 земельні ділянки та будинок, які розділено на 4-х осіб спадкоємців).
Уповноважену особу здійснювати необхідні дії від імені усіх власників визначили співвласницю ОСОБА_4.
14 жовтня 2011 року були виготовлені всі 2 ОСОБА_5 про право власності на успадковані земельні ділянки і віддані уповноваженій особі ОСОБА_4. Але, перевіряючи ці акти, ОСОБА_2 знайшла помилки у прізвищах співвласників у ОСОБА_6 на право власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, площею 0,25 га, кадастровий номер земельної ділянки 3222285801:01:028:0003. Тому такий акт довелося повернути для виправлення помилок.
Наступний раз уповноважена особа ОСОБА_2 приїхала за ОСОБА_6 у травні 2012 року, але знову виявила помилки в ОСОБА_6 і тому довелось знову його повернути.
24 грудня 2012 року ОСОБА_2 помер, який був одним із спадкоємців земельної ділянки зазначеної в ОСОБА_6.
25 грудня Управлінням Держкомзему в Кагарлицькому районі були виправлені помилки і виготовлено новий ОСОБА_6 на земельну ділянку.
Уповноважена особа, ОСОБА_4, звернулась до Управлінням Держкомзему в Кагарлицькому районі Київської області забрати ОСОБА_6, але їй було відмовлено, оскільки один із співвласників, ОСОБА_2 помер за 1 день до його виготовлення.
Іншим співвласникам також було відмовлено.
Після смерті її батька ОСОБА_2, відкрилась спадщина.
Вона, його дочка, ОСОБА_1, є спадкоємцем за законом, звернулася до Державної нотаріальної контори №5 (Солом'янський район), яка знаходиться за адресою м. Київ, вул. Машинобудівна, 8 з заявою про прийняття спадщини 1/3 частини земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, 1/3 частини житлового будинку та 1/3 частиш, земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку розташованих за адресою: Київська область, Кагарлицький р-н, с. Новосілки, вулиця Залізнична, 35, але із-за відсутності державного ОСОБА_6 на землю, їй було відмовлено у видачі Свідоцтва про право на спадщину на зазначену вище земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку (площею 0,25 га, кадастровий номер земельної ділянки: 3222285801:01:028:0003).
Також, хоче зазначити, що вона успадкувала 1/3 частини житлового будинку, який розташований саме на цій оспорюваній земельній ділянці та 1/3 частини земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, що є прилеглою до зазначеної вище оспорюваної земельної ділянки.
Одночасно повідомляє, що нотаріус П’ятої київської державної нотаріальної контори ОСОБА_7, яка відкривала спадщину ОСОБА_2, 23.07.2013 р. зробила запит у Відділ Державного земельного агентства у Кагарлицькому районні Київської області, при надання на руки ОСОБА_8 (її матері) дублікату Державного акту про право власності на земельну ділянку, частина якої належала ОСОБА_2. Але на даний запит надіслали лише копію Державного акту на право власності па оспорювану земельну ділянку. На підставі копії державний нотаріус відмовилась зареєструвати спадщину на оспорювану земельну ділянку.
Таким чином, оспорювана земельна ділянка площею 0,25 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, кадастровий помер: 3222285801:01:028:0003 залишилась не успадкована нею, ОСОБА_1.
Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Статтею 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права та інтересу.
Крім того, Управління земельних ресурсів своєю відмовою видати ОСОБА_6 порушило права інших співвласників, оскільки вони не можуть вільно розпоряджатись своєю частиною (продати, подарувати тощо).
Представник відповідача в особі Новосілківської сільської ради Кагарлицького району Київської області в судове засідання не з‘явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений завчасно, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене йому належним чином, а тому суд вважає ухвалити заочне рішення на підставі наявних в справі матеріалів.
Представник третьої особи в особі – Головного Управління Держгеокадастру у Київській області в судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений завчасно, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене йому належним чином, а тому суд вважає ухвалити рішення на підставі наявних в справі матеріалів.
Представник третьої особи в особі – П’ятої Київської державної нотаріальної контори в судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений завчасно, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене йому належним чином, а тому суд вважає ухвалити рішення на підставі наявних в справі матеріалів.
Суд, вислухавши позивача, яка не заперечила проти заочного розгляду справи, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступних підстав.
В судовому засіданні суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносин, що виникають у державі.
У відповідності з п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов'язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.
Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.
Згідно зі ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 10 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності.
Згідно зі ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст. ст. 57, 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко - і відеозаписів, висновків експертів. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 346 ЦК України право власності припиняється у разі смерті власника.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб спадкоємців).
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
24 грудня 2012 року помер ОСОБА_2.
ОСОБА_2, у 2010 році отримав частину спадщини від своєї матері ОСОБА_3, яка померла 07 лютого 2011 року (свідоцтво про право на спадщину за заповітом) , у зв’язку з чим, він, разом з іншими спадкоємцями, здійснили всі дії передбачені чинним законодавством по виготовленню технічної документації зі складання державних актів на успадковану землю та будинок (2 земельні ділянки та будинок, які розділено на 4-х осіб спадкоємців).
Уповноважену особу здійснювати необхідні дії від імені усіх власників визначили співвласницю ОСОБА_4.
14 жовтня 2011 року були виготовлені всі 2 ОСОБА_5 про право власності на успадковані земельні ділянки і віддані уповноваженій особі ОСОБА_4. Але, перевіряючи ці акти, ОСОБА_2 знайшла помилки у прізвищах співвласників у ОСОБА_6 на право власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, площею 0,25 га, кадастровий номер земельної ділянки 3222285801:01:028:0003. Тому такий акт довелося повернути для виправлення помилок.
Наступний раз уповноважена особа ОСОБА_2 приїхала за ОСОБА_6 у травні 2012 року, але знову виявила помилки в ОСОБА_6 і тому довелось знову його повернути.
24 грудня 2012 року ОСОБА_2 помер, який був одним із спадкоємців земельної ділянки зазначеної в ОСОБА_6.
25 грудня Управлінням Держкомзему в Кагарлицькому районі були виправлені помилки і виготовлено новий ОСОБА_6 на земельну ділянку.
Уповноважена особа, ОСОБА_4, звернулась до Управлінням Держкомзему в Кагарлицькому районі Київської області забрати ОСОБА_6, але їй було відмовлено, оскільки один із співвласників, ОСОБА_2 помер за 1 день до його виготовлення.
Іншим співвласникам також було відмовлено.
Після смерті ОСОБА_2, відкрилась спадщина.
Згідно ч. 1 ст. 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Згідно ч. 2 ст. 1223 Цивільного кодексу України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені ст. ст. 1261-1265 цього Кодексу.
Згідно ст. 1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Після смерті ОСОБА_2 із спадкоємців першої черги залишилася його дочка – ОСОБА_1.
У зв’язку з відкриттям спадщини ОСОБА_2 позивач ОСОБА_1 у встановлений ст. 1270 ЦК України шестимісячний строк звернулася із заявою до П’ятої Київської державної нотаріальної контори про прийняття спадщини, і була заведена спадкова справа № 91/2013.
Листом від 12 травня 2017 року державний нотаріус позивачу повідомив про неможливість видати свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку після померлого 24.12.2013 року ОСОБА_2 року, через відсутність документів, для вчинення нотаріальної дії.
Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред‘явити позов про визнання його права власності у разі втрати документу, що засвідчує його право власності.
Відповідно до ст. 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку визначеному законом.
Відповідно до ст. 1217 ч. 1 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
У відповідності ч. 1 ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що позивачка є єдиною спадкоємицею після смерті ОСОБА_2 та яка бажає прийняти спадщину, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись Законом України від 02 вересня 1993 року «Про нотаріат», ЦК України, постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», ст. ст. 10, 11, 60, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України суд, -
вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Новосілківської сільської ради Кагарлицького району Київської області, третя особа: Головне Управління Держгеокадастру у Київській області, П’ята Київська державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 ( ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) право власності у порядку спадкування на частину земельної ділянки, яка залишилась після смерті ОСОБА_2 та складається із 1/3 частини земельної ділянки площею 0,2500 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку; кадастровий номер: 3222285801:01:028:0003, що розташована за адресою: Київська область, Кагарлицький район, с. Новосілки, вулиця Залізнична, 35.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Кагарлицький районний суд протягом десяти днів з дня проголошення, а особами , які брали участь у справі і не були присутніми в судовому засіданні протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.
Суддя І.І. Шевченко
Суд | Кагарлицький районний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 13.05.2017 |
Оприлюднено | 19.05.2017 |
Номер документу | 66524175 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Кагарлицький районний суд Київської області
Шевченко І. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні