Рішення

від 16.05.2017 по справі 917/310/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.05.2017 р. Справа № 917/310/17

за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Софіївський", Повітрофлотський проспект, 54, м.Київ, 03151 в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Банк "Софіївський" ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Апгрейд груп", вул.23 Вересня, 21, м.Полтава, Полтавська область, 36023

про стягнення 57 430,84 грн

Суддя Киричук О.А.

Представники :

від позивача: не з»явився

від відповідача: не з»явився

Розглядається позов про стягнення 57 430,84 грн. заборгованості з орендної плати за Договором оренди нежитлового приміщення № 24/10 від 24.10.2016р.

Позивач в обґрунтування позову вказує, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка до цього часу не погашена.

Представник позивача в судове засідання не з"явився. Через канцелярію суду позивачем подана заява про розгляд справи за відсутності його представника. При цьому, позивачем надані для огляду оригінали документів, доданих до позовної заяви (вх. № 6184 від 15.05.2017 р.).

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Через канцелярію суду відповідачем подані заперечення на позов (вх. № 6253 від 16.05.2017 р.) та заява про розгляд справи за відсутності його представника (вх. № 6253 від 16.05.2017 р.).

Судом враховано, що згідно зі ст.77 ГПК України неявка представників сторін у судове засідання кваліфікується підставою для відкладення розгляду справи у випадку, якщо з-за такої неявки неможливо розглянути певну справу.

Неявка представників сторін у судове засідання 16.05.2017р. не унеможливлює розгляд справи № 917/310/17, відтак не є підставою для відкладення розгляду справи за ст.77 ГПК України.

У п.3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що суд не викликав представників сторін у судове засідання, не визнавав їх явку обов'язковою, неявка представників не перешкоджає вирішенню спору в даному судовому засіданні.

За даних обставин, враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР) щодо права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, суд не оцінює вказану обставину як підставу для подальшого відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

В судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд встановив:

Як вбачається з матеріалів справи, 24 жовтня 2016 р. між Публічним акціонерним товариством БАНК СОФІЙСЬКИЙ "(надалі - Банк/Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю АП ГРЕЙД ГРУП (надалі - ОСОБА_2) було укладено Договір № 24/10 оренди нежилого приміщення (надалі - Договір).

Умовами договору визначено, зокрема, наступне:

- п.1.1. За цим Договором Орендодавець зобов'язується передати ОСОБА_2 у строкове платне користувача, а саме - в оренду, нежиле приміщення - надалі Приміщення , що знаходиться за адресою: м. Київ, вулиця Цимоненка Миколи 8Б (літера Б)

- п.1.2. Загальна площа нежилого приміщення, що передається в оренду - 112,40 кв.м.

- п.1.3. За цим Договором ОСОБА_2 зобов'язується прийняти від Орендодавця Приміщення у строкове платне користування, а саме - в оренду, і сплачувати Орендодавцеві плату за оренду Приміщення в порядку і розмірі, визначених цим Договором.

- п.2.1. Передача Приміщення Орендодавцем в оренду ОСОБА_2 здійснюється на підставі акта приймання-передачі Приміщення в оренду, який підписується представниками (уповноваженими особами) Сторін не пізніше "24" жовтня 201б року.

- п.2.3. У день закінчення строку дії Договору або його дострокового розірвання, ОСОБА_2 зобов'язаний звільнити та передати Орендодавцем Приміщення за актом приймання-передачі Приміщення із оренди, який підписується представниками (уповноваженими особами) Сторін.

- п. 2.4. ОСОБА_2 при припиненні дії цього Договору або його достроковому розірванні повинен повернути Орендодавцеві Приміщення у справному стані, не гіршому від стану, в якому воно було прийнято ОСОБА_2 в оренду, з урахуванням нормального зносу.

- п. 2.6. Сторони погоджуються, що у випадку не підписання ОСОБА_2 прийому - передачі Приміщення з оренди в строк, відповідно до п. 2.З. даного Договору, Орендодавець вправі звільнити Приміщення від майна (речей) ОСОБА_2 (інших осіб), що зберігаються в Приміщенні, і передати Приміщення у користування третім особам. Y такому випадку Орендодавцем у присутності двох незацікавлених осіб складається та підписується ОСОБА_2, в якому вказується перелік майна орендаря (інших осіб), яке знаходилося в Приміщенні. Орендодавець має право передати майно (речі) ОСОБА_2 на зберігання третім особам. ОСОБА_2 зобов'язаний відшкодувати Орендодавцем всі витрати, пов'язані зі звільненням Приміщення від майна (речей) ОСОБА_2 та зберіганням такого майна (речей).

- п.3.1. За оренду Приміщення ОСОБА_2 вносить орендну плату в національній валюті України в розмірі у встановленому цим Договором.

- п.3.2.Розмір місячної орендної плати за цим Договором становить 16 860 (шістнадцять тисяч вісімсот шістдесят) гривень 00 коп., гривень в т.ч. ПДВ .

- п.3.3. Орендна плата вноситься ОСОБА_2 самостійно щомісячно, починаючи з дати підписання. Акт приймання-передачі приміщення в оренду, в розмірі, який передбачений цим Договором в термін не пізніше 05 (першого) числа календарного місяця, за який вона вноситься, на підставі цього Договору

Внесення орендної плати здійснюється шляхом переказу грошових коштів на рахунок Орендодавця вказаний в Розділі 11 даного Договору. Орендна плата вважається сплаченою з моменту зарахування грошових коштів на рахунок Орендодавця.

- п.3.5. Першим днем строку, за який ОСОБА_2 повинен вносити орендну плату за оренду Приміщення також плату за спожиті ОСОБА_2 у Приміщенні комунальні та експлуатаційні послуги є день підписання Сторонами акта приймання-передачі Приміщення в оренду.

- п.4.l. Орендодавець за цим Договором зобов'язаний: 4.1.1. передати Приміщення в оренду ОСОБА_2 за актом приймання-передачі Приміщення в оренду не пізніше "24" жовтня 2016 року.

- п.4.2. ОСОБА_2 за цим Договором зобов'язаний:

4.2.1. прийняти від Орендодавця за актом приймання-передачі Приміщення в оренду не пізніше "24" жовтня 2016 року;

4.2.3. своєчасно і в повному обсязі вносити плату за оренду Приміщення, незалежно від наслід ки своєї господарської діяльності;

- п. 4.3.1. Орендодавець має право у випадку невиконання ОСОБА_2 обов'язків за цим Договором Орендодавець має право у встановленому законодавством України порядку розірвати Договір та стягнути збитки завдані його невиконанням

- п. 4.3.4. Орендодавець має право відмовитися від цього Договору і вимагати повернення Приміщень, якщо ОСОБА_2 не сплачує орендну плату протягом двох місяців поспіль.

- п. 6.3.3. Орендодавець має право вимагати дострокового розірвання цього Договору, якщо ОСОБА_2 систематично порушає умови Договору щодо строків сплати орендної плати.

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов даного Договору Відповідачу 24.10.2016 року за ОСОБА_2 приймання-передачі було передано нежитле приміщення - приміщення під літерою "Б", загальною площею 112,40 кв. м.

В підтвердження вказаного позивачем надано акт приймання-передачі від 24.10.2016р.

Позивач вказує, що у зв'язку з тим, що відповідач систематично порушував умови Договору щодо строків сплати орендної плати, а саме - взагалі не сплачував орендну плату протягом двох місяців з дня укладення Договору, він листом № 49/1795 від 30.12.2016р. повідомив ОСОБА_2 про розірвання Договору № 24/10 від 24.10.2016р. оренди нежилого приміщення, що знаходиться за адресою: м. Київ, вулиця Пимоненка Миколи 8Б, загальною площею - 112,40 кв.м., з 25.12.2016р. та вимагав звільнити та передати Орендодавцеві Приміщення згідно ОСОБА_2 приймання-передачі Приміщення.

За даними позивача, ОСОБА_2 припинив користування та звільнив приміщення лише 31.12.2017р., в підтвердження чого позивач надав ОСОБА_2 від 01.02.2017р., складений ПАТ Банк Софійський та ТОВ Центр-С , яке здійснює охорону об"єкту оренди.

У позовній заяві відображено, що заборгованість ОСОБА_2 за користування приміщенням за Договором № 24/10 оренди нежилого приміщення від 24.10.2016р. станом на 01.02.2017р. становить 57 430,84грн.

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що заборгованість виникла за платежами з оренжної плати жовтня 2016р. - січня 2017р., крім того, за несплату платежів у визначені договором строки позивачем нарахована пеня за загальний період з 31.10.2016р. по 31.01.2017р.

Відповідач, заперечуючи проти позову, вказує, що договір укладено відносно одного нерухомого об"єкта, позов пред"явлено відносно іншого, а фактична передача відбулася стовно третього об"єкта. Тому, відповідач просить суд у позові відмовити.

При вирішенні спору, суд приймає до уваги наступне.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Аналогічні норми містяться у ст. 283 Господарського кодексу України.

Приписами ст. 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Положеннями ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Крім того, ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України передбачено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Положеннями ч. 4 ст. 286 Господарського кодексу України передбачено, що строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства. Якщо у зобов'язаннi встановлений строк (термiн) його виконання, то воно пiдлягає виконанню у цей строк (термiн).

Згідно з п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

Частинами 1 та 2 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Частиною 1 статті 598 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Судом встановлено, що підписаним між сторонами ОСОБА_2 приймання-передачі від 24.10.2017р. підтверджується факт передачі позивачем відповідачу нежилого приміщення - приміщення під літерою "Б", загальною площею 112,40 кв. м.

При цьому суд критично оцінює посилання відповідача на те, що договір укладено відносно одного нерухомого об"єкта, позов пред"явлено відносно іншого, а фактична передача відбулася стовно третього об"єкта, з огляду на те, що у назві акту приймання-передачі від 24.10.2017р. зазначено про приймання-передачу приміщення в оренду саме за договором № 24/10 від 24.10.2016р., який є підставою даного позову. При цьому, в акті вказано про приймання приміщення під літерою "Б" із зазначенням площі приміщення, що відповідає площі предмету договору № 24/10 від 24.10.2016р.

Це також стосується посилання у ОСОБА_2 від 01.02.2017р., що складений ПАТ Банк Софійський та ТОВ Центр-С , яке здійснює охорону об"єкту оренди, на те відповідач користувався нежитловим приміщенням, що розташоване за адресою: м. Київ, вулиця Пимоненка Миколи 8 А (Літера Б), а не як зазначено у договорі оренди: за адресою: м. Київ, вулиця Пимоненка Миколи 8Б, оскільки у акті мова йде про приміщення, передане в оренду відповідачу саме за договором № 24/10 від 24.10.2016р., а також зазначена площа приміщення, що відповідає площі предмету договору № 24/10 від 24.10.2016р.

Крім того, в процесі розгляду справи ні позивач, ні відповідач, який вказує на невідповідність даних про предмет оренди, не повідомляли про наявність інших орендних відносин між ними в період дії договору № 24/10 від 24.10.2016р. чи про передачу будь-якого іншого об"єкту в оренду.

За даних обставин, суд відхиляє заперечення відповідача, і вважає підтвердженим факт передачі відповідачу предмету оренди за договором № 24/10 від 24.10.2016р.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов'язання щодо сплати орендної плати за період з жовтня 2016р. по січень 2017р. по договору не виконав, заборгованість становить 54930,97 грн.

Відповідач в процесі розгляду справи не вказував на наявність платежів, які позивачем не враховані.

За даних обставин, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення 54930,97 грн. основного боргу підлягають задоволенню у повному обсязі.

З огляду на те, що відповідач своїми діями порушив зобов'язання за договором оренди (ст. 610 Цивільного кодексу України), то він вважається таким, що прострочив виконання (ст. 612 Цивільного кодексу України), тому є підстави для застосування відповідальності, встановленої договором та законом.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Виходячи з наведених вище норм права, перебіг періоду прострочення відповідачем грошового зобов'язання за договором починається з першого дня, за терміном, коли зобов'язання мало бути виконано, а також виходячи з припису ч. 6 ст. 232 ГК України, пеня нараховується за шість місяців прострочення виконання зобов'язання, починаючи з першого дня такого прострочення.

Сторони у п.8.1. узгодили, що за невнесення (несвоєчасне внесення) платежів за даним договором орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку, ним нараховано до стягнення 2 499,87 грн. пені за загальний період з 31.10.2016р. по 31.01.2017р.

З огляду на узгодження сторонами у договорі положення щодо нарахування штрафних санкцій, факт прострочення відповідачем оплати орендних платежів, відсутність заперечень з боку відповідача щодо правильності здійснених позивачем розрахунків, після здійсненого судом перерахунку задовольняються вимоги про стягнення пені в повному обсязі.

Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Сторони вільні у наданні до суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судові витрати покладаються на відповідача в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Апгрейд груп", вул.23 Вересня, 21, м.Полтава, Полтавська область, 36023 (ідентифікаційний код 40552362) на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "Софіївський", Повітрофлотський проспект, 54, м.Київ, 03151 (ідентифікаційний код 380612553) 57 430,84 грн. боргу, 1600,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 17.05.2017 р.

Суддя Киричук О.А.