Постанова

від 01.03.2017 по справі 804/7445/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2017 р. Справа № 804/7445/16

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: судді Сидоренко Д.В., при секретарі Шпоті Я.С., розглянувши за участю:

представника позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: ОСОБА_2,

представника відповідача: ОСОБА_3,

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Продпоставка ЛТД

до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Обставини справи: до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Продпоставка ЛТД до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області з вимогами, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, про:

- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0008701402 від 06.12.2016р. за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 26091,25 грн. (в тому числі за штрафними санкціями у розмірі 5218,25 грн.), винесеного на підставі акту перевірки від 13.07.2016р. №347/04-36-14-02/38959880 Головного управління ДФС у Дніпропетровській області з урахуванням рішення ДФС України від 12.10.2016р. №22121/6/99-99-11-01-01-25;

- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0004511402 від 25.07.2016р. за яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 49493,00 грн. та штрафні санкції у розмірі 4054,50 грн., винесеного на підставі акту перевірки від 13.07.2016р. №347/04-36-14-02/38959880 Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено про невідповідність висновків акту перевірки від 13.07.2016р. №347/04-36-14-02/38959880 дійсності, внаслідок порушення відповідачем норм матеріального права. Вказав, що висновки акту перевірки щодо недійсності правовідносин з контрагентами є невірним, оскільки вони ґрунтуються на припущеннях, а не на достовірних даних.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представники відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечували. У запереченнях на адміністративний позов відповідач повністю продублював зміст акту перевірки, зокрема, вказав, що під час перевірки встановлено, що по контрагентам позивача ПАТ Чернобаївське та ДП Птахофабрика Лозуватське рахується безнадійна заборгованість, яка відповідно до п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України має бути включена у дохід із відрахуванням податку, отже ТОВ в порушення п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України завищено податковий кредит по безнадійній кредиторській заборгованості у березні 2016 року у сумі 8948 грн.. В ході проведення перевірки позивача було здійснено аналіз податкової інформації контрагентів позивача, первинних документів, наданих на підтвердження виконання робіт та встановлено, що останні мають типовий характер, надання послуг не відповідає групі товарів та послуг, що придбавались, що вказує на неможливість виконання робіт.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Продпоставка ЛТД зареєстроване 31.10.2013р. та перебуває на податковому обліку в Дніпропетровській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області з 01.11.2013 р.

В період з 13.06.2016 р. по 06.07.2016 р., згідно п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.77.1, п.77.4 ст.77, п.82.1 ст.82 Податкового кодексу України, на підставі направлень від 09.06.2016 р. №№ 3042, 3040, 3041, 3038, 3039 фахівцями Головного управління ДФС у Дніпропетровській області проведено планову виїзну перевірку ТОВ Продпоставка ЛТД (код ЄДРПОУ 38959880) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.11.2013 р. по 31.03.2013 р..

За результатами перевірки 13.07.2016 року складено акт №347/04-36-14-02/38959880 у висновку якого зазначено про встановлення наступних порушень:

1. п.п. 139.1.1, п.п.139.1.9 п. 139.1. ст. 139, п.п.134.1. п.134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 93576 грн., у т.ч. 2014 рік на загальну суму 14553 грн., 2015 рік на загальну суму 69359 грн., у 1 кварталі 2016 року на загальну суму 9664 грн.;

2. п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму від'ємного значення, що враховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду станом на 31.03.2016р. у сумі 49493 грн.

25.07.2016 р. контролюючим органом прийняті:

- податкове повідомлення-рішення №0004511402 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 49493 грн. (травень 2016 року) та нараховано штрафних санкцій у сумі 4054,5 грн.;

- податкове повідомлення-рішення №0004501402 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем у сумі 93576 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 6054,24 грн.

Рішенням про результати розгляду скарги Державної фіскальної служби України від 12.10.2016р. №22121/6/99-99-11-01-01-25 скасовано податкове повідомлення-рішення №0004501402 від 25.07.2016 р. в частині податку на прибуток по операціях за 2015 рік, щодо яких підтверджено здійснення оплати скаржником на користь ТОВ Страхова компанія Співдружність та з ТОВ Велика страхова компанія , а в іншій частині податкове повідомлення-рішення залишено без змін, залишено без змін податкове повідомлення-рішення №0004511402 від 25.07.2016 р.

З урахуванням рішення ДФС України від 12.10.2016р. №22121/6/99-99-11-01-01-25 Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області 06.12.2016 р. прийнято податкове повідомлення-рішення №00087011402 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем у сумі 20873 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 5218,25 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем в судовому порядку до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Під час розгляду справи судом перевірено прийняте відповідачем рішення на відповідність вимогам законодавства та встановлено наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як зазначалось вище, в ході проведеної перевірки позивача було встановлено порушення вимог податкового законодавства за період 2014 рік, січень-березень 2016 року.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі по тексту - ПК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

У відповідності до п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу(в редакції станом на 2016 рік).

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті (в редакції станом на 2014 рік).

Згідно абзацу 1 пункту 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (в редакції станом на 2014 рік).

Відповідно до п.134.1 ст.134 ПК України (в редакції станом на 2014 рік) об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу (п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України).

Статтею 135 ПК України визначено, що базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу (в редакції станом на 2016 рік).

Порядок оподаткування податком на додану вартість визначений розділом V Податкового кодексу України.

Статтею 198 ПК України передбачено право платників податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, яким є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду (п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України).

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Статтею 200 ПК України визначалося, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Отже, зі змісту норм Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) слідує, що необхідним первинним документом, який дає право платнику податків на формування податкового кредиту, є належним чином оформлена податкова накладна.

Згідно листа інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11 з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини:

- рух активів у процесі здійснення господарської операції.

- установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції.

- установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Також, сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції (про що зазначено в іншому листі Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 року № 1936/11/13-11).

Згідно з ч.2 ст.3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон) бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Відповідно до ч.1 ст.9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету встановлений Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 (далі по тексту - Наказ № 88).

Відповідно до п. 1.2 Наказу № 88 господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (п.2.1 Наказу № 88).

Згідно з п. 2.4 Наказу №88 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Із зазначеного слідує, що наслідки господарської операції можуть враховуватися суб'єктом господарювання для цілей бухгалтерського та податкового обліку, у тому числі при формуванні витрат та податкового кредиту, тільки у випадку підтвердження здійснення цієї операції відповідними первинними документами, що мають відповідати вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність та Наказу Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88.

Із змісту статті 9 цього Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність також вбачається, що первинні документи обов'язково мають фіксувати факт здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Враховуючи зазначене вище, судом під час розгляду справи перевірені обставини на підтвердження факту здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, а також обставини на підтвердження факту здійснення господарських операцій між позивачем та вказаними контрагентами, зокрема шляхом установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.

Перевіркою встановлено взаємовідносини ТОВ Продпоставка ЛТД з контрагентами ПАТ Чернобаївське та ДП Птахофабрика Лозуватське , ТОВ Страхова компанія Ацепт , ТОВ Страхова компанія Співдружність , ПП Муксун , ПП Комерцбуд-Д , ТОВ Кернел-Трейд .

Між ТОВ Продпоставка ЛТД (страхувальник) та ТОВ Страхова компанія Співдружність (страховик) було укладено договір добровільного страхування фінансових ризиків №ФР/14-45 від 01.06.2014р., предметом якого є страхування майнових інтересів, що не суперечить закону, пов'язані зі збитками або витратами, понесеними страхувальником при здійсненні ним комерційної діяльності. Відповідно до п.3.5 договору розмір страхових сум, страхових тарифів, безумовних франшиз, страхових платежів встановлюється і зазначаються у відповідних арендумах. Пунктом 4.1 договору встановлено, що страхування за окремою партією товарів визначається у конкретному арендумі відповідно до умов контрактових зобов'язань страхувальника. Якщо припиняється дія контрактових зобов'язань між страхувальником та його контрагентом, договір страхування та відповідний арендум щодо цих контрактових зобов'язань припиняє дію одночасно з припиненням їх дії.

За договором ТОВ Страхова компанія Співдружність виставлено рахунок №9 від 30.06.2014р. на суму 38373,08 грн. (без ПДВ); рахунок №16 від 01.09.2014р. на суму 34576,09 грн. (без ПДВ); рахунок №37 від 14.10.2014р. на суму 33810,11 грн. (без ПДВ); рахунок №66 від 12.11.2014р. на суму 42246,07 грн. (без ПДВ); рахунок №95 від 24.12.2014р. на суму 40171,58 грн. (без ПДВ); рахунок №105 від 19.01.2015р. на суму 35797,97 грн. (без ПДВ); рахунок №120 від 17.02.2015р. на суму 23055,54 грн. (без ПДВ); рахунок №127 від 13.03.2015р. на суму 24894,18 грн. (без ПДВ); арендум №1 на суму страхового платежу 19579,78 грн., зі строком сплати до 24.06.2014р.; арендум №2 на суму страхового платежу 18793,30 грн., зі строком сплати до 08.07.2014р.; арендум №3 на суму страхового платежу 17102,40 грн., зі строком сплати до 29.08.2014р.; арендум №4 на суму страхового платежу 17473,69 грн., зі строком сплати до 09.09.2014р.; арендум №5 на суму страхового платежу 16731,11 грн., зі строком сплати до 22.09.2014р.; арендум №6 на суму страхового платежу 17079,00 грн., зі строком сплати до 29.09.2014р.; арендум №7 на суму страхового платежу 8141,32 грн., зі строком сплати до 20.10.2014р.; арендум №8 на суму страхового платежу 19866,84 грн., зі строком сплати до 27.10.2014р.; арендум №9 на суму страхового платежу 14237,90 грн., зі строком сплати до 11.11.2014р.; арендум №10 на суму страхового платежу 14054,24 грн., зі строком сплати до 21.11.2014р.; арендум №11 на суму страхового платежу 11187,22 грн., зі строком сплати до 02.12.2014р.; арендум №12 на суму страхового платежу 14930,12 грн., зі строком сплати до 11.12.2014р.; арендум №13 на суму страхового платежу 18471,43 грн., зі строком сплати до 22.12.2014р.; арендум №14 на суму страхового платежу 17326,54 грн., зі строком сплати до 08.01.2015р.; арендум №15 на суму страхового платежу 23055,54 грн., зі строком сплати до 26.01.2015р.; арендум №16 на суму страхового платежу 1780,45 грн., зі строком сплати до 26.02.2015р.; арендум №17 на суму страхового платежу 4851,11 грн., зі строком сплати до 27.02.2015р.; арендум №18 на суму страхового платежу 18362,62 грн., зі строком сплати до 04.03.2015р..

Згідно змісту адендумів, предметом страхування є дебіторська заборгованість з поставок покупцю ТОВ М'ясна фабрика Фаворит плюс (договір №13/2/14-СН від 03.02.2014р.)

Згідно наданої виписки по рахунку ТОВ Продпоставка ЛТД оплата послуг за договором відбувалась після настання строку оплати, визначеного арендумами.

Аналізом умов договору страхування, наданих адендумів та їх виконання встановлено порушення строків сплати страхових платежів. Фактично вони виплачувались після того, як з ТОВ Продпоставка ЛТД розраховувався покупець ТОВ М'ясна фабрика Фаворит плюс .

Таким чином, кошти, які перераховувались ТОВ Продпоставка ЛТД на адресу ТОВ М'ясна фабрика Фаворит плюс є такими, що перераховувались поза межами договірних відносин договору добровільного страхування, адже здійснювались в порушенні термінів, тобто не дотримано умов договору та адендумів.

Крім того, актом перевірки №347/04-36-14-02/38959880 від 13.07.2016р. встановлено, що за договором постачання, укладеним між ТОВ Продпоставка ЛТД та ТОВ М'ясна фабрика Фаворит плюс , відтермінування сплати покупцем за поставлений товар визначено у 14 календарних днів з моменту поставки, проте страхування також здійснювалось на період 14 календарних днів, що свідчить про недоцільність укладення такої угоди добровільного страхування.

Також між ТОВ Продпоставка ЛТД (страхувальник) та ТОВ Велика страхова компанія (страховик) було укладено договір добровільного страхування фінансових ризиків №ФР-15-1719 від 01.04.2015р., предметом якого є страхування майнових інтересів, що не суперечить закону, пов'язані зі збитками або витратами, понесеними страхувальником при здійсненні ним комерційної діяльності. Відповідно до п.3.5 договору розмір страхових сум, страхових тарифів, безумовних франшиз, страхових платежів встановлюється і зазначаються у відповідних арендумах. Пунктом 4.1 договору встановлено, що страхування за окремою партією товарів визначається у конкретному арендумі відповідно до умов контрактових зобов'язань страхувальника. Якщо припиняється дія контрактових зобов'язань між страхувальником та його контрагентом, договір страхування та відповідний арендум щодо цих контрактових зобов'язань припиняє дію одночасно з припиненням їх дії.

За договором ТОВ Велика страхова компанія виставлено арендум №108 на суму страхового платежу 36,56 грн., зі строком сплати до 24.01.2016р.; арендум №109 на суму страхового платежу 31,37 грн., зі строком сплати до 27.01.2016р.; арендум №107 на суму страхового платежу 2163,39 грн., зі строком сплати до 20.01.2016р.; арендум №106 на суму страхового платежу 659,67 грн., зі строком сплати до 17.01.2016р.; арендум №105 на суму страхового платежу 2205,17 грн., зі строком сплати до 16.01.2016р.; арендум №104 на суму страхового платежу 1008,80 грн., зі строком сплати до 15.01.2016р.; арендум №103 на суму страхового платежу 371,24 грн., зі строком сплати до 14.01.2016р.; арендум №102 на суму страхового платежу 1416,74 грн., зі строком сплати до 13.01.2016р.; арендум №101 на суму страхового платежу 389,12 грн., зі строком сплати до 10.01.2016р.; арендум №100 на суму страхового платежу 3452,83 грн., зі строком сплати до 09.01.2016р.; арендум №99 на суму страхового платежу 935,64 грн., зі строком сплати до 08.01.2016р.; арендум №98 на суму страхового платежу 1731,84 грн., зі строком сплати до 06.01.2016р.; арендум №97 на суму страхового платежу 331,56 грн., зі строком сплати до 03.01.2016р.; арендум №96 на суму страхового платежу 1071,70 грн., зі строком сплати до 02.01.2016р.; арендум №95 на суму страхового платежу 987,93 грн., зі строком сплати до 01.01.2016р.; арендум №94 на суму страхового платежу 24,29 грн., зі строком сплати до 31.12.2015р.; арендум №93 на суму страхового платежу 297,37 грн., зі строком сплати до 29.11.2015р. за арендуми №№1-92 за період квітень 2014 року - листопад 2015 року, копії яких наявні в матеріалах справи.

Згідно змісту адендумів, предметом страхування є дебіторська заборгованість з поставок покупцю ТОВ Омега (договір №445 від 01.08.2014р.)

Згідно наданої виписки по рахунку ТОВ Продпоставка ЛТД оплата послуг за договором відбувалась після настання строку оплати, визначеного арендумами.

Аналізом умов договору страхування, наданих адендумів та їх виконання встановлено порушення строків сплати страхових платежів. Фактично вони виплачувались після того, як з ТОВ Продпоставка ЛТД розраховувався покупець ТОВ Омега .

Таким чином кошти, які перераховувались ТОВ Продпоставка ЛТД на адресу ТОВ Омега є такими, що перераховувались поза межами договірних відносин договору добровільного страхування, адже здійснювались в порушенні термінів, тобто не дотримано умов договору та адендумів.

Крім того, актом перевірки №347/04-36-14-02/38959880 від 13.07.2016р. встановлено, що за договором постачання, укладеним між ТОВ Продпоставка ЛТД та ТОВ Омега , відтермінування сплати покупцем за поставлений товар визначено у 30 календарних днів, проте сплату кредиторської заборгованості із порушенням строків неможливо встановити, оскільки платежі надходили на адресу постачальника ТОВ Продпоставка ЛТД без зазначення по яким накладним відбувається сплата (погашення).

Отже, суд зазначає, що укладення договорів добровільного страхування має формальних характер та не несе мету реального страхування, а перерахунок коштів на адресу страховиків здійснювалось з метою штучного формування витрат та заниження бази оподаткування з податку на прибуток на загальну суму 156060 грн.

09.01.2014р. між ТОВ Продпоставка ЛТД та ТОВ Кернел-Трейд (продавець) укладено дистриб'юторська угода №02/14/2, згідно умов якої продавець призначає ТОВ Продпоставка ЛТД своїм дистриб'ютором продукції (бутильована олія із зареєстрованим знаком для товарів та послуг Щедрий дар , Стожар , Чумак , Любонька , Орія , RAVIKA та консервована продукція Маринадо ) на території, а дистриб'ютор погоджується діяти в якості не ексклюзивного дистриб'ютора на території.

За вказаним договором ТОВ Кернел-Трейд виписано податкові накладні №592 від 20.08.2014р. на суму 251001,02 грн., №660 від 20.08.2014р. на суму 253339,22 грн.

Проте, актом перевірки №347/04-36-14-02/38959880 від 13.07.2016р. встановлено, що до складу податкового кредиту з ПДВ по операціям з контрагентом ТОВ Кернел-Трейд ТОВ Продпоставка ЛТД включено суму ПДВ у розмірі 39153 грн. по податковій накладній від 20.08.2014р. №20.08.2014., яка не зареєстрована у ЄРПН, товар по ній не поставлявся, жодних переплат не відбувалось. Також вказано, що ТОВ Кернел-Трейд не задекларовано податкові зобов'язання по такій податковій накладній.

Заперечень з даного приводу та належних доказів на спростування викладених обставин представником ТОВ Продпоставка ЛТД в ході розгляду справи не надано.

Отже вказане виключає право позивача на формування податкового кредиту з ПДВ у розмірі 39153 грн. по операціям з контрагентом ТОВ Кернел-Трейд відповідно до податкової накладної від 20.08.2014р. №20.08.2014., а також формування від'ємного значення суми податку на додану вартість за рахунок включення суми ПДВ у розмірі 39153 грн.

30.05.2014р. між ТОВ Продпоставка ЛТД та ПП Муксун (виконавець) укладено договір про надання послуг №кп-1/14, предметом якого є надання послуг з бухгалтерського обслуговування замовника, які споживаються в процесі здійснення замовником власної господарської діяльності.

На виконання вказаного договору №кп-1/14 від 30.05.2014р. контрагентом ПП Муксун були пред'явлені до погодження та підписання акти виконаних послуг від 30.06.2014р. на суму 15000,00 грн.; від 31.07.2014р. на суму 15000,00 грн..

Також ПП Муксун виписані податкові накладні № 4075 від 30.06.2014р., № 5236 від 31.07.2014р..

Досліджені акти виконаних послуг складені з порушенням ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 p.N996-XIV та вимог Закону України Про інформацію від 02.10.1992 року №2657-ХІІ: не містять інформації, що дала б змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарських операції та наявність у неї відповідних повноважень, не деталізують за який саме період вони складені, а відтак в силу наведених вище правових норм такі документи не є належно оформленими первинними документами для підтвердження факту правомірності формування податкового кредиту з ПДВ.

Також вказані акти виконаних послуг не містять змісту та обсягу господарської операції, одиницю виміру господарської операції, яка була виконана та надана ПП Муксун , не відображено форму та вираз наданих бухгалтерських послуг - відсутні звіти, калькуляція наданих послуг, також акти виконаних послуг не містять деталізованої інформації про фактично надані послуги, їх обсяг та характер, наявність залучених до роботи осіб, наявність понесених контрагентом матеріальних витрат, що виключає можливість оцінки використання наведених послуг у господарській діяльності позивача.

Крім того в ході розгляду справи позивачем не надано документального обґрунтування необхідності виконання бухгалтерських послуг.

Суд зазначає, що у податковому обліку формування податкового кредиту за рахунок сплаченого ПДВ мають бути підтверджені відповідними документами первинного та бухгалтерського обліку, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення, розкривають її зміст та обсяг.

За відсутності достатніх доказів - первинних документів, які б достовірно підтверджували факт здійснення господарської операції, розкривали її зміст та обсяг з метою та в цілях господарської діяльності платника податку, підстави для формування даних податкового обліку - відсутні.

Таким чином, позивачем не спростовано належними доказами доводи податкового органу щодо відсутності фактичного здійснення вказаних господарських операцій з надання ПП Муксун бухгалтерських послуг на загальну суму 30000 грн., а відтак, з урахуванням вказаних обставин такі документи не можна вважати належно оформленими звітними документами, які посвідчують факт виконання робіт, надання послуг.

З наявних у матеріалах справи первинних документів, доводів та пояснень податкового органу та позивача, судом не встановлено реальності господарських операцій, а позивачем не спростовано належними доказами доводи податкового органу щодо відсутності фактичного здійснення господарських операцій, суд приходить до висновку про відсутність підтвердження реальності господарських операцій ТОВ Продпоставка ЛТД та ПП Муксун за договором про надання послуг №кп-1/14 від 30.05.2014р.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ Продпоставка ЛТД , відповідно до договорів-заявки на перевезення вантажу №191-1 від 16.10.2014р. та №191 від 27.08.2014р., мало взаємовідносини з ПП Комерцбуд-Д з приводу перевезення вантажу.

Виконання ПП Комерцбуд-Д договірних зобов'язань з надання послуг перевезення підтверджується актом здачі-прийняття робіт від 17.10.2014р., від 28.08.2014р. відповідно; товарно-транспортними накладними №026251 від 16.10.2014р. та №020870 від 27.08.2014р.

Згідно пояснень позивача, вказані перевезення здійснювались в рамках виконання договірних зобов'язань за договором постачання товару №11/3 від 10.02.2014р., укладеного з ТОВ Кременецьке молоко (продавець). До пояснень надано договір купівлі-продажу №11/3 від 10.02.2014р. та видаткові накладні.

Крім того, перевіркою встановлено, що відповідно до бухгалтерського рахунку 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками станом на 31.03.2016р. у ТОВ Продпоставка ЛТД рахується кредиторська заборгованість, зокрема, всього у сумі 53690 грн., у тому числі по контрагентам: ПАТ ЧОРНОБАЇВСЬКЕ у сумі 20639 грн. та ДП ПТАХОФАБРИКА ЛОЗУВАТСЬКА у сумі 33051 грн.

Під час перевірки встановлено, що ПАТ ЧОРНОБАЇВСЬКЕ перебуває на обліку в Цюрупинській ОДПІ ГУ ДФС, стан 12 - припинено, але не знято з обліку (кор пусті, але не закриті). Звітність за 2016 рік не подавалась. Остання звітність (Баланс підприємства за 9 місяців 2015 року) подана до органів ДФС 21.10.2015р., відповідно до якої станом на 30.09.2015р. на ПАТ ЧОРНОБАЇВСЬКЕ відсутні будь-які основні засоби, запаси, готова продукція, товари, відсутній власний капітал, довгострокові та короткострокові зобов'язання; ДП ПТАХОФАБРИКА ЛОЗУВАТСЬКА перебувало на обліку в Криворізькій північній ОДПІ, стан 16 - припинено (ліквідовано, закрито). Звітність за 2016 рік не подавалась. Остання звітність (Розрахунок податкового зобов'язання з екологічного податку) подана до органів ДФС 19.08.2015р.. Номер прийняття рішення про припинення - 12041270028000300, дата проведення державної реєстрації припинення - 16.02.2016р., номер зняття з обліку - 1604180200403.

Наведене позивачем не спростовано.

Так, відповідно до п.п.14.1.11 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак заборгованість суб'єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв'язку з їх ліквідацією (п. з п.п.14.1.11 п.14.1 ст.14 ПК України).

Оскільки кредиторська заборгованість за неоплаченими товарами/послугами по ПАТ ЧОРНОБАЇВСЬКЕ у сумі 20639 грн. та ДП ПТАХОФАБРИКА ЛОЗУВАТСЬКА у сумі 33051 грн. у зв'язку з визнанням її безнадійною підлягає списанню, то товари/послуги, внаслідок придбання яких виникла така заборгованість, вважаються безоплатно отриманими, а покупець за такими товарами/послугами втрачає право на податковий кредит.

Таким чином, враховуючи, що відповідно до вимог п.п.14.1.11 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України вищезазначена заборгованість визнається безнадійною, ТОВ Продпоставка ЛТД в порушення п.п.134.1. п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України занижено дохід від діяльності у сумі 53690 грн. та в порушення п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України завищено податковий кредит по безнадійній заборгованості у березні 2016 року у сумі 8948 грн.

Отже, встановленими під час розгляду справи обставинами підтверджено фактичне виконання контрагентом позивача ПП Комерцбуд-Д зобов'язань за наведеними вище договорами та отримання позивачем послуг за вищенаведеними договорами на загальну суму 6958 грн. (ПДВ 1392 грн.), а також їх використання у власній господарській діяльності.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем був повністю доведений факт вчинення господарських операцій, за наслідками яких виникло право позивача на формування податкового кредиту у розмірі 1392 грн., а також формування валових витрат позивача за господарськими відносинами з наведеними контрагентами на суму 6958 грн., з якої обраховані зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 1252,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

За таких умов, податкове повідомлення - рішення №0008701402 від 06.12.2016 р. в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем у сумі 1252,00 грн. та штрафними фінансовими санкціями - 313 грн. та податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 25.07.2016 р. на суму основних зобов'язань 1392,00 грн. та штрафних фінансових санкцій на суму 348 грн. є такими, що прийняті податковим органом протиправно, у зв'язку з чим підлягають скасуванню. В задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішеннь №0008701402 від 06.12.2016р. та №0004511402 від 25.07.2016 р. в решті грошових зобовязань слід відмовити, оскільки оскаржувані рішення, у зазначеній частині, прийняті контролюючим органом правомірно.

Частиною 3 статті 94 КАС України передбачено, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою.

Приймаючи до уваги, що рішення у справі ухвалене на користь позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне присудити всі здійснені ним судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 49,58 грн.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

17.01.2017р. ТОВ "Продпоставка ЛТД" подано заяву про повернення надміру сплаченого судового збору у розмірі 710 грн., у зв'язку зі зменшенням розміру позовних вимог.

На підставі викладеного, суд вважає заяву ТОВ "Продпоставка ЛТД" обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

У судовому засіданні, яке відбулось 01.03.2017 року, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови складено 06.03.2017 року.

Керуючись ст.ст.98, 160-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення №0008701402 від 06.12.2016 року на суму основних зобов'язань 1252,00 грн. та штрафних фінансових санкцій - 313 грн.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення №0004511402 від 25.07.2016 р. на суму основних зобов'язань 1392,00 грн. та штрафних фінансових санкцій на суму 348 грн.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 50,55 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Повернути ТОВ "Продпоставка ЛТД" зайво сплачений судовий збір в розмірі 710 грн., сплачений за платіжним дорученням № 322 від 27.10.2016 року.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Суддя ОСОБА_4