Рішення

від 15.05.2017 по справі 904/4686/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.05.2017 Справа № 904/4686/17

За позовом Заступника прокурора Чернігівської області в інтересах Козелецької районної ради, смт. Козелець, Чернігівська область, в особі Комунального закладу "Козелецький районний центр медико-санітарної допомоги", смт. Козелець, Чернігівська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 ПЛЮС", м. Дніпро

про стягнення 9 870 грн.

Суддя Золотарьова Я.С.

Представники:

від прокуратури: ОСОБА_2 - посвідчення № 023761 від 20.12.2013

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Заступник прокурора Чернігівської області в інтересах Козелецької районної ради в особі Комунального закладу "Козелецький районний центр медико-санітарної допомоги" звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 ПЛЮС" про стягнення 9 870 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про закупівлю товарів за державні кошти № 70/174/т від 13.12.2016, щодо передачі довірчіх документів (скретч-карток) на придбання бензину.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 24.04.2017, порушено провадження та призначено справу до розгляду на 11.05.2017.

11.05.2017 прокурор в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив суд їх задовольнити у повному обсязі.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Про причини неявки суду не повідомив.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надав через канцелярію суду відзив на позовну заяву.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (пункт 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 11.05.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення прокурора, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

13.12.2016 між Комунальним закладом "Козелецький районний центр медико-санітарної допомоги" (замовник - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 ПЛЮС" (учасник - відповідач) було укладено договір про закупівлю товарів за державні кошти № 70/174/т.

Відповідно до п. 1.1. договору, учасник приймає на себе зобов'язання передати замовнику у власність паливо рідинне та газ, оливно-мастильні (код ДК 19.20.2) надалі товар, а замовник зобов'язується сплатити і прийняти вказаний товар. Найменування товару: бензин А-95, дизельне пальне Energy у кількості 470 літрів на загальну суму 9870 грн.

Пунктом 3.1. договору встановлено, що ціна товару становить 9870 грн., в тому числі ПДВ 1645,00 грн.

Оплата товару здійснюється замовником у національній валюті України в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на рахунок учасника в день виписки рахунку та/або накладних на товар, за цінами, що діють на момент надходження коштів. Ціна одного літру товару вказується у рахунку та/або накладній і дійсна тільки протягом дня їх виписки (4.2. договору).

У відповідності до п. 5.1. договору строк поставки товару - до закінчення терміну дії довірчого документу.

Передача замовнику товару за цим договором здійснюється учасником на АЗС шляхом заправки автомобілів замовника при пред'явленні довіреними особами замовника скретч-карток (п. 5.2.1. договору).

Скретч-картка є підставою для видачі (заправки) в АЗС вказаного у карті об'єму і марки товару, після чого всі обов'язки сторін по погашених скретч-картках вважаються виконаними при цьому учасник не може передати замовнику товар іншої марки чи в кількості меншій, ніж зазначено в скретч - карті (п. 5.2.2 договору).

Пунктом 6.1. договору встановлено, що замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати кошти за поставлені товари; приймати товар згідно накладної на товар.

Учасник зобов'язаний забезпечити поставку товарів у строки, встановлені цим договором; забезпечити поставку товарів, якість яких відповідає умовам, встановленим розділом 2 цього договору. (п. 6.3. договору).

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту підписання сторонами та його скріплення печатками сторін (п. 10.1. договору).

Пунктом 10.2. договору встановлено, строк цього договору починає свій перебіг у момент визначений у п. 10.1. цього договору та діє до 31.12.2016.

На виконання умов договору, 21.12.2016 позивач перерахував на рахунок відповідача 9870,00 грн. передоплати, що підтверджується платіжним дорученням № 1710 від 21.12.2016 (а.с. 17).

Відповідач свої зобов'язання з поставки товару не виконав.

З метою досудового врегулювання спору, позивач звернувся до відповідача з претензією №1 від 13.01.2017, з вимогою повернути суму попередньої оплати у розмірі 9870,00 грн. (а.с. 18). Вказана претензія була отримана відповідачем 18.01.2017, про що свідчить відмітка представника про отримання, на поштовому повідомленні(а.с.20), але залишена відповідачем без відповіді та без задоволення.

13.02.2017 позивач направив на адресу відповідача лист № 32 від 13.02.2017 з вимогою повернути суму попередньої оплати у розмірі 9870,00 грн. (а.с. 21).

Відповідач відповіді на лист не надав, суму попередньої оплати не повернув, що і стало причиною звернення позивача з позовом до суду.

Приймаючи рішення господарський суд виходив з наступного.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 статті 670 Цивільного кодексу України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Згідно ч.2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Оскільки оплату вартості товару здійснено, а товар не поставлено, у покупця виникає право вимагати передання оплаченого товару або повернення сплаченої за нього грошової суми.

Факт попередньої оплати за товар з боку позивача доводиться матеріалами справи та не заперечується відповідачем.

Станом на час розгляду справи доказів поставки товару або повернення попередньої оплати у повному обсязі від представників сторін не надійшло.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми попередньої оплати за нафтопродукти у розмірі 9870,00 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати у справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 82 - 85, 115 - 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 ПЛЮС" (49051, м. Дніпро, просп. Слобожанський, 40а, код 39726851) на користь Комунального закладу "Козелецький районний центр медико-санітарної допомоги" (17000, Чернігівська область, смт. Козелець, вул. Соборності, 24, код 38799117) суму попередньої оплати у розмірі 9870 грн., про що видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 ПЛЮС" (49051, м. Дніпро, просп. Слобожанський, 40а, код 39726851) на користь прокуратури Чернігівської області (14000, м. Чернігів, вул. Князя Чорного, 9, код 02910114, р/р №35215093006008 ДКСУ м. Київ, МФО 820172) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 600,00 грн., про що видати наказ.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 16.05.2017

Суддя ОСОБА_3