Рішення

від 17.05.2017 по справі 327/130/17

РОЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РОЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 327/130/17

Провадження № 2/327/64/2017

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.05.2017 року смт.Розівка

Розівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді - Антіпової Т.А.,

при секретарі судового засідання - Літвіновій Т.А.

за участю представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Розівка цивільну справу за позовом Розівського районного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю ,

В С Т А Н О В И В :

10 квітня 2017 року Розівський районний центр зайнятості звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, в обґрунтування якого зазначив, що ОСОБА_2 звернувся 01 грудня 2016 року до Розівського районного центру зайнятості з питанням працевлаштування та на підставі особистої заяви був зареєстрований, як такий, що шукає роботу, з 01 грудня 2016 року. Статус безробітного ОСОБА_2 надано - 01 грудня 2016 року відповідно до п. 1 ст. 43 Закону України Про зайнятість населення . З 08 грудня 2016 року ОСОБА_2 призначена виплата допомоги по безробіттю, як застрахованій особі, яка має право на матеріальні виплати з урахуванням страхового стажу відповідно до п. 1, ст. 22, п. 1, ст. 23 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття . При звірянні даних з Пенсійним фондом України шляхом обміну інформацією про отримані особами, які перебувають на обліку в державній службі зайнятості, як безробітні, доходів від провадження підприємницької діяльності, виконання робіт за трудовими договором, у тому числі за сумісництвом, під час роботи за кордоном, виконання робіт (надання послуг) за цивільно - правовими договорами згідно пункту 18 ч. 2 ст. 22 Закону України Про зайнятість населення , Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової служби України від 13.02.2009 №60/62, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 березня 2009 року за № 232/16248 встановлено, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуваючи на обліку, як безробітний у Розівському районному центрі зайнятості з 01.12.2016 року по 20.02.2017 року, працював (виконував підрядні роботи) на підприємстві - Товаристві з обмеженою відповідальністю Куйбишевська птахофабрика з 02.12.2016 року по 05.12.2016 року включно, що підтверджується договором цивільно - правового характеру № 559 від 02.12.2016 року та актом виконаних робіт. Таким чином, ОСОБА_2 одночасно перебував в статусі безробітного і належав до категорії зайнятого населення.

Посилаючись на вищевикладене, просить суд стягнути з відповідача на користь Розівського районного центру зайнятості допомогу по безробіттю, як незаконно отриману, в сумі 3416 (три тисячі чотириста шістнадцять) гривень 74 копійок. Також просить суд стягнути з відповідача судові витрати у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) гривень.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві, просила суд позов задовольнити та стягнути з відповідача на користь Розівського районного центру зайнятості допомогу по безробіттю, отриману обманним шляхом, в розмірі 3 416,74 грн., судові витрати в розмірі 1 600,00 грн. покласти на відповідача, не заперечувала проти винесення заочного рішення по справі.

Відповідач в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с. 46), у зв'язку з чим, зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи у порядку ст. 224 ЦПК України.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази і проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, приходить до наступних висновків.

За вимогами ч.3 ст.10 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч.1 ст.11 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб та в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.60 Цивільного процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

На підставі ст.57 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

01 грудня 2016 року ОСОБА_2 звернувся із заявою до Розівського районного центру зайнятості про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, відповідно до Законів України Про зайнятість населення та Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття , в якій вказав, що він не працює, не навчається, не отримує пенсій та допомог, а також, що він ознайомлений із правами та обов'язками, передбаченими даними законами (а.с. 12, 13).

Згідно з Витягу з Наказів про прийняття рішення по ОСОБА_2 Наказом № НТ 161201 від 01.12.2016 року відповідачеві було надано статус безробітного з 01.12.2016 року; Наказом № Т161208 від 08.12.2016 року відповідачеві призначено виплату допомоги по безробіттю з 08.12.2016 року по 02.12.2017 року; Наказом № НТ161208 від 08.12.2016 року відповідачеві розпочато виплату допомоги по безробіттю; Наказом № НТ170321 від 21.03.2017 року відповідачеві припинено виплату допомоги по безробіттю та припинено реєстрацію безробітних з 17.03.2017 року; згідно наказу № НТ170321 від 21.03.2017 року прийнято рішення про повернення коштів відповідно до пункту 3 ст. 36 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за період виплати з 08.12.2016 року по 20.02.2017 року в сумі 3416,74 грн. (а.с. 49).

Згідно наказу № 2 від 20.03.2017 року прийнято рішення про вжиття заходів по відшкодуванню коштів у сумі 3 416, 74 грн., які незаконно були отримані безробітним ОСОБА_2 (а.с. 27).

На підставі вказаних Наказів районного центру зайнятості ОСОБА_2 перебував на обліку в центрі зайнятості як безробітний та отримував допомогу по безробіттю.

Розівським районним центром зайнятості в порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним шляхом звіряння даних, які були підставою для призначення матеріальної допомоги, було проведено перевірку та складено акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення №01/17/03/17 від 17.03.2017 року, згідно із яким встановлено, що відповідач виконував роботу з 02.12.2016 року по 05.12.2016 року в ТОВ Куйбишевська птахофабрика на умовах цивільно-правового договору, тобто під час перебування на обліку в центрі зайнятості (а.с.26).

Листом директора ТОВ Куйбишевська птахофабрика б/н від 07.03.2017 року, надісланим на адресу Розівського районного центру зайнятості, підтверджено факт перебування ОСОБА_2 у трудових відносинах з даним підприємством за цивільно-правовим договором № 559 в період з 02.12.2016 року по 05.12.2016 року, на підтвердження чого надано копію Договору № 559 від 02.12.2016 року на виконання підрядних робіт та Акт виконаних робіт від 05.12.2016 року за вищезазначеним Договором (а.с.22-24).

Про вказаний факт працевлаштування відповідач районний центр зайнятості не повідомив, що свідчить про не зазначення ним всіх обставин, що впливають на умови виплати допомоги по безробіттю.

Статтею 31 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття встановлено, що виплата допомоги по безробіттю припиняється, зокрема, у разі призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості.

Згідно довідки Розівського районного центру зайнятості від 03.03.2017 року відповідач за період з 08 грудня 2016 року по 20 лютого 2017 року отримав допомогу по безробіттю в загальному розмірі 3 416,17 грн. (а.с. 20).

З метою досудового врегулювання питання про добровільну сплату незаконно отриманих коштів, на адресу відповідача було направлено лист № 90/04-11 від 20.03.2017 року, Претензію № 89/04-11 від 20.03.2017 року про необхідність добровільного повернення незаконно отриманої допомоги по безробіттю за період з 08.12.2016 року по 20.02.2017 року в сумі 3 416,74 грн. на рахунок центру зайнятості та Наказ № 2 від 20.03.2017 року про повернення незаконно виплаченого матеріального забезпечення на випадок безробіття ОСОБА_2 (а.с. 28-30), які було отримано дружиною відповідача 24.03.2017 року (а.с. 31).

Станом на день винесення рішення, допомога по безробіттю відповідачем не сплачена.

Відповідно до ст. 4 ЗУ Про зайнятість населення від 05.07.2012 року № 5067-VI до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством. Тобто, відповідач з моменту укладання цивільно-правового договору від 02.12.2016 року став відноситись до зайнятого населення, на підставі чого втратив право на отримання допомоги по безробіттю, знехтував своїм обов'язком своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати забезпечення, та умисно приховав дані відомості (надав недостовірні дані).

Згідно з п. 1 розділу ІІ Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності від 15.06.2015 № 613, допомога по безробіттю призначається центрами зайнятості з восьмого дня після реєстрації безробітного.

Також, згідно з п. 3 ст. 44 ЗУ Про зайнятість населення відповідальність за достовірність поданих до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, даних та документів, на підставі яких приймається рішення щодо реєстрації безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, покладається на зареєстрованого безробітного.

Відповідно до абз. 19 пп. 1 п. 37 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, центр зайнятості припиняє реєстрацію безробітних з дня встановлення факту подання особою недостовірних даних та документів, на підставі яких прийнято рішення про надання їй статусу безробітного, призначення виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг, що мав місце протягом періоду реєстрації.

Згідно з п. 2 ст. 36 ЗУ Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно з пп. 4 п. 2 ст. 44 ЗУ Про зайнятість населення , зареєстровані безробітні зобов'язані інформувати територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, протягом трьох робочих днів про обставини припинення реєстрації, визначені у частині першій статті 45 цього Закону (зокрема про п. 8 даної норми - встановлення факту подання особою недостовірних даних та документів).

Згідно ч. 3 ст. 36 ЗУ Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

З огляду на те, що даний спір є цивільно-правовим, що також підтверджується висновками Верховного Суду України в Постанові від 22.09.2015 року у справі №21-1884а15, тому до спірних правовідносин мають застосовуватися загальні положення відшкодування шкоди, передбачені главою 82 Цивільного кодексу України.

Згідно статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно статті 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

З урахуванням вказаних положень відповідач має відшкодувати реальну вартість втраченого майна, тобто компенсувати саме той розмір витрат, які поніс позивач внаслідок неправомірних дій відповідача. Розмір завданої шкоди має бути доведеним позивачем. Позивачем було доведено розмір завданої шкоди в сумі 3 416,74 грн., який підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. З огляду на звільнення позивача від сплати судового збору, з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь держави в сумі 1600,00 грн.

Керуючись ст.ст. 1166, 1192 ЦК України, ст.ст. 31, 36 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття , ст. ст. 4, 44 Закону України Про зайнятість населення , ст.ст. 10, 11, 60, 88, 197, 209, 212, 224-228 ЦПК України , суд ,

В И Р І Ш И В:

Позов Розівського районного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю - задовольнити .

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1, який проживає з адресою: 70301, Запорізька область, Розівський район, смт. Розівка, вул. Свободна, буд. 18, на користь Розівського районного центру зайнятості (р/р 37176300901293 в ГУ ДКСУ у Запорізькій області, МФО: 813015, код ЄДРПОУ 20517225) суму незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 3 416 (три тисячі чотириста шістнадцять) гривен 74 копійки.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1, який проживає з адресою: 70301, Запорізька область, Розівський район, смт. Розівка, вул. Свободна, буд. 18, судовий збір в дохід держави в розмірі 1600 (однієї тисячі шістсот сорока) гривен 00 копійок.

Рішення суду відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції - Розівський районний суд Запорізької області шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10-денного строку з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив - Розівським районним судом Запорізької області, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: Т.А.Антіпова