Рішення

від 10.05.2017 по справі 757/8262/17-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/8262/17-ц

Категорія 52

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

10 травня 2017 року

Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Васильєвої Н.П.,

при секретарі Захарчишиній В.С.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю ВАЙКІ , третя особа, що не заявляє самостійних вимог Відділ державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб підприємців Печерської районної у м. Києві державної адміністрації про визнання права та звільнення з посади директора, -

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2017 року позивач звернулася до Печерського районного суду м. Києва із вищевказаним позовом до загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю ВАЙКІ , третя особа, що не заявляє самостійних вимог Відділ державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб підприємців Печерської районної у м. Києві державної адміністрації про визнання права та звільнення з посади директора.

В своєму позові позивач просила визнати припиненими трудові відносини між нею та Товариством з обмеженою відповідальністю ВАЙКІ на підставі ч. 1 ст. 38 Кодексу законів про працю України з 03 лютого 2017 року; визнати її такою, що звільнена з посада директора Товариства з обмеженою відповідальністю ВАЙКІ на підставі ч. 1 ст. 38 Кодексу законів про працю України з 03 лютого 2017 року; судові витрати в розмірі 1280,00 грн. покласти на відповідача.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 30 вересня 2015 року її було призначено директором Товариства з обмеженою відповідальністю ВАЙКІ на підставі Наказу № 1 та рішення №1 учасника Товариства від 29.09.2015 року, з цього часу вона виконувала покладені на неї обов'язки, передбачені Статутом Товариства. Учасником Товариства є фізична особа- ОСОБА_3, який володіє часткою в розмірі 20 000, 00 грн., що становить 100 % Статутного капіталу Товариства. Згідно п. 10 Статут Товариства, вищим органом управління Товариством є Загальні Збори учасників, які можуть приймати рішення з будь-яких питань діяльності Товариства, зокрема, створення та відкликання виконавчого органу Товариства, яким є директор. 19 січня 2017 року позивачем було підписано та направлено заяву від 17.01.2017 року до Загальних Зборів учасників Товариства на адресу місцезнаходження Товариства а також до Учасника Товариства ОСОБА_4 за зазначеною в Статуті Товариства адресою про звільнення її з займаної посади директора ТОВ "ВАЙКІ" за власним бажанням з 17 січня 2017 року. Одночасно в заяві позивач просила подати необхідні реєстраційні документи для внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань про звільнення керівника ТОВ "ВАЙКІ". Однак, Загальні збори учасників Товариства, які згідно Статуту Товариства, уповноважені приймати рішення про відкликання виконавчого органу Товариства, рішення про звільнення позивача з посади директора Товариства не прийняли, через що позивач вважає можливим визнати її звільненою з посади директора в судовому порядку, у зв'язку з чим і звернулася до суду з даним позовом.

Позивач та її представник в судовому засіданні позов підтримали, просили суд його задовольнити в повному обсязі, надали до суду заяву, в якій просили провести заочний розгляд справи у зв'язку з неявкою в судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Про час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив. Заяву про розгляд справи за його відсутності до суду не надав.

Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог, в судове засідання не з'явився. Про час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив. Заяву про розгляд справи за його відсутності до суду не надав.

Відповідно до ч.2 ст. 77 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явилися в судове засідання без поважних причин.

Згідно ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За викладених обставин, суд визнав можливим провести заочний розгляд справи у відсутності відповідача на підставі наявних в справі доказів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 30 вересня 2015 року позивача було призначено директором Товариства з обмеженою відповідальністю ВАЙКІ на підставі Наказу № 1 та рішення №1 учасника Товариства від 29.09.2015 року, з цього часу вона виконувала покладені на неї обов'язки, передбачені Статутом Товариства (а.с. 9-10).

Згідно п. 2.1 та п. 9.2 Статуту Товариства, Учасником Товариства є фізична особа- ОСОБА_3, який володіє часткою в розмірі 20 000, 00 грн., що становить 100 % Статутного капіталу Товариства (а.с. 12,24).

Згідно п. 10 Статуту Товариства, вищим органом управління Товариством є Загальні Збори учасників, які можуть приймати рішення з будь-яких питань діяльності Товариства, зокрема, створення та відкликання виконавчого органу Товариства, яким є директор (а.с. 25).

19 січня 2017 року позивачем було підписано та направлено заяву від 17.01.2017 року до Загальних Зборів учасників Товариства на адресу місцезнаходження Товариства а також до Учасника Товариства ОСОБА_4 за зазначеною в Статуті Товариства адресою про звільнення її з займаної посади директора ТОВ "ВАЙКІ" за власним бажанням з 17 січня 2017 року. Одночасно в заяві позивач просила подати необхідні реєстраційні документи для внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань про звільнення керівника ТОВ "ВАЙКІ" (а.с.31).

Однак, Загальні збори учасників Товариства, які згідно Статуту Товариства, уповноважені приймати рішення про відкликання виконавчого органу Товариства, рішення про звільнення позивача з посади директора Товариства не прийняли, тобто питання про звільнення позивача з посади директора до теперішнього часу не вирішено, тоді як позивач виконала вимоги закону щодо процедури звільнення за власним бажанням: подала відповідну заяву та просила призначити проведення зборів учасників товариства для її вирішення.

Відповідно до ст. 62 Закону України Про господарські товариства у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган: колегіальний (дирекція) або одноособовий (директор). Дирекцію очолює генеральний директор. Членами виконавчого органу можуть бути також в особи, які не є учасниками товариства.

Частиною 4 ст. 145 ЦК України передбачено, що до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю належить, зокрема, створення і відкликання виконавчого органу товариства.

Відповідно до ст. 99 ЦК України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Члени виконавчого органу можуть бути у будь-який час усунені від виконання своїх обов'язків, якщо в установчих документах не визначені підстави усунення членів виконавчого органу від виконання своїх обов'язків.

За змістом ст. 22 КЗпП України відповідно до Конституції України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається. Частиною 1 ст. 38 цього Кодексу передбачене право працівника розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

Отже, за змістом положень ст. 38 КЗпП України, ст. 145 ЦК України, ст.ст. 58, 60,-62 Закону України Про господарські товариства праву директора товариства на звільнення за власним бажанням кореспондує обов'язок учасників товариства провести загальні збори та розглянути заяву директора про звільнення.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється. Розглядаючи справи, пов'язані із застосуванням даної норми, Конституційний Суд України у рішеннях від 07.07.2004 року № 14-рп/2004, від 16.10.2007 року № 8-рп/2007 та від 29.01.2008 року № 2-рп/2008 зазначав, що визначене ст. 43 Конституції України право на працю суд розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя.

Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом. Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей кожному для його реалізації.

Таким чином, відповідачем порушене право позивача на звільнення з роботи з ініціативи працівника, передбачене ч. 1 ст. 38 КЗпП України, тому, виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, оскільки не вирішення зборами учасників товариства заяви про звільнення позивачки з посади директора є порушенням її права щодо вільного вибору праці.

Зважаючи на те, що питання про звільнення директора товариства вирішується загальними зборами учасників товариства у встановленому законом порядку, то позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, оскільки у даному випадку належним способом захисту порушеного права позивача є визнання припиненими трудових відносин між відповідачем та позивачем, як директором товариства, на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України з 03 лютого 2017 року.

В зв'язку з тим, що суд задовольняє позовні вимоги позивача, то у відповідності до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, з відповідача мають бути стягнуті судові витрати, понесені позивачем в сумі 1280,00 грн.

Враховуючи викладене та керуючись Конституцією України, ст.ст. 5, 22, 38 КЗпП України, ст.ст. 99, 145 ЦК України, ст.ст. 213-215, 208, 209, 224 ЦПК України , суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю ВАЙКІ , третя особа, що не заявляє самостійних вимог Відділ державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб підприємців Печерської районної у м. Києві державної адміністрації про визнання права та звільнення з посади директора- задовольнити.

Визнати припиненими трудові відносини між Товариством з обмеженою відповідальністю ВАЙКІ (код за ЄДРПОУ 40038752) та директором Товариства з обмеженою відповідальністю ВАЙКІ (код за ЄДРПОУ 40038752) ОСОБА_1 на підставі ст. 38 Кодексу законів про працю України з 03 лютого 2017 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ВАЙКІ (код за ЄДРПОУ 40038752) на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1280,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суд м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особою, яка була відсутня при проголошенні рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя