Рішення

від 04.05.2017 по справі 911/817/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" травня 2017 р.                                         Справа № 911/817/17

Розглянувши м матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “КОВАЛІВСЬКЕ”

до Товариства з обмеженою відповідальністю “ШАРМ-ПЛАСТ”

про стягнення 82500,00 грн.

Суддя Т.П. Карпечкін

В засіданні приймали участь:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

обставини справи:

В провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “КОВАЛІВСЬКЕ” до Товариства з обмеженою відповідальністю “ШАРМ-ПЛАСТ” про стягнення 82500,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.03.2017 року порушено провадження у справі № 911/817/17 та призначено справу до розгляду на 19.04.2017 року.

19.04.2017 року від позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі.

В судове засідання 19.04.2017 року відповідач не з'явився, вимог ухвали Господарського суду Київської області від 23.03.2017 року не виконав, у зв'язку з чим розгляд справи відкладався до 04.05.2017 року.

В судове засідання 04.05.2017 року сторони не з‘явилися, відповідач про причини неявки господарський суд не повідомив, письмовий відзив на позов не надав.

Оскільки, про поважні причини неявки в судове засідання відповідача суд не повідомлений; клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, тому суд вважає, що, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі представника відповідача, яких достатньо для винесення рішення по суті.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши надані докази, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

27.02.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “КОВАЛІВСЬКЕ” (далі - позивач, Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “ШАРМ-ПЛАСТ” (далі - відповідач, Постачальник) було укладено Договір поставки мінеральних добрив № 33 (далі - Договір), згідно п. 1.1 якого, Постачальник зобов'язується передати у встановлені Договором строки мінеральні добрива (далі - Товар) у власність Покупця для використання у підприємницькій діяльності, а Покупець прийняти Товар та оплатити його вартість за цінами та на умовах, визначених цим Договором.

Ціна, кількість, асортимент, терміни та пункти поставки Товару обумовлюються в додатках (специфікаціях) до даного Договору, які погоджуються Сторонами і є невід'ємними частинами даного Договору (п. 1.2 Договору).

Відповідно до п. 6.3 Договору Покупець здійснює оплату наданих послуг не пізніше двох банківських днів з дня отримання відповідного рахунку Постачальника.

Пунктом 6.4 Договору Сторони передбачили, що Покупець має здійснити попередню оплату вартості всієї партії Товару.

Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2017 року, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами зобов'язань за цим Договором (п. 7.1 Договору).

Специфікацією № 1 від 28.02.2017 року до Договору Сторони погодили, що відповідач має поставити позивачу 22 тонни селітри аміачної вартістю 165000,00 грн. з ПДВ (п. 1), на умовах 50 % попередньої оплати відповідно до виставленого рахунку (п. 2), СРТ згідно Інкотермс 2010 за адресою: Харківська обл., смт. Костянтинівка (п. 3) на протязі 28.02.2017 року – 03.03.2017 року (п. 4).

Відповідачем 28.02.2017 року було виставлено позивачу рахунок-фактуру № ШП – 0004728 для оплати на суму 165000,00 грн.

Як встановлено судом, позивачем на виконання п. 6.4 Договору та п. 2 Специфікації щодо попередньої оплати, було сплачено відповідачу 82500,00 грн. у якості попередньої оплати вартості Товару за Договором, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 3035 від 28.02.2017 року на суму 82500,00 грн.

Однак, як стверджує позивач, незважаючи на положення чинного законодавства України, умови Договору та Специфікації (п. 4) про зобов'язання поставити Товар протягом 28.02.2017 року – 03.03.2017 року (після перерахування до початку поставки коштів в сумі 82500,00 грн.), відповідач передбачений Договором Товар не поставив, відтак не виконав своїх договірних зобов'язань, що відповідачем не заперечено і не спростовано.

У зв'язку з чим, позивач просить суд стягнути з відповідача 82500,00 грн. здійсненої ним оплати до початку поставки Товару, тому що станом на момент звернення до суду відповідач так і не поставив передбачений Договором Товар.

Згідно з ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як передбачено ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами 1-2 ст. 693 Цивільного кодексу України передбачено якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ст.615 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.

Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.

Частиною 3 ст.612 Цивільного кодексу України визначено, що якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Аналогічні положення передбачені ч. 2 ст.220 ГК України, яка передбачає, що якщо внаслідок прострочення боржника виконання втратило інтерес для кредитора, він має право відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Звернення позивача до суду з вимогою про повернення передплачених коштів свідчить про втрату ним інтересу до виконання відповідачем зобов'язання за Договором, що з огляду на ст.ст. 612, 615 Цивільного кодексу України та 220 Господарського кодексу України є правомірним.

Враховуючи, що відповідач спірні кошти в сумі 82500,00 грн. не повернув, передбачений умовами Договору Товар позивачу не поставив, розмір заявлених до стягнення коштів відповідає фактичним обставинам справи, факт отримання коштів та їх безпідставного утримання відповідачем належним чином не спростовано, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 82500,00 грн. є правомірною, обґрунтованою, документально підтвердженою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 82500,00 грн. передплачених коштів, на які Товар не був поставлений, є правомірними і обґрунтованими, тому підлягають задоволенню.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ШАРМ-ПЛАСТ” (08352, Київська обл.,Бориспільський район, с. Щасливе, вул. Демидівська, буд. 31, код 33488629) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “КОВАЛІВСЬКЕ” (62042, Харківська обл., Краснокутський район, смт. Костянтинівка, вул. Нова, буд. 9, код 31575033) 82500 (вісімдесят дві тисячі двісті пятсот) грн. 00 коп. передплачених коштів та 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 11.05.2017 р.

Суддя                               Т.П. Карпечкін