Рішення

від 16.05.2017 по справі 904/4862/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.05.2017 Справа № 904/4862/17

За позовом Приватного акціонерного товариства "ІЗТ-АВТО", м.Іллічівськ, Одеська область

до Приватного підприємства "ВЕГА ТРАНС", м.Дніпро

про стягнення заборгованості за договором перевезення

Суддя Петренко І.В.

Секретар судового засідання Пономарьов Є.О.

Представники:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство "ІЗТ-Авто", м.Іллічівськ, Одеська область (далі по тексту - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до приватного підприємства "Вега Транс", (далі по тексту - відповідач) про стягнення 5750,00грн.

Судові витрати по справі позивач просив суд стягнути з відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

07.09.2015 між сторонами підписано заявку-договір на перевезення вантажу автомобільним транспортом.

Відповідно до заявки-договору позивач здійснив перевезення вантажу автомобільним транспортом за маршрутом м.Тулча (Румунія) - м.Дніпро (Україна), що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною (СМК) №955192.

Вказане перевезення мало бути оплаченим згідно рахунку №1316 від 16.09.2016 на суму 23000,00грн., в тому числі ПДВ.

Відповідач здійснив часткову оплату у розмірі 17250,00грн. (15.11.2016 у розмірі 11500,00грн. та 31.01.2017 у розмірі 5750,00грн.).

Неоплаченими залишилися послуги у розмірі 5750,00грн., з урахуванням ПДВ.

Досудовий порядок врегулювання спору не дав бажаних результатів.

За протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.04.2017 справу №904/4862/17 передано судді Петренку Ігорю Васильовичу.

За результатами розгляду позовної заяви від 10.04.2017 за вих.№17/2017-ю ухвалою суду від 25.04.2017 порушено провадження по справі та призначено слухання на 16.05.2017.

16.05.2017 отримано заяву позивача в якій вказано, що заборгованість відповідача перед позивачем, станом на 03.05.2017, не є погашеною та становить 5750,00грн. Також, позивач заявляє про розгляд справи за відсутності представника , у зв'язку з неможливістю відправлення юриста у відрядження до м.Дніпра.

Щодо повідомлення сторін про час та місце судового засідання.

Позивач про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується реєстром поштових відправлень суду.

Відповідач про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося на адресу господарського суду 10.05.2017 з відміткою представника відповідача про отримання ухвали суду 04.05.2017.

Враховуючи викладене господарський суд констатує, що сторони належним чином повідомлені про час і місце розгляду заяви судом.

В судовому засіданні, яке відбулося 16.05.2017, сторони не забезпечили явку своїх представників.

Абзацом 1 п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11р. за №18 визначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови.

На думку суду неявка у судове засідання представників сторін не перешкоджає розгляду справи за наявними матеріалами.

Суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності представників сторін, оскільки про час та місце розгляду справи вони повідомлені належним чином, а на думку суду, неявка його у судове засідання не перешкоджає розгляду справи, оскільки у справі достатньо матеріалів для розгляду справи по суті.

Господарський суд констатує, що сторони мали реальну можливість надати всі існуючі докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень суду першої інстанції .

Враховуючи вимоги статті 69 Господарського процесуального кодексу України щодо строків розгляду справи у судовому засіданні, яке відбулося 16.05.2017 в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Клопотання про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявлялось.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, -

ВСТАНОВИВ:

07.09.2015 між приватним підприємством "ІЗТ-Авто" (далі по тексту - позивач) та приватним підприємством "Вега Транс" (далі по тексту - відповідач) підписано транспортну заявку. Фрахтова суму по замовленню визначена у розмірі 23000,00грн.

На виконання транспортної заявки від 07.09.2015 позивач здійснив перевезення вантажу автомобільним транспортом за маршрутом м.Тулча (Румунія) - м.Дніпро (Україна), що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною (СМК) №955192.

Позивач виставив рахунок №1316 від 16.09.2016 на суму 23000,00грн. для його оплати відповідачем.

Відповідач здійснив часткову оплату рахунку №1316 від 16.09.2016 у розмірі 17250,00грн., а саме 15.11.2016 у розмірі 11500,00грн. та 31.01.2017 у розмірі 5750,00грн., що підтверджується банківськими виписками.

Призначення платежу саме відповідач вказав "сплата за послуги перевезення згідно рахунку №1316 від 16.09.2016 ".

Неоплаченими залишилися послуги у розмірі 5750,00грн., з урахуванням ПДВ.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу у розмірі 5750,00грн., слід визнати обґрунтованими, документально доведеними, такими, що не суперечать чинному законодавству України, а отже є такими, що підлягають задоволенню.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. (ч.1 статті 908 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Статтею 9 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів визначено, що вантажна накладна є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником.

На підтвердження факту перевезення позивачем надано міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) (належним чином засвідчену копію долучено до матеріалів справи; оригінал оглянуто в судовому засіданні). Вказаний доказ господарський суд визнав належним.

Статтею 916 Цивільного кодексу України передбачено, що за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

Транспортною заявкою від 07.09.2016 визначено фрахтову суму по замовленню у розмірі 23000,00грн.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Транспортною заявкою від 07.09.2016 визначено наступні умови оплати: безготівковий розрахунок на розрахунковий рахунок 12000,00грн. після вивантаження. Залишок за оригіналами документів протягом п'яти робочих днів.

Отже, строк оплати послуг перевезення є таким, що настав.

Відповідач здійснив часткову оплату рахунку №1316 від 16.09.2016 у розмірі 17250,00грн., а саме 15.11.2016 у розмірі 11500,00грн. та 31.01.2017 у розмірі 5750,00грн., що підтверджується банківськими виписками.

Призначення платежу саме відповідач вказав "сплата за послуги перевезення згідно рахунку №1316 від 16.09.2016 ".

Господарський суд вважає, що відповідач визнав себе зобов'язаною особою по відношенню до позивача, оскільки до дій які свідчать про визнання боргу можуть відноситися часткове погашення самим боржником основного боргу.

Доказів оплати послуг перевезення в сумі 5750,00грн., з урахуванням ПДВ відповідач господарському суду не надав.

Доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, належними доказами відповідач не спростував.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір при задоволенні позову покладається на відповідача. З урахуванням положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1600,00грн.

Керуючись ст.ст. 11, 202, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 629, 909, 916 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 199 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12, 21, 32, 33, 34, 36, 44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з приватного підприємства "Вега Транс" (49600, м.Дніпро, вул.Панікахи, буд.2, корп.8, оф.36-а; ідентифікаційний код: 35396142) на користь приватного акціонерного товариства "ІЗТ-Авто" (68001, Одеська область, м.Іллічівськ, вул.Промислова, буд.5; ідентифікаційний код 30258639) 5750,00грн. (п'ять тисяч сімсот п'ятдесят грн. 00 коп.) основної заборгованості; 1600,00грн. (одна тисяча шістсот грн. 00 коп.) судового збору.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

17.05.2017

Суддя ОСОБА_1