Рішення

від 24.04.2017 по справі 911/753/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ



ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2017 р.                                          Справа № 911/753/17

Розглянувши матеріали справи за позовом Приватного акціонерного товариства “МТС Україна”

до Комунального підприємства Київської обласної ради “Гарнітура”

про стягнення 5909,84 грн.

Суддя Т.П. Карпечкін

В засіданні приймали участь:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 0539/16 від 22.12.2016 року);

від відповідача: не з’явився.

обставини справи:

В провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом Приватного акціонерного товариства “МТС Україна” до Комунального підприємства Київської обласної ради “Гарнітура” про стягнення 5909,84 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.03.2017 року порушено провадження у справі № 911/753/17 та призначено справу до розгляду на 03.04.2017 року.

В судове засідання 03.04.2017 року відповідач не з’явився, вимог ухвали Господарського суду Київської області від 17.03.2017 року не виконав, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив, у зв’язку з чим, розгляд справи відкладався до 24.04.2017 року.

24.04.2017 року представником відповідача подано клопотання про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні, яке відбулось 24.04.2017 року, позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання 24.04.2017 року не з‘явився, вимоги суду не виконав, витребувані документи та письмовий відзив на позов не надав. Подане відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи відхилено судом як необґрунтоване і безпідставне. Згідно з п. 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови.

У відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі представника відповідача, яких достатньо для винесення рішення по суті.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши надані докази, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з викладених у позові обставин, 05.06.2013 року між Приватним акціонерним товариством “МТС Україна” (далі - позивач, Оператор) та Комунальним підприємством Київської обласної ради “Гарнітура” (далі - відповідач, Абонент) був укладений Договір про надання телекомунікаційних послуг № 60002247 (далі-Договір), відповідно до умов п. п. 1.1, 1.3, 1.4 якого, Абонент замовляє та оплачує, а Оператор надає на тарифній основі телекомунікаційні Послуги (далі – Послуги), згідно ліцензій. Види послуг, які надаються та до яких забезпечується Абонентові доступ, обираються Абонентом та визначаються в Угодах про надання послуг (далі – Угоди), які є невід’ємною частиною договору. Порядок та умови надання Послуг встановлюються згідно Угод та чинного законодавства, визначаються Умовами користування відповідною послугою Оператора, які є невід’ємною частиною Договору та Угод.

Пунктами 4.3, 6.1 Договору визначено, що Абонент зобов’язаний сплачувати авансові внески до моменту фактичного використання раніше внесеного авансу та своєчасно сплачувати рахунки. Абонент повинен сплатити рахунок за надані послуги не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим. Розрахунковим періодом є поточний календарний місяць. Абоненту надається один особовий рахунок, на підставі чого здійснюються розрахунки за надані Послуги за всіма наявними в Абонента номерами телефонів.

Так, з метою нарахування тривалості і тарифікації розмов та здійснення розрахунків за послуги зв’язку Абоненту було присвоєно особовий рахунок № 1.12526506, який пізніше, у зв’язку з переходом ПрАт «МТС Україна» на нову білінгову систему (автоматизовану систему розрахунків за послуги) особовий рахунок Абонента (відповідача) було замінено на № 295378899950.

05.06.2013 року між позивачем та відповідачем була укладена Угода про надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв’язку № 60002247 до Договору № 60002247 від 05.06.2013 року, відповідно до умов п. п. 1.1, 1.2 якого Оператор зобов’язався надавати замовлені Абонентом послуги мобільного зв’язку в межах України, а Абонент зобов’язався приймати такі послуги та оплачувати їх вартість. Умови цієї угоди поширюються на всі Заяви про надання послуг мобільного зв’язку, що укладені сторонами та є чинними на час підписання цієї Угоди, включаючи будь-які майбутні Заяви, предметом яких є надання послуг мобільного зв’язку (далі – Заяви).

Позивач зазначає, що належним чином та в повному обсязі виконав взяті на себе згідно з умовами Договору зобов’язання, надавши відповідачу послуги мобільного зв’язку на підставі Заявок (106 заявок за період червень 2016 – грудень 2014 року) (копії яких знаходяться в матеріалах справи) та приєднаних до них номерів телефону.

Однак відповідач порушуючи умови Договору та положення Закону України “Про телекомунікації”, взяті на себе зобов’язання щодо своєчасної оплати отриманих Послуг належним чином не виконав, у зв’язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість з оплати послуг мобільного зв’язку в сумі 5909,84 грн.

Умовами п. 3.1 Договору визначено, що у разі невиконання Абонентом своїх обов’язків визначених Договором або Угодою, в тому числі при неоплаті заборгованості строком більш ніж 30 календарних днів, Оператор має право тимчасово припинити надання послуг та/або розірвати даний договір в односторонньому порядку, попередньо повідомивши про це абонента.

З метою досудового врегулювання спору, позивач 25.09.2016 року звернувся до відповідача з претензію № С 295378899950/09, в якій вимагав погасити прострочену заборгованість в сумі 5909,84 грн.

Однак, претензія позивача залишена відповідачем без відповіді та задоволення, у зв’язку з чим, позивачем, на підставі п. 3.1 Договору, було відключено відповідача від мережі позивача.

Згідно зі ст. 63 Закону України “Про телекомунікації” телекомунікаційні послуги надаються відповідно до законодавства.

Умовами надання телекомунікаційних послуг є: укладення договору між оператором, провайдером телекомунікацій і споживачем телекомунікаційних послуг відповідно до основних вимог до договору про надання телекомунікаційних послуг, установлених національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації; оплата замовленої споживачем телекомунікаційної послуги.

Статтею 68 Закону визначено, що розрахунки за телекомунікаційні послуги здійснюються на умовах договору про надання телекомунікаційних послуг між оператором, провайдером телекомунікацій та споживачем або без договору за готівкову оплату чи за допомогою карток тощо в разі одержання споживачем замовленої за передоплатою (авансованої) послуги за тарифами, затвердженими згідно із законодавством.

У разі невикористання авансу протягом розрахункового періоду залишок суми коштів переноситься на наступний розрахунковий період, якщо інше не передбачено договором. Списання оператором або провайдером телекомунікацій залишку суми коштів абонента, в тому числі на свою користь, забороняється.

Статтею 33 Закону передбачено, що споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема, виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги;

Згідно з ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Укладений між сторонами Договір за правовою природою є договором про надання послуг, за яким, згідно ст. 901 Цивільного кодексу України, одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, матеріалами справи підтверджується заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 5909,84 грн. за спірним Договором, що відповідачем не заперечено та не спростовано.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачем не заперечені та не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відшкодування судових витрат відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства Київської обласної ради “Гарнітура” (08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Миру, буд. 2А, код 02467073) на користь Приватного акціонерного товариства “МТС Україна” (01601, м. Київ, вул. Лейпцизька, 15, код 14333937) 5909 (пять тисяч дев’ятсот девять) грн. 84 коп. боргу та 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп. судових витрат.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 10.05.2017 р.

Суддя                                 Т.П. Карпечкін