Рішення

від 04.05.2017 по справі 911/842/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ



ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" травня 2017 р.                                          Справа № 911/842/17

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Ветасан”

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Маруна Нью”

про стягнення 65713,60 грн.

Суддя Т.П. Карпечкін

В засіданні приймали участь:

від позивача: ОСОБА_1 (доручення №1 від 14.02.2017 року);

від відповідача: не з’явився.

обставини справи:

В провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Ветасан” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Маруна Нью” про стягнення 65713,60 грн. з яких 51959,44 грн. основного боргу, 8630,24 грн. пені, 884,26 грн. 3% річних та 4239,66 грн. інфляційних.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.03.2017 року порушено провадження у справі № 911/842/17 та призначено справу до розгляду на 19.04.2017 року.

В судове засідання 19.04.2017 року відповідач не з’явився, вимог ухвали Господарського суду Київської області від 24.03.2017 року не виконав, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив, у зв’язку з чим, розгляд справи відкладався до 04.05.2017 року

          В судовому засіданні 04.05.2017 року позивач подав уточнені розрахунки пені, 3 % річних та інфляційних, в яких уточнив суму пені (7237,29 грн.) та періоди нарахування 3 % річних та інфляційних і просив стягнути з відповідача 64320,65 грн. з яких 51959,44 грн. основного боргу, 7237,29 грн. пені, 884,26 грн. 3% річних та 4239,66 грн. інфляційних. Позовні вимоги (уточнені) підтримав в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання 04.05.2017 року не з‘явився, про причини неявки господарський суд не повідомив, письмовий відзив на позов не надав.

Оскільки, про поважні причини неявки в судове засідання відповідача суд не повідомлений; клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, тому суд вважає, що, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі представника відповідача, яких достатньо для винесення рішення по суті.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши надані докази, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

13.11.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Ветасан” (далі - позивач, Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Маруна Нью” (далі - відповідач, Покупець) було укладено Договір поставки № 111 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору Постачальник зобов’язується в погоджені Сторонами терміни передати у власність Покупця ветеринарні медикаменти (далі – ОСОБА_2), а Покупець зобов’язується вчасно прийняти ОСОБА_2 та оплатити його на умовах визначених Договором.

Ціна ОСОБА_2 узгоджується Сторонами до поставки, зазначається у товаросупроводжувальних документах і в односторонньому порядку не змінюється. Загальну суму Договору становить сумарна вартість ОСОБА_2, поставленого Покупцю протягом строку дії Договору (п. 4.1 Договору).

Покупець оплачує ОСОБА_2 у гривнях шляхом безготівкового перерахування коштів протягом 21 календарного дня з моменту поставки ОСОБА_2 (п. 4.2 Договору).

На виконання зобов’язань за Договором позивачем протягом червня - вересня 2016 року було поставлено відповідачу ОСОБА_2 на загальну суму 77941,28 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними: № РН - 0000298 від 10.06.2016 року на суму 28192,18 грн., № РН - 0000323 від 30.06.2016 року на суму 26563,38 грн., № РН - 0000367 від 02.08.2016 року на суму 14373,46 грн., № РН – 0000446 від 22.09.2016 року на суму 8812,26 грн.

Однак, відповідач в порушення норм чинного законодавства та умов Договору (п. 4.2), своєчасно та в повному обсязі свої зобов’язання з оплати отриманого ОСОБА_2 не виконав, розрахувався частково на суму 25000,00 грн., у зв’язку з чим, за відповідачем виникла заборгованість.

Внаслідок чого, позивач неодноразово 15.11.2016 року та 12.01.2017 року надсилав відповідачу претензії та вимоги про оплату згідно спірного Договору, які отримані відповідачем (докази отримання наявні в матеріалах справи), які залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

Відтак, у зв’язку з невиконанням відповідачем своїх зобов’язань щодо оплати отриманого ОСОБА_2 за Договором в строк передбачений Договором, позивач звернувся до суду з даним позовом і просить стягнути 51959,44 грн. основного боргу.

Згідно з ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як передбачено ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відтак, за наслідками розгляду спору, судом встановлено заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 51959,44 грн., що відповідачем не заперечено та не спростовано.

У зв’язку з простроченням відповідачем строків оплати ОСОБА_2, позивач також заявив у позові вимогу про стягнення з відповідача 7237,29 грн. пені на підставі п. 5.2 Договору за період з 10.06.2016 року по 22.03.2017 року, 884,26 грн. 3% річних та 4239,66 грн. інфляційних порядку ст. 625 Цивільного кодексу України за період з 02.07.2016 року по 10.03.2017 року.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не передбачено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Згідно з п. 1.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.

Відповідно до п. 5.2 Договору за порушення строків оплати ОСОБА_2, Покупець на вимогу Постачальника сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості невиконаних грошових зобов’язань, за кожен день прострочення.

Перевіривши розрахунок пені (уточнений), наданий позивачем, судом було виявлено помилки в наданому розрахунку пені, зокрема, помилки в періодах нарахування, оскільки позивачем помилково не враховано передбачену п. 4.2 Договору відстрочку платежу на 21 календарний день. Окрім того, пеня нарахована поза межами шестимісячного строку нарахування пені, передбаченого п. 6 ст. 232 Господарського кодексу.

Судом було здійснено правильний розрахунок пені за шість місяців з двадцять другого дня після кожної з поставок, не виходячи за межі заявленого позивачем періоду, і встановлено, що належна до стягнення з відповідача пеня вийшла більшою, ніж заявлено в позові, тому стягненню підлягає заявлена позивачем згідно уточнених позовних вимог сума в розмірі 7237,29 грн., оскільки суд не може виходити за межі позовних вимог.

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку 3% річних та інфляційних з врахуванням уточнених періодів нарахування, вказані нарахування проведено виходячи із фактичних сум заборгованостей, що існували на відповідні дати, за фактичні періоди прострочення.

Здійснюючи перевірку розрахунку 3 % річних та інфляційних та усуваючи недоліки в розрахунку (аналогічні наведеним щодо розрахунку пені), судом встановлено, що належна до стягнення сума 3 % річних та інфляційних є більшою, ніж заявлено позивачем, однак, оскільки суд не вправі виходити за межі позовних вимог, вимоги позивача про стягнення 884,26 грн. 3% річних та 4239,66 грн. інфляційних підлягають задоволенню в заявлених розмірах.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства України, повно та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги (уточнені) підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Маруна Нью” (08666, Київська обл., Васильківський район, с. Соколівка, вул. Леніна, буд. 1, код 33059464) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Ветасан” (03115, м. Київ, вул. Верховинна, буд. 39, код 25384013) 51959 (п’ятдесят одна тисяча дев’ятсот п’ятдесят дев’ять) грн. 44 коп. основного боргу, 7237 (сім тисяч двісті тридцять сім) грн. 29 коп. пені, 884 (вісімсот вісімдесят чотири) грн. 26 коп. 3% річних та 4239 (чотири тисячі двісті тридцять дев’ять) грн. 66 коп. інфляційних та 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 15.05.2017 р.

Суддя                                 Т.П. Карпечкін