Рішення

від 11.05.2017 по справі 910/21155/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.05.2017Справа №910/21155/16

Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д ., за участю секретаря судового засідання Багнюка І.І., розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/21155/16

за позовом ОСОБА_1, м. Бровари,

до товариства з обмеженою відповідальністю Бізнес Скай , м. Київ, та Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації, м. Київ,

про визнання рішення загальних зборів недійсним і скасування державної реєстрації змін відомостей про юридичну особу,

за участю представників:

позивача - ОСОБА_2 (довіреність від 18.04.2017 № б/н);

відповідача-1 - Сисов В.С. (довіреність від 27.10.2011 № б/н);

відповідача-2 - не з'явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Бізнес Скай (далі - Товариство) та відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації (далі - Відділ) про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства, оформленого протоколом від 14.10.2016 № 14/10, та скасування державної реєстрації змін відомостей про юридичну особу Товариства, яку проведено Відділом 17.10.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.11.2016 (суддя Павленко Є.В.) було порушено провадження у справі та призначено судовий розгляд на 08.12.2016.

07.12.2016 відповідач-2 подав суду на виконання вимог ухвали реєстраційну справу.

07.12.2016 позивач подав суду клопотання про витребування оригіналу протоколу від 14.10.2016 № 14/10.

07.12.2016 відповідач-1 подав суду клопотання про відкладення розгляду справи.

07.12.2016 Відділ подав суду письмові пояснення, в яких вказав, що просить розглядати справу у відсутності повноваженого представника за наявними матеріалами справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.12.2016 розгляд справи було відкладено на 22.12.2016.

15.12.2016 відповідач-1 подав суду клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи.

19.12.2016 Товариство подало суду клопотання про залучення до участі у справі як третю особу ОСОБА_4, у задоволенні вказаного клопотання було відмолено судом 22.12.2016.

20.12.2016 позивач подав суду клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 22.12.2016 було призначено судову почеркознавчу експертизу та зупинено провадження у справі до надання висновків судової експертизи.

10.03.2017 від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (далі - Інститут) надійшли до суду висновок судової почеркознавчої експертизи від 22.02.2017 № 673/674/17-32 (далі - Висновок) та матеріали справи № 910/21155/16.

Розпорядженням від 10.03.2017 № 05-23/809 Керівника апарату Господарського суду міста Києва Кривенко О.М. було призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/21155/16 у зв'язку із закінченням терміну повноважень у судді Павленка Є.В.

В результаті повторного автоматизованого розподілу справу № 910/21155/16 було передано судді Курдельчуку І.Д.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.03.2017 було прийнято справу № 910/21155/16 до провадження; поновлено провадження у справі та призначено судовий розгляд на 18.04.2017.

27.03.2017 Відділ подав суду клопотання про розгляд справи без участі представника на підставі наявних у справі доказів.

18.04.2017 відповідач-1 подав суду клопотання про повторне призначення судової почеркознавчої експертизи.

Господарський суд міста Києва дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні клопотання Товариства про призначення у справі повторної судової експертизи з огляду на таке.

Відповідно до частини четвертої статті 42 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) при необхідності господарський суд може призначити повторну судову експертизу і доручити її проведення іншому судовому експерту.

Слід зазначити, що мотиви клопотання по суті зводяться до непогодження з результатами експертного дослідження.

Так, заявник посилається на те, що судовим експертом не були досліджені підписи, які, на його думку, мали б бути досліджені.

Крім того, заявник вказує на проведене дослідження спеціалістом ОСОБА_6 (висновок спеціаліста від 08.04.2017 № 55), в якому особа, що не є судовим експертом зазначила, що підписи від імені ОСОБА_1, зображення яких містяться у технічних зображеннях (копіях) оспорюваного протоколу та на другому аркуші договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі від 15.09.2016 ймовірно виконані ОСОБА_1

Відповідно до пункту 15.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 4 Про деякі питання практики призначення судової експертизи (далі - Постанова № 4) повторною визнається судова експертиза, у проведенні якої експерт досліджує ті ж самі об'єкти і вирішує ті ж самі питання, які досліджувалися і вирішувалися у первинній судові експертизі. Нові об'єкти на дослідження повторної судової експертизи подаватися не можуть, так само як не можуть ставитися на її вирішення питання, які не розглядалися попередньою експертизою.

Повторна судова експертиза призначається з ініціативи суду або за клопотанням учасників процесу, якщо висновок експерта визнано необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи, або коли він викликає сумнів у його правильності, або за наявності істотного порушення норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Повторну судову експертизу може бути призначено також, якщо є розходження у висновках кількох експертів і їх неможливо усунути шляхом одержання додаткових пояснень експертів у судовому засіданні. Повторну судову експертизу слід доручати іншому експерту (експертам).

Як вбачається з висновку спеціаліста від 08.04.2017 №55 предметом дослідження був підпис відтворений на світлокопії, а не оригінал документа, що виключає встановлення способу виконання підпису і без вивчення можливості виготовлення підпису шляхом монтажу. У висновках судово-почеркознавчої експертизи вказано, що підписи виконано в два етапи: передавлювання справжнього підпису та наступне обведення пишучим приладом.

Проведення дослідження за копією є можливим, але за умови попереднього вивчення її на ознаки можливого виготовлення зображення або відтворення підпису шляхом монтажу із застосуванням технічних засобів або технічної підготовки. Даних про таку перевірку представлений відповідачем-1 висновок не містить.

Рецензії на судово-почеркознавчу експертизу, якою б встановлювалось порушення при її проведенні не надано та не повідомлялось.

Отже, відповідач-1 не подав суду жодного документального підтвердження того, що наявні підстави для визнання Висновку судово-почеркознавчої експертизи необґрунтованим чи таким, що суперечить матеріалам справ чи він викликає сумнів у його правильності, або наявне істотне порушення норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи.

Разом з тим, відповідно до положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема Іззетов проти України , Пискал проти України , Майстер проти України , Субот проти України , Крюков проти України , Крат проти України , Сокор проти України , Кобченко проти України , Шульга проти України , Лагун проти України , Буряк проти України , ТОВ ФПК ГРОСС проти України , Гержик проти України суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи Федіна проти України від 02.09.2010, Смірнова проти України від 08.11.2005, Матіка проти Румунії від 02.11.2006, Літоселітіс проти Греції від 05.02.2004 та інші).

Отже, призначення повторної судової експертизи в даній справі є недоцільним і таким, що суперечить принципу розумності строку вирішення спору.

У судовому засіданні 18.04.2017 було оголошено перерву до 11.05.2017 відповідно до статті 77 ГПК України.

10.05.2017 Товариство подало суду клопотання про витребування доказів, в якому просило:

- витребувати у Солом'янського управління поліції ГУНП в м. Києві копію протоколу допиту ОСОБА_8 та його письмові пояснення щодо обставин підписання ним та ОСОБА_1 договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства від 15.09.2016 та у протоколі від 14.10.2016 № 14/10 загальних зборів учасників Товариства, які містяться в кримінальному провадженні зареєстрованому в ЄРДР за № 12016100090012336 від 22.10.2016;

- відкласти розгляд справи.

Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача-1 про витребування доказів і відкладення судового розгляду, виходячи з такого.

Частинами першою та другою статті 38 ГПК України передбачено, що сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів.

У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, що перешкоджають його наданню; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; 4) обставини, які може підтвердити цей доказ.

Заявником подане клопотання з порушенням вимог статті 38 ГПК України, оскільки не вказано обставини, які можуть підтвердити витребувані документи.

Висновки за результатами кримінального провадження можуть бути прийняті господарським судом як доказ з підстав визначених ст. 35 ГПК України.

Крім того, директор відповідача-1 має право і можливість з'явитись в судове засідання та надати відповідні пояснення або надати нотаріально засвідчені письмові пояснення.

11.05.2017 позивач подав письмові пояснення, в яких просив позов задовольнити, посилаючись на те, що додатковою підставою для визнання недійсним рішення загальних зборів є відсутність повідомлення про проведення загальних зборів.

11.05.2017 відповідач-1 подав суду відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на непогодження із Висновком.

Представник позивача у судовому засіданні 11.05.2017 надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача-1 у судовому засіданні 11.05.2017 надав пояснення по суті спору, проти задоволення позовних вимог заперечив повністю.

Представник відповідача-2 у судове засідання не з'явився, подавав клопотання про розгляд справи без участі та за наявними матеріалами.

Ухвала Господарського суду міста Києва була надіслано учасникам процесу на адреси, зазначені у позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що також підтверджується відмітками канцелярії на звороті такої ухвали та рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції (далі - Постанова № 18) зазначено, що, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до статті 75 ГПК України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 11.05.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог статті 81 1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи та на вимогу відповідача-1 здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до абзацу другого пункту 19 постанови пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 № 13 Про практику розгляду судами корпоративних спорів (далі - Постанова № 13) право на звернення до суду з позовом про визнання недійсними рішень органів управління товариства мають лише ті його акціонери (учасники), які були акціонерами (учасниками) на дату прийняття рішення, що оскаржується.

З 11.01.2008 ОСОБА_9 (з 22.05.2013 у зв'язку із взяттям шлюбу прізвище було змінено на ОСОБА_1) є учасником Товариства із часткою у розмірі 100 %, що складає 33 200 грн.

За приписами статті 143 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) установчим документом товариства з обмеженою відповідальністю є статут. Статут товариства з обмеженою відповідальністю крім відомостей, передбачених статтею 88 цього Кодексу, має містити відомості про: розмір статутного капіталу, з визначенням частки кожного учасника; склад та компетенцію органів управління і порядок прийняття ними рішень; розмір і порядок формування резервного фонду; порядок передання (переходу) часток у статутному капіталі. Статут товариства з обмеженою відповідальністю зі всіма наступними змінами зберігається в органі, що здійснив державну реєстрацію товариства, і є відкритим для ознайомлення.

Так, відповідно до пункту 6.5 статуту Товариства (зі змінами, затвердженими рішенням загальних зборів учасників Товариства, оформленим протоколом від 22.05.2013 № 4) статутний капітал Товариства у розмірі 33 200 грн., що становить 100 % статутного капіталу належить ОСОБА_7

Позивач мотивує позовні вимоги тим, що:

- протокол від 14.10.2016 № 14/10 є підробленим, оскільки ОСОБА_1 його не підписувала;

- позивач дізнався про те, що з 17.10.2016 державним реєстратором Відділу було зареєстровано зміни щодо нового учасника Товариства, а саме ОСОБА_8 лише 21.10.2016.

У свою чергу, Товариство заперечувало проти факту підробки протоколу від 14.10.2016 № 14/10.

Згідно з частиною першою статті 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Відповідно до частини п'ятої статті 42 ГПК України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

Враховуючи необхідність з'ясування питань, що виникли у вирішенні даного спору і потребують спеціальних знань, Господарський суд міста Києва призначив у справі судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручив Інституту.

На вирішення судового експерта були поставлені такі питання:

- Чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 у протоколі від 14 жовтня 2016 року № 14/10 самою ОСОБА_1, чи іншою особою? ;

- Чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 у договорі купівлі-продажу частки в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю Бізнес Скай від 15 вересня 2016 року самою ОСОБА_1, чи іншою особою? .

До Господарського суду міста Києва 10.03.2017 надійшли матеріали справи №910/21155/16 з Висновком, в якому зазначено, що:

підписи від імені ОСОБА_1, а саме:

- у протоколі від 14.10.2016 № 14/10;

- у договорів купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства від 15.09.2016;

виконано рукописним способом з попередньою технічною підготовкою шляхом передавлювання справжнього підпису загостреним предметом на дані документи з наступним обведенням їх пишучим приладом з барвною речовиною чорного кольору.

Таким чином, судовим експертом було встановлено, що оспорюваний протокол не було підписано ОСОБА_1

Відповідач-1 заперечував проти Висновку, посилаючись, зокрема, на те, що: судовий експерт досліджував не ті зразки підпису; спеціаліст ОСОБА_6 дійшов висновку, що підписи на протоколі і договорі ймовірно виконані ОСОБА_1

Слід зазначити, що мотиви Товариства щодо необґрунтованості та неправильності Висновку по суті зводяться до непогодження з результатом експертного дослідження.

Поданий відповідачем-1 висновок спеціаліста від 08.04.2017 № 55 не є належними та допустимими доказом у даній справі, оскільки дослідження проводилися не у рамках судової експертизи, призначеної судом, без попередження відповідної особи про кримінальну відповідальність, на замовлення відповідача-1, тощо.

Крім того, відповідно до пункту 4 Постанови № 4 за наявності в одній і тій же справі протилежних за змістом висновків як спеціаліста, так і судового експерта, їх оцінка здійснюється за правилами статей 42, 43 ГПК України з наданням у зазначеному випадку переваги висновкові судового експерта.

Суду не подано документального підтвердження наявності обставин для проведення повторної експертизи у даній справі.

Висновок є належним і допустимим доказом у даній справі, виходячи з такого:

- у призначенні та проведенні судової експертизи було додержано вимоги чинного законодавства України;

- відсутні обставини, які б виключали участь судових експертів ОСОБА_10 та ОСОБА_11 у справі;

- судові експерти, не вийшли за межі своїх повноважень, надали повні відповіді на порушені питання, підтвердили їх відповідність іншим фактичним даним;

- між дослідницькою частиною та підсумковими висновками судової експертизи є узгодженість;

- Висновок є обґрунтованим та узгодженим з іншими матеріалами справи.

Разом з тим, згідно зі статтею 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом.

Суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з такого.

Відповідно до частини п'ятої статті 61 Закону України Про господарські товариства (далі - Закон) про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Аналогічний порядок скликання загальних зборів товариства зафіксовано у статуті відповідача-1, а саме у розділі 9.

Слід зазначити, що матеріали справи не містять жодного документального підтвердження того, що позивача було належним чином повідомлено про позачергові загальні збори.

Статтею 60 Закону передбачено, що загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 50 відсотками голосів.

Установчими документами товариств, у статутному капіталі яких відсутня державна частка, може бути встановлений інший відсоток голосів учасників (представників учасників), за умови присутності яких загальні збори учасників вважаються повноважними.

Брати участь у зборах з правом дорадчого голосу можуть члени виконавчих органів, які не є учасниками товариства. Учасники зборів, які беруть участь у зборах, реєструються з зазначенням кількості голосів, яку має кожний учасник. Цей перелік підписується головою та секретарем зборів.

Будь-хто з учасників товариства з обмеженою відповідальністю вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів.

У випадках, передбачених установчими документами або затвердженими товариством правилами процедури, допускається прийняття рішення методом опитування. У цьому разі проект рішення або питання для голосування надсилається учасникам, які повинні у письмовій формі сповістити щодо нього свою думку. Протягом 10 днів з моменту одержання повідомлення від останнього учасника голосування всі вони повинні бути проінформовані головою про прийняте рішення.

Голова зборів товариства організує ведення протоколу. Книга протоколів має бути у будь-який час надана учасникам товариства. На їх вимогу повинні видаватися засвідчені витяги з книги протоколів.

У частині першій статті 167 Господарського кодексу України (далі - ГК України) корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Статтями 116 ЦК України та 10 Закону визначено, що учасники товариства мають право: брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених законом; брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів; вийти в установленому порядку з товариства; одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів; здійснити відчуження часток у статутному капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, в порядку, встановленому законом.

Частиною першою статті 145 ЦК України та частиною першою статті 58 Закону встановлено, що вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Відповідно до статті 59 Закону до компетенції зборів товариства з обмеженою відповідальністю крім питань, зазначених у пунктах а , б , г - ж , и - й статті 41 цього Закону, належить: а) встановлення розміру, форми і порядку внесення учасниками додаткових вкладів; б) вирішення питання про придбання товариством частки учасника; в) виключення учасника з товариства; г) визначення форм контролю за діяльністю виконавчого органу, створення та визначення повноважень відповідних контрольних органів.

З питань, зазначених у пунктах а , б статті 41 цього Закону, а також при вирішенні питання про виключення учасника з товариства рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства.

З решти питань рішення приймається простою більшістю голосів.

Відповідно до абзаців другого та третього пункту 17 Постанови № 13 судам необхідно враховувати, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути:

- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства;

- позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах;

- порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Згідно з пунктом 21 Постанови № 13 рішення загальних зборів господарського товариства можуть бути визнаними недійсними в судовому порядку у випадку недотримання процедури їх скликання, встановленої статтями 43, 61 Закону про господарські товариства.

Права учасника (акціонера) товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

При вирішенні спорів про визнання недійсними рішень загальних зборів господарського товариства з підстав недопущення до участі в них акціонерів (учасників) товариства судам необхідно з'ясувати, чи могла їх відсутність (або наявність) істотно вплинути на прийняття рішення, яке оскаржується.

Як встановлено судом, протокол від 14.10.2016 № 14/10 ОСОБА_1, яка вказана як секретар зборів, не підписувала, а її підпис було підроблено, що по суті встановлено Висновком, а тому є підстави для визнання рішення загальних зборів Товариства недійсним.

Що ж до вимоги про зобов'язання Відділу скасувати державну реєстрацію, то вона як похідна від вимоги про визнання недійсним рішення, підлягає задоволенню.

Слід зазначити, що твердження відповідача-1 про те, що оспорюваний протокол було підписано чоловіком ОСОБА_1, не мають значення для розгляду даного господарського спору, а вказана обставина має бути предметом розгляду кримінального провадження.

Слід зазначити, що в ЄРДР зареєстровано кримінальне провадження № 12016100090012336 за заявою ОСОБА_1 щодо підроблення документів (частина перша статті 358 Кримінального кодексу України).

Інші доводи відповідача-1, викладені ним у відзиві та письмових поясненнях, суд вважає непереконливими та такими, що не відповідають приписам чинного законодавства України, спростовуються матеріалами та встановленими обставинами справи.

Відповідно до частини першої статті 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Згідно з статтею 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до пункту 2.3 Постанови № 18 якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК України.

Відповідачі не подали суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню.

За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на відповідача-1.

Керуючись статтями 43, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю Бізнес Скай (03036, м. Київ, міжнародний аеропорт Київ (Жуляни); ідентифікаційний код: 25642403), оформлене протоколом від 14.10.2016 № 14/10, недійсним.

3. Скасувати державну реєстрацію змін відомостей про юридичну особу товариство з обмеженою відповідальністю Бізнес Скай (03036, м. Київ, міжнародний аеропорт Київ (Жуляни); ідентифікаційний код: 25642403), яку проведено на підставі протоколу від 14.10.2016 № 14/10 Відділом з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації від 17.10.2016.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Бізнес Скай (03036, м. Київ, міжнародний аеропорт Київ (Жуляни); ідентифікаційний код: 25642403) з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання даного рішення суду, на користь ОСОБА_1 (07400, АДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки фізичної особи - платника податків: НОМЕР_1) 2 756 (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість) грн. судового збору.

5. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Відповідно до частини п'ятої статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання повного рішення шляхом подачі апеляційної скарги до місцевого господарського суду.

Відповідно до статті 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повне рішення складено 17.05.2017.

Суддя І.Д. Курдельчук