Рішення

від 12.05.2017 по справі 916/507/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" травня 2017 р.справа № 916/507/17

За позовом: приватного підприємства „РІВЕР-ТРАНС»

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальність „КД ТРАНС»

про стягнення 1 050 633,79 грн.

Суддя Петренко Н.Д.

при секретарі Воровіній Т.О.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю б/н від 14.02.2017р.

від відповідача: ОСОБА_2 за довіреністю №0301/2017 від 03.01.2017р.

Суть спору: позивач - приватне підприємство „РІВЕР-ТРАНС» звернулось до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальність „КД ТРАНС» заборгованості у сумі 1 050 633,79 грн., з яких 1 036 338 грн. - основний борг, 11 399,72 грн. - інфляційні витрати, 2 896,07грн. - 3% річних.

Ухвалою господарського суду Одеського області від 28.02.2017р. було порушено провадження по справі №916/507/17 із призначенням до розгляду в судовому засіданні.

Ухвалою суду від 10.05.2017р. строк розгляду справи був продовжений на п'ятнадцять днів, в порядку ст. 69 ГПК України.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, відзив на позов не надав, проте надав усні пояснення, відповідно яких факт наявності заборгованості не заперечував та просив суд відкласти розгляд справи для проведення переговорів щодо врегулювання спірного питання шляхом укладання мирової угоди.

Судом в задоволені клопотання відповідача про відкладення розгляду справи було відмовлено з огляду на його необґрунтованість та обмеженість строку розгляду справи.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

01.04.2015р. між приватним підприємством „РІВЕР-ТРАНС» (виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю „КД ТРАНС» (замовник) був укладений договір про надання послуг зберігання №10-В-15, за умовами якого, виконавець зобов'язується за письмовими заявками замовника надавати послуги з зберігання вантажу замовника на складських площах виконавця, а замовник зобов'язується приймати та оплачувати надані послуги (п.1.1 договору).

Виконавець зобов'язаний, зокрема за письмовими заявками замовника надавати замовнику визначені цим договором послуги, та має право отримувати за надані послуги оплату в розмірах і в строки, передбачені цим договором (п.п.2.1, 2.2 договору).

Замовник зобов'язаний, зокрема приймати від виконавця результати наданих послуг шляхом підписання Акту приймання-передавання наданих послуг, якщо надані послуги відповідають умовам договору, і оплачувати їх в розмірах і в строках, передбачені цим договором (п. 2.3 договору).

Пунктом 3.2 договору передбачено, що розрахунки за надані послуги здійснюються замовником не пізніше 10-го числа місяця, наступного за звітним, на підставі виставлених рахунків виконавця та Актів приймання-передавання наданих послуг. Датою оплати вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок виконавця. Всі послуги замовник сплачує в безготівковій формі в гривнях України на розрахунковий рахунок виконавця. Банківську комісію у всіх випадках сплачує замовник.

Здавання послуг виконавцем та приймання їх результатів замовником оформлюється Актом здавання-приймання наданих послуг, що складається виконавцем та не пізніше 5-го числа, наступного за звітним, направляється замовнику (п.3.3 договору).

Замовник після отримання Актів приймання-передавання наданих послуг в строк не більше 5-ти календарних днів підписує Акт приймання-передавання наданих послуг або надає зауваження щодо якості наданих послуг (п.3.4 договору).

Відповідно п.7.1 договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін. Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначний у п.7.1 цього договору та закінчується 16.01.2017р.

16.12.2012р. між сторонами по справі була укладена угода про розірвання Договору про надання послуг зберігання № 10-В-15 від 01.04.2015р., умовами якої встановлено, що виконавець та замовник дійшли згоди розірвати договір про надання послуг зберігання №10-В-15 від 01.04.2015р., укладений між виконавцем та замовником (п.1 угоди). З моменту набрання чинності цієї Угоди зобов'язання сторін, які виникли за договором про надання послуг зберігання №10-В-15 від 01.04.2015р., припиняються і сторони не вважають себе зв'язаними будь-якими правами та зобов'язаннями, які виникли за договором про надання послуг зберігання №10-В-15 від 01.04.2015р., крім зобов'язання замовника протягом 20-ти робочих днів з моменту підписання даної Угоди закрити перед виконавцем всі рахунки (провести розрахунки) (п. 2 угоди).

Позивач вказує, що на виконання умов договору між сторонами по справі були підписані акти здачі приймання робіт (надання послуг), зокрема: Акт здачі приймання робіт (надання послуг) від 31.04.2016р. на суму 690 000грн., Акт надання послуг №16 від 01.12.2016р. на суму 290 000грн., Акт надання послуг №15 від 30.11.2016р. на суму 400 000грн., Акт надання послуг №23 від 31.12.2016р. на суму 233 098,95грн. на оплату яких були виставлені рахунки.

Проте, відповідач свої зобов'язання, як за договором про надання послуг зберігання №10-В-15 від 01.04.2015р., і угодою від 16.12.2016р. про розірвання договору про надання послуг зберігання, щодо своєчасного розрахунку за тримані послуги не виконав внаслідок чого у нього утворилась заборгованість в розмірі 1 113 098,95грн.

Факт наявності заборгованості в сумі 1 113 098,95грн. серед іншого підтверджується підписаним між сторонами станом на 31.12.2016р. Актом звірки взаєморозрахунків.

В подальшому, 01.01.2017р. між товариством з обмеженою відповідальністю „КД ТРАНС» (первісний кредитор), приватним підприємством „РІВЕР-ТРАНС» (новий кредитор) та приватним підприємством „БУДЛАЙН ЛТД» (боржник) був укладений договір про відступлення права вимоги №1, за умовами якого первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги, що належить первісному кредиторові, і стає кредитором на вимоги, що виникли в ході дії та виконання договору про організацію та виконання вантажних операцій 25-П-15 від 01.04.2015р., укладеного між первісним кредитором та боржником (п.1.2 договору).

Відповідно п.1.2 договору, за цим договором новий кредитор одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання всіх зобов'язань за основним договором, а саме: сплати заборгованості у сумі 76 760,64грн., що виникла через несплату боржником рахунку №659 від 30.12.2016р.; право вимоги сплати штрафних санкцій (пеня, інфляційні втрати, 3% річних) пов'язаних із прострочення сплати боржником заборгованості первісним кредитором.

Новий кредитор отримує від первісного кредитора право вимоги, визначене в п. 1.2 договору в рахунок часткової сплати заборгованості за договором про надання послуг зберігання №1-В-15 від 01.04.2015р., укладеного між первісним кредитором та новим кредитором, а саме: сплати заборгованості у сумі 76 760,64грн., що виникла через часткову несплату первісним кредитором рахунку б/н від 30.10.2016р.(п.2.1 договору).

Отже, за посилання позивача, заборгованість відповідача перед позивачем за договором про надання послуг зберігання №10-В-15 від 01.04.2015р., з урахування договору про договір про відступлення права вимоги №1 від 01.01.2017р. складає 1 036 338,31грн., що також підтверджується підписаним між сторонами Актом звірки взаєморозрахунків станом на 01.01.2017р.

Враховуючи не неналежне виконання відповідачем свої зобов'язань щодо своєчасного розрахунку за отримані послуги, приватне підприємство „РІВЕР-ТРАНС» звернулось до господарського суду Одеської області з відповідним позовом за захистом свого порушеного права, обґрунтовуючи свої вимоги посилається на положення ст. ст. 22, 54, 56, 57 ГПК України, ст.ст. 525, 526, 530, 625 ЦК України.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності суд дійшов висновку про задоволення заявлених позовних вимог, керуючись наступним:

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як встановлено судом між сторонами по справі був укладений договір про надання послуг зберігання №10-В-15, за умовами якого, виконавець зобов'язується за письмовими заявками замовника надавати послуги з зберігання вантажу замовника на складських площах виконавця, а замовник зобов'язується приймати та оплачувати надані послуги

Частиною 1 ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно частини 1 ст.903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Абзац 1 ч. 1. ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З матеріалів справи вбачається, що позивач свої зобов'язання виконав належним чином та в повному обсязі. Втім, відповідач, що ним не заперечується, свої зобов'язання в повному обсязі не виконав, в зв'язку з чим з урахуванням укладеного між сторонами договору про відступлення право вимоги №1 від 01.01.2017р. у нього виник борг в розмірі 1 036 338грн.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором про надання послуг зберігання №10-В-15 в сумі 1 036 338грн. є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно абз.5, 6 п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. №01-06/928/2012 „Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові... Тієї ж позиції дотримується ВСУ у постановах від 04.07.2011 по справі №13/210/10, від 12.09.2011р. по справі № 6/433-42/183 та ВГСУ у постанові від 16.03.2011 по справі № 11/109.

Позивачем було нараховано три відсотки річних в розмірі 2 896,07грн. та інфляційні витрати в сумі 11 399,72грн. Розглянувши надані позивачем розрахунки трьох відсотків річних та інфляційних витрат, перевіривши їх за допомогою системи „ЛІГА-ЗАКОН» , суд доходить висновку, що вказані розрахунки було здійснено позивачем обґрунтовано, з урахуванням приписів чинного законодавства, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальність „КД ТРАНС» трьох відсотків річних в сумі 2 896,07грн. та інфляційних витрат в розмірі 11 399,72грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Наведенні позивачем докази у встановленому законом порядку Відповідачем не спростовані.

За при приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у частково, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору в сумі 15 759,52 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 43,44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов приватного підприємства „РІВЕР-ТРАНС» - задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальність „КД ТРАНС» (67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Шабська, 81 ЄДРПОУ 39069599) на користь приватного підприємства „РІВЕР-ТРАНС» (67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Шабська, 81 ЄДРПОУ 37784419) основний борг в сумі 1 036 338 (один мільйон тридцять шість тисяч триста тридцять вісім)грн., інфляційні витрати в розмірі 11 399 (одинадцять тисяч триста дев'яносто дев'ять)грн. 72 коп., 3% річних в сумі 2 896 (дві тисячі вісімсот дев'яносто шість)грн. 07коп. та витрати по сплаті судового збору у сумі 15 759 (п'ятнадцять тисяч сімсот п'ятдесят дев'ять) грн. 52коп.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 17 травня 2017 р.

Суддя Н.Д. Петренко