РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
24 квітня 2017 р.Р і в н е 817/2341/16
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Сала А.Б. за участю секретаря судового засідання Мідлік А.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник ОСОБА_1,
відповідача: представник ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми Маркет - Сервіс до Рівненського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною та скасування арешту, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач, ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма Маркет - Сервіс , звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача, Рівненського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, у якому просив суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не зняття накладеного арешту на нерухоме майно позивача; скасувати арешт, що був накладений постановою державного виконавця Відділу ДВС Рівненського міського управління юстиції ОСОБА_4 від 04.11.2002 серії АА983007 про накладення арешту на все нерухоме майно ТОВ Маркет-Сервіс , код ЄДРПОУ 13969518.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив про протиправність оскаржуваної постанови державного виконавця про накладення арешту на все нерухоме майно позивача враховуючи те, що на сьогодні виконавче провадження стосовно ТОВ "Маркет-Сервіс" закрите, а матеріали виконавчого провадження знищені за закінченням терміну зберігання. Крім того позивач зазначив, що з листа відповідача від 28.10.2016 №12665 вбачається, що виконавче провадження було відкрито стосовно іншої особи, оскільки вказано інший код за ЄДРПОУ та адресу боржника. За таких обставин позивач переконаний у відсутності підстав для арешту його майна на підставі спірної постанови державного виконавця, яку просив суд скасувати задовільнивши позовні вимоги.
У судовому засіданні представник позивача зазначив, що дійсно у 2002 році були відкриті виконавчі провадження, у яких позивач виступав боржником. Однак, завершення виконавчого провадження, у тому числі у зв'язку з поверненням виконавчого документа стягувачу через відсутність майна, на яке може бути звернено стягнення, на переконання позивача, є підставою для зняття усіх вжитих державним виконавцем заходів для примусового виконання рішення, включаючи арешт майна боржника.
Оскільки в силу положень статті 59 Закону України Про виконавче провадження та повідомлення відповідача зняти арешт з майна позивача за даних обставин можливо тільки за рішенням суду, позивач звернувся до суду із даним позовом та просив суд позов задовільнити.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти позовних вимог зазначивши, що підстав для зняття арешту майна боржника, накладеного постановою державного виконавця від 04.11.2002 серії АА983007, у відповідача наразі немає, оскільки враховуючи знищення на даний час усіх матеріалів виконавчого провадження, зняття арешту відповідно до положень статті 59 Закону України Про виконавче провадження можливе тільки за рішенням суду.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та наявні докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення частково з огляду на наступне.
Судом встановлено, що постановою державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби ОСОБА_5 від 04.11.2002 АА №982007 при примусовому виконанні наказу Господарського суду Рівннської області від 10.06.2002 №17/168 накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_6 ВКФ Маркет - Сервіс , м. Рівне, вул. Кавказька, 5, інд. код 13969518 на праві власності (а.с.27).
У судовому засіданні представниками сторін повідомлено, що виконавче провадження у відношенні боржника ОСОБА_6 ВКФ Маркет - Сервіс на час розгляду справи у суді є закінченим, а матеріали виконавчого провадження є знищеними за давністю строків. Представник відповідача підтвердила суду відсутність будь-яких матеріалів виконавчого провадження, у межах якого винесено спірну постанову державного виконавця, у відповідача.
Разом з тим, листом від 28.10.2016 №12665 (а.с.8) відповідач повідомив позивача у відповідь на заяву від 28.09.2016 №1-09/2016 (а.с.7), що згідно даних Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень на виконанні у Рівненському міському відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області перебували виконавчі провадження про стягнення заборгованості з ОСОБА_6 ВКФ Маркет - Сервіс , код ЄДРПОУ 21080204, що знаходилось за адресою: м. Рівне, вул. Відінська, 29 та зазначено про те, що відповідно до розпорядження про знищення виконавчих проваджень, переданих до архіву, провадження про стягнення з ОСОБА_6 ВКФ Маркет - Сервіс знищені, підстави для зняття арешту з усього майна відсутні.
Згідно відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 16.04.2008 за реєстраційним номером обтяження 7028405 зареєстровано арешт усього нерухомого майна ОСОБА_6 ВКФ Маркет - Сервіс , код: 13969518, м. Рівне, вул. Кавказька, 5 (а.с.9).
У судовому засіданні представник позивача не заперечував про існування відкритого виконавчого провадження про стягнення заборгованості із позивача, проте зазначив про повне погашення такої на даний час та про відсутність претензій з цього приводу у стягувача по виконавчому провадженню, матеріали якого на даний час вже є знищеними.
У зв'язку з такими обставинами позивач звернувся до суду щодо зняття арешту з його нерухомого майна, що залишився не знятим від часу завершення виконавчих дій.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Статтею 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби визначені статтею 181 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною першою статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. При цьому частиною другою цієї ж статті Кодексу адміністративного судочинства України встановлено десятиденний строк для звернення до суду із відповідним позовом та триденний - у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
Згідно з частиною четвертою статті 82 Закону України Про виконавче провадження (у редакції закону чинній на момент виникнення спірних правовідносин) рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Як встановлено судом, станом на час звернення до суду із вказаним позовом виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Рівненської області закрито. А тому позивач по суті позбавлений права звернутись до суду, який видав виконавчий лист із позовом як сторона виконавчого провадження, відтак суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання відповідача скасувати арешт усього нерухомого майна позивача, накладеного на підставі постанови державного виконавця Столярчука Д.В. від 04.11.2002.
Водночас, відповідно до частини 4 статті 59 Закону України Про виконавче провадження підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.
Частиною 5 цієї ж статті Закону України Про виконавче провадження передбачено, що у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність підстав у відповідача для зняття арешту з нерухомого майна позивача відповідно до його заяви від 28.09.2016 №1-09/2016 (а.с.7), відтак у задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не зняття накладеного арешту на нерухоме майно позивача слід відмовити.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову частково.
Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд дійшов висновку, що сплачена позивачем сума судового збору у розмірі 690,00 грн. підлягає присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-суб'єкта владних повноважень.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Зобов'язати Рівненський міський відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області скасувати арешт усього нерухомого майна ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми Маркет - Сервіс , накладеного на підставі постанови державного виконавця Столярчука Д.В. від 04.11.2002.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Присудити на користь позивача ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми Маркет - Сервіс за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Рівненського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області судовий збір у розмірі 690,00 грн.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Сало А.Б.
Суд | Рівненський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 24.04.2017 |
Оприлюднено | 22.05.2017 |
Номер документу | 66531640 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Рівненський окружний адміністративний суд
Сало А.Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні