Рішення

від 10.05.2017 по справі 916/495/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" травня 2017 р.Справа № 916/495/17

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ"

Відповідач: громадська організація "Дитячо-юнацький спортивний центр тайландського боксу та кік-боксінгу"

про стягнення 90 121,59 грн.

Суддя Цісельський О.В.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: ОСОБА_1 - довіреність

У відповідності до ст.77 ГПК України в судовому засіданні оголошувалась перерва з 20.04.2017р. до 16 год. 30 хв. 10.05.2017р.

СУТЬ СПОРУ: позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з громадська організація "Дитячо-юнацький спортивний центр тайландського боксу та кік-боксінгу" суму основної заборгованості у розмірі 87 209,06 грн., пеню у розмірі 2 634,25 грн., 3% річних у розмірі 278,28 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.02.2017р. позовну заяву (вх.№523/17) прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №916/495/17 та справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

Письмове клопотання відповідача про продовження строку розгляду справи (вх.№2-2236/17 від 20.04.2017р.) судом задоволено, у зв'язку з чим, строк розгляду справи було продовжено на п'ятнадцять днів.

10.05.2017р. відповідач звернувся до суду із заявою про відстрочення виконання рішення суду (вх.№2-2534/17), яка судом задоволена.

Представник позивача в судове засідання, призначене на 10.05.2017р. не з'явився, хоча про час та місце його проведення був повідомлений належним чином, про що свідчить підпис уповноваженого представника позивача на розписці про оголошення перерви від 20.04.2017р.

Представник відповідача заявлені позивачем позовні вимоги визнає та просить суд надати відстрочку виконання рішення суду згідно поданої заяви (вх.№2-2534/17).

Згідно з ст.75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

01 квітня 2016р. між товариством з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ" (Постачальник) та громадською організацією "Дитячо-юнацький спортивний центр тайландського боксу та кік-боксінгу" (Споживач) було укладено договір на постачання природного газу для споживачів, що не є прибутковими (промислові споживачі та інші суб'єкти) №008713-ПР(2), згідно умов п.2.1. якого, Постачальник постачає природний газ (далі - газ) Споживачеві в обсягах і порядку, передбачених Договором для забезпечення потреб Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених Договором.

Відповідності до п.5.6. Договору, оплата за постачання природного газу здійснюється грошовими коштами шляхом перерахування на рахунок Постачальника 100% вартості газу, який запланований для поставки у наступному місяці, не пізніше ніж за 7 (сім) банківських днів до початку місяця поставки газу.

Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати Споживач розраховую суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці.

У випадку недоплати вартості послуг за спожитий у розрахунковому періоді природний газ. Споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим на підставі рахунка-фактури.

У випадку переплати за фактично спожитий газ, сума переплати зараховується Постачальником в рахунок оплати поставленого газу в наступному розрахунковому періоді або повертається на поточний рахунок Споживача за його письмовою вимогою.

У випадку збільшення підтвердженого обсягу газу протягом розрахункового періоду Споживач здійснює оплату додатково заявлених обсягів газу в п'ятиденний строк після збільшення цього обсягу в установленому Договором порядку.

За приписами п.7.2.1. Договору вбачається, що у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом V Договору, із Споживача стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Зі змісту п.11.1. Договору вбачається, що Договір набуває чинності з дня його підписання та укладається у частині постачання природного газу на термін до 31 грудня 2016 року, а у частині оплати за надані послуги - до їх повного здійснення.

Даний Договір розповсюджує свою дію на відносини, що фактично склались між Сторонами з 01 квітня 2016р. згідно Цивільного кодексу України статті 631 п.3.

Договір вважається продовженим до 31 грудня кожного наступного року, якщо за місяць до закінчення строку дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд. Договір може бути розірвано і в інший строк за згодою Сторін у порядку, визначеному законодавством України.

На виконання умов вищенаведеного договору, позивач здійснив поставку до пунктів споживання відповідача природний газ, що підтверджується наступними актами прийому-передачі природного газу:

- №8713/05 від 31.05.2016р. на суму 4 256,35 грн. у обсязі 524 м 3 ;

- №8713/06 від 29.06.2016р. на суму 2 310,50 грн. у обсязі 321 м 3 ;

- №8713-7 від 31.07.2016р. на суму 143,95 грн. у обсязі 20 м 3 ;

- №8713/08 від 31.08.2016р. на суму 2 302,12 грн. у обсязі 296 м 3 ;

- №008713-9 від 30.09.2016р. на суму 3 072,10 грн. у обсязі 395 м 3 ;

- №008713-10 від 31.10.2016р. на суму 11 206,04 грн. у обсязі 1 401 м 3 ;

- №008713-11 від 30.11.2016р. на суму 27 111,72 грн. у обсязі 3 049 м 3 ;

- №008713-12 від 31.12.2016р. на суму 40 628,24 грн. у обсязі 4 467 м 3 ;

- №008713-1 від 31.01.2017р. на суму 39 580,82 грн. у обсязі 4 541 м 3 .

Проте, відповідачем, в порушення умов п.5.6 договору, здійснював оплату за використаний природний газ несвоєчасно та не в повному обсязі, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в сумі 87 209,06 грн.

Неналежне виконання відповідачем умов договору в частині здійснення оплати і стало підставою для позивача звернутись до господарського суду Одеської області із даним позовом за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав:

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Частиною 1 ст.903 Цивільного кодексу України визначено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

В свою чергу, порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Згідно ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема з розрахунку, приведеного позивачем в позовній заяві та визнаного відповідачем, останнім договірні зобов'язання в частині проведення оплати вартості спожитого природного газу не виконані в повному обсязі, у зв'язку з чим, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість встановлена судом в сумі 87 209,06 грн.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 2 634,25 грн. пені та 278,28 грн. 3% річних.

Оцінюючи вимоги про стягнення пені, суд зазначає наступне:

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є господарські санкції, до яких віднесено штраф та пеню.

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною шостою статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців. Проте законом або договором можуть бути передбачені інші умови нарахування.

Частина перша статті 223 ГК України передбачає, що при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені ЦК України, якщо інші строки не встановлено ГК України.

За змістом пункту 1 частини другої статті 258 ЦК України щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) передбачено спеціальну позовну давність в один рік.

Поняття позовної давності міститься в статті 256 ЦК України, відповідно до якої позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Якщо за невиконання або неналежне виконання зобов'язання встановлено штрафні санкції, то збитки відшкодовуються в частині, не покритій цими санкціями. Законом або договором можуть бути передбачені випадки, коли: допускається стягнення тільки штрафних санкцій; збитки можуть бути стягнуті у повній сумі понад штрафні санкції; за вибором кредитора можуть бути стягнуті або збитки, або штрафні санкції.

Вимогу щодо сплати штрафних санкцій за господарське правопорушення може заявити учасник господарських відносин, права чи законні інтереси якого порушено, а у випадках, передбачених законом, - уповноважений орган, наділений господарською компетенцією. Відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору, якщо законом або договором не встановлено для нарахування відсотків інший строк. За грошовим зобов'язанням боржник не повинен платити відсотки за час прострочення кредитора.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У випадках, передбачених законом, штрафні санкції за порушення господарських зобов'язань стягуються судом у доход держави (ст.232 ГК України).

Відтак частина шоста статті 232 ГК України передбачає строк та порядок, у межах якого нараховуються штрафні санкції, а строк, протягом якого особа може звернутись до суду за захистом свого порушеного права, встановлюється ЦК України.

За приписами п.2.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" №14 від 17.12.2013р., за приписом статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частини другої статті 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки.

Перевіривши розрахунок позивача 3% річних в сумі 2 634,25 грн., суд встановив, що позовні вимоги в цій частині відповідають вимогам чинного законодавства, їх розрахунок здійснений позивачем належним чином, у зв'язку з чим підлягають судом задоволенню в повній мірі.

Оцінюючи вимоги про стягнення 3% річних, суд зазначає наступне:

У відповідності з п.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, на думку суду, право позивача вимагати від відповідача сплатити 3% річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає в отриманні компенсації (плати) від відповідача за користування утримуваними ним грошовими коштами, належним до сплати за договором.

Перевіривши розрахунок позивача 3% річних в сумі 278,28 грн., суд встановив, що позовні вимоги в цій частині відповідають вимогам чинного законодавства, їх розрахунок здійснений позивачем належним чином, у зв'язку з чим підлягають судом задоволенню в повній мірі.

Відповідно до вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ" є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, наявними в матеріалах справи, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до приписів ст.44, 49 ГПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 600,00 грн.

Згідно положень ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відповідно до заяви відповідача, з огляду на неможливість на даний момент повного виконання рішення суду, а також з урахуванням вже прийнятих відповідачем заходів по частковій сплаті заборгованості перед позивачем, відповідач просив суд надати йому відстрочку виконання судового рішення у даній справі на три місяці, оскільки вважає, що надання відстрочки сприятиме повному виконанню рішення суду.

З урахуванням вищевикладеного, на думку суду, ненадання громадській організації "Дитячо-юнацький спортивний центр тайландського боксу та кік-боксінгу" відстрочки може призвести до призупинення його діяльності, що спричинить негативні наслідки.

Натомість, надання відстрочки, на думку суду, надасть можливість боржнику отримати грошові кошти та виконати рішення суду належним чином.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку щодо необхідності задоволення заяви відповідача та надання відстрочки виконання судового рішення у справі № 916/465/17 на три місяці - до 10.08.2017р.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов - задовольнити повністю.

2. Стягнути з громадської організації "Дитячо-юнацький спортивний центр тайландського боксу та кік-боксінгу" (65026, м. Одеса, вул. Катерининська, буд. №8/10, код ЄДРЮОФОПГФ 25051872) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ" (65003, м. Одеса, вул. Одарія, буд. №1, код ЄДРЮОФОПГФ 39525257) основну заборгованість у розмірі 87 209 (вісімдесят сім тисяч двісті дев'ять) грн. 06 коп., пеню у розмірі 2 634 (дві тисячі шістсот тридцять чотири) грн. 25 коп., 3% річних у розмірі 278 (двісті сімдесят вісім) грн. 28 коп.

3. Розстрочити виконання судового рішення у справі №916/495/17 до 10.08.2017р.

Рішення господарського суду набирає чинності в порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 15 травня 2017 р.

Суддя О.В. Цісельський